Номер провадження 2/676/811/24
і м е н е м У К Р А Ї Н И .
05 квітня 2024 року. м. Кам"янець- Подільський
Кам'янець- Подільський міськрайонний суд Хмельницької області.
в складі : головуючої судді - Семенюк В.В.
за участю секретаря судового засідання - Сенчишиної Р.М.
справа № 676/8817/23,
представника позивача - ОСОБА_1
третіх осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , Кам'янець-Подільської міської ради, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , про встановлення факту неприйняття спадщини та про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом ,-
ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 , Кам'янець-Подільської міської ради про встановлення факту неприйняття спадщини та визнання права власності на спадкову 1/6 частку квартири.
Ухвалою суду від 26.12.2023 року відкрито провадження у справі і її призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні.
Ухвалою суду від 30.01.2024 року залучено до справи третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
У підготовчому судовому засіданні суд з'ясував відношення сторін до позову. Встановлено, що відповідачі ОСОБА_5 та представник Кам'янець-Подільської міської ради Лізвінська О. звернулися до суду із заявами про визнання позову ОСОБА_4 та покладаються на думку суду при його вирішенні.
Частиною 3 статті 200 ЦПК України передбачено, що суд за результатами підготовчого провадження ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Представник позивачки ОСОБА_1 , обгрунтовуючи позовні вимоги, вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_4 ОСОБА_8 , після смерті якого відкрилася спадщина на частину квартири АДРЕСА_1 , яка належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_8 та членам його сім'ї: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 02.12.1998 року.
На дату смерті чоловіка позивачки в квартирі були зареєстровані: вона, померлий
ОСОБА_8 та їх син ОСОБА_5 , таким чином, вона фактично вступила в управління спадковим майном, так як проживала за адресою постійного проживання спадкодвця: по АДРЕСА_2 , проводила усі розрахунки за комунальні послуги, утримувала усю квартиру, але при зверненні, у вересні 2023 року, до нотаріуса їй було відмовлено в оформленні спадкових прав на частку квартири, так як було втрачено оригінал Свідоцтва про право власності на житло від 02.12.1998 року і вона не змогла надати нотарусу правовстановлюючий документ.
Вказує, що син померлого та позивачки, ОСОБА_8 є також спадкоємцем першої черги спадкування за законом, який хоча і був зареєстрований у спадковій квартирі, але не прийняв спадщини після смерті батька, так як на дату смерті ОСОБА_8 , тобто на ІНФОРМАЦІЯ_1 та після смерті ОСОБА_8 , не проживав в квартирі та не подавав заяву до нотаріуса про прийняття і оформлення спадщини, не приймав участі в утриманні квартири, оплаті послуг і іншого.
Так, як ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно необхідно керуватись положеннями ч.1, ч.2 ст.549 ЦК України в редакції 1963 року, згідно яких зазначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, якщо він вступив в управління або володіння спадковим майном або подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. ОСОБА_5 лише має реєстрацію за адресою розташування квартири - АДРЕСА_2 , але він вибув із квартири після досягнення ним повноліття, що підтверджується Актом від 08.12.2023 року, а також може бути підтверджено свідками у суді. Тому, оскільки їх син не проживав за адресою постійного проживання спадкодавця, не вчиняв дій, які свідчать про прийняття спадщини, вибув з квартири, не приймав і не приймає ніякої участі в оплаті комунальних послуг, тому, відповідно весь тягар по утриманню квартири лежить на позивачці , тому просить встановити у суді факт неприйняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 .
Крім того, у зв'язку із втратою оригінала Свідоцтва про право власності на житло від 08.12.1998 року, вона не може прийняти спадщину, тому просить визнати за нею право власності на спадкову частку у квартирі - 1/6 частину, оскільки квартири АДРЕСА_1 належала на праві спільної сумісної власності померлому ОСОБА_8 та членам його сім'ї: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про що і просить суд.
Представник позивачки ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився та звернувся до суду із заявою про визнання позову та про розгляд справи у його відсутності.
Представник Кам'янець-Подільської міської ради Лізвінська О. звернулася до суду із заявою про розгляд справи у її відсутності, покладаються на думку суду при вирішенні справи по суті.
Треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову не заперечують.
Третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про день слухання справи повісткою.
Допитані у судовому засіданні треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як свідки та свідок ОСОБА_9 підтвердили факт неприяняття спадщини ОСОБА_5 .
Суд розглядає справу у відсутності відповідачів та третьої особи на підставі наявних матеріалів справи.
Заслухав представника позивача, третіх осіб, свідків, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Кам'янець-Подільському Хмельницької області помер чоловік позивачки ОСОБА_4 та батько відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_8 , після смерті якого відкрилася спадщина, в тому числі, на частину квартири АДРЕСА_1 , яка належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_8 та членам його сім'ї: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 02.12.1998 року, що підтверджується Свідоцтвом про смерть ОСОБА_8 , Серії НОМЕР_1 від 12.02.2000 року, Свідоцтвом про одруження ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , Серії НОМЕР_2 від 26.08.1973 року, повторним Свідоцтвом про народження ОСОБА_5 , Серії НОМЕР_3 від 21.05.2001 року, Свідоцтвом про право власності на житло від 02.12.1998 року.
Відповідно до положень ч.1, ч.2 ст.549 ЦК УРСР, в редакції 1963 року, спадкоємцем, який прийняв спадщину, вважається спадкоємець, якщо він вступив в управління або володіння спадковим майном або подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. ОСОБА_5 лише має реєстрацію за адресою розташування квартири - АДРЕСА_2 .
Встановлено, що на день смерті ОСОБА_8 в спадковій квартирі, де він був зареєстрований, також були зареєстровані: його дружина ОСОБА_4 та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який у квартирі фактично не проживав, оскільки вибув із неї після досягнення ним повноліття, а саме, з 20.12.1999 року, не приймав і не приймає ніякої участі в оплаті комунальних послуг, не приймав і не приймає участі в утриманні квартири, оплаті послуг, а позивачка фактично вступила в управління спадковим майном, так як проживала та була зареєстрована за адресою постійного проживання спадкодвця: по АДРЕСА_2 , проводила усі розрахунки за комунальні послуги та утримання квартири, що підтверджується Актом перевірки проживання осіб по АДРЕСА_2 від 08.12.2023 року та свідченнями свідків у суді: ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 .
Встановлено, що син померлого ОСОБА_8 . ОСОБА_5 фактично не прийняв спадщину після смерті батька, оскільки не проживав у квартирі і не вступив в управління або володіння спадковим майном та не подавав до нотаріальної контори заяву про відмову від спадщини або оформлення спадщини, і не має такого бажання в майбутньому звертатись із такою заявою до нотаріальної контори, що підтверджується письмовою заявою ОСОБА_5 про визнання позову, направленою до суду.
Таким чином, єдиною спадкоємицею, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_8 , є позивачка ОСОБА_4 , яка звернулась до приватного нотаріуса С.Леус для отримання свідоцтва про право на спадщину на спадкову 1/6 частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала на праві спільної сумісної власності померлому ОСОБА_8 та членам його сім'ї: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , але їй було відмовлено в оформленні спадкових прав на частку квартири, так як відсутній оригінал правовстановлюючого документу - Свідоцтво про право власності на житло від 02.12.1998 року, який було втрачено, що підтверджується копією вказаного Свідоцтва, Листом приватного нотаріуса С.Леус за № 158/02-31 від 11.09.2023 року, Оголошенням в газеті Подолянин від 09.11.2023 року.
Статтею 524 ЦК України ( в редакції 1963 року) визначено, що спадкування здійснюється за законом та за заповітом. Спадкування за законом має місце, коли воно не змінено заповітом.
Згідно із ст.548 ЦК України (в редакції 1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.
Відповідно до ст.549 ЦК України (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.
Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.(ст. 548 ЦК УРСР).
Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. (ст. 549 ЦК УРСР).
Згідност. 548 ЦК УРСР, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України - у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, що передбачено ст.1218 Цивільного кодексу України.
Згідно ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст.5,47,49 Закону України «Про нотаріат», п.22.31 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що спадкова 1/6 частка квартири належала спадкодавцю, чоловікові позивачки, яка є єдиною спадкоємицею після смерті чоловіка, яка прийняла спадщину, оскільки син спадкоємця фактично спадщину не прийняв, тому позивачка має право на оформлення спадкової 1/6 частки квартири, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на спадкову частину квартири, який втрачено і нотаріус у оформленні спадщини відмовив.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 грудня 2008 року за № 7 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємця, який прийняв спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Тому, оскільки умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину відсутні, право позивача на спадкування, відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 грудня 2008 року за № 7, підлягає захисту у судовому порядку.
Відповідно до положень ч.1, ч.2 ст.549 ЦК УРСР, в редакції 1963 року, спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він вступив в управління або володіння спадковим майном або подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Частиною 2 статті 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
На підставі викладеного та враховуючи те, що позивачка належними та допустимими доказами довела свої позовні вимоги в суді, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивачки та за таких обставин слід визнати право власності на спадкову 1/6 частку квартири, в порядку спадкування за законом, за позивачкою, єдиною спадкоємицею, яка прийняла спадщину після смерті чоловіка, оскільки, їх син, фактично спадщину не прийняв, а нотаріус у оформленні спадщини відмовив, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на спадкову частину квартири, який втрачено.
На підставі викладеного та ст.ст. 524,548,549 ЦК України (1963 року), ст.ст.328, 1216-1218, 1261, 1268 ЦК України, п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 грудня 2008 року за № 7, керуючись ч.2 ст.315, 263-265 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Встановити факт неприйняття спадщини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , після смерті спадкодавця ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Кам'янці-Подільському Хмельницької області.
Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , в порядку спадкування за законом, право власності на спадкову 1/6 частку квартири АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Кам'янці-Подільському Хмельницької області, на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 02.12.1998 року за № 158.
Рішення суду набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга на протязі 30 днів з дня його проголошення .
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення , має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення.
Дата складення повного судового рішення - 15 квітня 2024 року.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду : Семенюк В.В.