Справа № 953/9728/23
н/п 1-кс/953/2841/24
"19" квітня 2024 р. м. Харків
Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1
секретар судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання представника володільця майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна про скасування арешту майна, накладеного у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000867,
учасники кримінального провадження та інщі учасники судового провадження:
володілець майна - ОСОБА_3
захисник - адвокат ОСОБА_4
прокурор - ОСОБА_5
Представник володільця майна ОСОБА_4 звернувся до Київського районного суду м. Харкова із клопотанням, яким просить скасувати арешт з майна належного ОСОБА_3 накладений ухвалою слідчого судду від 03.11.2023 у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000867.
Зміст поданого клопотання
На обґрунтування доводів клопотання заявник зазначив, що у зв'язку із вжиттям таких заходів на теперішній час тривалий час порушуються права та охоронювані законом інтереси як власника майна, передбачені ст.ст. 319, 321 ЦК України, згідно яких кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.
2. Релевантне законодавство
В силу ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Наведена конституційна норма гарантує, що позбавлення права власності, невід'ємними складовими частинами якого є володіння, користування та розпорядження об'єктом власності, можливе виключно у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.
Водночас заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. (ч. 3 ст. 132 КПК України)
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (ч. 1 ст. 170 КПК України).
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою: 1) забезпечення збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті (ст. 98 КПК України).
Статтею 99 КПК України визначено, що документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати: (1) матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі комп'ютерні дані). Сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов'язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.
Частинами 1, 2 ст. 174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
3. Встановлені судом обставини.
Слідчим управлінням ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023220000000867 від 28.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.11.2023 зокрема накладено арешт на арешт на майно шляхом заборони його користування, розпорядження та відчуження, вилучене 31.10.2023 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_3 , шляхом заборони користування, відчуження та розпорядження, власником якого є ОСОБА_3 : мобільний телефон Nokia, чорного кольору із сім-картою НОМЕР_1 , ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 ; мобільний телефон Nokia, чорного кольору, з сім-картою НОМЕР_4 ІМЕІ1: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 ; смартфон Samsung Galaxy A12 із сім-картою НОМЕР_7 , ІМЕІ1: НОМЕР_8 , ІМЕІ2Ж3564491431255978; грошові кошти у сумі 5600 доларів США, купюрами 100 доларів США у кількості 56 шт.; три печатки «Лікар ОСОБА_3 ».
Підставою для накладення арешту на майно, згідно ухвали слідчого судді від 03.11.2023, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КК України, є забезпечення збереження речового доказу.
4. Оцінка слідчого судді
Оглянуті у судовому засіданні матеріали кримінального провадження свідчать, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023220000000867 триває, арештоване майно визнано речовими доказами, призначено коло експертиз, відтак, потреба у подальшому застосуванні арешту майна не відпала і ризики, з метою запобігання яких накладався арешт, наразі тривають, у зв'язку з чим, клопотання про скасування арешту майна є передчасним.
Інші доводи і заперечення учасників судового провадження на висновки слідчого судді не впливають.
5. Висновки за результатами розгляду клопотання
З огляду на наведене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання на даний час та скасування арешту майна.
Керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання представника володільця майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна про скасування арешту майна, накладеного у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000867, - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали складено і підписано 24.04.2024.
Слідчий суддя - ОСОБА_1