ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44-Б тел. 230 31 34
26.01.2007 р.
Справа № 46/487-А
За позовом
Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»
До
Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків
Про
визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
Суддя Шабунін С.В.
Секретар судового засідання Бушеленко О.В.
Представники:
від позивача
Луцюк С.С. -представник за довіреністю від 20.11.2006 р. № 99
від відповідача
Марченко С.І. -представник за довіреністю від 19.12.2006 р. № 1895/9/10-110, Стеблівський Т.В. -представник за довіреністю від 12.10.2006 р. № 1488/9/10-110
26.01.2007 р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»(далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач) про визнання нечинними податкового повідомлення-рішення № 0000441640/0 від 27.09.2006 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2006 р. відкрито провадження у справі № 46/487-А відповідно до правил Кодексу адміністративного судочинства України та призначено справу до судового розгляду на 24.11.2006 р.
24.11.2006 р. у судовому засіданні оголошувалася перерва за усним клопотанням представника відповідача до 25.12.2006 р.
25.12.2006 р. розгляд справи № 46/487-А не відбувся з огляду на перебуванням на лікарняному судді, в провадженні якого знаходиться справа, у зв'язку з чим судове засідання було перенесено на 26.01.2007 р., про що сторін повідомлено під розписку.
В процесі розгляду справи позивач повністю підтримав позовні вимоги та зазначив, що вимог податкового законодавства він не порушував, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем неправомірно, оскільки висновки акту перевірки, покладені відповідачем в основу спірного повідомлення-рішення, не відповідають вимогам чинного законодавства. Право позивача на включення спірних сум до свого податкового кредиту у травні 2006 року та заявлених до відшкодування у червні 2006 року підтверджене податковими накладними, виписаними продавцем електроенергії і таке право не залежить від подальшого здійснення ним господарської діяльності.
Відповідач проти позовних вимог заперечував, з підстав, викладених у письмових запереченнях, посилаючись на те, що позивачем включено до складу податкового кредиту суми ПДВ у зв'язку з придбання товарів (робіт, послуг), які не використовувались ним у господарській діяльності, що підтверджується встановленими в Акті перевірки обставинами.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши надані представниками сторін оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків було здійснено перевірку Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», за результатами якої складений Акт про результати виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2006 року від 18.08.2006 року № 532/1640/19480600.
За наслідками проведеної перевірки було встановлено порушення позивачем вимог пп. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме включення до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 200191 грн., сплаченого в складі придбаної позивачем електроенергії, що не використовувалась ним в господарській діяльності.
У зв'язку зі встановленими порушеннями було винесене податкове повідомлення-рішення № 0000441640/0 від 27.09.2006 року, яким зменшено позивачеві суму бюджетного відшкодування на 200191 грн., заявлену у червні 2006 року.
Позивач, не погоджуючись з висновками контролюючого органу звернувся до суду за захистом своїх порушених прав і просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000441640/0 від 27.09.2006 року.
Судом були розглянуті обставини спору та встановлено, що за наслідками проведення податкової перевірки відповідачем були детально досліджені обставини господарської діяльності позивача та виявлено по окремим операціям факти, що свідчать про відсутність права на податковий кредит.
Посилання позивача на протиправність дій відповідача при застосуванні Методики визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами спростовується даними Акту податкової перевірки, з якого вбачається, що відповідачем досліджувались показники фінансово-господарської діяльності позивача по окремим операціям, що оподатковувались у перевіряємому періоді, на підставі первинних документів, що не заборонено законом і було зумовлене розбіжностями в даних податкової звітності.
Перевіркою встановлено, що позивач придбавав електроенергію у Державного підприємства «Енергоринок», яку в подальшому експортував за кордон. В результаті зазначених операцій позивачем отримано збиток в травні 2006 року на загальну суму 1000952, 87грн., а саме:
- по зовнішньоекономічному контракту від 30.06.1995 року № 44/2-263, укладеному з угорською фірмою «System Consulting RT» у сумі 665019,65грн., що складає вартість електроенергії придбаної у ДП «Енергоринок»по договору від 05.04.2002 року № 44/1-85/1032/01 і віднесена підприємством позивача до складу валових втрат за підсумками II кварталу 2006 року, а сума ПДВ - 133003,93 грн. по податковій накладній від 31.05.2006 року № 483 віднесена до складу податкового кредиту травня 2006 року;
- по зовнішньоекономічному контракту від 14.06.1996 року № 44/2-382 (покупець - польська фірма «Zomar s.a.») у сумі 55036,83 грн., що складає вартість електроенергії придбаної у ДП «Енергоринок»по договору від 05.04.2002 року № 44/1-85/1032/01 і віднесена підприємством позивача до складу валових витрат за підсумками II кварталу 2006 року, а сума ПДВ - 11007,37 грн. по податковій накладній від 31.05.2006 року № 483 віднесена до складу податкового кредиту травня 2006 року;
- по зовнішньоекономічному контракту від 15.12.2005 року № 44/1-133/36д-26/06 (покупець - Білоруська фірма «Концерн «Біленерго») у сумі 131123,52 грн., що складає вартість електроенергії придбаної у ДП «Енергоринок»по договору від 28.12.2005 року № 44/2-140/3120/01 і віднесена підприємством позивача до складу валових витрат за підсумками II кварталу 2006 року, а сума ПДВ - 26224,70 грн. по податковій накладній від 31.05.2006 року № 482 віднесена до складу податкового кредиту травня 2006 року;
- по зовнішньоекономічному контракту від 20.05.2005 року № 44/1-65 (покупець -фірма ПП «ЕNERGOCOM») у сумі 149772,87грн., що складає вартість електроенергії придбаної у ДП «Енергоринок» по договору від 31.10.2002 року № 44/1-184/1191/01 і віднесена підприємством ДПЗД "Укрінтеренерго" до складу валових витрат за підсумками II кварталі 2006 року, а сума ПДВ -29954,57 грн. по податковій накладній від 31.05.2006 року № 484 віднесена до складу податкового кредиту травня 2006 року.
Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Як передбачено ст. 3 та ст. 142 Господарського кодексу України, господарська діяльність здійснюється суб'єктами господарювання з метою одержання прибутку, який є показником фінансових результатів такої його діяльності та визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань. Склад валового доходу та валових витрат суб'єктів господарювання визначається законодавством.
Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній та нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пп. 7.4.4. п. 7.4 ст. Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває і виготовляє матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Таким чином, з наведених норм чинного податкового законодавства України вбачається, що платник податку має право відносити до складу валових витрат та до складу податкового кредиту звітного періоду, і відповідно, тим самим зменшувати суму податку на прибуток підприємств та суму податку на додану вартість (або збільшувати суму бюджетного відшкодування з ПДВ) (керуючись положеннями Законів «Про податок на додану вартість»та «Про оподаткування прибутку підприємств») лише суми витрат та суми податку на додану вартість, що пов'язані з його господарською діяльністю.
Як свідчать обставини справи позивач від здійснення операцій з придбання в ДП «Енергоринок»електроенергії, що була в подальшому експортована ним за межі митної території України у травні 2006 року доходу не отримав, а отримав збиток на загальну суму 1000952,87 грн.
Як викладено вище, витрати на придбання зазначеної електроенергії, яка в подальшому була продана за ціною нижче придбання, тобто зі збитком, позивачем відносились до складу валових витрат в сумі 1000952,87 грн., що суперечить Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». А сума, сплаченого ДПЗД "Укрінтеренерго", у складі вартості придбаної електроенергії, ПДВ в сумі 200191 грн. ним відносилась до складу податкового кредиту відповідного періоду, що прямо суперечить вимогам Закону «Про податок на додану вартість».
Таким чином, позивачем в травні 2006 року в порушення вимог пп. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»включило до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 200191 грн., сплаченого ним в складі придбаної електроенергії, що не використовувалась ним в господарській діяльності.
Обов'язок сплачувати податки і збори в порядку встановлених законом, є конституційним обов'язком кожного відповідно до ст. 67 Конституції України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Основного Закону).
Судом встановлено, що відповідач діяв в межах визначених законом повноважень, за наслідками розгляду спору підтверджені висновки проведеної податкової перевірки, тому застосована податковим повідомленням-рішенням № 0000441640/0 від 27.09.2006 року відповідальність є обґрунтованою та правомірною.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачем не доведені та не обґрунтовані, відповідачем спростовані, тому задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Шабунін
26.01.07 м. Київ 46/487-А
За позовом
До
Третя особа
Предмет адміністративного позову
Суддя Шабунін С.В.
Секретар судового засідання