26.04.2024
Провадження №3/337/837/2024
ЄУН № 337/2021/24
26 квітня 2024 року Суддя Хортицького районного суду міста Запоріжжя Ширіна Світлана Анатоліївна, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення № 5, складений 02.04.2024 року, який надійшов з Запорізького ВДВС у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 183-1 КУпАП , відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП,
04.04.2024 року до Хортицького районного суду м. Запоріжжя надійшов протокол про адміністративне правопорушення № 5 про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.183-1 КУпАП, згідно якого, 12.05.2016 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 50623093 з примусового виконання виконавчого листа № 1423 від 12.12.2006 року, що видав Запорізький районний суд Запорізької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в твердій грошовій сумі у розмірі 400 грн, щомісячно починаючи з 14.09.2006 року та до досягнення доньками повноліття. Рішенням у справі № 317/3235/18 від 13.02.2019 року що видане Запорізьким районним судом Запорізької області встановлено змінити стягнення аліментів, шо стягуються за виконавчим листом № 1423, виданий 12.12.2006 року Запорізьким районним судом Запорізької області та стягнути з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у розмірі частини усіх видів доходів, щомісячно, з подальшою індексацією відповідно до закону, але не менш 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 01.10.2018 року та до досягнення дитиною повноліття.
Станом на 02.04.2024 року боржником аліменти не сплачувались, що призвело до виникнення заборгованості , загальний розмір якої становить 97773, 87 грн. та з моменту відкриття виконавчого провадження 51081,56 грн, що перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.183-1 КУпАП.
В судове засідання правопорушник ОСОБА_1 , не з'явився про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що в матеріалах справи міститься рекомендований лист, який був повернутий до суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».
Суд вважає можливим на підставі ст. 268 КУпАП розглядати справу у відсутність ОСОБА_1 .
Кодексом про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови) , що приймається в конкретній справі. В ній зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення , отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації .
Відповідно до вимог ст.245, ст.280, ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення , одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні а також інші обставини, які мають значення для справи.
Адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях (рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010р. №23-рп/2010).
Однією з таких правових презумпцій є закріплена уст.62Конституції України презумпція невинуватості, згідно якої особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Адміністративні стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Про те покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.
У статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «При розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Системний аналіз та юридичний зміст положень ч.2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа.
Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 , підтверджується сукупністю даних, які знаходяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 02.04.2024 року № 5, копією виконавчого листа, копіями постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання рішення суду про стягнення аліментів, копією розрахунку суми заборгованості зі сплати аліментів, копією повідомлення та копією вимоги.
Статтею 8 Закону України ро охорону дитинства» від 26.04.2001р. кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989р., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІвід 27.02.1991р. та набула чинності для України 27.09.1991р., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно ст. 33 КпАП України, при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини які пом'якшують відповідальність.
Дії правопорушника ОСОБА_1 , кваліфіковані суддею за ч.1 ст. 183-1 КУпАП, як несплата аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості , сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з пред'явлення виконавчого документу до примусового виконання.
Суддя вважає, що надані докази є належними та допустимими, оскільки зібрані в установленому законом порядку, і в своїй сукупності, взаємозв'язку, достатності та достовірності повністю підтверджують фактичні обставини вчинення даного адміністративного правопорушення, та винуватість в ньому ОСОБА_1 . Підстав сумніватися в достовірності вказаних доказів у суду немає.
Об'єктивно з'ясувавши обставини справи, повно та всебічного дослідивши надані суду докази, стягнення слід визначити необхідним та достатнім для досягнення ст.23 КУпАП мети, зокрема виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень, адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення у вигляді виконання суспільно-корисних робіт.
Відповідно до ст.40-1КУпАП та ЗУ «Про судовий збір» у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Керуючись ст. 33,33-1, 40-1, 183-1, 221,245,248,249,251,252,283,284,285,287-294КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у вигляді виконання суспільно корисних робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави (Банк отримувача :Казначейство України (ЕАП); Отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код ЕДРПОУ отримувача:37993783; Номер рахунку отримувача : UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету : 22030106) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 605,60 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Хортицький районний суд м. Запоріжжя на протязі 10 днів з дня її проголошення.
Суддя
Хортицького районного суду С.А. Ширіна
м. Запоріжжя