29.04.2024
ЄУН 337/837/24
Провадження №2/337/794/2024
(заочне)
29 квітня 2024 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого судді Сидорової М.В.,
за участю секретаря Коваленко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,
14.02.2024 до суду надійшов вказаний позов ОСОБА_1 , який позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді однокімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , щодо якої спадкодавець склала заповіт на користь відповідачки ОСОБА_2 .
Зазначена квартира належала спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 24.06.2006 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Карпушовою Ю.В. за реєстровим №2940. Право власності спадкодавця на зазначену квартиру зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.07.2006, реєстраційний номер майна 15069249.
Відповідачка ОСОБА_2 є рідною сестрою позивача ОСОБА_1 по матері.
На час відкриття спадщини позивачу ОСОБА_1 виповнилось 60 років, тому він прийняв спадщину (обов'язкову частку спадщини) відповідно до ст.1241 ЦК України.
Після смерті ОСОБА_3 між сторонами склалися неприязні стосунки. Відповідачка забрала всі документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно, а також свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , свідоцтво про шлюб спадкодавця з батьком відповідача та інші.
19.05.2015 відповідачка ОСОБА_2 звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері, у зв'язку з чим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Філіповою Л.П. було відкрито спадкову справу №63/2015.
Позивач ОСОБА_1 також звернувся до цього ж приватного нотаріуса з заявою про прийняття обов'язкової частки спадщини після померлої матері ОСОБА_3 , яка була долучена до матеріалів спадкової справи №63/2015.
Після подання заяви про прийняття спадщини відповідачка ОСОБА_2 ухилилась від оформлення спадщини, необхідні документи нотаріусу не надала, свідоцтво про право на спадщину не отримала.
З початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну приватний нотаріус ЗМНО ОСОБА_4 тимчасово припинила діяльність. В порядку заміщення цього приватного н6отаріуса спадкову справу №63/2015 передано приватному нотаріусу ЗМНО Карташовій Т.М.
08.12.2023 постановою приватного нотаріусу ЗМНО ОСОБА_5 позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки до матеріалів спадкової справи не подано оригінали документів, що посвідчують зареєстроване право власності спадкодавця на спадкове майно.
Оскільки оригінали документів, що посвідчують зареєстроване право власності спадкодавця на спадкове майно, знаходяться у відповідача, яка не має наміру оформити спадщину у встановленому законом порядку, в позасудовому порядку вирішити спір про визнання права власності на спадкове майно неможливо, тому позивач вимушений звернутись до суду.
Просить визнати за ним право власності на 1/4 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування обов'язкової частки після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 15.02.2024 вказаний позов було залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
19.02.2024 від представника позивача - адвоката Косякової З.М. надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 20.02.2024 у справі за вказаним позовом відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.
Крім того, цією ж ухвалою від 20.04.2024 за клопотанням позивача у приватного нотаріуса ЗМНО Караташової Т.М. витребувано копію спадкової справи №63/2015, заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
05.03.2024 від приватного нотаріуса ЗМНО Караташової Т.М. до суду надійшла витребувана копію спадкової справи.
Ухвалою суду від 27.03.2024 підготовче провадження закрито, справа призначено до судового розгляду.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Косякова З.М. в судове засідання не прибули, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутність. Позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити. Заперечень проти ухвалення заочного рішення не надходило.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не прибула за невідомими причинами, про час та місце судового засідання повідомлялась належним чином через оголошення про виклик на веб-сайті Судової влади України. Відзиву на позов або зустрічного позову не подала.
Виходячи з вимог ст.280 ЦПК України, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи у відсутність відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, знаходить позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за такими підставами.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Запоріжжі померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Квартира за адресою: АДРЕСА_1 належала ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 24.06.2006 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Карпушовою Ю.В. за реєстровим №2940.
Право власності на зазначену квартиру зареєстровано за ОСОБА_3 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.07.2006, реєстраційний номер майна 15069249.
Згідно з заповітом, посвідченим 13.07.2007 державним нотаріусом Восьмої запорізької державної нотаріальної контори Андреєвою Л.О., реєстровий №2-1353, ОСОБА_3 заповідала всю належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_2 .
Згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 17.07.2015 вказаний заповіт на день смерті спадкодавця був чинним.
19.06.2015 ОСОБА_2 звернулась до приватного нотаріуса ЗМНО ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі вказаної заяви 19.06.2015 нотаріусом заведена спадкова справа №63/2015, у Спадкову реєстрі №57591226, яка є чинною, свідоцтва про право на спадщину за законом чи заповітом не видавались.
Також судом встановлено, що громадянка РФ ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою ОСОБА_3 , зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_3 .
31.07.2015 позивач ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса ЗМНО ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також судом встановлено, що громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином ОСОБА_3 , зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_4 .
Постановою від 08.12.2023 приватний нотаріус ЗМНО Карташова Т.М., в порядку заміщення приватного нотаріуса ЗМНО Філіпової Л.П., відмовила позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки не були надані документи, потрібні для вчинення нотаріальної дії, а саме документів, що підтверджують зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_2 .
Відповідно до ст.15, 16 ЦК України, ст.4, 5 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно з ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Статтями 1216, 1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає
в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк
у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Право на обов'язкову частку у спадщині врегульовано статтею
1241 ЦК України, частиною першою якої передбачено, що право на обов'язкову частку у спадщині мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатні вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
З'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв'язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 .
В даному випадку, суд враховує, що право на обов'язкову частку - це суб'єктивне майнове право окремих спадкоємців першої черги (стаття 1261 ЦК України) отримати певну частку у спадщині, незалежно від змісту заповіту.
Таким чином, свобода спадкового розпорядження обмежується правом осіб, які закликаються до спадкування незалежно від волі спадкодавця, в силу прямої вказівки закону.
Сутність права на обов'язкову частку полягає у тому, що на користь осіб, визначених у частині першій ст. 1241 ЦК України, відкривається спадщина у вигляді половини від тієї частки, право на яку б належало їм при спадкуванні за законом, незалежно від того, яким є зміст заповіту.
Також суд враховує ч. 3 ст. 1235 ЦК України, відповідно до якої заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини.
Судом з'ясовано, що на момент смерті спадкодавця ОСОБА_3 (13.04.2015), її син - позивач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), якому на цей момент було 60 років, входить до кола спадкоємців першої черги та має право на обов'язкову частку у спадщині, тобто на половину частки, яка належала б йому у разі спадкування за законом, на підставі статті 1241 ЦК України.
Отже, беручи до уваги двох спадкоємців першої черги за законом - позивача та відповідача, які прийняли спадщину, інших спадкоємців немає, то позивач має право на обов'язкову частку у спадщині, яка складається із 1/4 частини квартири, що належала спадкодавцю ОСОБА_3 .
Водночас, оформити свої спадкові права він не може через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів про право власності на спірну квартиру, у зв'язку з чим нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом (обов'язкова частка) на майно, що належало померлій ОСОБА_3 .
Однак, на думку суду, відсутність оригіналу правовстановлюючого документа на підтвердження права власності спадкодавця на спадкове майно, не позбавляє спадкоємця права на спадщину (обов'язкову частку), оскільки вона належить йому з моменту відкриття спадщини.
При цьому, судом встановлено, що право власності на майно - квартиру АДРЕСА_2 було набуто померлою ОСОБА_3 на законних підставах - відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 24.06.2006, копія якого міститься у спадковій справі, та право власності зареєстровано 03.07.2006 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер майна 15069249.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позивач позбавлений права в передбаченому законом нотаріальному порядку оформити своє право на спадщину (обов'язкову частку), чим порушується (не визнається) його право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті його матері. Тому, виходячи з вимог справедливості та розумності, це право на підставі ст.15, 16 ЦК України, ст.4, 5 ЦПК України підлягає захисту шляхом визнання за позивачем права власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування обов'язкової частки після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При цьому, суд вважає, що відповідач обґрунтованого заперечення проти позову не надала, в судове засідання не прибула і жодним чином позовні вимоги не спростувала.
Таким чином, суд вважає необхідним позов задовольнити в повному обсязі.
Керуючись ст.2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 258, 263-265, 280-284 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , право власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_2 , в порядку спадкування обов'язкової частки після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя М.В. Сидорова