Дата документу 30.04.2024
Справа № 334/1446/24
Провадження № 3/334/1075/24
30 квітня 2024 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Баруліна Т.Є., розглянувши матеріали, які надійшли з Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП,
З протоколу про адміністративне правопорушення від 07.02.2024 року серії ВАВ 888349, вбачається, що 07.02.2024 о 09:20 год. громадянка ОСОБА_1 знаходячись у приміщенні за адресою АДРЕСА_2 здійснювала торгівлю алкогольними напоями без державної реєстрації, як суб'єкта господарювання, чим порушила ст.58 ГКУ та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
09 квітня 2024 року, захисник ОСОБА_1 - адвокат Скрима В.А подала заперечення на протоколом серії ВАВ №888349 від 07.02.2024 року в яких просила справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 164 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП України за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення. Зазначила, що вина ОСОБА_1 не доведена матеріалами справи поза розумним сумнівом, оскільки ОСОБА_1 не є суб'єктом адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, не є суб'єктом господарювання і не здійснювала діяльність систематично, в матеріалах справи докази про це відсутні.
В судовому засіданні 30 квітня 2024 року, громадянка ОСОБА_1 пояснила, що не здійснювала систематичну торгівлю алкоголем, за проханням подруги прийшла у вказане в протоколі приміщення щоб зробити прибирання.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частина 1 ст. 164 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями.
Господарською діяльністю відповідно до п. 1. 32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Згідно зі статтею 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Поняття «підприємницька діяльність» («підприємництво») є складовою ширшого за обсягом поняття «господарська діяльність». З метою визначення складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, необхідно встановити всі характеризуючі ознаки підприємницької діяльності, основними з яких є: самостійність, ініціативність та систематичність.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» передбачено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької. Тобто проводиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Отже, необхідною ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі, а саме вчинення три і більше разів.
Згідно із ч. 1 ст. 20 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02 березня 2015 року №222-VIII за провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування посадові особи суб'єктів господарювання несуть
адміністративну відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративну відповідальність.
Крім того, відповідно до положень, що містяться у роз'ясненнях Міністерства Юстиції України Про статус фізичної особи підприємця: проблеми застосування законодавства від 14 січня 2011 року, та вимог ст. 128 ГК України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
З матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 здійснювала саме господарську діяльність з продажу алкоголя у вказаному приміщенні.
Крім того, матеріали справи не містять відомостей про те, що вчинені ОСОБА_1 дії, є регулярними та систематичними, що виключає можливість зробити висновок про здійснення нею господарської діяльності.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення це сукупність встановлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об'єкт, об'єктивну і суб'єктивну сторони та суб'єкта правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали не містять об'єктивних та переконливих відомостей про те, що ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність у розумінні статті 164 КУпАП та є суб'єктом даного правопорушення.
Суд, на підставі наявних матеріалів справи, позбавлений можливості дійти безсумнівного висновку щодо винуватості особи, щодо якої складено протокол, що виключає адміністративну відповідальність ОСОБА_1 за вказаною правовою кваліфікацією.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Керуючись ст.. ст.. 164 , 245, 247, 251, 280, 284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП - закрити на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти діб з дня винесення постанови через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя: Баруліна Т. Є.