Справа №: 297/2000/24
26 квітня 2024 року м. Берегове
Суддя Берегівського районного суду Закарпатської області Гал Л. Л., розглянувши матеріали, що надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого,
за ст. 204-1 ч. 2 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №147412, складеного 23.04.2024 року за ст. 204-1 ч. 2 КУпАП, 23 квітня 2024 року близько 09:50 годин на напрямку ІНФОРМАЦІЯ_4 (територія Великобийганської ОТГ), в межах контрольованого прикордонного району, на відстані близько 7000 метрів від лінії державного кордону, прикордонним нарядом був виявлений та затриманий громадянин України ОСОБА_1 , який спільно із ОСОБА_2 намагався незаконно перетнути державний кордон України з Угорщиною поза пунктом пропуску, чим порушив статті 9, 12 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, а саме здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Угорщину поза пунктом пропуску через державний кордон України в складі групи осіб.
ОСОБА_1 в суд не з'явився.
Згідно ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 204-1 КУпАП, розглядаються протягом доби.
За таких обставин вважаю за можливе справу розглянути без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Перевіривши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне затримання від 23.04.2024 року, протокол про адміністративне правопорушення від 23.04.2024 року, письмові пояснення ОСОБА_1 , копію паспорта ОСОБА_1 , приходжу до наступного висновку.
Так, ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях пояснив, що по прибуттю на залізничний вокзал м. Берегове був затриманий працівниками ДПС України по незрозумілій для нього причині. В м. Берегове він прибув для подальшої зустрічі із своєю матір'ю, яка повинна була приїхати в м. Берегове на наступному тижні. З ним був син, щоб він побачився із бабусею. Він, ОСОБА_1 , не бажав та не пробував перейти державний кордон незаконно, тому що по віку не військовозобов'язаний (а.с. 4).
Згідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд, виходячи з положень ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У розумінні ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі. Питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише в межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.
При цьому, згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що окрім протоколу про адміністративне правопорушення та протоколу про адміністративне затримання, інших належних і достатніх доказів того, що ОСОБА_1 вчинив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Угорщину поза пунктом пропуску через державний кордон України в складі групи осіб, матеріали справи не містять.
Так, із долучених до справи ОСОБА_1 копії паспорта вбачається, що йому виповнилося 61 рік, тобто він не є військовозобов'язаним (а.с. 5).
Крім того, ОСОБА_1 має закордонний паспорт громадянина України, який був при ньому при затриманні та підтверджується протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів, тобто міг безперешкодно перетнути державний кордон в пункті пропуску (а.с. 3).
Отже, згідно законодавства України він має право виїзду із України за кордон і під час воєнного стану. Вищезгадані обставини також спростовують доведеність протоколу про те, що ОСОБА_1 намагався незаконно перетнути державний кордон України.
За таких обставин, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП є недоведеною.
За таких обставин, вважаю, що справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 204-1 ч. 2 КУпАП слід закрити згідно п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ст. 247, ст. 283, п. 3 ст. 284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Виявлені та вилучені: паспорт громадянина України НОМЕР_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , копія картки платника податків НОМЕР_3 , мобільний телефон марки «Самсунг» чорного кольору, які зберігається в сейфі начальника ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » - повернути ОСОБА_1 , як власнику.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення постанови через цей суд до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Лайош ГАЛ