Справа № 2-6649/07
Провадження № 6/466/71/24
05 квітня 2024 року Шевченківський районний суд м. Львова у складі:
головуючої судді Луців-Шумської Н.Л.
секретаря Степанюк Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Залізничний відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа по справі №2-6649/07 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дружини, -
28.03.2024 ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою, в якій просить поновити строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видати дублікат виконавчого листа № 2-6649/07, виданого 27.11.2007 Шевченківським районним судом м. Львова на виконання рішення від 02.11.2007 про стягнення з ОСОБА_3 , 1975р.н., аліментів на утримання дружини ОСОБА_4 , 1968р.н., в розмірі 300 грн. щомісячно, починаючи з 26.09.2007, до досягнення дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, тобто до 08.04.2010, оскільки такий був втрачений. Також посилається на те, що відповідач не погасив борг по аліментах за період з 01.06.2008 по 08.04.2010.
У судове засідання учасники справи не з'явились.
Від заявниці 01.04.2024 поступило клопотання про розгляд заяви без її участі.
Оскільки неявка сторін не є перешкодою для вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа, суд вважає за можливе вирішити це питання у їх відсутності.
Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, оглянувши та перевіривши матеріали справи, вважає, що заява про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа не підлягає до задоволення.
Судом встановлено такі обставини.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 02.11.2007р. присуджено стягнення з ОСОБА_3 , 1975р.н., аліментів на утримання дружини ОСОБА_4 , 1968р.н., трирічного віку - до 08.04.2011р.
На виконання цього рішення судом 17.11.2007р. видано виконавчий лист.
Згідно відповіді начальника Залізничного ВДВС у місті Львові ЗМУМЮ: на виконанні у Залізничному відділі державної виконавчої служби у місті Львові ЗМУМЮ з 21.12.2007р. перебувало ВП № 7265320 з примусового виконання виконавчого листа № 2-6649/07, виданого 17.11.2007 Шевченківським районним судом м. Львова на виконання рішення від 02.11.2007 про стягнення з ОСОБА_3 , 1975р.н., аліментів на утримання ОСОБА_4 , 1968р.н. 18.06.2008 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку зі звільненням з роботи боржника ОСОБА_3 з 12.06.2008. Також повідомлено, що боржник проживав на території Шевченківського району м.Львова.
Відповідно до листа-відповіді начальника Шевченківського ВДВС у місті Львові ЗМУМЮ, станом на 11.12.2023 у відділ не надходив та не перебуває на виконанні виконавчий документ № 2-6649/07.
Заявниця покликається на те, що виконавчий документ було втрачено і просить поновити строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання, видати його дублікат.
Відповідно вимог п.17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
З тексту рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 02.11.2007 слідує, що аліменти на дружину суд ухвалив стягувати до досягнення дитиною трьох років, тобто до 08.04.2010. З часу винесення рішення минуло 17 років.
Строк пред'явлення виконавчого документа сплив.
Згідно ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
При цьому, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст.ст.6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Положеннями ч. 1 ст.431 ЦПК України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Пунктом 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до ст.433 ЦПК України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Частиною 6 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Верховний Суд у постанові від 17 листопада 2021 року у справі № 419/310/12 прийшов до висновку, що «аналізуючи пункт 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.
Крім того, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), у разі пропуску стягувачем строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред'явлення такого документа для виконання. Тобто, якщо строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Відтак, строк звернення до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа спливає з строком для пред'явлення виконавчого листа до виконання. Від вирішення питання про поновлення строку залежить вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа. В разі визнання неповажними причин пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання стягувачем і відмови у поновленні пропущеного строку, суд відповідно відмовляє у видачі дубліката виконавчого листа.
Вирішуючи питання про наявність поважних причин пропуску строку пред'явлення виконавчого документа до виконання суд дійшов таких висновків.
При вирішенні питання про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа суд повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об'єктивно незалежних від волі зацікавленої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.
Метою статті 433 ЦПК України про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин.
В рішенні ЄСПЛ «Пономарьов проти України» суд визначив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, однак такі повноваження не є необмеженими.
В рішенні ЄСПЛ «Устименко проти України» судом було наголошено на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків судом є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд (ст. 6 Конвенції ООН «Про захист прав людини та основоположних свобод»).
Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об'єктивно, так і від чинників, що не пов'язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.
Суд не може безпідставно поновити строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки це порушує гарантоване право на справедливий суд. Лише об'єктивні перешкоди для отримання виконавчого документа та його пред'явлення до виконання можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов до висновків, що заявницею пропущено строк пред'явлення виконавчого документу до виконання та не наведено причин, які є поважними та давали б підстави для поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, не надано доказів про наявність таких причин.
Згідно відповіді начальника Залізничного ВДВС у місті Львові ЗМУМЮ: на виконанні у Залізничному відділі державної виконавчої служби у місті Львові ЗМУМЮ з 21.12.2007р. перебувало ВП № 7265320 з примусового виконання виконавчого листа № 2-6649/07, виданого 17.11.2007 Шевченківським районним судом м. Львова на виконання рішення від 02.11.2007 про стягнення з ОСОБА_3 , 1975р.н., аліментів на утримання ОСОБА_4 , 1968р.н.
18.06.2008 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку зі звільненням з роботи боржника ОСОБА_3 з 12.06.2008. Також повідомлено, що боржник проживав на території Шевченківського району м.Львова.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, на момент видачі судом виконавчого листа у справі 2/1017/78/11 були врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» №606-XIV (далі - Закон № 606-XIV).
Відповідно до п.2 ч.1 ст.22 Закону № 606-XIV виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Разом з тим, частиною першою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, який набрав чинності з 5 жовтня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII), виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Відповідно до ч.5 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Строки, зазначені у вказаних правових нормах, встановлюються для виконання судових рішень з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, -з наступного дня після його постановлення.
Згідно з вимогами п.1 ч.1 ст.23 Закону № 606-XIV у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються.
Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується (ч.2 ст.23 Закону № 606-XIV).
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення (ч.3 ст.23 Закону № 606-XIV).
Аналогічні приписи містяться у частинах четвертій, п'ятій статті 12 Закону № 1404-VIII.
Таким чином строк пред'явлення виконавчого листа № 2-6649/07 про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання дружини ОСОБА_2 в розмірі 300,00грн. щомісячно, до виконання сплив.
Матеріали справи свідчать про те, що з липня 2008 року до 27.11.2023 року (дня звернення до Шевченківського ВДВС у місті Львові ЗМУМЮ) та до 11.12.2023 року (дня звернення до Залізничного ВДВС у місті Львові ЗМУМЮ) заявниця не виявляла заінтересованості щодо виконання результатів рішення суду.
Заявниця не була позбавлена можливості направити відповідні запити щодо ходу виконавчого провадження до органу примусового виконання, в якому виконавчий лист знаходився на виконанні, або отримати відомості з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, що почала функціонувати з 2016 року. Заявником не здійснено заходів щодо розшуку виконавчого листа шляхом направлення відповідних запитів до поштового відділення з метою проведення перевірки у порядку, встановленому Інструкцією про порядок проведення на підприємствах поштового зв'язку, в їхніх філіалах та структурних підрозділах перевірок за фактами втрат поштових відправлень та нестачі їх вкладення, затвердженою наказом Державного комітету зв'язку України № 14 від 27.01.98.
Відповідно до ст.12, ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Заява про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу для виконання не містить викладу обставин та належних і допустимих доказів, які в силу норм статей 77, 80, 81 ЦПК України, об'єктивно давали б можливість суду зробити висновок про те, що строки пред'явлення виконавчого документу до виконання були пропущені заявником з поважних причин.
Докази, які б свідчили про добросовісну реалізацію заявником своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов'язків, зокрема, вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення в матеріалах справи відсутні.
Заявницею не наведено обґрунтованих аргументів на підтвердження поважності причин для поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання. Не надано належних та допустимих доказів наявності об'єктивних, незалежних від волі заявника обставин, що унеможливили з'ясування причини відсутності оригіналу виконавчого листа, отримання його дубліката та пред'явлення його до виконання у строки, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
За таких обставин у суду немає підстав вважати причини пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання більш як на дванадцять років поважними, такими, що не залежали від волі заявниці. Тому причину пропуску заявницею строку подання виконавчого листа до виконання суд визнає не поважною.
З урахуванням того, що строк звернення до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа спливає з строком для пред'явлення виконавчого листа до виконання і від вирішення питання про поновлення строку залежить вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа, оскільки судом причини пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання стягувачем визнано неповажними, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку, і, відповідно, відмову у видачі дубліката виконавчого листа.
Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 258-260, 273, 354, 355 ЦПК України, п.17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа по справі №2-6649/07 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дружини - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Суддя: Н. Л. Луців-Шумська