Справа № 567/167/24
25 квітня 2024 року м.Острог
Суддя Острозького районного суду Рівненської області Василевич О.В., з участю секретаря Клімович О.О., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Острог матеріали, які надійшли з Відділення поліції №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, водія НУ «Острозька академія», зареєстроване та фактичне місце проживання : АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП, -
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №120677 від 23.01.2024 р. ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП при наступних обставинах - 23.01.2024 р. о 15 год. 02 хв. ОСОБА_1 в м.Острог по вул.Татарська керував автомобілем «Hyundai Getz», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з ознаками алкогольного сп'яніння (різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на предмет визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що у день та час, вказаний у складеному відносно нього протоколі він керував автомобілем та був зупинений працівниками поліції. Під час спілкування працівники поліції запитали чи не вживав він алкоголь або наркотичні засоби, на що він заперечив. В подальшому працівники поліції запропонували йому пройти на місці зупинки огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням алкотестера, на що він відмовився, у зв'язку з недовірою до поліцейських, мотивуючи тим, що він сумнівався у їх доброчесності. Вказує, що він погоджувався пройти такий огляд у медичному закладі, однак поліцейські склали відносно нього протокол за ст.130 КУпАП. Не погоджуючись із поліцейськими, він вирішив самостійно пройти огляд у медичному закладі (КП «Острозька обласна психіатрична лікарня»), де був оглянутий лікарем та за результатами його огляду з використанням алкотестера стану сп'яніння у нього виявлено не було, про що складено виписку з протоколу медичного освідчення, яку надав в судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на спростування обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, вважаю, що провадження у справі підлягає закриттю у відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, з огляду на наступне.
У відповідності до ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатацію транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясувати всі обставини, передбачені у ст.247 та ст.280 КУпАП.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, в якому зазначається суть правопорушення та інші дані, необхідні для розгляду справи. Тобто в такому документі фактично фіксуються беззаперечні дані про вчинення адміністративного правопорушення.
В силу ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законом сукупність суб'єктивних та об'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Відсутність складу адміністративного правопорушення визнається КУпАП обставиною, що виключає провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є, зокрема, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП характеризується наявністю прямого умислу.
Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №120677 від 23.01.2024 р. ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП у зв'язку з допущеним ним порушенням пункту 2.5 ПДР України.
Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (надалі - Інструкція).
Статтею 266 КУпАП визначено порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції.
Зокрема цією статтею визначено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п.п.6, 7 Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться : поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатом огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 КУпАП.
Згідно п.п.6, 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ №1103 від 17.12.2008р. (надалі - Порядок), водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейськими для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
З дослідженого у судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського та пояснень водія ОСОБА_1 судом встановлено, що після зупинки автомобіля, керованого ОСОБА_1 та під час складання працівниками поліції постанови про накладення адміністративного стягнення за ч.5 ст.121 КУпАП у водія були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння (зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), про що йому було повідомлено та запропоновано пройти освідування на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 спершу погодився, однак дій спрямованих на проходження такого огляду не вчинив через суперечку, яка виникла між ним та поліцейськими з приводу притягнення його до адміністративної відповідальності. В подальшому водій змінив свою думку та висловив згоду пройти освідування на предмет визначення стану алкогольного сп'яніння у медичному закладі, та йому було відмовлено у зв'язку з тим, що відносно нього вже складено адміністративні матеріали.
Не погоджуючись з діями працівників поліції ОСОБА_1 самостійно звернувся до медичного закладу (КП «Острозька обласна психіатрична лікарня») з метою його огляду на предмет перебування у стані сп'яніння.
Так, згідно наданих медичним закладом на запит суду документів, на підставі яких проводився огляд ОСОБА_1 на визначення стану сп'яніння, судом встановлено, що 23.01.2024 року о 16 год. 34 хв. ОСОБА_1 звернувся до КП «Острозька обласна психіатрична лікарня» із заявою про проведення його огляду на стан алкогольного сп'яніння, який було розпочато о 16 год. 32 хв. та закінчено о 16 год. 34 хв., за результатами якого до журналу медичних експертиз на стан алкогольного сп'яніння було внесено запис № 11 від 23.01.2024 року, з якого вбачається, що зі слів ОСОБА_1 алкоголю він не вживав та за результатом використання ним газоаналізатора «Алкофор 307» показ приладу становить 0,00 проміле, що об'єктивно підтверджується відповідною випискою з протоколу медичного освідчення на предмет сп'яніння № 11 від 23.01.2024 року.
Згідно із ч.4 ст.266 КУпАП та пункту 9 вищевказаної Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду, огляд осіб на стан алкогольного сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
З матеріалів справи вбачається, що акт огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, в якому поліцейський зазначив виявлені ним у водія ознаки сп'яніння, був складений поліцейським 23.01.2024 року об 15 год. 30 хв., та направлення на огляд водія у медичному закладі складено поліцейським 23.01.2024 року об 15 год. 32 хв.
Отже, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, проведений у медичному закладі з ініціативи останнього, було здійснено в межах передбачених законом двох годин з моменту встановлення підстав для здійснення такого огляду.
Беручи до уваги послідовні заперечення ОСОБА_1 щодо вживання алкогольних напоїв та з урахуванням висновку медичного закладу про відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, існують обґрунтовані сумніви щодо перебування ОСОБА_1 у стані сп'яніння. ОСОБА_1 в межах часу, передбаченого законом, самостійно звернувся до медичного закладу та пройшов огляд на стан сп'яніння, результат якого негативний, та відповідний доказ він надав того ж дня, тобто 23.01.2024 року, до ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області.
Таким чином, у матеріалах справи відсутні достовірні, належні та допустимі докази, які у своїй сукупності беззаперечно б свідчили про те, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Одночасно, суд враховує, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки обставини, викладені у ньому щодо виявлених ознак алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 заперечує, та факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння спростовується наданою КП «Острозька обласна психіатрична лікарня» випискою з протоколу медичного освідчення на предмет сп'яніння № 11 від 23.01.2024 року та записом в журналі медичних експертиз на стан алкогольного сп'яніння (запис № 11 від 23.01.2024 року), відповідно до яких у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння не виявлено, а тому суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
Окрім того, з дослідженого відеозапису з нагрудної відеокамери працівників поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , вбачається, що останній погоджувався на проходження такого огляду в медичному закладі.
Наведені обставини свідчать про те, що у даній справі не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Такі обставини унеможливлюють встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з доведенням цього факту поза всяким розумним сумнівом.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Згідно п.2 ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року №5-рп/2015 фщодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 КУпАП визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011р., заява №16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016р., заява №926/08), в яких серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.
Суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series А заява № 25).
Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу належного органу правосуддя.
Пунктом 1 ст.247 КУпАП визначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, а саме за відсутності достатніх та переконливих доказів вчинення правопорушення, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
На підставі викладене та керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.283 КУпАП, -
постановив:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Повний текст постанови складено 29.04.2024 року.
Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.