Іменем України
24 квітня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/129/24
Господарський суд Чернігівської області у складі: судді Ноувен М.П.,
за участю секретаря судового засідання Одинець І.М.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу №927/129/24
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Блек Даймонд”,
вул. Заводська,49, смт Солоницівка, Дергачівський р-н, Харківська обл., 62370;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Черниш-Агро”,
вул. Перемоги, 1А, с. Черниш, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 15526;
про стягнення 733008,52 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Чумаченко А.В.
від відповідача: не з'явився;
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Блек Даймонд” звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Черниш-Агро” про стягнення 733008,52 грн пені.
Дії суду щодо розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 05.03.2024, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив.
У судовому засіданні 05.03.2024 судом оголошено перерву до 17.04.2024.
У судовому засіданні 17.04.2024 судом оголошено перерву до 24.04.2024.
24.04.2024 у нарадчій кімнаті судом підписано вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст.240 ГПК України.
Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в суді, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Позиції учасників справи. Заяви та клопотання учасників справи.
Вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу № 27/05/2021-Ч-БУ від 27.05.2021.
06.03.2024 відповідачем подано відзив на позов, відповідно до якого останній проти позовних вимог заперечив та зазначив про наступне.
08 липня 2023 року ТОВ «Блек Даймонд» звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до ТОВ «Черниш-Агро» про стягнення 6 624 134,46 грн, з яких 3 298 801,29 грн основного боргу, 1 063 129,84 грн інфляційних втрат, 160 821,72 грн - 3% річних, 1 210 705,26 грн пені та 890 676,35 грн штрафу (справа №927/985/23).
Позовні вимоги у справі №927/985/23 були обґрунтовані, зокрема, не належним виконанням ТОВ «Черниш-Агро» договору купівлі-продажу №27/05/2021-Ч-БУ від 27.05.2021 та було заявлено Позивачем до стягнення з Відповідача 1210705,26 грн пені, нарахованої за період з 25.12.2021 по 24.12.2022 на суму заборгованості у розмірі 3298 801,29 грн, а також 890 676,35 грн штрафу у розмірі 27% від суми заборгованості у розмірі 3298801,29 грн за прострочення оплати.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 05 жовтня 2023 року у вищевказаній справі, позов ТОВ «Блек Даймонд» задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Черниш-Агро» на користь ТОВ «Блек Даймонд» 3298801,29 грн основного боргу, 160821,72 грн - 3% річних, 890676,35 грн штрафу та 65254,49 грн витрат зі сплати судового збору, в решті позовних вимог - відмовлено. Рішення набрало законної сили 10 січня 2024 року.
Таким чином, у провадженні Господарського суду Чернігівської області вже перебувала справа №927/985/23 між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а тому Відповідач вважає, що провадження у справі №927/129/24 підлягає закриттю.
Відзив прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи. справа розглядається з урахуванням поданого відзиву.
Позивач відповіді на відзив не надав.
17.04.2024 позивачем подані письмові пояснення, відповідно до яких останній зазначає, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1 210705,26 грн пені, суд зазначив, що положення п. 7.3 Договору купівлі-продажу при визначенні суми заборгованості у гривні у даному випадку застосуванню не підлягають.
Отже, у справі № 927/985/24 вирішено питання, зокрема, про право позивача на нарахування і виплату пені, але виключно з урахуванням нарахування пені за кожен день з урахуванням встановленого середньобанківського курсу продажу іноземної валюти.
Повертаючись до обставин справи, що розглядається, необхідно зазначити, що предметом позову у ній якраз і є питання розрахунку пені на підставі п. 6.4 Договору щодо нарахування пені, який встановлює порядок визначення суми заборгованості.
Отже, посилання відповідача, що вимоги у цій справі, вже були предметом судового розгляду в іншій справі №927/985/24 та їх фактично вже було вирішено по суті, є помилковими, що виключає наявність підстав для закриття провадження.
Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.
Обставини справи встановлені судом.
27.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Блек Даймонд” (далі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Черниш-Агро” (далі - Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №27/05/2021-Ч-БУ (далі - Договір купівлі-продажу) (а.с. 30-32).
Відповідно до п. 1.1 Договору купівлі-продажу Продавець продає, а Покупець купує сільськогосподарську техніку (далі - Товар) в кількості та комплектності, зазначених в Специфікації (Додаток №1), що є невід'ємною частиною Договору, на умовах, передбачених цим Договором.
Найменування, кількість, комплектність і ціна Товару, зазначені в Специфікації (Додаток № 1), формується Продавцем на підставі письмової заявки Покупця (Додаток № 1) до Договору (п. 1.2 Договору купівлі-продажу).
За умовами п. 2.2 Договору купівлі-продажу Продавець додає до Товару, що продається: рахунок, видаткову накладну, акт приймання-передачі та свідоцтво про реєстрацію комбайна з відміткою уповноваженого державного органу про зняття з обліку “Для продажу”.
Документи, що додаються до Товару, який продається, передаються Покупцю після отримання Продавцем 100% оплати за Товар.
Продавець передає Покупцеві податкову накладну в електронній формі, зареєстровану в ЄРПН, після отримання Продавцем оплати за Товар.
Згідно з п. 3.1 Договору купівлі-продажу загальна вартість Товару становить 3372925,55 грн, в т.ч. - 20% ПДВ, що відповідно до домовленості Сторін становить 100 000,00 євро, з них:
- сума в розмірі 2872920,09 грн, в т.ч. 20% ПДВ, що на дату, яка передує даті підписання цього Договору (26.05.2021 року) становить 84992,10 євро, по відношенню 1 євро = 33,8022 грн, відповідно до курсу Договору 1*.
1* Для цілей цього Договору під “Курсом Договору” розуміється середньобанківський курс продажу євро, опублікований на сайті kurs.com.uа в розділі “Архів” http://old.kurs.com.ua/arhiv (графа “джерело - середньобанківський*) графа “курс--- /значення курсу на відповідну дату), і визначається за станом на останню дату, що передує даті відповідного платежу.
- сума в розмірі 500 005,58 грн, в т.ч. 20% ПДВ, що на дату, яка передує даті підписання цього Договору (26.05.2021 року) становить 15007,90 євро, відповідно до комерційного курсу Договору 2*.
2* Для цілей цього абзацу під комерційним курсом розуміється курс, узгоджений Сторонами; 1 євро = 33,31615892.
У разі зміни курсу Договору 1* Долара США до української гривні на момент здійснення Покупцем оплати, загальна вартість Товару в гривні підлягає зміні, вартість товару у валюті залишається незмінною. При цьому згодою на збільшення вартості Товару є підписання Покупцем цього договору, додаткова згода не потрібна.
У пункті 3.2 Договору купівлі-продажу сторони встановили, що Покупець зобов'язується здійснити оплату за цим договором в наступному порядку:
- п.п. 3.2.1. - суму в розмірі 500005,58 грн, в т.ч. 20% ПДВ, що становить 15 007,90 євро відповідно до комерційного курсу 2* оплатити в термін до 30.06.2021 включно.
Сторони підтверджують, що сума, яка підлягає оплаті згідно з п.п. 3.2.1 цього договору є фіксованою і не підлягає зміні за жодних обставин.
- п.п. 3.2.2 (у редакції Додаткової угоди №1 до Договору купівлі-продажу) - суму в українській гривні, еквівалентну сумі 4722,85 євро, перераховану Продавцем за курсом Договору 2*, оплатити в термін до 01.07.2021 включно.
- п.п. 3.2.3. - суму в українській гривні, еквівалентну сумі 30 355,00 євро, перераховану Продавцем за курсом Договору 1*, оплатити в термін до 16.09.2021 включно.
- п.п. 3.2.4. - суму в українській гривні, еквівалентну сумі 49914,25 євро, перераховану Продавцем за курсом Договору 1*, оплатити в термін до 24.12.2021 включно.
Відповідно до п. 3.3 Договору купівлі-продажу право власності на придбаний Товар переходить до Покупця з моменту підписання сторонами Акта приймання-передачі (Додаток №2) та видаткової накладної, за умови сумлінного виконання Покупцем п.п. 3.2.1-3.2.4 цього Договору, тобто 100% оплати за Товар.
За умови підписання Сторонами цього Договору, Продавець в термін до 01.06.2021 включно передає Товар на зберігання Покупцеві. Відносини зі зберігання Товару регулюються укладеним між Сторонами Договором зберігання (Додаток №3), який є невід'ємною частиною цього Договору купівлі-продажу. Передача Товару здійснюється тільки при підписанні та запевнення печатками Сторін Акта прийому-передачі Товару на зберігання (п. 3.4 Договору купівлі-продажу).
Пунктом 3.7 Договору купівлі-продажу встановлено, що у разі порушення Покупцем терміну оплати Товару згідно з п.п. 3.2.1., 3.2.2., 3.2.3., 3.2.4. (будь-якого з етапів) цього Договору, Продавець має право збільшити загальну вартість Товару, а також збільшити термін поставки Товару.
Відповідно до умов пункту 6.4 Договору купівлі-продажу сторони на підставі ст. 546, 549, 627 Цивільного кодексу України, ст.199, 231 Господарського кодексу України досягли угоди, що Покупець у разі прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті платежу (п.п. 3.2.1-3.2.4) цього Договору, сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, від несвоєчасно сплаченої суми, зазначеної відповідно в п.п. 3.2.1-3.2.4 цього Договору, за кожний день затримки, а в разі якщо прострочення в оплаті становить понад 10 календарних днів, Покупець додатково до пені сплачує Продавцеві штраф у розмірі 10% від кожної простроченої суми грошового зобов'язання, за прострочення понад 30 календарних днів - в розмірі 15% відсотків від кожної суми простроченої заборгованості, за прострочення понад 45 календарних днів - у розмірі 20% відсотків від кожної суми простроченої заборгованості, за прострочення понад 90 календарних днів - у розмірі 27% відсотків від кожної суми простроченої заборгованості.
Сторони домовилися, що нарахування неустойки за прострочення виконання грошових зобов'язань, передбачених цим договором, припиняється через дванадцять місяців з дня прострочення виконання зобов'язання.
У пункті 7.3. Договору купівлі-продажу сторони погодили, що в разі судового розгляду під курсом Договору* розуміється середньобанківський курс продажу євро, опублікований на сайті kurs.com.ua в розділі “Архів” http://old.kurs.com.ua/arhiv (графа “джерело -середньобанківський*” графа курс---/значення курсу на відповідну дату), і визначається за станом на останню дату, що передує даті складання (підписання) позовної заяви.
У провадженні Господарського суду Чернігівської області перебувала справа № 927/985/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Блек Даймонд” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Черниш-Агро про стягнення 3298801,29 грн основного боргу, 1063129,84 грн інфляційних втрат, 160821,72 грн - 3% річних, 1210705,26 грн пені та 890676,35 грн штрафу.
Вимоги по стягненню пені були обґрунтовані порушенням відповідачем термінів оплати товару, у зв'язку з чим позивач заявив до стягнення 1210705,26 грн пені, нарахованої за період з 25.12.2021 по 24.12.2022 на суму заборгованості у розмірі 3298801,29 грн.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 05.10.2023 позовні вимоги задоволені частково, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 3298801,29 грн основного боргу, 160821,72 грн - 3% річних, 890676,35 грн штрафу.
У решті позову (в частині стягнення пені) відмовлено.
Позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення пені за прострочення виконання зобов'язання по оплаті, а саме:
за період з 17.09.2021 до 16.09.2022 у сумі 267225,76грн з урахуванням суми боргу 961528,02 грн, що вирахувана з урахуванням середньобанківського курсу продажу євро до гривні станом на дату 15.09.2021 (30355,00 євро);
за період з 25.12.2021 до 24.12.2022 у сумі 465782,76грн з урахуванням суми боргу 1269115,46грн, що вирахувана з урахуванням середньобанківського курсу продажу євро до гривні станом на дату 23.12.2021 (49914 євро).
Позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору.
Оцінка аргументів та нормативно - правове обґрунтування.
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (стаття 525 ЦК України).
За правовою природою укладений між сторонами договір є договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві ціну проданого товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 05 жовтня 2023 року у вищевказаній справі, позов ТОВ «Блек Даймонд» задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Черниш-Агро» на користь ТОВ «Блек Даймонд» 3 298 801,29 грн основного боргу, 160821,72 грн - 3% річних, 890676,35 грн штрафу та 65254,49 грн витрат зі сплати судового збору, в решті позовних вимог - відмовлено. Рішення набрало законної сили 10 січня 2024 року.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Блек Даймонд” у справі №927/985/23 були обґрунтовані, зокрема, не належним виконанням ТОВ «Черниш-Агро» договору купівлі-продажу №27/05/2021-Ч-БУ від 27.05.2021 та з посиланням на пункти 6.4, 7.2, 7.3 Договору було заявлено Позивачем до стягнення з Відповідача 1 210 705,26 грн пені, нарахованої за період з 25.12.2021 по 24.12.2022 на суму заборгованості у розмірі 3298801,29 грн, а також 890676,35 грн штрафу у розмірі 27% від суми заборгованості у розмірі 3298801,29 грн за прострочення оплати.
Позовні вимоги у даній справі про стягнення пені нараховані за період з 17.09.2021 до 16.09.2022 у сумі 267225,76грн з урахуванням суми боргу 961528,02 грн, що вирахувана з урахуванням середньобанківського курсу продажу євро до гривні станом на дату 15.09.2021 (30355,00 євро);
за період з 25.12.2021 до 24.12.2022 у сумі 465782,76грн з урахуванням суми боргу 1269115,46грн, що вирахувана з урахуванням середньобанківського курсу продажу євро до гривні станом на дату 23.12.2021 (49914 євро).
Дослідивши розрахунок пені, наданий позивачем суд зазначає наступне.
Щодо нарахування пені за період з 17.09.2021 по 30.09.2021.
Як убачається з умов Договору, а саме з п. 3.2.3., суму 30355 євро відповідач повинен був сплатити до 30.09.2021.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, останній здійснює нарахування пені за прострочення 30355 євро, починаючи з 17.09.2021.
З огляду на те, що позивачем безпідставно здійснено нарахування пені за період з 17.09.2021 по 30.09.2021 суд доходить висновку, що вимоги в цій частині позову (в частині стягнення 6269,69 грн) задоволенню не підлягають.
Щодо нарахування пені за період з 01.10.2021 по 24.12.2021.
У пункті 6.4 Договору купівлі-продажу сторони на підставі ст. 546, 549, 627 Цивільного кодексу України, ст.199, 231 Господарського кодексу України досягли угоди, що Покупець у разі прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті платежу (п.п. 3.2.1-3.2.4) цього Договору, сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, від несвоєчасно сплаченої суми, зазначеної відповідно в п.п. 3.2.1-3.2.4 цього Договору, за кожний день затримки, а в разі якщо прострочення в оплаті становить понад 90 календарних днів, Покупець додатково до пені сплачує Продавцеві штраф за прострочення у розмірі 27% відсотків від кожної суми простроченої заборгованості.
Відповідно до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
За статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Аналіз наведених норми чинного законодавства та умов Договору свідчить про те, що максимальний розмір пені, визначений Законом та погоджений сторонами у Договорі, пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України. При цьому оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні.
Такий висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі № 909/660/14, а також у постановах Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 905/1923/16, від 13.07.2018 у справі № 916/2393/17, від 06.03.2019 у справі № 916/4692/15, від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15.
Умовами укладеного сторонами Договору купівлі-продажу передбачено, що відповідач сплачує позивачу пеню у гривнях на рівні подвійної облікової ставки Національного банку України від несвоєчасно сплаченої суми, зазначеної відповідно в п.п. 3.2.1-3.2.4 цього Договору, за кожний день затримки.
З урахуванням умов договору пеня у цьому випадку має обчислюватися і стягуватися в національній валюті України - гривні. Саме у гривні пеня повинна обчислюватися щоденно (на момент щоденного прострочення зобов'язання).
Такі правові висновки Верховного Суду щодо правил проведення розрахунку пені за прострочене зобов'язання, виражене в іноземній валюті, викладені у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 23.11.2018 у справі № 922/4404/17 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 916/4692/15.
Як встановив суд, відповідач не сплатив позивачу платежі, передбачені п. 3.2.3 Договору купівлі-продажу, сума яких визначена в євро, але підлягала оплаті за курсом Договору 1*, тобто середньобанківським курсом продажу євро, опублікованим на сайті kurs.com.uа в розділі «Архів» http://old.kurs.com.ua/arhiv (графа «джерело - середньобанківський*) графа «курс--- /значення курсу на відповідну дату), і визначеним за станом на останню дату, що передує даті відповідного платежу.
Отже, нарахування пені повинно здійснюватися з урахуванням середньобанківського курсу продажу євро до гривні за станом на останню дату, що передує даті відповідного платежу щоденно, тобто за кожен день прострочення.
Як убачається з розрахунку позивача, останній здійснив нарахування пені на суму заборгованості, перераховану за курсом євро 31,6761 грн за 1 євро та 31,0191 грн за 1 євро.
Надана позивачем довідка з відомостями середньобанківського курсу продажу євро до гривні визначає курс євро до гривні на рівні 26,5591 грн за 1 євро станом на 15.09.2021, 27,1048 грн за 1 євро, встановлену на дату 23.12.2021.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи.
Доказів встановлення курсу євро до гривні на рівні 31,6761 грн за 1 євро на дату 15.09.2021, а також на рівні 31,0191 грн за 1 євро станом на 23.12.2021 позивачем не надано.
Крім того, будь-яких доказів нарахування пені з урахуванням щоденного середньобанківського курсу продажу євро до гривні, як і доказів встановленого курсу продажу іноземної валюти за кожен день прострочення, як визначено сторонами умовами Договору, позивачем також суду не надано.
Отже, вимоги позивача по стягненню пені за період з 01.10.2021 по 24.12.2021 в сумі 38461,12 задоволенню не підлягають.
Щодо нарахування пені за період з 25.12.2021 по 24.12.2022.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини 1 статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною 2 статті 175 цього Кодексу.
Згідно з положеннями пунктів 2, 4, 5 частини 1 статті 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами; є рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, прийняте в межах його компетенції в Україні щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого документа на примусове виконання такого рішення; є рішення суду іноземної держави або міжнародного комерційного арбітражу, визнане в Україні в установленому законом порядку, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Отже, передумовою для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 175 ГПК України, є наявність рішення чи ухвали суду, що набрали законної сили про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Однак, зміна хоча би однієї з наведених складових не перешкоджає особі звернутися до суду з позовною заявою і не дає суду підстави для відмови у відкритті провадження в справі.
Отже, для закриття провадження в справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України необхідна наявність одночасно трьох однакових складових - рішення в справі, що набрало законної сили, повинно бути ухвалене щодо тих самих сторін, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Як встановлено судом, позовні вимоги по стягненню пені за період прострочення оплати з 25.12.2021 по 24.12.2022 були предметом розгляду у справі № 927/985/23 за позовом ТОВ «Блек Даймонд» до ТОВ «Черниш-Агро».
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 05.10.2023, яке набрало законної сили 10.01.2024, відмовлено у задоволенні вимог позивача про стягнення пені за період з 25.12.2021 по 24.12.2022.
Підставою для відмови у задоволенні вимог по стягненню пені судом визначено відсутність доказів нарахування пені за кожен день з урахуванням встановленого середньобанківського курсу продажу іноземної валюти та доказів встановленого курсу продажу такої валюти за кожен день прострочення грошового зобов'язання.
У письмових поясненнях від 17.04.2024 позивач зазначає, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1 210705,26 грн пені, суд у справі № 927/985/24 зазначив, що положення п. 7.3 Договору купівлі-продажу при визначенні суми заборгованості у гривні у даному випадку застосуванню не підлягають. Предметом позову у справі № 927/129/24 є питання розрахунку пені на підставі п. 6.4 Договору щодо нарахування пені, який встановлює порядок визначення суми заборгованості.
Суд не приймає посилання позивача з огляду на наступне.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава.
Як убачається із матеріалів справи, предметом позову у справі № 927/129/24 є стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, нарахованої на підставі п. 6.4. Договору.
Предметом позову у справі № 927/985/23 була вимога, зокрема, про стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, нарахованої на підставі п. 6.4. Договору.
Відтак, у справах № 927/129/24 та № 927/985/23 за позовом ТОВ «Блек Даймонд» до ТОВ «Черниш-Агро» вимоги по стягненню пені заявлені позивачем на підставі п. 6.4. Договору, а отже, є однакові.
З огляду на вищевикладене, провадження у справі в частині стягнення 688277,71 грн пені за період з 25.12.2021 по 24.12.2022 підлягає закриттю на підставі п.3 ч.1 ст. 231 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 44730,81 грн пені є необґрунтованими і в позові в цій частині відмовлено, в частині стягнення 688277,71 грн провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.3 ч.1 ст. 231 ГПК України.
Розподіл судових витрат.
Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.
Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на встановлені судом обставини і прийняте рішення, судові витрати покладаються на позивача у повному обсязі.
Керуючись ст.129,130, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Блек Даймонд” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Черниш-Агро” в частині стягнення 688277,71 грн пені.
2. В частині стягнення 44730,81 грн пені в позові відмовити.
3. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено 29.04.2024.
Суддя М.П. Ноувен