Справа № 314/5402/23
Провадження № 2/314/332/2024
21.03.2024 року м.Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області в складі судді Мануйлової Н.Ю., секретар судового засідання Рясна А.В., розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 314/5402/23 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Михайло-Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання права власності порядку спадкування,
Позивачка ОСОБА_1 через свого представника адвоката Зіменко О.В., звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Михайло-Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, мотивуючи свої вимоги тим, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка позивачки - ОСОБА_2 , відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 ), з усіма господарськими будівлями та спорудами.
У встановлений законом строк позивачка подала до приватного державного нотаріуса Вільнянської державної нотаріальної контори Чепець О.С. Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області заяву про прийняття спадщини.
Проте, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.02.2023 за №57/02-31 по спадковій справі №19/2022, заведеній після смерті ОСОБА_2 , приватним нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, через те, що спадкоємцем документи, що посвідчують право власності на житловий будинок, не надані.
Право власності на нерухоме майно спадкодавець за життя не зареєстрував, тому у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документа позивачка не може оформити свої права на спадкове майно, у зв'язку з чим змушена звернутися до суду.
Предстаник позивача надала до суду заяву про розгляд справи без її участі та участі позивачки, позов просила задовольнити на підставі поданих документів.
Відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини нез'явлення представника до суду не повідомив, у встановлений судом строк відзив не надав.
На підставі статей 211, 223, 280 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає можливим розглядати справу за відсутності учасників справи та ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних в ній доказів, оскільки позивач не заперечує проти заочного розгляду справи.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки - ОСОБА_2 , про що 30 березня 2022 року Вільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м.Дніпро, складено актовий запис про смерть 259, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Згідно з довідкою від 28.09.2023 №121 померлий ОСОБА_2 був зареєстрований та мешкав з 23.10.1989 в АДРЕСА_1 по день смерті. На день смерті померлий був зареєстрований разом із дружиною ОСОБА_1 , сином ОСОБА_3 , донькою ОСОБА_4 та онукою - ОСОБА_5 .
Відповідно до виписки із погосподарської книги померлий ОСОБА_2 був головою домогосподарства за адресою АДРЕСА_1 , починаючи з 23.10.1989.
Приватним нотаріусом видано позивачці свідоцтво про право на спадщину за законом від 25.03.2023, по спадковій справі №19/2022, зареєстроване в реєстрі за №231, за змістом якого ОСОБА_1 , успадкувала земельну ділянку площею 0.25 га, кадастровий номер 23211585000:04:001:0081, вид цільового призначення земельної ділянки - «02.01» для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ЗП №04-509909, виданого Московською сільською радою народних депутатів Вільнянського району Запорізької області 26 червня 1995 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 61.
Таким чином, позивач є власником земельної ділянки під будинком та огороду за адресою буд. АДРЕСА_1 .
Відповідно до рішення загальних зборів членів колгоспу ім.Щорса від 20.11.1989 було вирішено, що на підставі проєкту планування забудови земельної ділянки, висновку районного архітектора про технічну можливість забудови земельної ділянки вирішено видати ОСОБА_2 земельну ділянку та клопотати перед виконавчим комітетом Московської сільської ради, виконавчим комітетом Вільнянської районної ради народних депутатів.
Так, відповідно до Акту виносу земельної ділянки в натурі від 28.09.1990 на підставі рішення зборів членів колгоспу ім.Щорса від 20.11.1989 встановлено межі земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 .
Рішенням виконкому Московської сільської ради народних депутатів №20 від 12.07.1990 про будівництво індивідуального житлового будинку, було розглянуто на загальних зборах членів колгоспу наказ дирекції колгоспу від 20.11.1989 про виділення земельної ділянки ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до виписки із рішення №169 від 13.09.1990 виконкому Вільнянської районної ради народних депутатів, на підставі рішення від 20.11.1989, вирішено дозволити ОСОБА_2 будівництво індивідуального житлового будинку, розташованого за вказаною адресою.
25.08.1990 ОСОБА_2 було отримано проєкт забудовника земельної ділянки, на підставі вище перелічених документів колгоспу ім.Щорса, виконавчого комітету Московської сільської ради, виконавчого комітету Вільнянської районної ради народних депутатів.
Відповідно до Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 08.12.2010 №491, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05 січня 2011 року, за №9/18747 передбачено п.1.4.: у цій Інструкції терміни використовуються в такому значенні: голова домогосподарства - особа, яка очолює домогосподарство й несе відповідальність за нього. Вона визначається членами домогосподарства і, як правило, є господарем, людиною, яка приймає щоденні рішення стосовно діяльності домогосподарства. Здебільшого голова домогосподарства є власником житлового будинку і/або земельної ділянки (ділянок); домоволодіння - житловий будинок з прилеглою до нього земельною ділянкою та належними йому господарськими спорудами та будівлями;
Відповідно до ч.2 ст.31 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об'єктів нерухомості є необов'язковим, що також кореспондується із пунктом 42 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
За змістом п.62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій (яка діяла станом на 1987 рік) державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населенному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящихся, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.
До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось питання внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.
Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рікв ведення в експлуатацію будинку.
Тобто, записи у погосподарських книгах визначались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок».
Судом також було встановлено, що осіб, які оспорювали б право власності позивача на даний житловий будинок, немає.
Відповідно до ст.1216 Цивільного кодексу України (надалі по тексту - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця.
За ч. 2 ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.
Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.200 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст.5,47,49 Закону України «Про нотаріат», п.22.31 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
На підставі ст. 392 ЦК України - власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на нерухоме майно, то спадкоємець також не набуває права власності в порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.
Вбачається, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав, зокрема, в нотаріальному порядку.
Згідно зі ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права.
Отже, з урахуванням вищевикладеного та того, що у позивача існують певні перешкоди щодо оформлення спадкових прав із-за відсутності у спадкодавця всіх правовстановлюючих документів на спадкове майно, суд, використовуючи винятковий спосіб захисту - визнання права власності на спадкове майно, дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
На підставі зазначеного, керуючись статтями 182, 328, 392, 1216-1218, 1223, 1261-1265, ЦК України, статтями 4, 12, 13, 76, 81, 82, 200, 206, 211, 223, 258-259, 280 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Михайло-Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання права власності в порядку спадкування, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) право власності в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок АДРЕСА_1 , з усіма господарським будівлями та спорудами.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду, шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст рішення складено 01.04.2024.
Суддя Наталія Юріївна Мануйлова
01.04.2024