Справа № 953/1659/23
н/п 1-кс/953/3161/24
"30" квітня 2024 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова клопотання слідчого в ОВС СВ УСБ України в Харківській області майора юстиції ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 22023220000000252 від 16.02.2023, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Куп'янськ-Вузловий Куп'янського району Харківської області, громадянина України, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, -
30.04.2024 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого в ОВС СВ УСБ України в Харківській області майора юстиції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_7 , в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, про обрання відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На обґрунтування вимог клопотання слідчий посилається на те, що в провадженні СВ УСБ України в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження № 22023220000000252 від 16.02.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що 22.02.2022 Президент Російської Федерації, реалізуючи злочинний план, направив до Ради Федерації звернення про використання Збройних Сил РФ за межами РФ, яке було задоволено.
24.02.2022 о 05 годині Президент Російської Федерації оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні.
В подальшому, збройними силами РФ, які діяли за наказом керівництва РФ і ЗС РФ, виконано пуск крилатих та балістичних ракет по аеродромах, військових штабах і складах ЗС України, а також підрозділах ЗСУ та інших військових формуваннях, після чого РФ здійснено вторгнення на територію суверенної держави України.
Цього ж дня, 24.02.2022 указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який триває до теперішнього часу.
В результаті вчинення вказаних дій військовими формуванням держави-агресора РФ, відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 № 309, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, в період з 24.02.2022 по 09.09.2022 було тимчасово окуповано м. Куп'янськ Харківської області.
В подальшому, у період окупації, на території Куп'янського району представники держави-агресора рф, створили незаконні органи влади та встановили окупаційний режим, для підтримки якого, створено незаконні правоохоронні органи, серед яких - т.зв. Управління внутрішніх справ Військово-Цивільної адміністрації Харківської області (мовою оригіналу: «Управление внутренних дел военно-гражданской администрации Харьковской области»), положення про яке, було затверджене указом т.зв. голови ВЦА Харківської області ОСОБА_8 під № УГ-28/22 від 05.07.2022.
Слідством встановлено, що у період не пізніше 05.07.2022, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на території тимчасово окупованого м. Куп'янськ Харківської області, усвідомлюючи, що він є громадянином України, але не маючи патріотичних переконань, у ситуації, що склалася, керуючись антидержавницькими мотивами, оцінивши обстановку в умовах тимчасової окупації, за відсутності фізичного чи психологічного впливу з боку представників держави-агресора вирішив стати на шлях скоєння протиправної діяльності проти основ національної безпеки України та зайняти посаду в незаконному правоохоронному органі т.зв. Управлінні внутрішніх справ Військово-Цивільної адміністрації Харківської області (мовою оригіналу: Управлении Внутренних дел Военно-Гражданской Администрации Харьковской области»).
З метою реалізації свого злочинного умислу, маючи на меті зайняття посади помічника слідчого слідчого відділу в незаконно створеному правоохоронному органі, перебуваючи в м. Куп'янськ Харківської області, діючи умисно та добровільно, ОСОБА_6 , у період не пізніше 05.07.2022, власноручно підготував та подав до т.зв. Управління внутрішніх справ Військово-Цивільної адміністрації Харківської області, яке було розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , необхідні для цього документи.
За результатом вчинення вищезазначених дій, 05.07.2022 Наказом т.зв. УВС ВЦА Харківської області «Про призначення на посаду» № 1-лс, який підписаний начальником УВЦ ВЦА Харківської області - ОСОБА_9 (мовою оригіналу: «Приказом УВД ВГА в Харьковской области; г. Купянск; О назначении на должность»; 1-лс, підписаного начальником «УВД ВГА Харьковской области» - « ОСОБА_10 »), ОСОБА_6 був призначений на посаду виконуючого обов'язки помічника слідчого слідчого відділу УВС ВЦА Харківської області (мовою оригіналу: «исполняющего обязаности помощника следователя следственного отдела Управления внутренних дел Военно-гражданской администрации Харьковской области»), чим завершив реалізацію свого злочинного умислу, направленого на добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
05.08.2022 ОСОБА_6 отримав посвідчення працівника незаконно створеного правоохоронного органу поліції, про що поставив підпис в (мовою оригіналу: «Журнале № 18 учёта удостоверений сотрудников УВД ВГА Харьковской области»).
В подальшому, у серпні 2022 року, Наказом т.зв. УВС ВЦА Харківської області «Про призначення на посаду», який підписаний начальником УВЦ ВЦА Харківської області - ОСОБА_9 (мовою оригіналу: « ІНФОРМАЦІЯ_2 », підписаного начальником «УВД ВГА Харьковской области» - « ОСОБА_10 »), ОСОБА_6 був призначений на посаду: поліцейського відділення охорони і конвоювання підозрюваних та обвинувачених ІТТ Відділу поліції № 1 (з дислокацією в м. Куп'янськ) УВС ВЦА Харківської області (мовою оригіналу: «полицейского отделения охраны и конвоирования подозреваемых и обвиняемых ИВС Отдела полиции № 1 (дислокация г. Купянск) Управления внутренних дел Военно-гражданской администрации Харьковской области»).
Таким чином, у період з 05.07.2022 по 09.09.2022, ОСОБА_6 займав посаду в незаконному правоохоронному органі окупаційної адміністрації - УВС ВЦА Харківської області, створеному на тимчасово окупованій території м. Куп'янськ Харківської області, де виконував покладені на нього окупаційною владою обов'язки.
17.04.2024 було складено та підписано слідчим і прокурором повідомлення про підозру ОСОБА_6 за ч. 7 ст. 111-1 КК України.
В подальшому, з метою вручення ОСОБА_6 письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України та допиті останнього в якості підозрюваного, у передбачений КПК України спосіб, здійснено виклик ОСОБА_6 на 21, 22 та 23 квітня 2024 року на 10 годину 00 хвилин. Так, повістки про виклик та повідомлення про підозру було розміщено, шляхом публікації, у засобі масової інформації загальнодержавної сфери - газеті «Урядовий кур'єр», випуск від 17.04.2024 за № 78 (7738) та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора у розділі «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування» - публікація від 17.04.2024.
Жодного разу на вищевказані виклики ОСОБА_6 у призначений час та місце не з'явився, про неможливість та поважні причини неприбуття орган досудового розслідування не повідомив.
Враховуючи вищевикладене 17.04.2024 (дата публікації на сайті ГПУ та газеті «Урядовий кур'єр»), з дотриманням вимог ст. ст. 40, 36, 276-278 КПК України, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Таким чином 17.04.2024 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного.
23.04.2024 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у розшук, а досудове розслідування у кримінальному провадженні - зупинено. Здійснення розшуку підозрюваного доручено Куп'янському РВ УСБ України в Харківській області.
Крім того, 23.04.2024, слідчим винесено постанову про оголошення ОСОБА_6 в міжнародний розшук, яку було направлено до відділу міжнародного співробітництва ГУ НП в Харківській області, проте 24.04.2024 отримано відповідь, про відсутність можливості за вказаною кваліфікацією кримінального провадження, використовувати інформаційну систему Інтерполу.
26.04.2024 досудове розслідування в даному кримінальному провадженні було відновлено за необхідності проведення слідчих та інших процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Обґрунтованість повідомленої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду, а також вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігти яким, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливо.
При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали подане клопотання.
Захисник в судовому засіданні при розгляді клопотання про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на недоведеність перебування його підзахисного на тимчасово окупованій території та на території держави - агресора рф.
Клопотання розглядається слідчим суддею в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України за відсутності підозрюваного.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши надані докази, встановив, що СВ УСБ України в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні № 22023220000000252 від 16.02.2023, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України (а.с. 8-9).
У відповідності до положень ст. 131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно положень ст. ст. 176, 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.
Згідно положень ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Слідчим суддею встановлено, що 17.04.2024 у даному кримінальному провадженні слідчим в складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України (а.с. 179-183).
Частиною 1 статті 42 КПК України встановлено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Статтею 278 КПК України передбачено порядок вручення письмового повідомлення про підозру - письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
Частиною 1 статті 111 КПК України передбачено, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
Частиною 3 статті 111 КПК України передбачено, що повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Так, Глава 11 Розділу ІІ КПК України містить статтю 135, якою передбачено порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні, а також статтю 136, якою встановлено яким чином підтверджується отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом.
Відповідно до ч. 1 ст. 135 Глави 11 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 136 КПК України, належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістку про виклик або ознайомлення з її змістом.
Отже, з огляду на наведені положення закону, стаття 278 КПК України покладає на слідчого/прокурора обов'язок вручити підозрюваному в кримінальному провадження письмове повідомлення про підозру в день його складення слідчим прокурором, однак, якщо це неможливо зробити, повідомлення про підозру вручається у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень у кримінальному провадженні (ст. 111 КПК України), тобто, - у порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні (ст. 135 КПК України) - в тому числі шляхом надіслання підозрюваному повідомлення про підозру поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення повідомлення про підозру по телефону або телеграмою, під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
З матеріалів клопотання вбачається, що у зв'язку із неможливістю вручення ОСОБА_6 нарочно повідомлення про підозру, про зміну раніше повідомленої підозри у день їх складення внаслідок не встановлення його місцезнаходження, стороною обвинувачення вжито заходів для вручення повідомлення про підозру ОСОБА_6 , повісток про виклик ОСОБА_6 до СВ УСБ України в Харківській області на 21.04.2024, 22.04.2024, 23.04.2024 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень згідно ч. 1 ст. 278 КПК України з урахуванням ст. 111 КПК України та ст. 135 КПК України, зокрема, шляхом оголошення повного тексту на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті» Урядовий кур'єр» № 78 ( НОМЕР_1 ) від 17.04.2024 (а.с. 191-193), а також шляхом вручення захиснику ОСОБА_5 (а.с. 194).
17.04.2024 на підставі постанови слідчого в ОВС СВ УСБ України в Харківській області майора юстиції ОСОБА_4 видано доручення про надання безоплатної вторинної правової допомоги від 17.04.2024 № 005-270003697 згідно якого регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги підозрюваному ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 22023220000000252 від 16.02.2023призначено захисника ОСОБА_5 (свідоцтво № 1893 від 18.02.2015).
Крім того, у зв'язку з тим, що органом досудового розслідування місцезнаходження ОСОБА_6 не встановлено, копію повідомлення про підозру згідно ч. 2 ст. 135 КПК України було направлено поштою за місцем реєстрації ОСОБА_6 .
Враховуючи, що повідомлення про підозру, як процесуальний документ, складено та підписано з дотриманням норм кримінального процесуального законодавства і стороною обвинувачення вжито заходів для його вручення підозрюваному ОСОБА_6 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (частина 1 статті 42 КПК України), що підтверджується доказами, наданими стороною обвинувачення та дослідженими слідчим суддею, стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів, зокрема, протоколами допиту свідків: ОСОБА_11 від 10.04.2024; ОСОБА_12 від 05.04.2024; ОСОБА_13 від 11.04.2024; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками: із свідком ОСОБА_11 від 10.04.2024; із свідком ОСОБА_12 від 05.10.2024; із свідком ОСОБА_13 від 11.04.2024; протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 20.03.2023; протоколом огляду документів від 11.07.2023 та 29.07.2023; постановою про визнання документом від 18.07.2023 та 29.07.2023.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, у клопотанні сторона обвинувачення посилається на те, що наявні ризики, які свідчать про можливе вчинення ОСОБА_6 дій, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спортворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Так, ризик переховування від органу досудового розслідування / суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин за ч. 7 ст. 111-1 КК України у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої).
При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує також існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_6 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Так, органом досудового розслідування було опубліковано на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті» Урядовий кур'єр» № 78 ( НОМЕР_1 ) від 17.04.2024 повістки про виклик на 21.04.2024, 22.04.2024, 23.04.2024 для проведення відносно нього слідчих та інших процесуальних дій (а.с. 191-193). На вказані виклики до органу досудового розслідування ОСОБА_6 не з'явився та про поважні причини неявки не повідомив.
Постановою слідчого в ОВС СВ УСБ України в Харківській області майора юстиції ОСОБА_4 від 23.04.2024 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у розшук (а.с. 206-207).
Постановою слідчого в ОВС СВ УСБ України в Харківській області майора юстиції ОСОБА_4 від 23.04.2024 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук (а.с. 210-211).
Вищевикладені обставини свідчать про існування реальної можливості переховування підозрюваного від суду та органу досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Також достатньо обґрунтованим є ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.
Вищезазначене дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваного або інших зацікавлених осіб, як на свідків, так і на інших невстановлених органом досудового розслідування осіб.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування не доведено існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З урахуванням вищевстановлених обставин кримінального правопорушення, наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття гр. ОСОБА_6 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ОСОБА_6 дій, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, перебуванням підозрюваного на території, визнаної Верховною Радою України державою агресором, слідчий суддя, виходячи з положень ч. 6 ст. 193 КПК України, дійшов до висновку про наявність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 за його відсутності.
Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 200, 206, 211, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого в ОВС СВ УСБ України в Харківській області майора юстиції ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 22023220000000252 від 16.02.2023, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
В порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення застави.
Роз'яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України, після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно з положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України, зобов'язати компетентних службових осіб органу досудового розслідування після затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки його до місця кримінального провадження звернутися до слідчого судді, суду для розгляду питання за участю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про застосування обраного йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Зобов'язати слідчого в ОВС СВ УСБ України в Харківській області майора юстиції ОСОБА_4 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про тримання під вартою останнього.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1