Справа №613/2307/23 Провадження № 2/613/214/24
26 квітня 2024 року м. Богодухів
Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Сеник О.С.,
за участю секретаря судового засідання Нагорної С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богодухові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 613/2307/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі по тексту - ТОВ «ФК «ЄАПБ, позивач») звернулось до Богодухівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , відповідач), в якому просить:
1) стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором № 332284416 в розмірі 29497,93 грн., з яких: 7649,32 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21848,61 грн. - сума заборгованості за відсотками;
2) стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 06 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (первісний кредитор, далі - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 332284416.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, зміст якого викладено у новій редакції від 31.12.2020 Додатковою угодою № 26 до договору факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого відступлено право вимоги до боржників, зазначених у Реєстрах прав вимоги. Так, відповідно до Реєстру боржників № 124 від 09.03.2021 до Договору факторингу №28/1118-01, до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 332284416.
20.10.2022 між ТОВ «Таліон плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу №20102022, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон плюс» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «Таліон плюс» права грошової вимоги до боржників вказаних у Реєстрах прав вимоги, зокрема, до боржника ОСОБА_1 у сумі 29497,93 грн., з яких: 7649,32 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21848,61 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Позивач стверджує, що всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.
З моменту отримання права вимоги до ОСОБА_1 , а саме з 21.10.2022, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
З огляду на викладене, позивач просить стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за вказаним договором у загальному розмірі 29497,93 грн.
Вказанезумовило звернення позивача до суду із відповідним позовом.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 23.01.2024 позовну заяву ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу запропоновано в установлений судом строк подати письмовий відзив на позов.
Заходи забезпечення позову не вживались.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. У позовній заяві, зокрема, просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів. Не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідно до п. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, як шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання так і шляхом направлення судових повісток на його електронну пошту, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подав.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, жодного разу не повідомив про причини неявки в судове засідання, відзиву на позов не надав, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
Судом встановлено, що 06.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір № 332284416, відповідно до п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4.2, 4.15 якого, кредит у сумі 7100,00 грн. надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником; нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 197,64 процентів річних, що становить 0,54 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом; сторони також погодили Графік розрахунків, який є невід'ємною частиною цього договору (Додаток № 1 до Договору). Цей договір є електронним документом, створеним і збереженим в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та перетвореним електронними засобами у візуальну форму (а.с. 6-8).
08.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду до Договору № 332284416 від 06.12.2020, відповідно до умов п. 1 якої, сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 250 грн. 00 коп. з 08.12.2020 на строк дії договору № 332284416 від 06.12.2020 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору (а.с. 9).
01.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду до Договору № 332284416 від 06.12.2020, відповідно до умов п. 1 якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 300 грн. 00 коп. з 01.01.2021 на строк дії договору № 332284416 від 06.12.2020 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору (а.с. 10).
Також позивачем надано платіжні доручення від 06.12.2020, від 08.12.2020 та 01.01.2021 відповідно до змісту яких, платник ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ коштів згідно договору №332284416 від 06.12.2020 ОСОБА_1 для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 у сумі 7100,00 грн., 250,00 грн. та 300,00 грн. відповідно (а.с. 11-12).
Як стверджує позивач, 28.11.2018 між ТОВ «Таліон плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) було укладено договір факторингу № 28/1118-01.
Відповідно до наявних матеріалів справи, 31.12.2020 між ТОВ «Таліон плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) була укладена додаткова угода № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а.с. 13-15).
20 жовтня 2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) та ТОВ «Таліон плюс» (клієнт) був укладений договір факторингу № 20102022, за умовами п. 2.1 якого клієнт ТОВ «Таліон плюс» зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
При цьому в п.1.2 зазначеного Договору зазначено «Кредитний договір» - кредитний договір, укладений між Первісним кредитором, яким є ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і Боржником, право грошової вимоги за яким отримав Клієнт на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, укладеного між Клієнтом та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с. 16-17).
Відповідно до наданого позивачем Витягу з Реєстру прав вимоги № 1 від 21.10.2022 до Договору факторингу №20102022 від 20.10.2022 передано право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 332284416, заборгованість по основному боргу - 7649,32 грн., заборгованість по відсоткам - 21848,61 грн. Загальна сума заборгованості 29497,93 грн. (а.с. 18).
Судом встановлено, що кредитний договір № 332284416 укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 від 06.12.2020, а первинний договір факторингу - 28.11.2018, тобто, договір кредиту укладено пізніше, ніж договір факторингу.
Також судом встановлено, що в договорі факторингу № 20102022 від 20.10.2022, укладеному між позивачем ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Таліон плюс», зазначено, що право грошової вимоги ТОВ «Таліон Плюс» отримало саме на підставі договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та первинним кредитором ТОВ ««Манівео швидка фінансова допомога».
Суду не надано доказів того, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило своє право грошової вимоги ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором № 332284416, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 від 06.12.2020, оскільки матеріали справи не містять копію договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», Додатків до нього та Реєстру прав вимоги.
Крім того, позивачем не надано доказів на виконання умов п. 2, п. 3 Додаткової угоди № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, а саме підтвердження передання ТОВ «Таліон Плюс» грошових коштів у розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», у якості плати за відступлення права грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Також позивачем не надано доказів на виконання умов п. 2, п. 3 Договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022, а саме підтвердження передання ТОВ «ФК «ЄАПБ» грошових кошті в розпорядження ТОВ «Таліон Плюс», у якості плати за відступлення права грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги.
На підставі викладеного, суд позбавлений можливості з'ясувати підстави і умови переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача, а наступні договори є похідними від вказаного вище Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018.
Вищевказане позбавляє суд можливості встановити достовірність відомостей щодо наявності у позивача права вимоги до відповідача за кредитним договором № 332284416 від 06.12.2020.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з частиною першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частина перша статті 1048 ЦК України передбачає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Частиною першою статті 1077 ЦК України, визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до частини першої 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно статті 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Відомостей про направлення фактором боржнику письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові із визначеною грошовою вимогою, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж, суду не надано.
Наданий ТОВ «ФК «ЄАПБ» розрахунок заборгованості за кредитним договором №332284416 від 06.12.2020 за період з 21.10.2022 по 30.11.2023 за боржником ОСОБА_1 станом на 30.11.2023 у загальному розмірі 29497,93 грн. не підтверджується первісними документами.
Таким чином, твердження ТОВ «ФК «ЄАПБ» про набуття права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 332284416 від 06.12.2020, укладеним з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» в сумі 29497,93 грн., з яких: 7649,32 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21848,61 грн. - сума заборгованості за відсотками, не відповідають наданим суду матеріалам справи.
Клопотань про витребування доказів у зв'язку з неможливістю їх отримання та надання безпосередньо до суду позивачем заявлено не було.
Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 16 ЦК України одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.
Згідно з частиною 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як встановлено частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин першої та другої статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Суду не надано доказів того, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило своє право вимоги за кредитним договором № 332284416 від 06.12.2020, укладеного між ним та ОСОБА_1 , ТОВ «Таліон Плюс», яке в свою чергу відступило це право ТОВ «ФК «ЄАПБ». З доданих до позовної заяви матеріалів неможливо встановити факт існування правовідносин між позивачем та відповідачем. Таким чином, суду не надано доказів того, що право ТОВ «ФК «ЄАПБ» як кредитора за кредитним договором № 332284416 від 06.12.2020, порушено, та позивач має право вимоги за цим договором до відповідача.
З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову ТОВ «ФК «ЄАПБ» в задоволенні позову в повному обсязі у зв'язку з необґрунтованістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, беручи до уваги, що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого останнім судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 526, 625, 626, 628, 638, 1048, 1054, 1055, 1048, 1077, 1078, 1082 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 83, 133, 137, 141, 211, 223, 247, 259, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне рішення суду складено 30.04.2024.
Суддя О.С. Сеник