29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"18" квітня 2024 р. Справа № 924/1280/23
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Томковій А.І., розглянувши матеріали справи
за позовом Заступника керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Проскурів"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Агрофірми "Проскурів" та Публічного акціонерного товариства "Проскурів"
про скасування державної реєстрації права приватної власності та повернення до комунальної власності об'єкта соціальної сфери
Представники учасників провадження у справі:
від прокуратури: Леськів Л.А.;
від позивача: Крамар А.В.;
від третьої особи ПАТ "Проскурів": Керницька О.В.;
інші учасники: не з'явились.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 18.04.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі, заяви, клопотання.
15.12.2023 Заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Проскурів" про:
1. скасування державної реєстрації права приватної власності на нежитлове приміщення будинку культури загальною площею 1025 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2080358468101, номер запису про право власності: 36489412) по вул. Кам'янецька, 257 у м. Хмельницькому, припинивши право приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Проскурів" (код ЄДРПОУ 43631478) на вказане нерухоме майно;
2. повернення територіальній громаді в особі Хмельницької міської ради (код ЄДРПОУ 33332218) нежитлового приміщення - будинку культури загальною площею 1025 кв.м., що розташований по вул. Кам'янецька, 257 у м. Хмельницькому.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2023 року вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яроцькому А.М.
Ухвалою суду від 19.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі №924/1280/23 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Агрофірму "Проскурів" та Публічне акціонерне товариство "Проскурів". Підготовче засідання призначено на 10:00 год. 16.01.2024. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 09 січня 2024 року, прокуратурі та позивачу строк для подання відповідей на відзив до 16 січня 2024 року, а третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача строк для подачі пояснень щодо позову до 16 січня 2024 року.
08.01.2024 через підсистему "Електронний суд" відповідачем подано відзив на позовну заяву.
11.01.2024 через підсистему "Електронний суд" представником ПАТ "Проскурів" надано письмові пояснення.
15.01.2024 прокуратурою подано відповідь на відзив та заяву про поновлення процесуального строку на подання доказів, а також клопотання про подання додаткових доказів, зокрема нотаріально засвідченої заяви свідка ОСОБА_1 від 12.01.2024 та протоколу засідання комітету самоорганізації населення мікрорайону Ружична №6 від 08.08.2023 з додатками.
Судом у підготовчому засіданні 16.01.2024 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого провадження у справі на 30 днів, встановлення строку для подання заперечень на відповідь на відзив відповідачу до 01.02.2024 та відкладення підготовчого засідання на 10:00 год. 01.02.2024.
30.01.2024 через підсистему "Електронний суд" представником ПАТ "Проскурів" надано письмові пояснення та заперечення на клопотання і заяву прокурора подані 15.01.2024. В запереченнях представник третьої особи просить відмовити прокурору у задоволенні заяви про поновлення процесуального строку на подання доказів та клопотанні про подання додаткових доказів.
31.01.2024 надано заяву від представника Агрофірми "Проскурів" про долучення ухвали від 26.10.2022 №924/1351/20, якою введено процедуру санації КП "Агрофірма "Проскурів" строком до 31.12.2025 та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Рудого А.М.
01.02.2024 судом постановлено ухвали, з занесенням до протоколу судового засідання, про поновлення прокуратурі процесуального строку, долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а також відкладення підготовчого засідання на 10:00 год. 29.02.2024.
Судом у підготовчому засіданні 29.02.2024 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті у судовому засіданні на 10:45 год. 19.03.2024.
Судом у судових засіданнях 19.03.2024 та 02.04.2024 постановлено ухвали, з занесенням до протоколів судового засідання, про оголошення перерви загалом до 12:00 год. 18.04.2024.
Виклад позицій учасників судового процесу.
Заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Проскурів" про скасування державної реєстрації права приватної власності на нежитлове приміщення будинку культури, припинивши право приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Проскурів" на вказане нерухоме майно та про повернення територіальній громаді в особі Хмельницької міської ради нежитлового приміщення - будинку культури загальною площею 1025 кв.м., що розташований по вул. Кам'янецька, 257 у м. Хмельницькому.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що проведеним прокуратурою вивченням Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що 20.04.2023 за ТОВ «Технопарк Проскурів» зареєстровано право приватної власності на нежитлове приміщення будинку культури площею 1025 м.кв., що розташоване по вул. Кам'янецькій, 257 у місті Хмельницькому (реєстраційний номер об'єкта, нерухомого майна 2080358468101). Державну реєстрацію права власності зазначеного об'єкта здійснено на підставі поданого ПАТ «Проскурів» протоколу засідання наглядової ради №12 від 01.06.2020 та акту №1 від 01.06.2020 передачі вказаного нежитлового приміщення ПАТ «Проскурів» в статутний капітал ТОВ «Технопарк Проскурів» (відомості внесено до Реєстру 24.04.2023 за індексним номером рішення 67318700). Однак, прокуратурою встановлено, що незадовго перед прийняттям рішення про внесення спірного приміщення будинку культури в статутний капітал ТОВ «Технопарк Проскурів», а саме - 12.05.2020, ПАТ «Проскурів» неправомірно набуло за собою права власності на вказане нерухоме майно. Зокрема, 12.05.2020 проведено державну реєстрацію права власності на спірний об'єкт за ПАТ «Проскурів» на підставі поданого договору купівлі-продажу акцій ВАТ «Проскурів» у порядку відкритої підписки від 24.04.1999 №11.
За ініціативою Окружної прокуратури міста Хмельницького, Міністерством юстиції України проведено камеральну перевірку з приводу законності реєстраційних дій державного реєстратора Дидюка В.І. при здійсненні державної реєстрації права власності зазначеного об'єкта за ПАТ «Проскурів». Згідно Акту камеральної перевірки від 08.02.2022 встановлено, що державним реєстратором порушено вимоги статтей 10, 18, 24, 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та ї обтяжень», а також пункти 6, 9, 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрі України від 25.12.2015 №1127, вимоги абз. 1 п. 12 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінет міністрів України від 26.10.2011 №1141, що діяли на момент вчинення реєстраційних дій. Зокрема, державний реєстратор мав відмовити ПАТ "Проскурів" у державній реєстрації об'єкту.
Водночас, прокуратурою встановлено, що ПАТ «Проскурів», яке є правонаступником ВАТ «Проскурів», а також сільськогосподарського акціонерного товариства (САТ) «Проскурів», зловживаючи своїми матеріальними (цивільними) правами вже вчиняв спроби щодо незаконного оформлення права власності на спірний об'єкт у минулих роках, у тому числі у судовому порядку.
Як вбачається із рішення господарського суду Хмельницької області від 11.02.2008, яким задоволено позов, та матеріалів судової справи №11/616, ВАТ «Проскурів» звернулося із позовом до Хмельницького міського бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на приміщення площею 1025 м.кв., що знаходиться по вул. Кам'янецькій, 257 у м. Хмельницькому. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що спірний об'єкт - будинок культури, у 1960-1970 роках був збудований колгоспом «Комунар», а враховуючи те, що правонаступником КСП «Комунар» була Агрофірма «Проскурів», а у подальшому - САТ «Проскурів» та ВАТ «Проскурів», вказане нерухоме майно було передано останньому та перебувало на його балансі. За заявою ВАТ «Проскурів» 18.04.2007 Хмельницьким БТІ оформлено технічний паспорт на вказане приміщення, і у травні 2007 року позивач звернувся до Хмельницького БТІ із заявою щодо проведення реєстрації права власності на спірне приміщення, однак останньому відмовлено з підстав відсутності правовстановлюючих документів.
Прокурор звертає окрему увагу на зміст даного договору купівлі-продажу акцій ВАТ "Проскурів" №11 від 24.04.1999, що вже двічі був використаний заінтересованою особою для незаконного оформлення за собою права власності на спірне приміщення.
При вивченні матеріалів архівної справи №7/4994 прокуратурою встановлено, що протягом року після попередньої справи ВАТ "Проскурів" звернулось з подібним позовом до Хмельницького БТІ про визнання права власності на приміщення ангару та гаражів, розташованих по вул. Кам'янецькій, 257 у м. Хмельницькому, до якого додано договір купівлі-продажу акцій сільськогосподарського акціонерного товариства "Проскурів" в порядку відкритої підписки №38 від 26.04.1999.
Вказане, на думку прокурора, не дає змоги встановити набуття ПАТ «Проскурів» речових прав на спірний об'єкт, а тому не є підставою для здійснення державної реєстрації права власності.
У позовній заяві зазначено, що за касаційним поданням прокурора Хмельницької області вказане рішення скасоване постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2009. Скасовуючи зазначене рішення суду, Верховний Суд України вказав, що «приміщення вказаного клубу є об'єктом соціальної сфери, яке, в силу статті 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», відноситься до комунальної власності, у зв'язку із чим порушено права та інтереси Хмельницької міської ради, яку не було залучено до участі у справі.
Однак, у подальшому прокурором встановлено, що скориставшись періодом часу від задоволеного рішенням суду від 11.02.2008 №11/616 свого позову, до моменту прийняття Верховним Судом України постанови, ВАТ «Проскурів» 31.03.2008 неправомірно зареєструвало за собою право власності на вказане приміщення на підставі скасованого рішення господарського суду Хмельницької області від 11.02.2008, у зв'язку із чим прокурором подано адміністративний позов про скасування даної реєстрації права власності.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 02.08.2011 у справі №2а/2218/4127/11 адміністративний позов прокурора задоволено, реєстрацію права власності ВАТ «Проскурів» на приміщення клубу площею 1025 м.кв. по вул. Кам'янецькій у м. Хмельницькому в Єдиному державному реєстрі прав на нерухоме майно скасовано. Вказане судове рішення набрало законної сили.
Отже, цими судовими рішеннями спростовано презумпцію правомірності набуття ВАТ «Проскурів», правонаступником якого є ПАТ «Проскурів», права приватної власності на будинок культури, зокрема на підставі договору купівлі-продажу акцій ВАТ «Проскурів» в порядку відкритої підписки від 24.04.1999 №11, а тому у відповідача відсутні будь-які права на спірне майно, яке належить повернути безплатно у комунальну власність територіальної громади міста Хмельницького згідно п. 8 ст. 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" та постанов КМУ №1060 від 05.09.1996 та №1253 від 13.08.2003.
Як вбачається з отриманої на запит прокуратури інформації Хмельницької міської ради (№6771-02-24-21 від 11.11.2021, №5284-02-24-23 від 26.10.2023) орган місцевого самоврядування не ініціював питання передачі спірного об'єкту у комунальну власність та не вживав заходів щодо судового захисту своїх прав.
Приналежність нерухомого майна саме до об'єктів соціальної сфери підтверджується архівними документами КСП "Комунар", з яких встановлено, що у березні 1953 року засіданням правління колгоспу «Комунар» ухвалено прибутково-видатковий кошторис і виробничий план колгоспу на 1953 рік, яким, зокрема передбачено будівництво клубу, для чого вирішено здійснити зселення колгоспників з господарств колгоспу і територій, які займатимуться під будівлею клубу. У статистичному річному звіті колгоспу «Комунар» за 1956 рік у розділі ХІХа «Культурно-побутові установи» міститься відмітка про перебування на балансі колгоспу «Комунар» будинку культури та клуби - « 1». У річному звіті за цей рік колгоспом відзвітовано про «повне будівництво клубу». У квітні 1957 року на засіданні правління колгоспу «Комунар» обговорено питання про закінчення будівництва будинку культури та призначення відповідальної особи за упорядкування площі, належної будинку. У січні 1957 року засіданням правління колгоспу «Комунар» ухвалено питання відкриття «колгоспного дома культури» та виділення грошей на його урочисте відкриття.
З інформації архівного відділу Хмельницької державної районної адміністрації №01-33/2023-121 від 07.11.2023, отриманої на запит Окружної прокуратури міста, будь-яка інформація з приводу розпаювання майна та земель КСП «Комунар» та КСП «Агрофірма «Проскурів» у архівному відділі відсутня. Однак з доданої документації архівного відділу прокуратурою встановлено факти, що свідчать про реорганізацію КСП "Комунар", зокрема 15.02.1991 на базі колгоспу "Комунар" створено КСП агрофірму "Проскурів", яку розпорядженням представника Президента України №121 від 05.04.1994 перереєстровано на акціонерне товариство "Комунар" "Проскурів". Доказом факту перетворення колективного сільськогосподарського підприємства агрофірми «Проскурів» в акціонерне товариство «Проскурів» (в документах міститься здебільшого назва виду «Закрите акціонерне товариство», а також «САТ «Проскурів») є зміст протоколу зборів №1 від 22.03.1997 року та зміст судового рішення у справі №924/776/13 від 11.06.2014. Також на цих же зборах було прийнято рішення про обрання голови правління акціонерного товариства «Проскурів» (зазначено назву «САТ «Проскурів») Рибчинського А.М. а також розглянуто пропозицію останнього про затвердження Положення про комісію з розпаювання майна колективного сільськогосподарського підприємства агрофірми «Проскурів», повноваженнями якої визначено встановлення осіб, які мають право бути акціонерами, з нарахуванням їм акцій для передачі даного списку незалежному реєстратору. В підтвердження вказаних обставин, є також Установчий договір про створення САТ «Проскурів» від 1996 року. Згідно витягу з протоколу зборів уповноважених Агрофірми «Проскурів» від 22.11.1996 прийнято рішення передати усе майно та земельні ділянки, що не увійшли в пайовий фонд та належать агрофірми «Проскурів» у власність новоствореного САТ «Проскурів». Аналогічну доказову інформацію містить у собі протокол засідання правління агрофірми «Проскурів» від 20.01.2016, де, окрім іншого, зазначається про подальший перехід усіх прав на майно від САТ «Проскурів» до ВАТ «Проскурів» у зв'язку із реорганізацію першого. Після реорганізації шляхом перетворення КСП агрофірми «Проскурів» у АТ (САТ) «Проскурів», останнє реорганізовано шляхом приєднання до ВАТ «Проскурів», у зв'язку із чим передано останньому всі його права та обов'язки (рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Проскурів» від 23.03.2021, протокол №2). Відповідно до Статуту ПАТ «Проскурів», затвердженого у новій редакції протоколом загальних зборів акціонерів ПАТ «Проскурів» №3 від 28.10.2020, товариство є повним правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов'язків ВАТ «Проскурів» (п.1.2 Статуту). Крім того, факт реорганізації КСП агрофірма "Проскурів є власний опис ВАТ "Проскурів" обставин щодо правових підстав походження спірного майна - будинку культури викладений у позовній заяві від 21.01.2008.
З огляду на встановлену законодавчу вимогу щодо безоплатної передачі до комунальної власності об'єктів соціальної сфери реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, ініціаторами якої могли виступати підприємства-правонаступники, державна реєстрація права приватної власності на таке майно за ТОВ «Технопарк Проскурів» є незаконною, чим спростовується презумпція права власності зазначеного товариства на спірний будинок культури. Дії по передачі об'єкта у комунальні власність мали бути вчинені відповідачем ще з 1996 року.
У відзиві на позовну заяву від 05.01.2024 відповідач вказує, що 01.06.2020 наглядовою радою ПАТ «Проскурів» було прийнято рішення, оформлене протоколом №12, про передачу нерухомого майна як внесок до статутного капіталу ТОВ «Технопарк Проскурів», а ТОВ «Технопарк Проскурів» прийнято до статутного капіталу нежитлове приміщення (будинок культури), загальною площею 1025,0 кв.м., розташоване за адресою вул. Кам'янецька, 257, м. Хмельницький, РНОНМ 2080358468101, про що складено акт №1 прийому-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Технопарк Проскурів", яке 20.04.2023 було зареєстроване на праві власності за відповідачем. Стверджує про правомірне набуття права власності на будівлю будинку культури, правовстановлюючі документи за яким є дійсними та не оспорюються сторонами. На думку відповідача, скасування державної реєстрації права власності ТОВ «Технопарк Проскурів» як добросовісного набувача спірного об'єкту нерухомості є непропорційним, порушить справедливий баланс, покладе надмірний індивідуальний тягар на відповідача і буде становити порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Агрофірма «Проскурів» є колективним сільськогосподарським підприємством та повним правонаступником колгоспу «Комунар», відповідно до статуту та протоколу зборів уповноважених колгоспників колгоспу «Комунар» №1 від 15.02.1991.
Представник відповідача стверджує, що згідно ст. 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" та постанови КМУ від 13.08.2003 №1253 передача у комунальну власність здійснюється у разі реорганізації підприємства або ліквідації КСП, а агрофірма "Проскурів" відповідно не перебувала у процесі ліквідації або реорганізації, та у неї відсутні правонаступники. При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які докази ініціювання питання передачі об'єкта у комунальну власність ані органом місцевого самоврядування, ані підприємством-правонаступником, оскільки в даному випадку не відбувалась реорганізація Агрофірми «Проскурів», у неї відсутні будь-які підприємства-правонаступники, а об'єкт соціальної сфери - будинок культури перебував на праві спільної часткової власності членів колективного сільськогосподарського підприємства. Прокурором не надані будь-які рішення загальних зборів Агрофірми «Проскурів» щодо передачі об'єкту нерухомого майна будинку культури у комунальну власність. На думку відповідача, прокурором не доведено наявність свого порушеного права, оскільки Хмельницька міська рада не набула та ніколи не набувала право комунальної власності на спірний об'єкт нерухомості. При скасуванні державної реєстрації за ТОВ «Технопарк Проскурів» не відновиться порушене право Хмельницької міської ради, оскільки позивач ніколи не була власником спірного об'єкту нерухомості. У відзиві зазначено, що право звертатись з негаторним позовом має право власник майна, або особа, яка відповідно до закону або договору має право володіння та користування майном. Разом з тим, за відсутності протиправного характеру дій відповідача виключається можливість задоволення позову про усунення перешкод у користуванні майном (речовим правом), з огляду на що прокурором обрано неналежний спосіб захисту.
Крім того, відзив містить заяву про застосування строку позовної давності, в якій зазначено, що прокурор та Хмельницька міська рада з 2009 були обізнані про існування свого нібито порушеного права на спірний об'єкт, оскільки в межах нового судового розгляду справи №20/11/616 остання була залучена третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Однак у період з 2009 по 2023 позивачем не вчинено жодних дій спрямованих на передачу спірного об'єкта нерухомості до комунальної власності, що також підтверджується листом ХМР №6292-02-24-21 від 18.10.2021. З огляду на викладене, відповідач просить суд відмовити в позові.
У письмових поясненнях від 11.01.2024 ПАТ "Проскурів" зазначено, що КСП агрофірма "Проскурів" ніколи не перетворювалось в САТ "Проскурів". Так, 15.02.1991 відбулися збори уповноважених колгоспників колгоспу «Комунар», на яких було вирішено: провести зміну назви колгоспу «Комунар» на «Проскурів», про що провести зміни у статуті; та створити на базі колгоспу «Проскурів» агрофірму з такою ж назвою. Вказане рішення оформлено протоколом №1 зборів уповноважених колгоспників колгоспу «Комунар» від 15.02.1991. 23.04.1993 було видано розпорядження представника Президента України «Про перереєстрацію колективного сільськогосподарського підприємства агрофірми «Проскурів» №184, відповідно до якого вирішено перереєструвати КСП агрофірму «Проскурів» як підприємство з дольовою формою власності. 24.02.1994 рішенням зборів уповноважених агрофірми «Проскурів», оформленим протоколом №1, створено акціонерне товариство вільних пайовиків «Проскурів». На підставі вищезазначеного, правління агрофірми «Проскурів» звернулось до представника Президента в Хмельницькому районі з проханням перереєструвати Агрофірму в зв'язку із зміною статусу та створення акціонерного товариства закритого типу. У квітні 1994 року було видано розпорядження представника Президента України «Про перереєстрацію колективного сільськогосподарського підприємства «Проскурів», відповідно до якого вирішено перереєструвати колективне сільськогосподарське підприємство агрофірму «Проскурів» на акціонерне товариство «Проскурів». Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 11.06.2014 у справі №924/776/13, встановлено, що агрофірма «Проскурів» зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа та внесена до ЄДРПОУ, що підтверджується витягом із ЄДРПОУ від 02.07.2013.
Згідно з довідкою Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції №02.5-08 160 від 10.10.2013 були здійсненні перетворення організаційно-правової форми Агрофірми "Проскурів" (код ЄДРПОУ №03788891) за період 1993-2013 рр.: 23.04.1993 зареєстровано Колективне сільськогосподарське підприємство Агрофірма "Проскурів", яка здійснює свою діяльність на даний час і не було перетворено чи реорганізовано; 05.04.1994 зареєстровано Акціонерне товариство Агрофірма "Проскурів", створене шляхом перетворення Колективного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Проскурів"; 23.04.1998 Акціонерне товариство Агрофірма "Проскурів" перереєстровано в Агрофірму "Проскурів". Розпорядження представника Президента України від 1994 року про перереєстрацію КСП "Агрофірма "Проскурів" на АТ "Проскурів" (САТ "Проскурів") не є фактичним перетворенням, оскільки не було підписано передаточного балансу та відсутні відомості про виключення КСП з державного реєстру України. Третя особа зазначає, що у справах №11/616, 7/4994 та №2а/2218/4127/11 судами не досліджувалось питання правомірності набуття ВАТ (ПАТ) "Проскурів" спірного об'єкту нерухомості, а рішення суду першої інстанції були скасовані у зв'язку з неналежним відповідачем у справах. Окрім того, предметом спору у справі №7/4994 були приміщення ангару та гаражів, а не будинок культури.
Представник ПАТ "Проскурів" наголошує на тому, що будинок культури набуто ВАТ "Проскурів" внаслідок внесення майна в рахунок оплати акцій членами КСП "Агрофірма "Проскурів" на належні їм майнові паї в майні агрофірми. Стверджує, що прокурор обрав неналежний спосіб захисту шляхом пред'явлення негаторного позову, оскільки з таким позовом має право звертатись лише власник майна, яким Хмельницька міська рада ніколи не була. Звертає увагу на те, що хоча актом камеральної перевірки від 08.02.20022 встановлено порушення державним реєстратором під час здійснення державної реєстрації майна за ПАТ "Проскурів", однак Наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2022 реєстраційну дію та рішення №52229271 від 14.05.2020, враховуючи відсутність поданих скарг та оскарження в судовому порядку, не було анульовано. Враховуючи усе вищевикладене, представник ПАТ "Проскурів" просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
У письмових поясненнях від 29.01.2024 представник ПАТ "Проскурів" зазначає, що станом на дату створення САТ "Проскурів" (28.09.1996), АТ агрофірма "Проскурів" вже існувало (дата створення 05.04.1994), а отже вони є різними юридичними особами. Крім того, рішення про реєстрації останнього було скасовано та така юридична особа продовжувала діяти у формі КСП агрофірма "Проскурів" (код ЄДРПОУ 03788891) паралельно з САТ "Проскурів".
У відповіді на відзив зазначено, що за усталеною практикою Європейського Суду з прав людини, відповідач не нестиме індивідуальний та надмірний тягар при застосуванні наслідків при його позбавленні. Принцип справедливої рівноваги між суспільними інтересами та правами власника буде беззаперечно дотриманий. Із посиланням на докази, прокурором у позові підтверджено факт реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства, як первісного власника спірного майна, що підтверджує наявність правових підстав для передачі спірного об'єкту соціальної сфери до комунальної власності, виключно в силу правового титулу такого нерухомого майна. У відповіді на відзив зазначено, що розпаювання майна КСП "Комунар" з його реорганізацією в КСП агрофірма "Проскурів", та в подальшому реорганізації (перетворення) КСП агрофірми "Проскурів" у АТ "Проскурів" та розпаюванням майна правопопередника, а також створення членами агрофірми "Проскурів" Сільськогосподарського акціонерного товариства "Проскурів" з підписанням Установчого договору від 28.09.1996 та передачею усього майна та земельних ділянок, що не увійшли в пайовий фонд агрофірми "Проскурів" у власність новоствореного САТ "Проскурів", яке у подальшому реорганізовано шляхом приєднання до ВАТ "Проскурів" (правонаступником є ПАТ "Проскурів") підтверджено матеріалами справи. Паралельно діє АТ агрофірма "Проскурів" (код 03788891) та АТ "Проскурів" - утворена 24.04.1998 після розпаювання КСП агрофірма "Проскурів". Звернення до суду з негаторним позовом прокурор обгрунтовує правовим титулом (правовою підставою) виникнення речових прав на об'єкт соціальної сфери бувшої колективної власності, який визначається Законом України "Про колективне сільськогосподарське підприємство". Окрім того, негаторний позов може бути заявлений упродовж всього часу тривання порушення прав на об'єкти загаданої категорії, а не з часу, коли держава в особі відповідного органу довідалась чи могла довідатись про відповідне порушення. Метою негаторного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, яким він позбавлений був можливості користуватись і розпоряджатись, внаслідок державної реєстрації права власності на спірний об'єкт за іншою юридичною особою.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні 18.04.2024 позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив прокуратури.
Представниця третьої особи в судовому засіданні 18.04.2024 проти позову заперечила з підстав викладених у письмових поясненнях.
Представник відповідача в судове засідання 18.04.2024 не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується надісланням ухвали суду від 02.04.2024 на офіційну електронну адресу відповідача зареєстровану в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
Будь-які не розглянуті судом клопотання, подані учасниками процесу в межах розгляду справи, в матеріалах справи №924/1280/23 відсутні.
Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми ч. ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи та те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача та третьої особи на стороні відповідача - Агрофірми "Проскурів" за матеріалами справи.
Обставини, які є предметом доказування у справі, та докази, якими сторони підтверджують або спростовують їх наявність.
У річному звіті за 1953 рік колгоспу «Комунар» с. Ружична Ружичнянської сільради Ружичнянського району відображено, що в 1953 році по плану колгосп має побудувати фундамент і коробку клубу, фактично побудовано: закладений фундамент під клуб без коробки.
У річних звітах за 1954 рік та за 1956 роки колгоспу «Комунар» вказано, що фактично побудовано коробку клубу та клуб.
У протоколах засідання правління колгоспу «Комунар» від 31.01.1957 та від 19.04.1957 зазначено про закінчення будівництва будинку культури та упорядкування площі належної до будинку культури, його урочисте відкриття.
Відповідно до п. 4 Доповідної записки Ружичнянського райвиконкому Хмельницької області за 1955 рік про перевірку стану будівництва будинку культури в с. Ружична від 11.11.1955 зазначено, що виробничим планом та прибутково-витратним кошторисом на 1955 рік передбачена наступна програма будівництва: закінчити будівництво клубу в строк до 20/ХІ-55 року. Сума витрат поточного року 494,2 тис. руб. На день перевірки готовність складає 55%.
За змістом п.п. 1, 2 наданої з архівного відділу Хмельницької міської ради копії протоколу №1 засідання правління колгоспу від 15.02.1991 збори уповноважених колгоспників колгоспу «Комунар» за результатом голосування (присутні 245 чол., одноголосно «за») постановлено змінити назву «Комунар» на «Проскурів», про що провести зміни в Статуті; створити на базі колгоспу «Проскурів» на агрофірму з такою ж назвою.
У п. 1.2 Статуту агрофірми «Проскурів» затвердженого рішенням загальних зборів членів агрофірми «Проскурів» від 10.07.2004, агрофірма «Проскурів» є повним правонаступником колгоспу «Комунар».
Окремо, голова агрофірми «Проскурів» Рудик І.Л. звернувся з листом 1993р. до представника Президента України в Хмельницькому районі, у якому зазначено, що правління агрофірми «Проскурів» просить перереєструвати Статут агрофірми в зв'язку із зміною статусу та створенням акціонерного товариства закритого типу. У листі зазначено серед матеріалів, що додаються витяг з протоколу, Статут акціонерного товариства та зразки акції, печатки і штампу акціонерного товариства «Проскурів».
Відповідно до розпорядження представника Президента України №121 від 05.04.1994 керуючись Законом України «Про колективні сільськогосподарські підприємства», «Про господарські товариства» визначено: 1. Перереєструвати колективне сільськогосподарське підприємство агрофірму «Проскурів» на акціонерне товариство «Проскурів».
За змістом архівної копії Статуту акціонерного товариства «Проскурів», затвердженого рішенням установчих зборів акціонерного товариства №1 від 24.02.1994, акціонерне товариство «Проскурів», закритого типу, створене на основі рішення установчих зборів уповноважених членів від 24.02.1994 року.
До матеріалів справи додано датований 28.09.1996 Установчий договір про створення сільськогосподарського акціонерного товариства, згідно зі змістом п. 1.1 якого товариство створено шляхом внесення майнових внесків засновниками та особами, які підписались на акції Товариства, для оплати акцій, що випускаються Товариством та формування його статутного фонду.
У п. 3.4 Установчого договору передбачено, що засновники вносять в рахунок оплати акцій свої частки в майні акціонерного товариства агрофірми «Проскурів» (м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 257, зареєстроване розпорядженням Представника Президента України у Хмельницькому районі Хмельницької області №184 від 23.09.1993р. перереєстрована в акціонерне товариство агрофірму «Проскурів» розпорядженням Представника Президента України у Хмельницькому районі Хмельницької області №121 від 5.04.1994р. свідоцтво №03788891 від 2.08.1994 року) або грошові кошти.
Відповідно до Витягу з Протоколу Зборів уповноважених Агрофірми «Проскурів» від 22.11.1996 по вирішенню питання розподілу земель агрофірми «Проскурів», що не підлягає розпаюванню, вирішено передати земельні ділянки, що не увійшли в пайовий фонд та належать агрофірмі «Проскурів» на підставі Державного акту на право колективної власності на землю від 20.02.1996р. у власність САТ «Проскурів». В тому числі вказано, що розпаювання земель Агрофірми «Проскурів» здійснюється відповідно до рішення сесії Розсошанської сільської ради від 29.05.1995р.
За змістом протоколу зборів уповноважених агрофірми «Проскурів» від 22.03.1997 року №1, присутні 238 чол. з 250 чол.) постановлено:
- виділити членам агрофірми «Проскурів», що стали засновниками або підписались на акції САТ «Проскурів», частку з майна агрофірми «Проскурів» в натурі пропорційно загальній сумі паїв цих членів шляхом передачі цього майна САТ «Проскурів» в рахунок оплати вартості акцій членів агрофірми «Проскурів», які стали акціонерами САТ «Проскурів»;
- скасувати рішення загальних зборів агрофірми «Проскурів» від 24.02.1994 про перетворення агрофірми в закрите акціонерне товариство, як таке що не відповідає чинному законодавству України (оскільки в 1994 і до цього часу не було підписано установчого договору, який є обов'язковим для діяльності закритого акціонерного товариства);
- внести такі зміни до Статуту: «Статут Акціонерного Товариства Агрофірми «Проскурів» змінити на «Статут Агрофірми Проскурів»;
- пункт 1.1 Розділу першого загальних положень викласти в такій редакції: 1.1. Цей Статут розроблений і прийнятий у відповідності з чинним законодавством України і регулює питання створення, діяльності і її припинення суб'єкта підприємницької діяльності в формі колективного сільськогосподарського підприємства повне найменування якого Агрофірма «Проскурів»;
- обрати головою САТ «Проскурів» та головою правління САТ «Проскурів» Рибчинського А.М.;
- затвердити склад комісії з розпаювання майна агрофірми у складі згідно переліку, в тому числі голова комісії Рибчинський А.М.
Відповідно до змісту протоколу загальних зборів акціонерів ВАТ «Проскурів» №2 від 23.03.2001 (присутні 619 чол., 63,9% акцій статутного фонду) постановлено:
- акціонери ВАТ «Проскурів» надають згоду на приєднання САТ «Проскурів» до ВАТ «Проскурів» (в зв'язку з прийняття Закону «Про господарські товариства»);
- доповнити п. 1.3 Статуту ВАТ «Проскурів» реченням наступного змісту: «Товариство є правонаступником усіх майнових та немайнових прав САТ «Проскурів».
За змістом Статуту ВАТ «Проскурів», затвердженого загальними зборами акціонерів ВАТ «Проскурів» згідно протоколу №3 від 10.07.2004, відкрите акціонерне товариство «Проскурів» є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та зобов'язань Сільськогосподарського акціонерного товариства «Проскурів» (Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Розсоша, інд. Код 23839113), яке реорганізувалось шляхом приєднання до нього.
Відповідно до довідки ВАТ «Проскурів» виданій Хмельницькому БТІ, балансова (залишкова) вартість будівлі клубу у м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 257 становить 156 204 грн.
За змістом договору купівлі-продажу акцій відкритого акціонерного товариства «Проскурів» в порядку відкритої підписки №11 від 24.04.1999 засновники сільськогосподарського акціонерного товариства «Проскурів» (далі САТ «Проскурів») в особі Рудика І.Л., який діє від імені засновників на підставі установчого договору про створення ВАТ «Проскурів» від 28.09.1996 та фізичні особи - громадянами згідно списку, що додається до договору та є його невід'ємною частиною, громадяни вносять в якості оплати вартості акцій ВАТ «Проскурів» майно отримане ними в натурі на належні їм майнові паї в майні КСП агрофірма «Проскурів» (м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 257), в тому числі « 1. Будівля будинку культури, кількість - 1, вартість 53690 грн». До договору додано список громадян у кількості 12 осіб.
У п. п. 5, 6 договору купівлі-продажу №11 від 24.04.1999 передбачено, що підписання цього договору громадянами підтверджує передачу майна в натурі, а також його вартісну оцінку на підставі домовленості сторін. Засновники ВАТ «Проскурів» зобов'язуються створити і зареєструвати ВАТ «Проскурів», зареєструвати випуск акцій ВАТ «Проскурів» та передати громадянину в двохмісячний термін після державної реєстрації ВАТ «Проскурів» сертифікат акцій ВАТ «Проскурів», які належать громадянину згідно цього договору.
За заявою ВАТ “Проскурів” 18.04.2007 Хмельницьким БТІ оформлено технічний паспорт на вказане приміщення, і у травні 2007 року позивач звернувся до Хмельницького БТІ із заявою щодо проведення реєстрації права власності на спірне приміщення, однак останньому відмовлено з підстав відсутності правовстановлюючих документів.
Згідно з повідомленням від 02.07.2007 Хмельницьке БТІ зазначило, що не може зареєструвати право власності на будівлю клубу, що розташована по вул. Кам'янецькій, 257 у м. Хмельницькому згідно рішення постійно діючого Третейського суду від 15.05.2007.
За змістом доданої копії позовної заяви ВАТ «Проскурів» від 21.01.2008 товариство зазначало, що приміщення по вул. Кам'янецькій, №257 протягом 1960-1970рр. було побудовано і використовувалося під клуб, контору та архів колгоспу "Комунар”. Після реорганізації колгоспу "Комунар”, його правонаступником стала агрофірма "Проскурів”. 23 квітня 1999 року агрофірма "Проскурів” передала вищезазначений будинок у власність, як внесок у статутний фонд, САТ "Проскурів”, згідно установчого договору про створення САТ "Проскурів”. Після даної передачі вищезазначене приміщення були поставлені на баланс САТ "Проскурів” і на них нараховувалися амортизаційні відрахування. Після ліквідації САТ "Проскурів”, відповідно до п. 1.3. Статуту ВАТ «Проскурів» останнє є повним правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов'язків сільськогосподарського акціонерного товариства "Проскурів”. У позові вказано, що первинні документи для проведення реєстрації приміщення не збереглись.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 11.02.2008 по справі №11/616 задоволено позов відкритого акціонерного товариства «Проскурів» с. Розсоша Хмельницького району до Хмельницького міського бюро технічної інвентаризації м. Хмельницький про визнання права власності на приміщення клубу загальною площею 1025,0 м.кв., що знаходиться за адресою: м. Хмельницький вул. Кам'янецька, 257. Визнано за відкритим акціонерним товариством "Проскурів” с. Розсоша Хмельницького району (код 30593842) право власності на приміщення клубу загальною площею 1025,0 м.кв., що знаходиться за адресою: м. Хмельницький вул. Кам'янецька, 257.
За змістом вищевказаного рішення суду встановлено, що протягом 1960-1970 років на замовлення колгоспу “Комунар” здійснено будівництво будинку культури загальною площею 1025,0 м.кв, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький вул. Кам'янецька, 257 і в подальшому використовувалося як приміщення контори та архіву колгоспу "Комунар”. У відповідності до п.1.2 Статуту агрофірми "Проскурів”, агрофірма є правонаступником колгоспу "Комунар”. 23 квітня 1999 року агрофірмою "Проскурів” дане приміщення по вул. Кам'янецька, 257, у відповідності до установчого договору про створення САТ “Проскурів”, передано у власність САТ “Проскурів” та поставлено йому на баланс. В результаті реорганізації САТ “Проскурів”, згідно п. 1.3 статуту ВАТ “Проскурів”, останнє є правонаступником усіх майнових прав та зобов'язань САТ “Проскурів”, яке реорганізувалося шляхом приєднання до нього.
За касаційним поданням прокурора Хмельницької області від 02.02.2009 рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.02.2008 по справі №11/616 скасовано постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2009 та направлено справу на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.
У постанові констатовано передчасність визнання за позивачем права власності на приміщення, оскільки не з'ясовано питання щодо фінансування будівництва цього клубу та не притягненням до участі у справі Хмельницької міської ради, як органу місцевого самоврядування і розпорядника фінансування спорудження об'єкту, в тому числі як органу, який здійснює оформлення прав власності на нерухоме майно у відповідності до п. 6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5. У постанові колегією суддів вказано, що суд при розгляді справи вирішив питання про права та обов'язки Хмельницької міської ради, яку не було залучено до участі у справі.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 03.08.2009 по справі №20/11/616 позовну заяву відкритого акціонерного товариства «Проскурів» с. Розсоша Хмельницького району до Хмельницького міського бюро технічної інвентаризації м. Хмельницький про визнання права власності на приміщення клубу загальною площею 1025,0 м.кв., що знаходиться за адресою: м. Хмельницький вул. Кам'янецька, 257 залишено без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.
За змістом Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно виданого Хмельницьким БТІ від 09.04.2008 №18444680 за ВАТ «Проскурів» зареєстровано приміщення клубу заг. площ. 1025,0 кв.м. у м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 257, підстава виникнення права власності - рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.02.2008.
У листі від 08.02.2008 Хмельницьке БТІ на звернення голови ради ВАТ «Проскурів» про проведення реєстрації права власності на приміщення повідомило про необхідність подання належних правовстановлюючих документів.
Хмельницька районна державна адміністрація у листі від 12.02.2009 повідомила Хмельницьку обласну державну адміністрацію, що рішення прийняте зборами працівників трудових колективів Агрофірми «Проскурів» 14.11.2008 є неправомірним, а згідно постанови КМУ від 13.08.2003 №1253 об'єкти соціально-культурного призначення не передані на баланс Розсошанської сільської ради і продовжують знаходитись на балансі Агрофірми «Проскурів». Окремо вказано, що Агрофірмі «Проскурів» за рахунок державного бюджету по об'єктах соціально-культурного призначення на селі, які будувалися і реконструювалися в 1995-2000 роках відшкодовано в сумі 2739,2 тис. грн., в тому числі по житловому фонду - 369,0 тис.грн.
За змістом доданої копії позовної заяви ВАТ «Проскурів» від 03.10.2008 останній просив визнати право власності ВАТ «Проскурів» на приміщення, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 257, а саме приміщення ангару загальною площею 1250,80 м.кв., приміщення гаражів загальною площею 159,90 м.кв. До позовної заяви додано договір купівлі-продажу акцій САТ «Проскурів» в порядку відкритої підписки на акції №38 від 26.04.1999. з списком громадян.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 10.11.2008 по справі №7/4994 позов Відкритого акціонерного товариства "Проскурів”, с. Розсоша Хмельницького району до Хмельницького міського бюро технічної інвентаризації, м. Хмельницький про визнання права власності на приміщення задоволено. Визнано право власності відкритого акціонерного товариства "Проскурів” на приміщення, що знаходяться за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 257, а саме: приміщення ангару, загальною площею 1250,80 кв.м. та приміщення гаражів, загальною площею 159,90 кв.м.
За касаційним поданням першого заступника прокурора Хмельницької області вищевказане рішення скасовано, справу №7/4994 передано на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області. У постанові вказано, що БТІ не може бути відповідачем у справах про визнання права власності на спірне нерухоме майно з посиланням на п.п. 1.3, 6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 23.04.2009 по справі №15/7/4994 позов Відкритого акціонерного товариства "Проскурів”, с. Розсоша Хмельницького району до Хмельницького міського бюро технічної інвентаризації, м. Хмельницький про визнання права власності на приміщення залишено без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.
У зв'язку з реєстрацією ВАТ “Проскурів” за собою права власності на приміщення площею 1025 кв.м. по вул. Кам'янецькій, 257 у м. Хмельницькому на підставі скасованого рішення господарського суду Хмельницької області від 11.02.2008, заступник прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради звернувся з адміністративним позовом до Хмельницького БТІ за участю третьої особи на стороні відповідача -ВАТ «Проскурів» про скасування державної реєстрації права власності на приміщення.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 02.08.2011 по справі №2а/2218/4127/11 адміністративний позов прокурора задоволено, реєстрацію права власності ВАТ “Проскурів” на приміщення клубу площею 1025 м.кв. по вул. Кам'янецькій у м. Хмельницькому в Єдиному державному реєстрі прав на нерухоме майно скасовано. Рішення суду мотивоване тим, що записи Державного реєстру прав скасовуються, якщо підстави за яких вони винесені, визнані судом недійсними, зокрема у зв'язку з скасуванням постановою Вищого Господарського Суду України від 15.04.2009 рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.02.2008. Постанова від 02.08.2011 №2а/2218/4127/11 набрала законної сили.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 11.06.2014 у справі №924/776/13 визнано недійсним розпорядження голови Хмельницької РДА №1771/2012-р від 04.10.2012р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у власність громадянам земельних ділянок для ведення садівництва на території Розсошанської сільської ради”. У рішенні судом встановлено, що 23.04.1993р. зареєстровано Колективне сільськогосподарське підприємство Агрофірма "Проскурів"; 05.04.1994р. зареєстровано Акціонерне товариство Агрофірма "Проскурів", створене шляхом перетворення Колективного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Проскурів"; 23.04.1998р. Акціонерне товариство Агрофірма "Проскурів" перереєстровано в Агрофірму "Проскурів". Станом на 10.10.2013р. у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців містяться відомості щодо юридичної особи - Агрофірма "Проскурів" (код ЄДРПОУ №03788891, організаційно - правова форма - Колективне підприємство.
Відповідно до змісту протоколу засідання правління агрофірми «Проскурів» від 20.01.2016 під час створення САТ «Проскурів» у 1996 році було прийнято рішення передати усе майно агрофірми «Проскурів» у статутний фонд САТ «Проскурів», правонаступником якого є ПАТ «Проскурів». Враховуючи, що САТ «Проскурів» було реорганізовано шляхом приєднання його до ВАТ «Проскурів» (ПАТ «Проскурів»), який є повним правонаступником усіх прав і обов'язків реорганізованого товариства, вирішено завершити передачу майна агрофірми «Проскурів» у власність ПАТ «Проскурів». До протоколу підписано акт приймання-передачі від 20.01.2016, у якому визначено перелік земельних ділянок, що передано ПАТ «Проскурів».
Згідно з п.п. 1.1, 1.2 Статуту ПАТ «Проскурів» (ідент код 30593842), затвердженого Загальними зборами акціонерів ПАТ «Проскурів» згідно протоколу №3 від 28.10.2020, публічне акціонерне товариство «Проскурів» створено відповідно до законодавства України шляхом перейменування Відкритого акціонерного товариства «Проскурів» відповідно до вимог Розділу ХVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства». Товариство є повним правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов'язків відкритого акціонерного товариства «Проскурів».
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 21.09.2021 по справі №924/1351/20 (924/914/20) позов Агрофірми "Проскурів", с. Розсоша, Хмельницький р-н., Хмельницька обл. до Публічного акціонерного товариства "Проскурів", м. Хмельницький та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Проскурів", м. Хмельницький про скасування рішень державних реєстраторів та витребування земельних ділянок задоволено.
У рішенні встановлено, що згідно договорів купівлі-продажу акцій відкритого акціонерного товариства "Проскурів” в порядку відкритої підписки №9 від 23.04.1996, №11 від 24.04.1999, №19 від 30.04.1999, №23 від 06.05.1999 та №27 від 10.05.1999 громадяни вносять в якості оплати вартості акцій ВАТ "Проскурів” майно згідно переліків вказаних в додатках до договорів. Згідно з протоколом №1 зборів акціонерів САТ "Проскурів" від 10.07.2004р., зборами прийнято рішення про реорганізацію САТ "Проскурів» шляхом приєднання його до ВАТ «Проскурів», всі права та обов'язки САТ "Проскурів» переходять до ВАТ «Проскурів». Відповідно до п. 1.3 Статуту Відкритого акціонерного товариства «Проскурів» товариство є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та зобов'язань Сільськогосподарського акціонерного товариства «Проскурів», яке реорганізувалось шляхом приєднання до нього. У 2011р. Відкрите акціонерне товариство «Проскурів» було перетворено у Публічне акціонерне товариство «Проскурів» відповідно до вимог розділу ХVІІ "Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про акціонерні товариства» (п. 1.1 Статуту ПАТ «Проскурів»). Згідно з п. 1.2. Статуту Публічне акціонерне товариство «Проскурів» є повним правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства «Проскурів».
Постановою Верховного Суду від 26.05.2022 по справі №924/1351/20 (924/914/20) рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.09.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.12.2021 скасовано в частині задоволення позовних вимог про скасування рішень державного реєстратора та про державну реєстрацію. У цій частині ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
До матеріалів справи додано технічний паспорт на нежитлове приміщення (будинок культури) площею 1025,0 кв.м., який знаходиться за адресою: вул. Кам'янецька, буд. 257 м. Хмельницький, виготовлений ПП «Еверест Експерт» на замовлення ПАТ «Проскурів».
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.12.2023 №358360597, 12.05.2020 державним реєстратором Дидюком В.І. Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області внесено запис №36489412 про право власності на об'єкт речового права на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №52229271 від 14.05.2020 згідно поданих документів: на підставі технічного паспорта виданого ПП «Еверест Експерт» та договору купівлі-продажу №11 від 24.04.1999, видавник ПАТ «Проскурів» за ПАТ «Проскурів» (код ЄДРПОУ 30593842). Речове право припинено - 20.04.2023 з внесенням відповідних відомостей 24.04.2023 на підставі рішення 67318700.
За зверненням керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького від 23.11.2021, Міністерством юстиції України проведено камеральну перевірку дотримання законодавства під час проведення реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Красилівської РДА Дидюком В.І., на наслідком якої складено акт проведення камеральної перевірки від 08.02.2022.
У Акті камеральної перевірки від 08.02.2022 зазначено, що державний реєстратор Дидюк В.І. зобов'язаний був відмовити у проведенні державної реєстрації прав з підстав, визначених пунктом 4 частини першої статті 24 Закону, оскільки подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. У акті запропоновано тимчасово блокувати Дидюку В.І. доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 2 (два) місяці.
За змістом доданого Протоколу засідання наглядової ради ПАТ «Проскурів» №12 від 01.06.2020 постановлено передати в якості вкладу в статутний капітал Товариства нерухоме майно, в тому числі нежитлове приміщення (будинок культури) площею 1025,00 кв.м., адреса: вул. Кам'янецька, 257, м. Хмельницький, реєстраційний номер 2080358468101, оціночною вартістю 51250,00 грн. За змістом протоколу по вказаному питанню порядку денного, зазначено, що у зв'язку з створенням ТОВ «Технопарк Проскурів», в якому за ПАТ «Проскурів» закріплюється частка 49% в статутному капіталі Товариства, та прийняттям рішення про формування частки ПАТ «Проскурів» за рахунок власного майна, потрібно передати в якості вкладу в статутний капітал Товариства наступне майно. П. 1 переліку нежитлове приміщення (будинок культури).
Відповідно до акту прийому-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Технопарк Проскурів» від 01.06.2020 ПАТ «Проскурів» (засновник) передав, а ТОВ «Технопарк Проскурів» (товариство) прийняло до статутного капіталу нерухоме майно - нежитлове приміщення (будинок культури) площею 1025,00 кв.м., адреса: вул. Кам'янецька, 257, м. Хмельницький, реєстраційний номер 2080358468101, оціночною вартістю 51250,00 грн. Акт прийому-передачі нерухомого майна від 01.06.2020 підписано заступником генерального директора ПАТ «Проскурів» Літвіном О.Ю. та директором ТОВ «Технопарк Проскурів» Будзінським В.В.
Протокол засідання наглядової ради ПАТ «Проскурів» №12 від 01.06.2020 та акт прийому-передачі нерухомого майна від 01.06.2020 засвідчено нотаріусом Байрачним А.І. в частині справжності підписів, наявності повноважень з встановленням дієздатності.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.12.2023 №358360597, 20.04.2023 внесено запис №50030564 про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення (будинок культури) загальною площею 1025 м.кв., що розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, буд. 257 (реєстраційний номер об'єкта, нерухомого майна 2080358468101) на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №67318700 від 24.04.2023 згідно поданих документів: акту приймання-передачі №12 виданого 01.06.2020, видавник наглядова рада ПАТ «Проскурів», ТОВ «Технопарк Проскурів»; рішення про передачу майна, речових прав на майно як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо) за ТОВ «Технопарк Проскурів» (код ЄДРПОУ 43631478).
За змістом повідомлень заступника керівника Окружної прокуратури міста від 05.10.2021 та від 27.10.2021 Хмельницьку міську раду та архівний відділ Хмельницької РДА просили надати документи та матеріали листувань з ПАТ «Проскурів» щодо вжиття заходів, спрямованих на безоплатну передачу товариством об'єкта соціальної сфери до комунальної власності територіальної громади.
У відповідь на вищевказане повідомлення, Хмельницька міська рада та архівний відділ Хмельницької РДА повідомили листами від 18.10.2021 та від 28.10.2021 про відсутність вказаних документів.
У листах від 18.08.2022 та від 24.10.2023 прокуратура просила архівний відділ Хмельницької міської ради надати документи Хмельницької міської ради про щодо можливого будівництва будинку культури по вул. Кам'янецькій, 257 у м. Хмельницькому чи передачі вказаного приміщення Хмельницькій міській поліклініці №4, а також архівні документи про створення на колгоспу Комунар» КСП «Агрофірма «Проскурів» та подальшої реорганізації останнього в інші види господарських товариств.
У листах - відповідях від 29.08.2022 та від 07.11.2023 на вищевказані листи архівний відділ Хмельницької міської ради повідомив про відсутність документів, оскільки останні зберігаються 5 років. У листі від 07.11.2023 вказано, що 15.01.1991 на базі колгоспу «Комунар» створено агрофірму «Проскурів», в лютому 1994 створено АТ вільних пайовиків «Проскурів», хоча в подальших протоколах і до 2015 року зазначена назва АФ «Проскурів».
На запити прокуратури від 22.08.2021 та від 22.08.2022, останній надано доступ та здійснено ознайомлення з матеріалами справ №20/11/616 та 7/4994 у Господарському суді Хмельницької області.
18.08.2022, 02.09.2022, 08.09.2022, 24.10.2023 та 08.11.2023 Окружна прокуратура міста просила Державний архів Хмельницької області надати документи з приводу реорганізації колгоспу «Комунар» та створення агрофірми «Проскурів», реорганізації САТ «Проскурів» та ВАТ «Проскурів» у ПАТ «Проскурів», документи про виділення землі на будівництво клубу в с. Ружчина Хмельницького району, річні звіти колгоспу «Комунар» та протоколи.
У відповідь Державний архів Хмельницької області надіслав лист від 30.08.2022, в якому зазначив, що документи колгоспу «Комунар» с. Ружична Хмельницького району (з 1981 року - м. Хмельницький) надійшли на державне зберігання з 1944 по 1986 рік. За описами документів на зберігання передані протоколи загальних зборів колгоспників та засідань правління, виробничі плани колгоспу, річні звіти, бухгалтерські документи тощо. Стосовно надання документів про створення та реорганізацію колгоспу «Комунар» та наявність у нього нерухомого майна архів надати не може, інформація про виділення землі для будівництва клубу не значиться. Надано прокуратурі доповідну записку Ружичнянського райвиконкому Хмельницької області за 1955 рік про перевірку стану будівництва будинку культури в. с. Ружична.
19.08.2022 прокуратура просила КП «Хмельницьке БТІ» надати копії матеріалів інвентарної справи на об'єкт по вул. Кам'янецька, 257 у м. Хмельницькому, проте у листі відповіді від 30.08.2022 повідомлено лише про зберігання інвентаризаційної справи на об'єкт - приміщення клубу загальною площею 1025,0 кв.м., яка містить поверхові плани, заяви-звернення, рахунки, тощо.
28.10.2021 та повторно 23.09.2022, 24.10.2023 заступник керівника Окружної прокуратури міста звертався до Хмельницької міської ради з листами з проханням надати інформацію та копії документів стосовно факту оформлення ПАТ «Проскурів» права власності на об'єкт соціальної сфери, чи вбачає рада порушення при вчиненні таких реєстраційних дій, чи вживала або має намір вжити заходи на їх усунення, якщо ні - навести причини.
У відповідь на вказані листи позивач надіслав повідомлення від 11.11.2021 та від 04.10.2022, в яких повідомив, що про зазначені факти стало відомо безпосередньо з листів прокурора, а тому заходи судового захисту не вживались та належні докази для звернення до суду відсутні.
У листі від 26.10.2023 Хмельницька міська рада повідомила, що наведені прокурором факти є підставами вважати про наявність порушень при проведенні реєстраційних дій щодо реєстрації права власності на будинок культури за ТОВ «Технопарк Проскурів», однак в ради відсутні належні докази для звернення до суду.
15.11.2023 заступник керівника Окружної прокуратури міста надіслав Хмельницькій міській раді повідомлення про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави в особі ХМР на підставі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Згідно зі змістом заяви свідка ОСОБА_1 від 12.01.2024, засвідченої приватним нотаріусом Хмельницької міської нотаріальної контори Львовською Н.Р., яка являється в.о. голови комітету самоорганізації населення мікрорайону Ружчина м. Хмельницького, повідомлено, що «приміщення клубу, яким в свій час незаконно заволодів ПАТ «Проскурів», вже продано для задоволення потреб його кредиторів ТОВ «Технопарк Проскурів», що безповоротно позбавить нашу громаду можливості розпоряджатись цим об'єктом соціально-культурного призначення».
До матеріалів справи додано висновок старшого землевпорядника В. Степанова, рішення Виконкому Ружичнянської Райради депутатів трудящих від 18.05.1956, план внутрішньогосподарського землевпорядження с-г артілі «Комунар», Статут КСП агрофірми «Проскурів», Статут агрофірми «Проскурів», зареєстрований 07.04.2006, Статут ВАТ «Проскурів» затверджений загальними зборами акціонерів ВАТ «Проскурів» згідно протоколу №3 від 10.07.2004, Витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.11.2023 стосовно агрофірми «Проскурів» (код 03788891) та ТОВ «Технопарк Проскурів» (код 43631478), витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.09.2023, протокол засідання комітету самоорганізації населення мікрорайону Ружична №6 від 08.08.2023 з додатками.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду:
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 3 ст. 4 ГПК України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно із ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеному законом.
Відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частинами 4, 5 ст. 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Отже, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", якою визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Також Велика Палата Верховного Суду при розгляді вказаної справи звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) №3-рп/99 від 08.04.1999 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.
У Рішенні від 05 червня 2019 року №4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
У даній справі заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Проскурів" про скасування державної реєстрації права приватної власності та повернення до комунальної власності об'єкта соціальної сфери.
Звертаючись з позовом в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради, прокурор з огляду на положення ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", зазначив, що саме на Хмельницьку міську раду покладено обов'язок вживати заходи з питань набуття права власності на комунальне майно та запобігання недопущенню його незаконного відчуження.
Судом враховується, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень (органи державної влади, органи місцевого самоврядування або інші суб'єкти владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах), а не прокурор, між тим для того щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Отже, прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
З матеріалів справи судом встановлено, що заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури звертався до Хмельницької міської ради з листами від 28.10.2021, від 23.09.2022 та від 24.10.2023 з проханням надати інформацію та копії документів стосовно факту оформлення ПАТ «Проскурів» права власності на об'єкт соціальної сфери, чи вбачає рада порушення при вчиненні таких реєстраційних дій, чи вживала або має намір вжити заходи на їх усунення, якщо ні - навести причини.
У відповідь на вказані листи позивач надіслав повідомлення від 11.11.2021 та від 04.10.2022, в яких повідомив, що про зазначені факти стало відомо безпосередньо з листів прокурора, а тому заходи судового захисту не вживались та належні докази для звернення до суду відсутні.
У листі від 26.10.2023 Хмельницька міська рада повідомила, що наведені прокурором факти є підставами вважати про наявність порушень при проведенні реєстраційних дій щодо реєстрації права власності на будинок культури за ТОВ «Технопарк Проскурів», однак в ради відсутні належні докази для звернення до суду.
З наведеного слідує, що позивач з урахуванням обізнаності про порушення інтересів держави, на які вказує прокурор, належним чином не відреагував на стверджуване прокуратурою порушення, заходів захисту інтересів держави, зокрема, у судовому порядку не здійснив. Невжиття таких заходів за умови обізнаності про наявність відповідного порушення, про що свідчить вищенаведене листування прокурора з позивачем, стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до суду з цим позовом.
Така бездіяльність позивача як компетентного органу, який здійснюює відповідні повноваження у сфері спірних правовідносин, є самостійною юридичною особою, однак який незалежно від причин не здійснює захисту інтересів держави в судовому порядку, виключає можливість трактування прокурора як альтернативного суб'єкта звернення до суду, що замінює компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. У цьому випадку прокурор виконує саме субсидіарну роль, замінюючи в судовому провадженні позивача, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту інтересів держави.
Наведені вище обставини щодо обізнаності позивача з порушенням інтересів держави, територіальної громади, зважаючи на характер наданих позивачем відповідей на листи прокурора, свідчать про встановлення обставин, за яких порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом функцій із їх захисту, що призводить до виникнення у органів прокуратури не лише права, а й обов'язку вжити заходів з представництва інтересів держави в суді.
Вказане відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для захисту інтересів держави в особі позивачів шляхом пред'явлення цього позову. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18.
При цьому, у підтвердження дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" для звернення до суду з відповідним позовом, у матеріали справи надано повідомлення від 15.11.2023, адресоване позивачу, про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави в особі Хмельницької міської ради шляхом пред'явлення до суду позову до ТОВ "Технопарк Проскурів".
Зважаючи на викладене та з огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, то суд дійшов висновку щодо дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", для звернення до суду з відповідним позовом та наявності законних підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах Хмельницької міської ради.
Згідно з ч. 1 ст.ст. 1, 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" колективне сільськогосподарське підприємство (надалі підприємства) є добровільним об'єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування.
Об'єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об'єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об'єднань, учасником яких є підприємство. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб'єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.
За змістом ст. 9 вищевказаного Закону до пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Право членів підприємства на пайовий фонд майна залежить від їх трудового внеску. Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства. У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.
Реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та ліквідація підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду чи арбітражного суду (ч. 1 ст. 31 вказаного Закону в редакції від 21.01.1994).
Предметом спору є повернення територіальній громаді в особі Хмельницької міської ради (код ЄДРПОУ 33332218) нежитлового приміщення - будинку культури загальною площею 1025 кв.м., що розташований по вул. Кам'янецька, 257 у м. Хмельницькому та скасування державної реєстрації права приватної власності на нього за ТОВ "Технопарк Проскурів"
З архівних матеріалів за 1953-1955 роки вбачається, що за рахунок особистої трудової участі членів Колективного сільськогосподарські підприємства "Комунар" побудовано нежитлове приміщення - будинок культури що розташований по вул. Кам'янецька, 257 у м. Хмельницькому.
При цьому факт будівництва будинку культури що розташований по вул. Кам'янецька, 257 у м. Хмельницькому колгоспом "Комунар" не оспорюється учасниками провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
За таких обставин будівництво спірного об'єкту Колективним сільськогосподарським підприємством "Комунар" не підлягає доказуванню та вважаються встановленими.
Після реорганізації колгоспу "Комунар”, його правонаступником стала агрофірма "Проскурів”. Вказане також стверджувалось головою ради ВАТ «Проскурів» у змісті позовних заяв ВАТ «Проскурів» від 01.01.2008 до Хмельницького міського бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на майно у справах №11/616 та №7/4994.
Відповідно до розпорядження представника Президента України №121 від 05.04.1994 керуючись Законом України «Про колективні сільськогосподарські підприємства», «Про господарські товариства» визначено: 1. Перереєструвати колективне сільськогосподарське підприємство агрофірму «Проскурів» на акціонерне товариство «Проскурів».
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
У рішенні Господарського суду Хмельницької області від 11.06.2014 №924/776/13 встановлено, що 23.04.1993р. зареєстровано Колективне сільськогосподарське підприємство Агрофірма "Проскурів"; 05.04.1994р. зареєстровано Акціонерне товариство Агрофірма "Проскурів", створене шляхом перетворення Колективного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Проскурів"; 23.04.1998р. Акціонерне товариство Агрофірма "Проскурів" перереєстровано в Агрофірму "Проскурів".
Відповідно до Витягу з Протоколу Зборів уповноважених Агрофірми «Проскурів» від 22.11.1996 по вирішенню питання розподілу земель агрофірми «Проскурів», що не підлягає розпаюванню, вирішено передати земельні ділянки, що не увійшли в пайовий фонд та належить агрофірмі «Проскурів» на підставі Державного акту на право колективної власності на землю від 20.02.1996р. у власність САТ «Проскурів». В тому числі вказано, що розпаювання земель Агрофірми «Проскурів» здійснюється відповідно до рішення сесії Розсошанської сільської ради від 29.05.1995р.
Окрім того, згідно зі змістом протоколу зборів уповноважених агрофірми «Проскурів» від 22.03.1997 року №1, присутні 238 чол. з 250 чол.) постановлено виділити членам агрофірми «Проскурів», що стали засновниками або підписались на акції САТ «Проскурів», частку з майна агрофірми «Проскурів» в натурі пропорційно загальній сумі паїв цих членів шляхом передачі цього майна САТ «Проскурів» в рахунок оплати вартості акцій членів агрофірми «Проскурів», які стали акціонерами САТ «Проскурів» та затверджено склад комісії з розпаювання майна агрофірми згідно переліку з визначененням її завдань.
У рішенні Господарського суду Хмельницької області від 21.09.2021 по справі №924/1351/20 (924/914/20) встановлено, що згідно з протоколом №1 зборів акціонерів САТ "Проскурів" від 10.07.2004р., зборами прийнято рішення про реорганізацію САТ "Проскурів" шляхом приєднання його до ВАТ «Проскурів», всі права та обов'язки САТ "Проскурів» переходять до ВАТ «Проскурів». Відповідно до п. 1.3 Статуту Відкритого акціонерного товариства «Проскурів» товариство є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та зобов'язань Сільськогосподарського акціонерного товариства «Проскурів», яке реорганізувалось шляхом приєднання до нього. У 2011р. Відкрите акціонерне товариство «Проскурів» було перетворено у Публічне акціонерне товариство «Проскурів» відповідно до вимог розділу ХVІІ "Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про акціонерні товариства» (п. 1.1. Статуту ПАТ «Проскурів»). Згідно з п. 1.2 Статуту Публічне акціонерне товариство «Проскурів» є повним правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства «Проскурів».
У п. 1.2 Статуту агрофірми «Проскурів» затвердженого рішенням загальних зборів членів агрофірми «Проскурів» від 10.07.2004, агрофірма «Проскурів» є повним правонаступником колгоспу «Комунар».
За змістом договору купівлі-продажу акцій відкритого акціонерного товариства «Проскурів» в порядку відкритої підписки №11 від 24.04.1999 засновники сільськогосподарського акціонерного товариства «Проскурів» (далі САТ «Проскурів») в особі Рудика І.Л., який діє від імені засновників на підставі установчого договору про створення ВАТ «Проскурів» від 28.09.1996 та фізичні особи - громадянами згідно списку, що додається до договору та є його невід'ємною частиною, громадяни вносять в якості оплати вартості акцій ВАТ «Проскурів» майно отримане ними в натурі на належні їм майнові паї в майні КСП агрофірма «Проскурів» (м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 257), в тому числі « 1. Будівля будинку культури, кількість - 1, вартість 53690 грн». До договору додано список громадян у кількості 12 осіб.
В Закон України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" внесено зміни 20.02.2003, зокрема статтю 31 доповнено пунктами 7 та 8 такого змісту: "7. У разі реорганізації підприємства паї його членам або їх спадкоємцям видаються правонаступниками цього підприємства за рахунок майна, яке було віднесене до складу пайового фонду підприємства на дату його реорганізації і передане на баланс правонаступникам.
8. Об'єкти соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарські меліоративні системи підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України".
Згідно з підпунктом "а" пункту 2 Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2003 №1253 (надалі Порядком) визначено, що об'єктами передачі є об'єкти соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, зокрема, заклади культури - клуби, будинки культури тощо (крім кінотеатрів).
Пунктами 3, 4 зазначеного Порядку передбачено, що рішення про передачу об'єктів соціальної сфери та житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, приймається відповідною сільською, селищною, міською радою. Ініціаторами передачі об'єктів у комунальну власність можуть бути місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства-правонаступники, на балансі яких перебувають об'єкти.
Передача оформляється актом приймання-передачі за формою згідно з додатком до цього Порядку. Акт складається у чотирьох примірниках та підписується головою і членами комісії. Право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі (п. 7 Порядку).
Як встановлено судом, під час розпаювання нерухомого майна Агрофірми "Проскурів", спірний об'єкт згідно договору купівлі-продажу акцій відкритого акціонерного товариства «Проскурів» в порядку відкритої підписки №11 від 24.04.1999 як майно, отримане громадянами в натурі на належні їм майнові паї в майні КСП агрофірма «Проскурів», було внесено в якості оплати вартості акцій у ВАТ «Проскурів».
Матеріалами справи підтверджено, що САТ "Проскурів" реорганізовано шляхом приєднання до ВАТ "Проскурів", та останнє є правонаступником усіх майнових прав та зобов'язань САТ "Проскурів", в тому числі ВАТ "Проскурів" передано у власність та поставлено на баланс будівлю культури загальною площею 1025,0 кв.м. у м. Хмельницькому по вул. Кам'янецькій, 257.
В подальшому, в той час як набрали чинності ще у 2003 році зміни до Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" та Порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2003 №1253, на підставі рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.02.2008 по справі №11/616, яким визнано за відкритим акціонерним товариством „Проскурів” с. Розсоша Хмельницького району (код 30593842) право власності на приміщення клубу загальною площею 1025,0 м.кв., що знаходиться за адресою: м. Хмельницький вул. Кам'янецька, 257, проведено державну реєстрацію права власності на спірний об'єкт за ВАТ "Проскурів", що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно виданого Хмельницьким БТІ від 09.04.2008 №18444680.
У відповідності до вимог Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (зі змінами внесеними 20.02.2003) та Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2003 №1253 ВАТ "Проскурів" як правонаступник прав та обов'язків САТ "Проскурів", якому на баланс передано об'єкт соціальної сфери, мав передати об'єкт до комунальної власності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2009 рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.02.2008 по справі №11/616, як підстава для внесення вищевказаного запису про державну реєстрацію, було скасоване.
Окремо судом враховується, що Хмельницька районна державна адміністрація у листі від 12.02.2009 повідомила Хмельницьку обласну державну адміністрацію, що рішення прийняте зборами працівників трудових колективів Агрофірми «Проскурів» 14.11.2008 є неправомірним, а згідно постанови КМУ від 13.08.2003 №1253 об'єкти соціально-культурного призначення не передані на баланс Розсошанської сільської ради і продовжують знаходитись на балансі Агрофірми «Проскурів». Окремо вказано, що Агрофірмі «Проскурів» за рахунок державного бюджету по об'єктах соціально-культурного призначення на селі, які будувалися і реконструювалися в 1995-2000 роках відшкодовано в сумі 2739,2 тис. грн., в тому числі по житловому фонду - 369,0 тис.грн.
Вказане свідчить про компенсацію з державного бюджету товариству витрат на будівництво спірного об'єкту нерухомого майна та правомірне очікування на виконання останнім встановленого в Законі України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" обов'язку щодо передачі об'єкта соціальної сфери до комунальної власності міської ради.
Відповідно до ч. 2 ч. 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Право комунальної власності територіальної громади захищається Законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Водночас, рішення Хмельницької міської ради про передачу об'єкта соціальної сфери - приміщення клубу загальною площею 1025,0 м.кв., що знаходиться за адресою: м. Хмельницький вул. Кам'янецька, 257 у приватну власність ВАТ "Проскурів" (ПАТ "Проскурів") / ТОВ "Технопарк Проскурів" не приймалось, акт приймання-передачі на об'єкт соціальної сфери між сторонами не підписувався.
Отже, протиправні дії ВАТ "Проскурів" спочатку позбавили територіальну громаду міста Хмельницький можливості оформити право комунальної власності на спірний об'єкт соціальної сфери, а пізніше слугували підставою для здійснення незаконної реєстрації права власності на вказане майно.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.12.2023 №358360597, 12.05.2020 державним реєстратором Дидюком В.І. Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області внесено запис №36489412 про право власності на об'єкт речового права на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №52229271 від 14.05.2020 згідно поданих документів: на підставі технічного паспорта виданого ПП «Еверест Експерт» та договору купівлі-продажу №11 від 24.04.1999, видавник ПАТ «Проскурів» за ПАТ «Проскурів» (код ЄДРПОУ 30593842). Речове право припинено - 20.04.2023 з внесенням відповідних відомостей 24.04.2023 на підставі рішення 67318700.
Оскільки в подальшому згідно Протоколу засідання наглядової ради ПАТ «Проскурів» №12 від 01.06.2020 та акту прийому-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Технопарк Проскурів» від 01.06.2020 ПАТ «Проскурів» передано до статутного капіталу ТОВ «Технопарк Проскурів» спірний об'єкт нерухомого майна, у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно 20.04.2023 внесено запис №50030564 про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення (будинок культури) загальною площею 1025 м.кв., що розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, буд. 257 (реєстраційний номер об'єкта, нерухомого майна 2080358468101) за ТОВ «Технопарк Проскурів» (код ЄДРПОУ 43631478), відповідач є останнім набувачем майна.
Статтею 41 Конституції України установлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Відповідно до частини першої статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Змістом права власності є правомочності щодо права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом. (стаття 328 Цивільного кодексу України).
За статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (зокрема, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23.11.2000, "Трегубенко проти України" від 02.11.2004, "Щокін проти України" від 14.10.2010, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22.01.2009, "Сєрков проти України" від 07.07.2011, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.
Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:
- втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними;
- якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів.
Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов'язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв'язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).
Будь-які приписи, зокрема і приписи Конвенції, слід застосовувати з урахуванням обставин кожної конкретної справи, оцінюючи поведінку обох сторін спору, а не лише органів державної влади та місцевого самоврядування.
Право витребувати нерухоме майно з огляду на доведену незаконність і безпідставність його відчуження передбачене у чинному законодавстві України. Відповідні приписи стосовно охорони права власності і регламентування підстав для витребування майна з чужого незаконного володіння є доступними, чіткими та передбачуваними.
Суд дійшов висновку, що незалежно від статусу добросовісного чи недобросовісного набувача спірних об'єкта нерухомого майна, втручання держави у право власності відповідача є пропорційним, заснованим на законі та передбачуваним.
Повернення у власність позивача спірного майна, переслідує легітимну мету охорони права власності особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, а також з метою дотримання таких прав відповідно до загальних інтересів суспільства.
Враховуючи наведене, єдиним можливим в цьому випадку способом поновлення порушеного права позивача на володіння спірним майном є саме витребування позивачем майна з чужого незаконного володіння.
Відтак, втручання у право відповідача на володіння майном в цьому випадку переслідує легітимну мету, цей захід є пропорційним легітимній меті втручання у право та не призводить до понесення останніми індивідуального і надмірного тягаря.
Щодо позовної вимоги про повернення територіальній громаді нерухомого майна, суд зазначає таке.
Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
У кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
За змістом частини першої статті 317, частини першої статті 319, частини першої статті 321 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Захист майнових прав здійснюється в порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах, визначених цивільним законодавством.
Серед способів захисту речових прав законодавство (зокрема стаття 391 Цивільного кодексу України) передбачає усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном. Вказаний спосіб захисту можна реалізувати шляхом подання негаторного позову.
Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до іншої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом має право вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод.
Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться майно, щодо якого відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем за таким позовом є лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження майном.
Таким чином, усунення перешкод власнику у користуванні своїм майном як спосіб захисту цивільного права чи інтересу фактично передбачає покладення на відповідача обов'язку припинити дію, яка порушує право.
Умовами для задоволення негаторного позову є сукупність таких обставин: майно знаходиться у власника або титульного володільця, інша особа перешкоджає користуванню або розпорядженню цим майном, для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору тощо). При цьому у позові має бути чітко та конкретно визначено дії, які повинен здійснити відповідач на усунення порушень права власника (володільця).
Судом встановлено, що за Хмельницькою міською радою згідно інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно не було зареєстровано право власності на нежитлове приміщення - будинок культури загальною площею 1025 кв.м., що розташоване по вул. Кам'янецька, 257 у м. Хмельницькому, однак на підставі Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (зі змінами внесеними 20.02.2003) остання набула формальне право на об'єкт соціальної сфери.
Власник нерухомого майна повинен безперешкодно користуватись своїм майном задля повного, ефективного та своєчасного захисту своїх порушених прав.
Водночас, суд зауважує, що виходячи з принципу судочинства jura novit curia - "суд знає закони", неправильна юридична кваліфікація позивачем спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм. Отже, суд під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін, та, з'ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15, від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц та у постановах Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 06.11.2019 у справі №905/2419/18 та від 13.02.2020 у справі №921/109/19.
Саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту. Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 та у постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 18.06.2020 у справі №915/940/18.
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").
Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Вимогами процесуального закону визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
З огляду на викладене, керуючись принципом верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, і принципом jura novit curia, суд вважає за необхідне надати належну правову кваліфікацію спірних відносин, що склались між сторонами, за результатами дослідження та оцінки усіх обставин справи.
Помилкове посилання позивача у позовній заяві на статтю 391 ЦК України як правову підставу для таких вимог не може бути підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині. Правова позиція узгоджується з висновками Великої палати Верховного Суду викладеними у постанові від 02.11.2022 у справі №922/3166/20.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що негаторний позов розглядається у вітчизняній цивілістиці як класичний речовий спосіб захисту права власності (речовий позов, actio in rem). З цих причин він може бути пред'явлений лише для захисту абсолютного суб'єктивного цивільного права в абсолютному речовому правовідношенні, коли власник-позивач та правопорушник-відповідач не перебувають між собою у договірних чи в інших зобов'язальних правовідносинах, або ж такі правовідносини між ними не стосуються вчиненого порушення права власності.
Так у постанові від 09.11.2021 у справі №466/8649/16-ц суд зазначив, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340 та багатьох інших.
Власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 31.07.2023 у справі №906/986/21.
Віндикаційний позов належить до речово-правових способів захисту; захищає право власності в цілому, оскільки він пред'являється у тих випадках, коли порушено права володіння, користування та розпорядження одночасно. Сторонами у віндикаційному позові є власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний). Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15.09.2023 у справі №910/2722/22, від 25.07.2023 у справі №914/106/22, від 27.06.2023 у справі №916/2851/17.
Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (ч. 1 ст. 388 ЦК України). Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень (частина друга цієї статті у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
При цьому, відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц).
Як зазначено вище, задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц.
Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині належності права власності на спірне майно. Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис, як зазначено вище, вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову (п. 83-87 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №466/8649/16-ц).
Таким чином, з урахуванням встановленої обставини незаконного вибуття (не передання правонаступниками колективного сільськогосподарського підприємства майна, що не підлягало розпаюванню, до комунальної власності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України) спірного об'єкта соціальної сфери, суд вважає за належне застосувати положення статей 387, 388 Цивільного кодексу України та задовольнити позовну вимогу про витребування у ТОВ "Технопарк Проскурів" в комунальну власність територіальної громади в особі Хмельницької міської ради (код ЄДРПОУ 33332218) нежитлове приміщення - будинок культури загальною площею 1025 кв.м., що розташоване по вул. Кам'янецька, 257 у м. Хмельницькому.
Водночас, позовні вимоги про скасування державної реєстрації права приватної власності на нежитлове приміщення будинку культури за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права, а тому в цій частині позовних вимог належить відмовити.
З приводу заяви відповідача, викладеної у відзиві, про застосування строку позовної давності, суд зазначає таке.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України).
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).
Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).
Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) чинники.
За змістом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом строку позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13.05.2014 у справі № 3-14г14, у постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, від 31.10.2018 у справі № 367/6105/16-ц, від 07.11.2018 у справі № 575/476/16-ц, від 26.11.2019 у справі № 904/841/18, від 20.01.2020 у справі № 924/774/18, від 07.04.2021 у справі № 911/2669/19, від 13.10.2021 у справі № 914/687/20.
У заяві про застосування строку позовної давності відповідач зазначає, що прокурор та Хмельницька міська рада з 2009 були обізнані про існування свого нібито порушеного права на спірний об'єкт, оскільки в межах нового судового розгляду справи №20/11/616 остання була залучена третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Однак у період з 2009 по 2023 позивачем не вчинено жодних дій спрямованих на передачу спірного об'єкта нерухомості до комунальної власності, що також підтверджується листом ХМР №6292-02-24-21 від 18.10.2021. З огляду на викладене, відповідач просить суд відмовити в позові.
Судом враховується, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 11.02.2008 по справі №11/616, яким визнано за відкритим акціонерним товариством «Проскурів» право власності на приміщення клубу загальною площею 1025,0 м.кв., що знаходиться за адресою: м. Хмельницький вул. Кам'янецька, 257, скасовано постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2009 №11/616.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 02.08.2011 по справі №2а/2218/4127/11 реєстрацію права власності ВАТ “Проскурів” на приміщення клубу площею 1025 м.кв. по вул. Кам'янецькій у м. Хмельницькому в Єдиному державному реєстрі прав на нерухоме майно скасовано.
На той час, у прокуратури були підстави вважати, що право держави в особі Хмельницької міської територіальної громади відновлене, однак на підставі технічного паспорта виданого ПП «Еверест Експерт» та договору купівлі-продажу №11 від 24.04.1999 державний реєстратор Дидюк В.І. Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області вніс 12.05.2020 запис №36489412 про право власності на спірний об'єкт речового права за ПАТ «Проскурів» повторно.
Судом враховується те, що за зверненням керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького від 23.11.2021, Міністерством юстиції України проведено камеральну перевірку дотримання законодавства під час проведення реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Красилівської РДА Дидюком В.І., за наслідком якої складено акт проведення камеральної перевірки від 08.02.2022, у якому зазначено, що державний реєстратор зобов'язаний був відмовити у проведенні державної реєстрації прав з підстав, визначених пунктом 4 частини першої статті 24 Закону, оскільки подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
Окрім того, з повідомлень Хмельницької міської ради від 11.11.2021, від 04.10.2022 та від 26.10.2023 вбачається, що заходи судового захисту не вживались, оскільки належні докази для звернення до суду у ради відсутні.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) внесено зміни у Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України шляхом доповнення пунктом 12 такого змісту: "12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".
За змістом постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", від 20 травня 2020р. №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 22 липня 2020 №641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
15.03.2022 року доповнено Цивільний кодекс України пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень, згідно якого (в редакції Закону №3450-IX від 08.11.2023 року) у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
24.02.2022 року Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб; в подальшому воєнний стан продовжувався і триває до теперішнього часу, тому перебіг позовної давності зупинено.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.
Механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб'єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення від 20.12.2007 за заявою №23890/02 у справі "Фінікарідов проти Кіпру").
Враховуючи підтвердження факту переривання перебігу позовної давності у зв'язку з дією карантину у період з 19.12.2020 по 30.06.2023 на території України та не встановлення судом пропуску строку останньої, заява представника відповідача про застосування позовної давності на підставі ст. 267 ЦК України не підлягає задоволенню.
Судом також звертається особлива увага на те, що ВАТ "Проскурів", після скасування Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 02.08.2011 по справі №2а/2218/4127/11 реєстрації права власності на приміщення клубу площею 1025 м.кв. по вул. Кам'янецькій у м. Хмельницькому, досить тривалий час не вчиняло визначеного ч. 8 ст. 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" обов'язку по безоплатній передачі до комунальної власності об'єкта соціальної сфери. Натомість, стверджуючи у 2008 році про відсутність первинних документів для проведення реєстрації спірного об'єкта у 2020 році провело повторну реєстрацію останнього за собою, який невідкладно відчужило шляхом передачі до статутного капіталу відповідача, частка власності ВАТ "Проскурів" у якому становила 49%.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
З огляду на все вищезазначене, встановлені судом обставини, з метою забезпечення відновлення порушеного відповідачем права Хмельницької міської територіальної громади на володіння і розпорядження майном об'єктом соціальної сфери, який згідно вимог Закону не було передано у комунальну власність, враховуючи компенсацією державою коштів на будівництво нежитлового приміщення, суд дійшов висновку, що вимога прокурора про витребування спірної об'єкта нерухомості від кінцевого набувача є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати у справі покладаються на учасників пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Проскурів" (код ЄДРПОУ 43631478) в комунальну власність територіальної громади в особі Хмельницької міської ради (код ЄДРПОУ 33332218) нежитлове приміщення - будинок культури загальною площею 1025 кв.м., що розташоване по вул. Кам'янецька, 257 у м. Хмельницькому.
В частині скасування державної реєстрації права приватної власності на нежитлове приміщення будинку культури загальною площею 1025 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2080358468101, номер запису про право власності: 36489412) по вул. Кам'янецька, 257 у м. Хмельницькому, припинивши право приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Проскурів" (код ЄДРПОУ 43631478) на вказане нерухоме майно в позові відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Проскурів" (31362, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Розсоша, вул. Центральна, 1/1 А, код ЄДРПОУ 43631478) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) 2684,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Після набрання рішенням законної сили, видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Рішення надіслати учасникам процесу за допомогою підсистем ЄСІТС в електронний кабінет, а у разі відсутності такої можливості - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Повний текст рішення складено та підписано 29.04.2024.
Суддя А.М. Яроцький