номер провадження справи 5/298/23
03.04.2024 Справа № 908/3734/23
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали справи
За позовом: Запорізької міської ради (електронна пошта: info@zp.gov.ua; пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 04053915)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Промактив Груп" (електронна пошта: promactive_group@ukr.net; пр. Голосіївський, буд. 132, м. Київ, 03127; код ЄДРПОУ 43746308)
про внесення змін до договору оренди землі,
За участю представників сторін:
від позивача: Шурига Д.О., Виписка з ЭДР самопредставництво (посвідчення №986 від 07.09.2022);
від відповідача: не з'явився;
19.12.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промактив Груп" про внесення змін до договору оренди землі.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2023 справу №908/3724/23 розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою суду від 20.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3734/23 в порядку загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження - 5/298/23 та підготовче засідання призначено на 18.01.2024 об 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов'язковою.
Ухвалою суду від 18.01.2024 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 12.02.2024 о 12 год. 40 хв. з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 14.02.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів; розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 04.03.2024 о 15 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін; явку представників сторін у судове засідання визнано обов'язковою та запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.
Ухвалою суду від 04.03.2024 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті та перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 13.03.2024 о 15 год. 15 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов'язковою.
Ухвалою від 13.03.2024 оголошено перерву з розгляду справи по суті до 03.04.2024 об 11 год. 40 хв. з повідомленням (викликом) сторін.
В судовому засіданні 03.04.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу на комплексі «Акорд».
Представник позивача надав суду клопотання про долучення доказів від 02.04.2024, в якому повідомив про зміну відповідачем своєї адреси, якою є наступна: пр. Голосіївський, буд. 132, м. Київ, 03127, і просить врахувати дану актуальну адресу відповідача при прийняття рішення у справі.
Судом встановлено, що згідно даних з ЄДРПЮО місцезнаходженням ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП» (код ЄДРПОУ 43746308) є: пр. Голосіївський, буд. 132, м. Київ, 03127.
Отже, зміна адреси відповідача з: вул. Київська, буд. 40, м. Житомир, 10014, на: пр.Голосіївський, буд. 132, м. Київ, 03127, відбулась 14.03.2024, тобто під час розгляду справи в суді.
Позивач надав суду клопотання 29.01.2024, в якому повідомив, що при поданні позову до суду направив відповідачу на адресу: 10014, Житомирська область, місто Житомир, вулиця Київська, будинок 40, копію позовної заяви з додатками, докази чого надав до позову. Позивач у клопотанні від 02.04.2024 зазначив, що відправлення було направлено на офіційну адресу відповідача, зазначену у ЄДРПОУ станом на 18.12.2023: 10014, Житомирська обл., місто Житомир, вул. Київська, будинок 40. На офіційному сайті АТ «Укрпошта» міститься інформація, що відправлення №0505140466390 було 04.01.2024 повернено за зворотною адресою: закінчення встановленого терміну зберігання. Окрім того, 29.01.2024 позивач долучив до матеріалів справи у підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС скан-копію позовної заяви від 27.11.2023 № 02/03.3-20/03173 з додатками, яка була доставлена 26.01.2024 до електронного кабінету відповідача, про що свідчить квитанція №504524 про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету.
У судовому засіданні 03.04.2024 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та посилаючись на ст.ст. 632, 651, 652 Цивільного кодексу України, ст.ст.4, 5, 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.14, 271, 288 Податкового кодексу України, ст.ст.18, 20, 23 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 10, 26, 59, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування», просить позов задовольнити.
Відповідач за допомогою підсистеми «Електронний суд» ЄСІКС надав суду 18.01.2024 повідомлення про відсутність матеріалів в електронній справі, а також просив відкласти розгляд справи на іншу дату з метою надання відповідачу можливості ознайомитись з мета ріалами справи та подати відповідний відзив. 12.02.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення (перенесення) розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого засідання.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце призначеного судового засідання повідомлений належним чином шляхом направлення на електронну пошту та до електронного кабінету підсистеми «Електронний суд» ЄСІКС відповідних ухвал суду.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до бази даних «Діловодство спеціалізованого суду» Господарського суду Запорізької області ТОВ "Промактив Груп" (код ЄДРПОУ 43746308) має електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС.
Таким чином, відповідач отримав всі процесуальні документи у цій справі через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС, що підтверджується відповідними Довідками про доставку електронного листа, які містяться в матеріалах справи.
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №908/3734/23 в суді.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Станом на 03.04.2024 відповідач запропонований ухвалою суду від 20.12.2023 про відкриття провадження у справі №908/3734/23 та ухвалами від 18.01.2024, від 14.02.2023 та 04.03.2024 письмовий відзив на позовну заяву та додані до нього документи, на адресу суду не надіслав, отже своїми правами, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України, не скористався.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні, заслухавши представника позивача, суд
Як вбачається з матеріалів справи, 11.11.2011 між Запорізькою міською радою (далі - Орендодавець) та Приватним акціонерним товариство «Завод напівпровідників» (далі - Орендар) укладено договір оренди землі № 231010004000149 (далі - Договір). Договір укладено на сорок дев'ять років.
Згідно п. 1 Договору Орендодавець, відповідно до рішення дев'ятої сесії шостого скликання Запорізької міської ради №51/70 від 18 травня 2011 року, надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування виробничого майданчика, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16 .
Власником земельної ділянки загальною площею 0,8052 га, кадастровий номер 2310100000:02:018:0106 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16 (далі - земельна ділянка) є Запорізька міська рада, про що зазначено у рішенні дев'ятої сесії шостого скликання Запорізької міської ради №51/70 від 18.05.2011.
Пунктом 5 Договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 2 084 904,36 грн. в цінах 2011 року.
Відповідно до п. 11.1.1.3 Договору, з дати введення об'єкту до експлуатації орендна плата вноситься в розмірі 62 547,12 грн., що складає трикратний розмір земельного податку в цінах 2011 року.
Згідно з п. 13 Договору, орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Заводського району м. Запоріжжя.
Запорізька міська рада повністю виконала покладені на неї зобов'язання передбачені договором, та передала орендарю земельну ділянку кадастровий № 2310100000:02:018:0106 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16, а Орендар прийняв вказану земельну ділянку в оренду, що підтверджується підписаним між сторонами актом прийому-передачі земельної ділянки за Договором оренди землі.
За таких умов, у орендаря за результатами підписання договору та вказаного Акту прийому-передачі виник обов'язок щомісячно рівним частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, на розрахунковий рахунок місцевого бюджету міста сплачувати орендну плату.
Щодо заявлених вимог про внесення змін до договору оренди землі стосовно орендаря.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.12.2014 порушено провадження у справі № 908/6036/14 про банкрутство ПрАТ «Завод напівпровідників».
Ліквідатором боржника - ПрАТ «Завод напівпровідників» через аукціон здійснено продаж нерухомого майна, яке розташоване на вказаній земельній ділянці, Товариству з обмеженою відповідальністю «Промактив Груп», що підтверджується свідоцтвом від 01.04.2021, посвідченим Бережко С.М. , державним нотаріусом Четвертої запорізької державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 1-123.
Державну реєстрацію права власності за ТОВ Промактив Груп» на об'єкти нерухомості проведено 01.04.2021 та 02.04.2021, що підтверджується Інформаційною довідкою із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 340821942 від 28.07.2023.
За змістом ч. 1 ст.93 Земельного кодексу України та ст.1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Згідно з ст.2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (ст.6 Закону України «Про оренду землі»).
Відповідно до ст.792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Положеннями пунктів "а", "е" ч. 1 ст.141 Земельного кодексу України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, у тому числі, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.
Водночас питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюються ст.120 Земельного кодексу України та ст.377 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.120 Земельного кодексу України (редакція станом на 01.04.2021: державна реєстрація права власності на об'єкт нерухомості за відповідачем) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно з ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Згідно ст.377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).
Вищенаведені норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Частиною 3 статті 7 Закону України «Про оренду землі» (редакція станом на 01.04.2021: державна реєстрація права власності на об'єкт нерухомості за відповідачем) визначено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
У розумінні наведених положень при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки, відповідно, новий власник об'єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки. Тобто, має місце заміна сторони у зобов'язанні, і після відчуження об'єктів нерухомості попередні користувачі не повинні сплачувати орендну плату за земельну ділянку, користувачем якої вони вже не є, а зобов'язання з такої сплати автоматично виникає у нового власника нерухомості.
Після відчуження об'єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов'язки, у тому числі зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від у справі №920/675/17, від 07.11.2018 у справі №910/20774/17, від у справі №913/661/17, від 13.06.2019 у справі №922/2427/18, від у справі №922/1349/18.
У постанові від 25.02.2020 у справі №922/510/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що особа, яка набула права власності на майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно, отже договір не підлягає розірванню.
Верховний Суд у постанові від 17.11.2020 у справі № 904/5968/19 наголосив, що у разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, незалежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі. Таким чином, особа, яка набула права власності на це майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно, отже договір оренди не підлягає розірванню.
Положеннями пунктів "а", "е" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, у тому числі, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.
Враховуючи вказані вище обставини, судом встановлено, що договір оренди від 11.11.2011 №231010004000149 земельної ділянки площею 0,8052 га з кадастровим номером 2310100000:02:018:0101, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16, припинився щодо зобов'язань для ПрАТ "Завод напівпровідників", а отже у відповідача, як власника майна, виникло право оренди земельної ділянки за договором оренди землі від 11.11.2011 №231010004000149, на якій розташовано нерухоме майно, тобто відбулась заміна орендаря, а саме відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Промактив Груп" є стороною (орендарем) за договором оренди землі від 11.11.2011 №231010004000149.
З огляду на викладене, заявлені позовні вимоги про внесення зміни до договору оренди землі від 11.11.2011 №231010004000149, укладеного між Запорізькою міською радою та Приватним акціонерним товариством «Завод напівпровідників» про оренду земельної ділянки площею 0,8052 га, кадастровий номер 2310100000:02:018:0106 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16, шляхом викладення в преамбулі договору інформації про орендаря в наступній редакції: «Товариство з обмеженою відповідальністю «Промактив Груп», в особі директора Тешабоєва Уміджона, діючого на підставі Статуту, в подальшому «Орендар», з іншого боку», та в розділі «Реквізити сторін» змінити реквізити орендаря, а саме на: «Товариство з обмеженою відповідальністю «Промактив Груп», місцезнаходження: Україна, 03127, місто Київ, проспект Голосіївський, будинок 132, код за ЄДРПОУ 43746308», підлягають задоволенню.
Щодо заявленої вимоги про внесення змін до договору оренди землі стосовно розміру орендної плати.
Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України «Про оренду землі», Земельним кодексом України, Податковим кодексом України та загальними нормами Цивільного та Господарського кодексів України.
Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.
У ст. 206 Земельного кодексу України та ст. 270 Податкового кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 270 Податкового кодексу України (розділ «Податок на майно») об'єктами оподаткування платою за землю є об'єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.
Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно статті 206 Земельного кодексу України, пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України здійснюється за плату, що має вноситися на користь міської територіальної громади, на підставі договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до вимог статті 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві з користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Згідно положень ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу Україні орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користуванню земельною ділянкою.
Підпунктами 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
За змістом ч. 1 ст. 13, ст. 15 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (ч. 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку землі").
Рішенням Запорізької міської ради № 7 від 30.06.2015 затверджено нормативно-грошову оцінку земель міста Запоріжжя. Також вказаним рішенням, зокрема, вирішено впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.01.2016. Рішення за №7 було оприлюднене 14.07.2015 року в газеті «Запорізька Січ» та набрало чинності з 01.01.2016 року.
Згідно із п. 15 Додатку до рішення Запорізької міської ради №26 від 28.11.2018 встановлено річний розмір орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у комунальній власності та дорівнює 3% від їх нормативної грошової оцінки. Вказане рішення міської ради введено в дію з 01.01.2019 (п. 3 Рішення).
Отже нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.
Таким чином, для розрахунку суми орендної плати за земельну ділянку, що знаходиться у користуванні відповідача, застосовується нормативна грошова оцінка відповідно до затвердженої технічної документації, яка набрала чинності з 01.01.2016 року, з урахуванням індексації.
За даними Витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки № НВ-2300028452023 від 21.04.2023 нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:02:018:0106 складає 9 161 887,68 грн. та в цінах 2023 року.
За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивачем проведено актуальний розрахунок орендної плати у зв'язку із зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є предметом спірного Договору.
Відповідно розрахунку позивача, враховуючи розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки по Договору оренди землі в цінах 2023 року - 9 161 887,68 грн., та визначений рішенням Запорізької міської ради №26 від 28.11.2018 відсоток для визначення розміру орендної плати земель промисловості - 3%, а орендна плата становить 274 856,63 грн.
За приписами статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Аналогічна умова передбачена п. 35 договору оренди землі.
Статтею 632 ЦК України, передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
В п. 14.6 Договору сторонами визначено, що розмір орендної плати за договором переглядається у разі, зокрема, затвердження нової грошової оцінки землі.
Запорізька міська рада направила на адресу ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП»: вул. Левандовського, буд. 3-А, каб. 314, м. Київ, 01010, пропозицію про внесення змін до договору оренди землі від 22.09.2023 за вих. №231601/01-07, щодо змеленої ділянки з кадастровим номером №2310100000:02:018:0106 загальною площею 0,8052 га, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16. До цієї пропозиції додано додаткову угоду про внесення змін до договору орен6ди землі від 11.11.2011 №231010004000149 із розрахунком.
Факт направлення вказаної пропозиції з додатком підтверджується описом вкладення у цінний лист від 22.09.2023, поштовою накладною №6912601085942 від 22.09.2023 та фіскальним чеком від 22.09.2023.
Судом встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП» 20.11.2021 змінило адресу з: вул. Левандовського, буд. 3-А, каб. 314, м. Київ, 01010, на вул. Київська, буд. 40, м. Житомир, 10014.
Отже, пропозицію було направлено позивачем на адресу відповідача, яка була актуальна станом на час здійснення поштового відправлення: 22.09.2023.
Відповіді на вказану пропозицію позивач не отримав від відповідача.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до висновків, викладених у п.п. 6.12-6.13 пункту 6.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 920/418/19, те, що сторона договору не скористалася процедурою позасудового врегулювання питання зміни чи розірвання договору, навіть коли порядок здійснення такої процедури врегульовано законодавчо, не позбавляє таку сторону можливості належним чином реалізувати своє суб'єктивне право на зміну чи розірвання договору та вирішити існуючий конфлікт у суді в силу прямої вказівки, що міститься у частині другій статті 651 ЦК України. Право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає статті 16 ЦК України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) для захисту права, та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони.
Така позиція викладена також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 914/2649/17 та від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги щодо: -зміни п. 5 договору оренди землі від 11.11.2011 №231010004000149, укладеного між Запорізькою міською радою та Приватним акціонерним товариством «Завод напівпровідників» про оренду земельної ділянки площею 0,8052 га, кадастровий номер 2310100000:02:018:0106 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16, виклавши його в такій редакції: « 5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 9 161 887 грн. 68 коп. (дев'ять мільйонів сто шістдесят одна тисяча вісімсот вісімдесят сім грн. 68 коп.) в цінах 2023 року»;
-зміни п. 11 договору оренди землі від 11.11.2011 №231010004000149, укладеного між Запорізькою міською радою та Приватним акціонерним товариством «Завод напівпровідників» про оренду земельної ділянки площею 0,8052 га, кадастровий номер 2310100000:02:018:0106 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16, виклавши його в такій редакції: « 11. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 274 856 грн. 63 коп. (двісті сімдесят чотири тисячі вісімсот п'ятдесят шість грн. 63 коп.), що складає 3% нормативної грошової оцінки землі за календарний рік в цінах 2023 року»,
є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Внести зміни до договору оренди землі від 11.11.2011 №231010004000149, укладеного між Запорізькою міською радою та Приватним акціонерним товариством «Завод напівпровідників» про оренду земельної ділянки площею 0,8052 га, кадастровий номер 2310100000:02:018:0106 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16, шляхом викладення в преамбулі договору інформації про орендаря в наступній редакції: «Товариство з обмеженою відповідальністю «Промактив Груп», в особі директора Тешабоєва Уміджона, діючого на підставі Статуту, в подальшому «Орендар», з іншого боку», та в розділі «Реквізити сторін» змінити реквізити орендаря, а саме на: «Товариство з обмеженою відповідальністю «Промактив Груп», місцезнаходження: Україна, 03127, місто Київ, проспект Голосіївський, будинок 132, код за ЄДРПОУ 43746308».
3. Змінити п. 5 договору оренди землі від 11.11.2011 №231010004000149, укладеного між Запорізькою міською радою та Приватним акціонерним товариством «Завод напівпровідників» про оренду земельної ділянки площею 0,8052 га, кадастровий номер 2310100000:02:018:0106 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16, виклавши його в такій редакції: « 5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 9 161 887 грн. 68 коп. (дев'ять мільйонів сто шістдесят одна тисяча вісімсот вісімдесят сім грн. 68 коп.) в цінах 2023 року».
4. Змінити п. 11 договору оренди землі від 11.11.2011 №231010004000149, укладеного між Запорізькою міською радою та Приватним акціонерним товариством «Завод напівпровідників» про оренду земельної ділянки площею 0,8052 га, кадастровий номер 2310100000:02:018:0106 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16, виклавши його в такій редакції: « 11. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 274 856 грн. 63 коп. (двісті сімдесят чотири тисячі вісімсот п'ятдесят шість грн. 63 коп.), що складає 3% нормативної грошової оцінки землі за календарний рік в цінах 2023 року».
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промактив Груп" (електронна пошта: promactive_group@ukr.net; адреса за позовом: вул. Київська, буд. 40, м. Житомир, 10014; актуальна адреса з ЄДР: пр. Голосіївський, буд. 132, код ЄДРПОУ 43746308) на користь Запорізької міської ради (електрона пошта: info@zp.gov.ua; пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 04053915) витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп., отримувач: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, рахунок: UA058201720344270024000034816, код ЄДРПОУ 02140892, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ. Видати наказ після набрання рішенням чинності.
Повне рішення складено: 15.04.2024.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.