Справа № 953/2675/24
н/п 1-кс/953/2913/24
"24" квітня 2024 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024220000000485 від 05.04.2024 за ч. 2 ст. 114-2 КК України, про арешт майна, -
встановив:
До Київського районного суду м. Харкова 22.04.2024 надійшло вказане клопотання, в якому сторона обвинувачення просить накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке видане останнім згідно з заяви від 05.04.2024, а саме: мобільний телефон марки «Xiaomi», моделі «11T Pro», imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , із сім картами операторів мобільного зв'язку НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та планшету «iPad», сірого кольору, в чохлі чорного кольору, з серійним номером: НОМЕР_5 , номер моделі: MNXD3LL/A; місцем зберігання арештованого майна визначити слідчий відділ УСБУ в Харківській області.
На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що зверненням Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації (далі - РФ) державою-агресором, затвердженим постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 №129-VIII, РФ визнано державоюагресором.
22.02.2022 Президент Російської Федерації, реалізуючи план розв'язання та ведення агресивної війни та військового конфлікту на території України, діючи в порушення норм міжнародного гуманітарного права, всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв?язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН та Декларацій Генеральної Асамблеї Організації ОСОБА_5 від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), направив до Ради Федерації звернення про використання Збройних Сил Російської Федерації за межами РФ, яке було задоволено.
24.02.2022 о 05:00 годині, за наказом Президента РФ, Російська Федерація незаконно вторглась на територію України та здійснила збройний напад, застосовуючи Збройні Сили РФ, Федеральну службу військ національної гвардії РФ, та інші військові та незаконні збройні формування.
Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною та незалежною державою.
Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаагськими конвенціями 1907 року, IV Женевськими конвенціями 1949 року, а також усупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та РФ (далі - РФ) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
24.02.2022 указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, строк дії якого в подальшому неодноразово продовжено по теперішній час.
Досудовим розслідуванням встановлений громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є негативно налаштованою проти посадових осіб органів державної влади України, у зв'язку із здійсненням ними їхніх владних повноважень, а також військовослужбовців Збройних сил України, які для забезпечення національної безпеки та оборони України здійснюють комплекс активних заходів з використанням зброї та військової техніки, спрямованих на подолання збройної агресії Російської Федерації.
Так, ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше липня 2022 року, використовуючи власний мобільний телефон марки «Xiaomi», моделі «11T Pro», imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , із сім картами операторів мобільного зв'язку НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , за допомогою застосунку-месенджеру «Signal», використовуючи власний аккаунт налагодив постійний зв'язок з невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка в застосунку-месенджеру «Signal» використовує нікнейм « ОСОБА_6 » та перебуває на тимчасово окупованій території.
У ході особистого спілкування із вищевказаною особою, у ОСОБА_4 перебуваючої на території Лозівського ковальского-механічного заводу, за адресою АДРЕСА_1 , 27.03.2024 о 18 год. 06 хв., виник злочинний умисел, направлений на поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, при умові не розміщення вказаної інформації у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, в умовах воєнного стану.
З метою реалізації вищезазначеного кримінально-протиправного наміру, діючи умисно та свідомо, ОСОБА_4 , шляхом власного спостереження, здійснив дії, а направлені на здобуття інформації та її подальшого використання щодо знаходження та руху підрозділів сил оборони України, які задіяні в наданні відсічі збройній агресії РФ, а саме здійснив фотографування за допомогою власного мобільного телефону марки «Xiaomi», моделі «11T Pro», imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , із сім картами операторів мобільного зв'язку НОМЕР_3 , НОМЕР_4 військової техніки, яка розташовувалася у господарських приміщеннях, нежитлових приміщеннях та інших спорудах на території Лозівського ковальсько-механічного заводу, який розташований за адресою, АДРЕСА_1 .
Продовжуючи реалізацію вищезазначеного кримінально-протиправного наміру, діючи умисно та свідомо, ОСОБА_4 , шляхом власного спостереження, здійснив дії, направлені на здобуття інформації та її подальшого використання щодо знаходження та руху підрозділів сил оборони України, які задіяні в наданні відсічі збройній агресії РФ, а саме 02 квітня 2024 о 06 год. 31 хв. здійснив фотографування за допомогою власного мобільного телефону марки «Xiaomi», моделі «11T Pro», imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , із сім картами операторів мобільного зв'язку НОМЕР_3 , НОМЕР_4 розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які розташовувалася у приміщеннях та інших спорудах на території в/ч НОМЕР_6 у АДРЕСА_2 .
Разом з цим, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, використовуючи власний мобільний термінал, марки «Xiaomi», моделі «11T Pro», imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , із сім картами операторів мобільного зв'язку НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , перебуваючи на території Холодногірського району, м. Харкова, Харківської області, діючи з ідеологічних переконань, ініціативно, не раніше 21 год. 20 хв 02 квітня 2024 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, за допомогою застосунку-месенджеру «Signal», використовуючи власний аккаунт надіслав повідомлення (вкладені фотографії та скріншоти) з відомостями щодо переміщення техніки та транспортних засобів сил оборони України на території Харківської області, щодо розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань на території Миколаївської області із зазначенням напрямку розташування невстановленій досудовим розслідуванням особі, яка в застосунку-месенджеру «Signal» використовує нікнейм « ОСОБА_6 » та перебуває на тимчасово окупованій території.
Згідно отриманих від військової частини НОМЕР_6 відомостей, у період часу з 00 год. 00 хв. 01.04.2024 по 10 год. 00 хв. 05.04.2024 в районах визначених адрес та прилеглих до них місцевостях, дислокувалися та здійснювали переміщення Сили оброни України, що були задіяні при виконанні завдань з відсічі збройної агресії рф на території Харківської області та у АДРЕСА_2 .
Крім того військова частина НОМЕР_6 зазначила, що в наслідок ворожих обстрілів близько 02:03 04.04.2024 та близько 05:05 та 05:28 04.04.2024 на території Харківської області двоє військовослужбовці отримали поранення та було завдано шкоди 25 одиницям військової техніки.
При цьому, зазначена поширена ОСОБА_4 інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у поширенні інформації про переміщення, рух та розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
05.04.2024 о 10 годині 30 хвилин слідчим СВ УСБУ в Харківській області в порядку, визначеному ст. 208 КПК України, було затримано ОСОБА_4
05.04.2024 слідчим, за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні повідомлено ОСОБА_4 про підозру у поширенні інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного, тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
Крім того, 05.04.2024 ОСОБА_4 розуміючи помилковість власних поглядів, та незаконність своїх дій, добровільно передав слідчому наступний предмет, а саме: мобільний телефон марки «Xiaomi», моделі «11T Pro», imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , із сім картами операторів мобільного зв'язку НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та планшету «iPad», сірого кольору, в чохлі чорного кольору, з серійним номером: НОМЕР_5 , номер моделі: MNXD3LL/A.
05.04.2024 постановою слідчого вищезазначені предмети визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, на підставі вищезазначеного встановлено, що вищевказані предмети відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки вони є знаряддям вчинення злочину, в результаті чого вони можуть містити сліди вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог п.3 ч.2 ст.171 КПК України, обставини добровільної видачи вказаних речей ОСОБА_4 , а також в безпосередній присутності є конкретним фактом, підтверджуючим право власності підозрюваного на вилучене майно.
Зважаючи на викладене, на час досудового розслідування та судового провадження на вказаний предмет необхідно накласти арешт з метою збереження речових доказів та недопущення їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі.
Сторона обвинувачення зазначає, що незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема псуванню, зникненню, знищенню, передачі, предметів, які є речовими доказами, тобто зберегли на собі сліди вчинення злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
В судове засідання слідчий не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання.
В матеріалах справи міститься заява захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_7 , в якій він просить розглянути клопотання про накладення арешту без його участі. В задоволенні клопотання відмовити та повернути вилучене майно його підзахисному (а.с. 64).
Неприбуття в судове засідання власника майна, слідчого, прокурора, відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотань. Володілець майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що в провадженні Слідчого відділу УСБУ в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 22024220000000485 від 05.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
05.04.2024 на підставі добровільної згоди ОСОБА_4 від 05.04.2024 проведено огляд речей і комп'ютерних даних за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого, згідно протоколу огляду речей і комп'ютерних даних від 05.04.2024, вилучено вказане в клопотанні майно (а.с. 39-48).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно вимог ч. 6 ст. 132 КПК України, до клопотання слідчого, прокурора про застосування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Більш того, в статті 223 КПК України викладені вимоги до проведенні слідчих (розшукових) дій. Так, відповідно до ч.1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні; підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Таким чином, в разі звернення процесуальної особи, що здійснює кримінальне провадження, з клопотанням до слідчого судді про проведення обшуку, норми діючого кримінального процесуального законодавства, прямо встановлюють обов'язок цієї особи звертатися з таким клопотанням саме в рамках конкретного провадження, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у зв'язку із розслідуванням якого подається клопотання та відомості щодо вчинення саме цього кримінального правопорушення.
Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні сторони обвинувачення майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, -
Ухвалив:
Клопотання слідчого про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, видане ОСОБА_4 згідно з заяви від 05.04.2024, а саме: мобільний телефон марки «Xiaomi», моделі «11T Pro», imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , із сім картами операторів мобільного зв'язку НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та планшету «iPad», сірого кольору, в чохлі чорного кольору, з серійним номером: НОМЕР_5 , номер моделі: MNXD3LL/A - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Визначити місцем зберігання арештованого майна слідчий відділ УСБУ в Харківській області.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1