Номер провадження 2/676/298/24
02 квітня 2024 року м. Кам'янець-Подільський
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючої судді - Семенюк В.В.
за участю секретаря судового засідання - Сенчишеної Р.М.
справа № 676/4163/23,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про споживчий кредит, -
ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про споживчий кредит.
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 29.06.2023 року розгляд справи призначений в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги мотивувала тим, що 15.04.2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 19381, на умовах якого відповідачу надано кредит у розмірі 12 500,00 грн. В свою чергу, відповідач зобов'язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та порядку, встановлених вказаним вище договором, строк кредиту 54 тижні з кінцевим терміном погашення не пізніше 27.04.2020 року, процентна ставка за користування кредитними коштами становить 320 % річних від суми кредиту, тип процентної ставки - фіксований. Загальна сума всіх платежів з урахуванням процентів становить (витрати за споживчим кредитом) 43 429,50 грн. Загальна вартість кредиту (в грошову виразі) становить 43 429,50 грн. Однак, відповідач свої зобов'язання не виконав і всього оплатив 18 232,00 грн., востаннє вносив платіж 09.10.2019 року. Внаслідок припинення здійснення платежів на виконання кредитного договору у відповідача станом на 07.06.2023 року утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 43 826,42 грн., з яких 11 028,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 13 965,99 грн. - сума заборгованості за відсотками, 3 120,00 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафні санкції згідно ч.2 ст.625 ЦК України (3% річних) - 2 746,69 грн., інфляційне збільшення 12 964,93 грн.
20.03.2020 року ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» уклали Договір відступлення права вимоги № 20200320/1, згідно якого, ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлися боржниками ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» в т.ч. і до ОСОБА_1 , порядковий номер згідно реєстру боржників 11.
На поштову адресу боржника, ОСОБА_1 позивачем направлялось ряд листів і повідомлень про зміну кредитора, в т.ч. 13.08.2020 року досудова претензія про погашення кредитної заборгованості, а також 03.11.2020 року лист - запрошення про прийняття участі в акційній пропозиції з частковим списанням боргу.
Оскільки ОСОБА_1 зобов'язання за Договором про споживчий кредит не виконав, представник просить стягнути з нього 43 826,42 грн., з яких: 11 028,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 13 965,99 грн. - сума заборгованості за відсотками, 3 120,00 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафні санкції згідно ч.2 ст.625 ЦК України (3% річних) 2 746,69 грн., інфляційне збільшення 12 964,93 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 147,20 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_3 звернулася до суду із відзивом, у якому просить суд відмовити ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором про споживчий кредит. Вважає доводи представника позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам закону, оскільки строк позовної давності для її заявлення тривав лише до 20.10.2020 року. Окрім того, зазначає, що наданий представником позивача розрахунок не відповідає вимогам ст.625 ЦК України, за якими цивільно-правова відповідальність виникає у разі користування кредитом поза межами дії строку кредитного договору, оскільки за Договором про споживчий кредит № 19381кредитні кошти надавались ОСОБА_1 строком до 54 тижнів, тобто до 27.04.2020 року. Також просить суд зменшити витрати на професійну правничу допомогу, оскільки вважає, що складання позовної заяви не потребувало значних зусиль, докази, надані позивачем, підтверджують неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн., заявленим позовним вимогам.
Представник позивача ОСОБА_2 направила до суду відповідь на відзив, в якому зазначає, що відзив на позовну заяву подано представником відповідача з порушенням ч.6,7,9 ст.178 ЦПК. Щодо відсутності підстав для застосування строку позовної давності до вимог позивача вказує, що оскільки відповідачем ОСОБА_1 останній платіж здійснено 09.10.2019 року перебіг строку позовної давності розпочався із 10.10.2019 року та відповідно до п.19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України зупинився 24.02.2022 року, з часом введення в Україні воєнного стану, тому строк позовної давності ще не закінчився, оскільки він подовжений до закінчення воєнного стану країні, тому позовна заява про стягнення заборгованості за Договором про спожитий кредит до відповідача подана до суду 07.06.2023 року, в межах позовної давності. З огляду на викладене, просить суд вирішити справу за наявними матеріалами без урахування доводів, наведених у відзиві представника відповідача.
Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, направила суду заяву про розгляд справи у відсутності представника, позов підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, направила до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позов не визнає і просить у його задоволенні відмовити..
Суд розглядає справу у відсутності сторін. Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.
15.04.2019 рокуміж ТОВ «Фінансова компанія ««КРЕДІПЛЮС»та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 19381 про надання споживчого кредиту шляхом перерахування коштів на поточний рахунок відповідача № НОМЕР_1 , який відкрито у АТ КБ «ПРИВАТБАНК». На умовах вказаного договору, зокрема п.п.2.1 кредитодавець надав відповідачу кредит у гривні на умовах передбачених Договором про споживчий кредит № 19381 від 15.04.2019 року у розмірі 12 500,00 грн. та платіжні інструкції, що підтверджують факт перерахування коштів, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених Кредитним договором, строк кредиту 54 тижнів з кінцевим терміном погашення не пізніше 27.04.2020 року, процентна ставка за користування коштами кредиту становить 320,00 % річних від суми кредиту, тип процентної ставки - фіксована.
Загальна сума всіх платежів з урахуванням процентів (загальні витрати за споживчим кредитом) становить 43 429,50 грн. Загальна вартість кредиту (в грошовому виразі) становить 43 429,50 грн., реальна річна процентна ставка по кредиту становить 2019,70 %, про що відповідача було ознайомлено та ним підтверджено шляхом власноручного підпису в паспорті споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит).
Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кошти в обсязі та строк, визначений умовами Кредитного договору, зокрема перерахував 10 000,00 грн. на поточний рахунок позичальника ОСОБА_1 на карту № НОМЕР_1 , відкриту у ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та 2 500,00 грн. на поточний рахунок № НОМЕР_2 ТОВ «Страхова компанія «Проксіма» в АТ «Укрексімбанк» з метою оплати позичальником страхових платежів, встановлених договором страхування № 63269 від 15.04.2019 року.
20.03.2020 року ТОВ «Фінансова Компанія ««КРЕДІПЛЮС»та ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» уклали Договір відступлення прав вимоги № 20200320/1 від 20.03.2020 року.
Згідно відступлення прав вимоги № 20200320/1 від 20.03.2020 року, та у відповідності до ст.512 ЦК України, ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» набуло статусу Кредитора та отримала право грошової вимоги по відношення до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС», включно і до ОСОБА_1 , порядковий номер згідно реєстру боржників 11, що підтверджується витягом з реєстру боржників до Додатку №1 до Договору відступлення прав вимоги № 20200320/1 від 20.03.2020 року. Про перехід права вимоги відповідача повідомлено листом № 201010142-01 від 27.03.2020 року.
Згідно графіку платежів відповідач ОСОБА_1 оплатив заборгованість за кредитним договором в розмірі 18 232,00 грн., востаннє вносив платіж 09.10.2019 року.
Внаслідок припинення здійснення платежів на виконання кредитного договору та невиконання у повній мірі своїх зобов'язань перед банком, у відповідача станом на 07.06.2023 року утворилась заборгованість, яка заявлена позивачем та становить 43 826,42 грн., з яких 11 028,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 13 965,99 грн. - сума заборгованості за відсотками, 3 120,00 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафні санкції згідно ч.2 ст.625 ЦК України (3% річних) - 2 746,69 грн., інфляційне збільшення 12 964,93 грн.
Позивачем вживалися заходи, щодо досудового врегулювання спору між сторонами, зокрема 13.08.2020 року на поштову адресу відповідача направлялась досудова претензія про погашення кредитної заборгованості та 03.11.2020 року лист - запрошення про прийняття відповідачем участі в акційній пропозиції з частковим списанням боргу.
Відповідно до ч.1,2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Як передбачено ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Із положень ч.1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Свої зобов'язання за кредитним договором відповідач ОСОБА_1 виконував до 10.10.2019 року, однак, належним чином не виконав умови договору.
Згідно графіку платежів позивача, який є Додатком №2 до Кредитного договору № 19381 від 15.04.2019 року відповідач кошти за користування кредитом з 10.10.2019 року по 27.04.2020 року не сплачував.
На підставі ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
На підставі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Ст.611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. За ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Згідно до положень ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Ст.513 ЦК України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Ст.517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Згідно ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов'язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.
Відповідно до Правової позиції, яка викладена Верховним Судом України в постанові у справі №6-979цс15 від 23 вересня 2015 року боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» та первісному кредитодавцю ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» не повернуті, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та відсотків за користування кредитними коштами.
Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах: від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31.10.2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронюваних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч.1 ст.1048 ЦК України і охоронна норма ч.2 ст.625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому, за період до прострочення з боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч.1 ст.1048 ЦК України, як плата за надану позику (кредит).
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_1 , всупереч умовам Договору про споживчий кредит, незважаючи на повідомлення, не виконав своїх зобов'язань, адже після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній, у період з 15.04.2019 року по 09.10.2019 року здійснив платежі для погашення кредитної заборгованості у сумі 18 232,00 грн., в подальшому, жодного платежу ні на рахунки ТОВ «Фінансова Компанія «КРЕДІПЛЮС», ні на рахунки нового кредитора - ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» - не здійснював, тому заборгованість за Договором про споживчий кредит у період з 10.10.2019 року (після дати здійснення ним останнього платежу 09.10.2019 року) 10.10.2019 року по 27.04.2020 року (кінцевий строк дії договору), тобто в межах дії договору, становить: за тілом кредиту - 11 028,81 грн., за відсотками - 13 965,99 грн. та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Положеннями п.18 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022 року передбачено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Таким чином, неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) і не можуть бути стягнені з відповідача.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року через агресію Російської Федерації проти України введено воєнний стан строком на 90 днів, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Встановлено, що представник позивача звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути заборгованість за пенею у сумі 3 120,00 грн., а також за штрафними санкціями, згідно ст.625 ЦК України: 3% річних у сумі 2 746,69 та інфляційне збільшення в сумі 12 964,93 грн., нараховані з 10.10.2019 року по 07.06.2023 року, тобто поза межами строку - 24.02.2022 року, тому, нарахування позивачем штрафних санкцій за період після 24.02.2022 року, не відповідає вимогам норм вищевикладеного нормативно-правового акту, крім того, пеня, нарахована позивачем, не підлягає стягненню з відповідача, оскільки минув строк позовної давності для її стягнення, тому, вимоги позивача в цій частині позову, підлягають задоволенню частково.
За таких обставин, відповідач ОСОБА_1 звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця пені в розмірі 3 120,00 грн. за несвоєчасність виконання зобов'язань за Договором про споживчий кредит.
Разом із цим, внаслідок неповернення ОСОБА_1 кредитних коштів у повному обсязі та в строки, визначені Кредитним договором, згідно вимог ч.2 ст.625 ЦК України з відповідача підлягають стягненню штрафні санкції, зокрема 3% річних від простроченої суми лише за період з 10.10.2019 року по 23.02.2022 року за наступними розрахунками:
з 10.10.2019 року до 31.12.2019 року: 24 994,80 грн. (сума боргу) х 3% х 84 (кількість днів): 365 : 100 = 172,57 грн.
з 01.01.2020 року до 31.12.2020 року: 24 994,80 грн. (сума боргу) х 3% х 366 (кількість днів) : 366 : 100 = 749,84 грн.
з 01.01.2021 року до 31.12.2021 року: 24 994,80 грн. (сума боргу) х 3% х 365 (кількість днів) : 365 : 100 = 749,84 грн.
з 01.01.2022 року до 23.02.2022 року: 24 994,80 грн. (сума боргу) х 3% х 54 (кількість днів) : 365 : 100 = 110,94 грн. Всього на суму 1783,19 грн., а також сума інфляційного збільшення:(100,70:100)х(100,10:100)х(99,80:100)х(100,20:100)х(99,70:100)х(100,80:100)х(100,80:100)х(100,30:100)х(100,20:100)х(99,40:100)х(99,80:100)х(100,50:100)х(101,00:100)х101,30:100)х(100,90:100)х(101,30:100)х(101,00:100)х(101,70:100)х(100,70:100)х(101,30:100)х(100,20:100)х(100,10:100)х(99,80:100)х(101,20:100)х(100,90:100)х(100,80:100)х(100,60:100)х(101,30:100) = 1,177102606. Інфляційне збільшення: 24 994,80 х 1,177102606 - 24 994,80 = 4 426,64 грн.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.
Так, представником позивача при зверненні до суду за даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2 684,00 грн.
Згідно з положеннями ч.1, п.1,2 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому, оскільки позов судом задоволено на 71,2 %, судовий збір, що підлягає відшкодуванню позивачу становитиме 1 911,00 грн. із розрахунку (2 684,00 грн. - 28,8 %), а також витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 984,00 грн. із розрахунку (7 000,00 грн. - 28,8%).
Таким чином, факти, викладені представником позивача у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог частково знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, сумніву у суду не викликають, тому суд вважає, що позов ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про споживчий кредит № 19381 від 15.04.2019 року підлягає частковому задоволенню в розмірі 31 204,63 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту - 11 028,81 грн., заборгованість за відсотками - 13 965,99 грн., 3 % річних від простроченої суми в розмірі 1 783,19 грн., інфляційне збільшення в розмірі 4 426,64 грн., судові витрати в розмірі 6 895,00 грн., які складаються із сплаченого судового збору в розмірі 1 911,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 984,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.10, 12, 19, 81, 133,141, 142, 258 - 260, 263 -265, 267, 274 - 279 ЦПК України, ст.202, 207, 509, 512 - 516, 517, 525, 526, 530, 536, 599, 610, 612, 625 - 638, 1048 - 1054, 1077 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер : НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Артеміда - Ф» (код ЄДРПОУ 42655697, м. Львів, вул. С. Бандери, 87 офіс 54) заборгованість за Договором про споживчий кредит № 19381 від 15.04.2019 року у розмірі 31 204,63 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 11 028,81 грн., заборгованості за відсотками - 13 965,99 грн., 3% річних - 1 783,19 грн. та інфляційного збільшення - 4 426,64 грн. та судові витрати у розмірі 6 895,00 грн., які складаються із сплаченого судового збору у розмірі 1 911,00 грн. та витрат на правничу допомогу 4 984,00 грн.
В решті позовних вимог- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга на протязі 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення.
Дата складення повного судового рішення - 12 квітня 2024 року.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду: Семенюк В.В.