ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.04.2024Справа № 910/1305/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС ОЙЛ» про вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС ОЙЛ» (36000,м. Полтава, вул. Небесної Сотні, буд. 9/17, код ЄДРПОУ 38516938)
до Приватного акціонерного товариства «Нафтогазвидобування» (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1, кім. 42, код ЄДРПОУ 32377038)
про стягнення 752 965, 97 грн,
Представники сторін: не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС ОЙЛ» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства «Нафтогазвидобування» (далі - відповідач) про стягнення 752 965, 97 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 2616-НГД про виконання робіт з буріння свердловини № 25, 61, 75, 72 Семиренківського ГКР з використанням бурової установки та персоналу підрядника з додатками A-S.
За доводами позивача, відповідачем було виконано рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі №910/14493/22, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023, лише 18.01.2024, у зв'язку з чим, у ТОВ «СЕРВІС ОЙЛ» виникло право на нарахування та стягнення з ПрАТ «Нафтогазвидобування», за прострочення виконання грошового зобов'язання по договору №2616-НГД від 04.08.2017 - інфляційні втрати у сумі 157 369,19 грн та 3 % річних у сумі 197 778,71 грн з 8 783 633,43 грн переоцінки вартості виконаних робіт, за період з 19.04.2023 по 17.01.2024, та 3 % річних у сумі 397 818,07 грн з 17 667 666,17 грн заборгованості, за період з 19.04.2023 р. по 17.01.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2024 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС ОЙЛ» задоволено частково, присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства «Нафтогазвидобування» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС ОЙЛ» інфляційні втрати у розмірі 574 133 грн 77 коп.; інфляційні втрати у розмірі 140 291 грн 44 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 10 716 грн 39 коп., в іншій частині позовних вимог відмовлено.
19.04.2024 через підсистему ЕСІТС "Електронний суд" представником Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС ОЙЛ» подано клопотання, у якому позивач просить суд вирішити питання про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Нафтогазвидобування» витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4 800, 00 грн.
Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС ОЙЛ» про вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов наступного висновку.
Так, позивачем заявлено до стягнення з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 800, 00 грн.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).
Як встановлено судом, правова допомога надавалася позивачу на підставі договору про надання правничої допомоги №13/22 від 17.05.2022, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС ОЙЛ» (далі - клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Агрос» (далі - виконавець).
Згідно до п. 1.1. даного договору клієнт замовляє виконавцю надання правничої допомоги по захисту прав і законних інтересів у судах всіх рівнів та юрисдикцій, підприємствах, установах, організаціях будь-якої форми власності в спорах з фізичними, юридичними особами та державою.
У пункті 2.1. договору сторони визначили характер правничої допомоги, яка надається клієнтом за цим договором: зокрема, складання, підготовка судових позовів, відзивів, відповідей на відзиви, заперечень, скарг, заяв, клопотань, пояснень та інших процесуальних документів, які направлені на захист прав та законних інтересів клієнта в судовому порядку та подача їх до судів будь-якої юрисдикції та інстанції (п.п. 2.1.7.).
Оплата за надання правничої допомоги здійснюється клієнтом у безготівковій формі шляхом передоплати авансу, відповідно до орієнтовної вартості правничої допомоги, визначеної в Додатку №1. Після відпрацювання авансу, що може, на вимогу клієнта, підтверджуватися актом - приймання передачі, відповідно до орієнтовної вартості правничої допомоги, визначеної в Додатку №1 протягом 3 (трьох днів) або за домовленістю сторін в кінці відповідного місяця. Один відсоток від сплаченої суми перераховується виконавцем на благодійність (п. 4.1. договору).
Відповідно до акту від 19.04.2024 прийому-передачі наданих послуг за договором про надання правничої допомоги №13/22 від 17.05.2022 виконавець передав, а клієнт прийняв послуги, обумовлені договором. Загальна вартість послуг по справі №910/1305/24 складає 4 800, 00 грн, із них: Складання позовної заяви про стягнення інфляційних втрат та 3% річних до ПрАТ "Нафтогазвидобування" від 02.02.2024 (7 стор.), формування її, надсилання учасникам справи та до суду.
Платіжною інструкцією №46083349SB від 04.03.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС ОЙЛ» перерахувало на користь Адвокатського об'єднання «Агрос» 43 250, 00 грн в якості оплати за адвокатські послуги відповідно до договору про надання правничої допомоги №13/22 від 17.05.2022 за лютий 2024 рах 13/22/28 від 29.02.2024.
Судом встановлено, що Остапенко О.П. є адвокатом в розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що підтверджується інформацією з Єдиного реєстру адвокатів України.
Таким чином, загальний розмір винагороди за договором про надання правничої допомоги №13/22 від 17.05.2022 склав 4 800, 00 грн.
Частиною 4-5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Судом враховано, що відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу в заявленому позивачем розмірі. Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами відповідачем не подавалось.
Враховуючи вищезазначене, оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, а також результати розгляду даної справи - задоволення позовних вимог частково, суд дійшов висновку про покладення на відповідача обов'язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 554, 31 грн.
Керуючись ст. 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС ОЙЛ» про вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Нафтогазвидобування» (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1, кім. 42, код ЄДРПОУ 32377038) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС ОЙЛ» (36000,м. Полтава, вул. Небесної Сотні, буд. 9/17, код ЄДРПОУ 38516938) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 554, 31 грн 31 коп.
3. В іншій частині відмовити.
4. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст складено 29.04.2024.
Суддя Л.Г. Пукшин