Справа № 571/1749/19
Провадження № 1-кп/571/6/2024
іменем України
30 квітня 2024 року смт. Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області, в складі судді одноособово ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого-адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12019180000000247 від 28.08.2019 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Рокитне, Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368-4 КК України,
Відповідно до обвинувального акту, згідно наказу директора комунального підприємства «Реєстраційний офіс» Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області від 31.08.2017 за №29, з 01.09.2017 ОСОБА_6 призначено на посаду державного реєстратора комунального підприємства «Реєстраційний офіс» Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області.
З травня 2018 року комунальне підприємство «Реєстраційний офіс» Бабинської сільської ради Гощанського району Рівненської області позбавлене акредитації, у зв'язку з чим ОСОБА_6 з вказаного часу позбавлений доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та відповідно позбавлений повноважень вчиняти реєстраційні дії в зазначеному реєстрі.
У другій половині лютого 2019 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, до ОСОБА_6 звернувся ОСОБА_7 з метою здійснення державної реєстрації права власності на три об'єкти нерухомості, а саме: конюшні, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , заправочної, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 та вагової, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 .
Після розмови з ОСОБА_7 та ознайомлення із наданими останнім документами, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел на одержання від ОСОБА_7 неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття державним реєстратором рішення щодо реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на належні ОСОБА_7 3 вищезазначені об'єкти нерухомості, розташовані в с.Підлужне Костопільського району Рівненської області.
ОСОБА_6 висловив ОСОБА_7 незаконну пропозицію, а саме, що за допомогу у вирішенні зазначених питань останній повинен надати йому неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в розмірі 1000-1200 доларів США за кожен об'єкт нерухомості, на що ОСОБА_7 погодився.
Після цього, ОСОБА_6 у другій половині березня 2019 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, діючи умисно, з корисливих мотивів, звернувся до державного реєстратора комунального підприємства «Реєстраційний центр» Костянтинівської сільської ради Рівненської області ОСОБА_4 , з яким у нього були довірительні стосунки, та здійснив на нього вплив, шляхом висловлення пропозиції надати йому неправомірну вигоду, на вчинення ним дій з використанням наданих йому повноважень в інтересах ОСОБА_7 , а саме за прийняття рішення про державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності ОСОБА_7 на наступні об'єкти нерухомого майна: конюшні, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , заправочної, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 та вагової, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , яку ОСОБА_4 прийняв.
Оскільки, діяльність осіб, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги характеризується наступними ознаками: послуги спрямовані на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків юридичних чи фізичних осіб; форма і порядок їх надання визначені органами держави чи місцевого самоврядування; результати оформляються офіційним документом; породжують наслідки правового характеру, ОСОБА_4 відповідно до своїх повноважень, є особою, яка не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але надає публічні послуги, так як до його повноважень входить здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, що відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Діючи відповідно до злочинної домовленості з ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , після отримання від ОСОБА_6 всієї необхідної документації по вищезазначених об'єктах нерухомого майна, 18.04.2019 здійснив від імені ОСОБА_7 оплату адміністративного збору в загальній сумі 588 грн. за здійснення державної реєстрації прав на нерухоме майно, після чого 22.04.2019 в своєму службовому кабінеті за адресою: АДРЕСА_5 , у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснив державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна, а саме: конюшні, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , заправочної, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 та вагової, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , власником яких зазначив ОСОБА_7 , про що проінформував ОСОБА_6 ..
В подальшому, 23.04.2019 ОСОБА_6 , реалізовуючи свій злочинний умисел, одержав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 2 600 доларів США (що згідно курсу Національного банку України станом на 23.04.2019 становило 69 616,04 грн.) за вплив на прийняття особою, уповноваженою на виконання функцій держави - державним реєстратором комунального підприємства «Реєстраційний центр» Костянтинівської сільської ради Рівненської області ОСОБА_4 рішення про державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності ОСОБА_7 на об'єкти нерухомого майна, а саме: конюшні, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , заправочної, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 та вагової, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , після чого предмет злочину - неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в розмірі 2 600 доларів США у ОСОБА_6 було вилучено в ході проведеного обшуку.
Органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.3 ст.368-4 КК України, як умисні дії, які виразились у прийняті пропозиції особою, яка не є державним службовцем, посадовою особою місцевого самоврядування, але провадить професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, надати їй неправомірну вигоду за вчинення особою, яка надає публічні послуги, дій з використанням наданих їй повноважень в інтересах третьої особи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368-4 КК України.
30 квітня 2024 року обвинувачений ОСОБА_4 подав клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у якому вказав, що своєї вини у вчиненні вказаного кримінального правопорушення він не визнає та вважає обвинувачення стосовно нього необґрунтованими та такими, що побудовані на здогадках та припущеннях.
Разом з тим, з моменту вчинення інкримінованого йому злочину минуло більше п'яти років, а тому є правові підстави для звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття провадження у справі у зв'язку із закінченням строків давності. Посилаючись на норми ст.ст.12,49 КК України, правові позиції Верховного Суду, просить звільнити його від кримінальної відповідальності, на підставі ст.49 КК України, а кримінальне провадження №12019180000000247 від 28.08.2019 за вказаним фактом закрити.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник-адвокат ОСОБА_5 клопотання підтримали та просили задовольнити.
Прокурор у кримінальному провадженні-заступник керівника Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_3 не заперечив проти заявленого клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження із зазначених підстав вказуючи на те, що минули строки притягнення особи до кримінальної відповідальності тому є підстави для його задоволення.
Заслухавши обвинуваченого, його захисника, прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд зазначає наступне.
Положеннями ч. 4 ст.286 КПК України визначено, що в разі, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Ця норма, як і положення ст.49 КК України є імперативними нормами, які передбачають не право суду, а його обов'язок розглянути відповідне питання.
Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з п.1 ч.2 ст.284 КПК України у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження.
За правилами ч.8 ст.284 КПК України закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається лише у випадку, коли підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку.
В силу вимог ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
В судовому засіданні обвинувачений заявив клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності та звільнення його від кримінальної відповідальності, тобто дав згоду на закриття кримінального провадження із зазначених підстав.
Згідно статті 12 КК України, кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_4 - ч.3 ст.368-4 КК України відноситься до нетяжких злочинів.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч.1 ст.49 КК України строків та відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2-4 ст.49 КК України).
Початком перебігу строку давності є день, коли кримінальне правопорушення було вчинене, згідно обвинувального акту - друга половина березня 2019 року. ОСОБА_4 не ухилявся від досудового слідства та суду, строк, передбачений ч.1 ст.49 КК України не зупинявся та не переривався, до кримінальної відповідальності останній не притягувався.
У відповідності до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченого, з огляду на те, що кримінальне правопорушення за яким обвинувачуються ОСОБА_4 є нетяжким злочином, з моменту скоєння такого минуло більше п'яти років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності не зупинявся і не переривався, суд приходить до переконання, що клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності є обгрунтованим.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Керуючись п.3 ч.1 ст.49 КК України, ст.ст.284,288, 369,372 КПК України, суд,
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.3 ст.368-4 КК України, на підставі ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019180000000247 від 28.08.2019 про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.3 ст.368-4 КК України, закрити.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Ухвала суду може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Обвинуваченому та прокурору копію ухвали вручити негайно після її оголошення.
Суддя ОСОБА_1