ЄУН справи: 336/1614/21
Номер провадження: 1-кп/336/376/2024
29 квітня 2024 року м.Запоріжжя
Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021082080000126 від 14 лютого 2021 за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Запоріжжя, яка перебуває у декретній відпустці по догляду за сином Нікітою, 2022 рокународження, має середню освіту, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, -
13 лютого 2021 року о 22 год. 34 хв., ОСОБА_6 , знаходячись біля торгової полиці з ковбасними виробами в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, в ході раптово виниклого словесного конфлікту з ОСОБА_7 , відкрито викрала з рук останнього мобільний телефон марки Samsung A21s синього кольору, імей1: НОМЕР_1 , імей 2: НОМЕР_2 , вартістю 5 000 грн.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел ОСОБА_5 разом з викраденим мобільним телефоном вийшла з приміщення магазину «АТБ», зникла з місця скоєння злочину з викраденим майном, яке на праві власності належить ОСОБА_7 , чим згідно висновку експерта №СЕ-19/108-21/2365-ТВ від 19.02.2021 року, спричинила останньому матеріальну шкоду на загальну суму 3932 грн. 67 коп.
Згідно свідоцтва про одруження обвинувачена ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_8 та змінила прізвище на « ОСОБА_4 ». (а.с. 196)
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 беззаперечно визнала свою вину у пред'явленому обвинуваченні, підтвердила обставини, які викладені в обвинувальному акті. Суду пояснила, що 13.02.2021 року у вечірній час доби, вона разом зі своїм товаришем зайшли до магазину «АТБ», щоб купити продукти харчування. Знаходячись в магазині незнайомий чоловік почав здійснювати відеозйомку на мобільний телефон її та її товариша. Вона вихватила мобільний телефон потерпілого, поклала його до кишені та вийшла з магазину. Наступного дня викрадений телефон вона віднесла до ломбарду та продала його. За яку суму обвинувачена продала мобільний телефон - сказати не може, бо не пам'ятає. Матеріальну шкоду у розмірі 5 000 грн. потерпілому відшкодувала. Претензій матеріального характеру потерпілий не має. Просила суд суворо не карати, зазначила, що висновки для себе зробила, щиро розкаялась, засуджує свої дії.
Показання обвинуваченої ОСОБА_6 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються. При цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченої, дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої та дослідженням речових доказів.
При цьому суд роз'яснив обвинуваченій та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку про те, що вина обвинуваченої ОСОБА_6 повністю доведена під час судового розгляду.
Дії обвинуваченої ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч.1 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна ( грабіж).
При призначенні покарання, суд, відповідно до вимог ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченої, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.
Згідно класифікації, передбаченої ст.12 КК України, обвинувачена вчинила нетяжкий злочин.
Обставинами, яка згідно зі ст.66 КК України пом'якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлені.
Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_6 встановлено, що вона раніше не судима, не працює, перебуває у декретній відпустці по догляду за сином ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має зареєстроване та постійне місце проживання, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, добровільно відшкодувала шкоду потерпілому ОСОБА_7 .
Суд також бере до уваги ставлення обвинуваченої до скоєного, яка вину у вчиненні злочину визнала у повному обсязі та усвідомила неправомірність своїх дій, щиро розкаялась у вчиненому, виявляла щирий жаль з приводу вчиненого та засуджує свої дії.
Враховуючи сукупність наведених обставин справи, та дотримуючись принципів законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченої до вчиненого, роль у скоєному кримінальному правопорушенні та поведінку до і після вчинення такої, той факт, що обвинувачена не працює та перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною 2022 року народження, враховуючи, що за приписами ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд, вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк у межах санкції статті Кримінального кодексу України без реального відбування покарання, але в умовах застосування до неї вимог ст. 75 КК України, шляхом звільнення її від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, тобто з іспитовим строком, та покладенням на неї обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Призначене судом покарання на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, і захистом інтересів потерпілого.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Витрати, пов'язані із залученням стороною обвинувачення експерта спеціалізованої державної установи, в порядку ст.124 КПК України, необхідно покласти на обвинувачену.
Клопотань щодо обрання, зміни чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження не надходило.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 65 КК України, ст.ст. 100, 349, 368 - 374, 376, 392 - 395 КПК України, суд -
ОСОБА_6 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_10 ) ОСОБА_11 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід до набрання вироком суду законної сили ОСОБА_6 , не обирати.
Речові докази: - оптичний диск «CD-R» , обсяг пам'яті 80 /700МВ фірми «Verbatim», на якому знаходиться відеозапис з камери відео спостереження АТБ-Маркет від 14.02.2021 року, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , залишити в матеріалах справи.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь Держави, витрати на залучення експерта при проведенні судової товарознавчої експертизи у сумі 490 грн. 35 коп.
На вирок може бути подана апеляційна скарга, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя ОСОБА_1