ЄУН: 336/6001/23
Провадження №: 2/336/268/2024
22.04.24
22 квітня 2024 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Звєздової Н.С., за участю секретаря судового засідання Іванченко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, -
Представник позивача ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , в якій просить стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за спожиту електричну енергію, надану за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.01.2019 по 31.12.2021 на суму 9 141,84 гривня, а також: 3% річних - 1 170,67 гривень за період з 21.02.2019 по 29.05.2023, інфляційні втрати - 4 296,66 гривень за період з 01.03.2019 по 30.04.2023, що разом становить 14 609,17 гривень.
Позов обґрунтовано тим, що ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» за адресою: АДРЕСА_1 , власниками якої (по 1/2 частина кожен) є відповідачі, надавалися послуги з постачання електричної енергії, у зв'язку з чим на ім'я ОСОБА_3 було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Позивачем послуги надавалися належним чином, проте, відповідачі за період з 01.01.2019 по 31.12.2021 мають заборгованість за спожиті послуги у сумі 9 141,84 гривня, за несвоєчасну сплату яких позивачем нараховано 3% річних у сумі 1 170,67 гривень за період з 21.02.2019 по 29.05.2023, інфляційні втрати - 4 296,66 гривень за період з 01.03.2019 по 30.04.2023, що разом становить 14 609,17 гривень.
Ухвалою суду від 28.06.2023 відмовлено у відкритті провадження за позовом ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію та відкрито провадження за позовом до ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 20.11.2023 у позивача витребувано докази по справі, а саме: детальний розрахунок 3% річних (за період з 21.02.2019 по 23.02.2022) та інфляційних втрат (за період з 01.03.2019 по 23.02.2022), які просить стягнути з ОСОБА_1 за порушення своєчасного виконання зобов'язання зі сплати заборгованості за поставлену електричну енергію за адресою: АДРЕСА_1
Ухвалою суду від 22.11.2023 виправлено описку в ухвалі від 20.11.2023 в частині написання дати її ухвалення.
15.12.2023 директором ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» - ОСОБА_4 подано уточнену позовну заяву, в якій просив стягнути з відповідача на 9 141,84 гривню, а також: 3% річних - 825,02 гривень за період з 21.02.2021 по 23.02.2022, інфляційні втрати - 2 084,34 гривні за період з 01.03.2021 по 23.02.2022, що разом становить 12 051,20 гривня. Також просив стягнути витрати, пов'язані з розглядом справи у сумі 2 717,00 грн.
22.04.2024 представником позивача ОСОБА_5 , яка діє на підстав Довіреності №7 від 02.01.2024 (строк дії до 31.12.2024) подано заяву про доручення до матеріалів справи копії Договору дарування від 15.03.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 подарував належну йому направці власності квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_6 .
Відповідачем відзив на позов не подано.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позові просив проводити розгляд справи без його участі, позов підтримав, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог ЦПК України, шляхом направлення кореспонденції на адресу реєстрації, встановлену судом. Причини неявки суду не повідомив. Заяву про розгляд справи без його участі або відкладення розгляду справи не надав.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідно до вищевказаного, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши позовну заяву та письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» у зв'язку із відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії», згідно з постановою №807 НКРЕКП від 31.07.2018, з 01 січня 2019 року здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку.
Відповідно до п. 8 Постанови від 14.03.2018 № 312 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (в редакції станом на 01.01.2019), Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Згідно з пп.1.2.15. п.1.2. ПРРЕЕ укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого з договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до Умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (у встановленому законодавством порядку).
Також абзацом 5 п. 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» зазначено, що фактом приєднання до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунку постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 1.2.8 ПРРЕЕ, постачальник універсальних послуг (Позивач) здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору.
Відповідно до Розділу 2 Публічного договору, який розміщений на сайті позивача за посиланням: http://zpep.com.ua., «Предмет договору» Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умов цього Договору.
У відповідності з розділом 3 Договору, умови надання універсальних послуг Відповідачу визначаються комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до Договору.
Згідно з розділом 5 Договору «Ціна, порядок обліку і оплата електричної енергії» - Відповідач розраховується з Позивачем за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Відповідачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до Договору. Спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається у комерційній пропозиції Позивача.
Відповідно до п. 4.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою від 14.03.2018 № 312 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зі змінами та доповненнями (далі - ПРРЕЕ), дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.
Згідно з п. 4.12. ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно даних, отриманих від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Відповідно до п. 4.13 ПРРЕЕ для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документу), на підставі даних комерційного обліку, отриманих в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Згідно п. 4 Додатку 3 до Договору «Спосіб та термін оплати» розрахунковий період для обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця.
Індивідуальний побутовий споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим.
Постачальник надає рахунок Споживачу до сплати із зазначенням у ньому обсягу споживання, розрахованого оператором системи, з урахуванням поточного споживання.
Оплата рахунку Постачальника за Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не більше ніж 10 робочих днів від дати отримання його Споживачем. У разі неодержання рахунку Споживач самостійно оформлює платіжні документи та здійснює оплату на їх підставі не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим.
Відповідно до п. 5.10. Договору Оплата рахунку Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунку, або протягом 5-ти робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.
Судом встановлено та перевірено матеріалами справи, що відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади м. Запоріжжя щодо місця проживання фізичної особи від 16.06.2023, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, згідно Листа Управління державної реєстрації фізичних осіб Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради №04-46/4357 від 28.06.2023, за вищевказаною адресою з 23.05.1990 по 18.05.021 була зареєстрована ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №334360008 від 02.06.2023, кватира АДРЕСА_2 на праві приватної спільної часткової власності (кожному по 1/2 частині) належала ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Керуючись Законом України «Про ринок електричної енергії», ПРРЕЕ, ст.ст. 633, 634, ч.2 ст.642 ЦК України, шляхом фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії з 01.01.2019 між позивачем та ОСОБА_3 було укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за вищевказаною адресою.
У зв'язку з тим, що відповідач ОСОБА_1 не звертався до ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» з питанням переоформлення особистого рахунку, за яким здійснювалися нарахування за спожиту електричну енергію за вказаною адресою, його за №9411137, який в подальшому було перереєстровано на №30102188 відкрито на ім'я ОСОБА_3
Відповідно до детального стану розрахунків за спожиту електричну енергію по особовому рахунку № НОМЕР_2 , наданого адміністратором комерційного обліку за вказаною адресою - АТ «Укрзалізниця» у Листі №ЕЕЦ 172883 від 25.05.2023, за період з 01.01.2019 по 01.01.2022, власниками квартири АДРЕСА_2 за місцем проживання було спожито електричної енергії у кількості 5 488 кВт/год.
За вказаний період, споживачі вартість отриманих послуг не сплачували, а тому заборгованість, перед ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» склала 9 141,84 гривня.
З наданих суду письмових доказів вбачається, що 15.03.2024 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Масловець Людмилою Сергіївною було посвідчено Договір дарування (реєстрований №423), відповідно до якого ОСОБА_1 подарував належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_6 .
Право власності на вказану квартиру ОСОБА_1 належало: 1/2 (одна друга) частка на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим ОСОБА_7 , приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 12 березня 2024 року за р.№400, 1/2 (одна друга) частка у праві власності на квартиру зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12 березня 2024 року, номер запису про право власності: 54084959, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12 березня 2024 року, індексний номер витягу: 369471662, та 1/2 (одна друга) частка у праві власності на квартиру зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22 лютого 2024 року, номер запису про право власності: 53862618, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26 лютого 2024 року, індексний номер витягу: 367364298.
З огляду на вищевказане, вбачається, що ОСОБА_1 прийняв у спадок після ОСОБА_3 належні їй на праві власності 1/2 частину вищевказаної квартири, після чого став одноособовим власником вказаного об'єкту нерухомого майна.
Відповідно до статей 1216 - 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частинами першою, другою статті 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Зі смертю позичальника зобов'язання з повернення заборгованості включаються до складу спадщини, строки пред'явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.
За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ним у спадщину майна. Тобто, до спадкоємців боржника обов'язок перед позикодавцями (кредиторами) спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов'язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи
Таким чином, при вирішенні спору про стягнення з спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов'язані із з'ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред'явлення вимоги до спадкоємців боржника.
У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Таким чином, правовідносини, що виникли між Позивачем та ОСОБА_3 (яка померла), після її смерті трансформуються у зобов'язальні правовідносини, що виникли між ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку визначеному статтею 1282 ЦК України.
При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: (1) коло спадкоємців, які прийняли спадщину; (2) чи пред'явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1281 ЦК України; (3) при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1281 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); (4) при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України. Обставини, які підлягають встановленню при вирішені спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, наведені в постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 755/7730/16-ц.
Договір Дарування від 15.03.2024 не містить вимоги про те, що «Обдарована» несе всю відповідальність перед третіми особами за стягнення заборгованості за комунальними послугами, які виникли у попереднього власника станом на день укладення відповідного договору. Тобто, заборгованість по сплаті комунальних послуг, яка існувала станом на день укладення відповідного Договору, повинна бути сплачена «Дарувальником», яким є ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з п.1 ч.3 ст.58 Закону № 2019-VIII, споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Положеннями ст.ст.319, 322 ЦК України встановлено, що власність зобов'язує та власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Положеннями ст.629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положенням п.1 ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 1 ст.612 ЦК України, визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами ч.2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст.ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідачем не було спростовано як сам факт отримання наданих позивачем послуг, так і розмір заборгованості за їх надання, тому заборгованість у сумі 9 141, 84 гривень підлягає стягненню з відповідача.
Крім того, статтею 64 Конституції України передбачена можливість введення в Україні воєнного або надзвичайного стану. При цьому можуть встановлюватися певні обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.
24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, постановлено ввести в Україні воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб.
Станом на теперішній час, дія військового стану не скасована, від продовжує діяти.
Постановою Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» (із відповідними змінами) визначено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).
Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що затверджений Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, Запорізька міська територіальна громада віднесена до територій можливих бойових дій.
Вищевказаного вбачається, що починаючи з 24.02.2022 заборонено стягувати інфляційні нарахування та процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням.
Тому, суд приходить до висновку, що за несвоєчасну оплату вартості спожитої електричної енергії з відповідача крім суми основного боргу підлягає стягненню 3% річних від суми заборгованості 825,02 гривень за період з 21.02.2021 по 23.02.2022, інфляційні втрати - 2 084,34 гривні за період з 01.03.2021 по 23.02.2022.
На підтвердження вказаного, позивачем надано детальний розрахунок за особовим рахунком № НОМЕР_2 , який суд визнає належним та допустимим доказом.
Суд встановив, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, поставивши за період з 01.01.2019 по 31.12.2021 у квартиру АДРЕСА_2 електричну енергію, а споживачі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 свій обов'язок по оплаті послуги не виконували належним чином, що призвело до утворення заборгованості за спожиту електроенергію у сумі 9 141, 84 гривень, а також за несвоєчасне виконання покладених Договором зобов'язань щодо сплати виниклої заборгованості стягненню підлягають 3% річних у сумі 825,02 грн. та інфляційні витрати у сумі 2 084,34 грн.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову, з відповідача підлягають стягненню судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2 684,00 гривень.
Щодо стягнення з відповідача на користь ТОВ «Звапоріжжяелектропостачання» витрат за отримання з Державного реєстру прав власності інформаційної довідки у сумі 30,00 гривень, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вказаної вимоги, оскільки зазначені витрати не є предметом позову та не відносяться до судових витрат в розумінні ст.141 ЦПК України.
Керуючись статтями 7, 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 279, 280-282 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» 12 051 (дванадцять тисяч п'ятдесят одна) гривня 20 копійок, з яких:
заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 01.01.2019 по 31.12.2021 - 9 141,84 гривня;
3% річних за період з 21.02.2021 по 23.02.2022 - 825,02 гривень;
інфляційні втрати за період з 01.03.2021 по 23.032.2022 - 2 084,34 гривні.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» судовий збір у сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.
В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Реквізити учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», код ЄДРПОУ 42093239, місцезнаходження: 69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд.35.
Відповідач: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання (зареєстроване): АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя: Н.С. Звєздова