ЄУН: 336/3918/24
Провадження №: 1-кс/336/478/2024
Іменем України
29 квітня 2024 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника заявника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність службових осіб Відділення поліції № 3 Запорізького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про вчинення злочину від 09.03.2024 року, -
До суду надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб Відділення поліції № 3 Запорізького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про вчинення злочину від 09.03.2024 року.
В судове засідання скаржник не прибув, в тексті скарзі міститься клопотання про розгляд скарги за відсутності скаржника та його представника.
Прокурор в судове засідання не прибув, не повідомивши причин.
При вирішенні скарги слідчий суддя виходить з наступного.
Статтею 303 ч. 1 п. 1 КПК України визначено, що на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Статтею 214 ч. 1 КПК України визначено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про порядок ведення ЄРДР (затвердженим наказом Генеральної прокуратури України від 30 червня 2020 року №298). Згідно з п.1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.п.4, 5 ч. 5 ст.214 КПК України. Відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, кожна особа дійсно подати заяву або повідомити про вчинене кримінальне правопорушення, а слідчий та прокурор зобов'язані внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Однак, таке право не є безмежним, оскільки з заяви про вчинення злочину повинно вбачатися, що події, про які повідомляє заявник, дійсно містять у собі ознаки кримінального караного діяння.
При дослідженні заяви ОСОБА_3 від 09.03.2024 року встановлено, що, на переконання заявника, посадовими особами ПАТ «Мотор Січ» умисно не виконується рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Мотор Січ» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у звязку із чим він просить зареєструвати заяву та розпочати досудове розслідування злочину.
Аналізуючи обставини, які викладені у самій заяві ОСОБА_3 , слідчий суддя вважає, що у заяві не міститься жодних відомостей, які б вказували на можливе вчинення злочину, адже у заяві зазначено лише про те, що заявник не погоджується з тим, що ПАТ «Мотор Січ» добровільно не виконало рішення суду, тим самим, на думку заявника, збільшуючи витрати оборонного підприємства у зв?язку із примусовим виконанням рішення суду.
Виконання рішення суду є невід'ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Як вказує ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Таким чином, відсутність негайного виконання рішення суду або його виконання боржником у спосіб, який не влаштовує стягувача, не свідчить про умисне невиконання рішення суду, а виконання рішення суду у виконавчому провадженні є нормальним порядком такого виконання, передбаченим чинним законодавством.
Про вчинення посадовими особами підприємства-боржника якихось активних дій, спрямованих на уникнення від виконання рішення суду, чи створення умов, за яких виконання рішення суду було б неможливим, в заяві ОСОБА_3 від 09.03.2024 року не зазначено, а відтак підстав для внесення відомостей про злочин не викладено.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення скарги.
Керуючись ст. 303, 307 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу представника заявника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність службових осіб Відділення поліції № 3 Запорізького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про вчинення злочину від 09.03.2024 року залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвали слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1