Справа№672/366/24
Провадження №3/672/189/24
26 квітня 2024 року м. Городок
Суддя Городоцького районного суду Хмельницької області Пономаренко Л.Е., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліцейської діяльності №1 Хмельницького районного управління поліції ГУНП у Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу в АДРЕСА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , непрацюючої,
за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 ставиться в вину, що вона ухилилася від виконання передбачених ч.1 ст.150 СК України батьківських обов'язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній залишився без нагляду 29.02.2024 на тривалий проміжок часу.
В судовому засіданні вину свою не визнала та пояснила, що являється матір'ю малолітнього ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом зі своєю матір'ю та сином у будинку матері. В зв'язку з сімейними обставинами 27.02.2024 поїхала в Івано-Франківську область до родичів, сина залишила із своєю мамою. Вважає, що обставини викладені в протоколі не відповідають дійсності, оскільки жодного разу вона не залишала дитину без нагляду, причиною даного конфлікту є постійні непорозуміння під час телефонних розмов з колишнім чоловіком.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
Згідно з ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Положеннями ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, у тому числі, і закріпленої в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості. В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, усі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (Постанова ВС/КАС від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а).
Так, Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту протоколу про адміністративне правопорушення. В ньому, зокрема, повинно бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, встановлені на підставі сукупності досліджених доказів, які наведені на обґрунтування наявності складу правопорушення і правильності його юридичної кваліфікації.
Тобто, адміністративна відповідальність за ч. 1ст.184 КУпАП настає у разі ухилення батьків від виконання обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням їхнього належного виховання, навчання та створення необхідних умов життя, однак обставини, які викладені в протоколі не підтверджуються належними та допустимими доказами.
Однак матеріали, які надійшли до суду не містять жодного доказу, в розумінні ст.251 КУпАП, які б підтверджували винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, ухилення від виконання нею батьківських обов'язків, передбачених ч.1 ст.150 СК щодо виховання малолітнього сина, а лише рапорт на службу 102 від ОСОБА_3 -чоловіка ОСОБА_1 та пояснення ОСОБА_4 -матері ОСОБА_1 , яка пояснила, що донька поїхала до її брата, а сина залишила під її нагляд, що спростовує твердження заявника ОСОБА_3 ..
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин у цій справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, а тому провадження у справі необхідно закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.247, 284 КУпАП,
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення до Хмельницького апеляційного суду.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст. 32, ст. 32-1 цього Кодексу.
Суддя Л.Е.Пономаренко