Єдиний унікальний номер судової справи 678/1730/23
Номер провадження №1-кп-678-22/24
29 квітня 2024 року селище Летичів
Летичівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Летичів обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 вересня 2023 року за №12023243300000338, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого: по АДРЕСА_2 , раніше судимого: 16 грудня 2022 року вироком Летичівського районного суду Хмельницької області за ч. 1 ст. 122 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання із встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки, утримується у Державній установі «Хмельницький слідчий ізолятор»,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
встановив:
19 грудня 2023 року до Летичівського районного суду Хмельницької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 вересня 2023 року за №12023243300000338, про обвинувачення ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечує проти застосування відносно нього запобіжного заходу.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 підтримує думку свого підзахисного.
Представник потерпілого ОСОБА_6 не заперечує проти задоволення клопотання прокурора.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали, додані до клопотання, суддя приходить до наступних висновків.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02. 2006, №3477-IV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до змісту п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має задовольняти вимогу пропорційності, що викладено у рішенні ЄСПЛ від 18.03.2008 року у справі «Ладент проти Польщі» (Ladent v. Poland), а тому тримання підсудних під вартою є необхідним для забезпечення їх присутності в суді, та інші, менш суворі заходи не є достатніми для досягнення цієї цілі, з урахуванням особи підсудних.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, обмеження прав особи може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Судом враховується, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 підтверджується дослідженими під час судового розгляду матеріалами кримінального провадження та наданими у судовому засіданні поясненнями свідків.
Судом враховується, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, вчиненому під час іспитового терміну, усвідомлює тяжкість висунутого обвинувачення, а також те, що йому загрожує покарання у виді позбавлення волі та його реальне відбування у місцях позбавлення волі, що дає обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений переховуватиметься від суду з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення. Вказане також підтверджується тим, що обвинувачений не має стійких соціальних зв'язків на території Летичівської ТГ та інші, більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Існує також обґрунтований ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо того, що перебуваючи на волі, обвинувачений вчинятиме тиск, як психологічного так і фізичного характеру, шукаючи будь - які можливі шляхи впливу на свідків у вказаному провадженні спонукаючи їх до зміни ними показів або відмови від дачі показів, з метою уникнення кримінальної відповідальності, або ж її пом'якшення, що підтверджується насильницьким характером вчиненого злочину.
Суддя погоджується із доводами прокурора, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК, адже обвинувачений ніде не працює, не має найнеобхідніших засобів для існування, що може його спонукати до продовження своєї злочинної діяльності.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на іспитовому терміні, за невеликий проміжок часу вчинив новий насильницький злочин, який спричинив смерть потерпілого, знаючи про те, що в країні здійснюється протистояння військовій агресії російської федерації, на території України введено воєнний стан, чим проявив свою антигромадську спрямованість.
Вище вказане підтверджує те, що перебування обвинуваченого ОСОБА_4 на волі унеможливить проведенню судового розгляду та може становити загрозу суспільним інтересам, життю і здоров'ю громадян та виключає можливість застосування до нього більш м'яких запобіжних заходів, передбачених КПК України, ніж тримання під вартою.
Суддя вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діяння, тяжкістю покарання, яке загрожує обвинуваченому згідно санкції статті, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
В даному кримінальному провадження суспільним інтересом, що виправдовує застосування до обвинуваченого найбільш тяжчого запобіжного заходу, передбаченого кримінальним процесуальним законодавством є збереження життя та здоров'я свідків, захист їх законних інтересів від злочинних посягань обвинуваченого, оскільки з великою ймовірністю він чинитиме дії фізичного та психологічного характеру, спрямовані на зміну показань свідків, що будуть використанні для доведення вини ОСОБА_4 в суді.
Інкримінований обвинуваченому злочин вчинено із застосуванням насильства, тому на підставі п. 1 і п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України суддя не визначає розмір застави при продовженні строку запобіжного заходу.
Виходячи з вищенаведеного, враховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, його насильницький характер, дані про особу обвинуваченого, з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобіганням вищенаведеним ризикам, до ОСОБА_4 необхідно продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 197, 199, 331 КПК України суд,
постановив:
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 26 червня 2024 року включно, без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали - до 26 червня 2024 року включно.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Суддя: підпис ОСОБА_1
Суддя: ОСОБА_1