1Справа № 335/2200/24 1-кс/335/1738/2024
25 квітня 2024 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі клопотання прокурора Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024082060000180 від 05.02.2024 року, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який має неповну середню освіту, офіційно не працевлаштований, неодружений, має неповнолітню дитину, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не засудженого в силу ст. 89 КК України,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України, -
Прокурор звернулася до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024082060000180 від 05.02.2024 року, в обгрунтування якого зазначила наступне.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання та збут особливо небезпечних психотропних речовин, та реалізуючи свій злочинний умисел у невстановлений досудовим слідством спосіб, час та місці, придбав психотропну речовину PVP, що відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770, відноситься до категорії особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, яку приніс за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , де став незаконно зберігати з метою подальшого збуту.
Продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, приблизно о 19 годині 55 хвилин 22 лютого 2024 року, ОСОБА_5 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , отримавши від ОСОБА_6 , шляхом передачі з рук в руки грошову винагороду в сумі 1 000 гривень, збув останньому полімерний зіп-пакет з раніше придбаною кристалічною речовиною білого кольору, яка відповідно до висновку експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України СЕ-19/108-24/3673-НЗПРАП від 26 лютого 2024 року, містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, маса якої в перерахунку на основу складає 1,03075 г.
Крім того, ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання та збут особливо небезпечних психотропних речовин, та реалізуючи свій злочинний умисел у невстановлений досудовим слідством спосіб, час та місці, придбав психотропну речовину PVP, що відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770, відноситься до категорії особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, яку приніс за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , де став незаконно зберігати з метою подальшого збуту.
Продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, приблизно о 18 годині 05 хвилин 28 лютого 2024 року, ОСОБА_5 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , отримавши від ОСОБА_6 шляхом передачі з рук в руки грошову винагороду в сумі 1 000 гривень, збув останньому полімерний зіп-пакет з раніше придбаною порошкоподібною речовиною білого кольору, яка відповідно до висновку експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України СЕ-19/108-24/3977-НЗПРАП від 28 лютого 2024 року містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, маса якої в перерахунку на основу складає 0,2595 г.
Крім того, ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, та реалізуючи свій злочинний умисел у невстановлений досудовим слідством спосіб, час та місці, придбав три паперові згортки, обмотані липкою стрічкою чорного кольору, з порошкоподібними речовинами, що містять в своєму складі психотропну речовину PVP, яка відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 відноситься до категорії особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, та став незаконно зберігати їх при собі без мети збуту.
Продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, 28 лютого 2024 року ОСОБА_5 , незаконно зберігаючи при собі вищевказану психотропну речовину, знаходився у подвір'ї багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , де о 19 годині 30 хвилин був затриманий працівниками поліції в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчинені кримінального правопорушення. Під час затримання, в період часу з 19 години 45 хвилин по 20 годину 08 хвилин вказаного дня проведено особистий обшук ОСОБА_5 , в ході якого у останнього виявлено та вилучено три паперові згортки обмотані липкою стрічкою чорного кольору з порошкоподібними речовинами білого кольору, які відповідно до висновку експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України СЕ-19/108-24/4217-НЗПРАП від 05 березня 2024 року, містять особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальна маса якої складає 0,2102 г (в перерахунку на основу).
Крім того, ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, та реалізуючи свій злочинний умисел у невстановлений досудовим слідством спосіб, час та місці, придбав три зіп-пакети з порошкоподібними речовинами, що містять в своєму складі психотропну речовину PVP, яка відповідно до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 відноситься до категорії особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, яку приніс за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , де став незаконно зберігати без мети збуту.
28.02.2024 в період часу з 20 години 24 хвилини до 21 години 21 хвилина працівниками поліції проведено санкціонований обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено електронні портативні ваги з нашаруваннями порошкоподібної речовини білого кольору та три зіп-пакети з порошкоподібними речовинами білого кольору.
Відповідно до висновку експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України СЕ-19/108-24/4216-НЗПРАП від 05 березня 2024 року порошки білого кольору в середині трьох зіп-пакетів містять в своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальна маса якої в перерахунку на основу складає 0,8416 г, в складі нашарувань на електронних портативних вагах виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, маса складає 0,0013 г. Загальна маса вилученої за місцем проживання ОСОБА_5 психотропної речовини PVP становить 0,8429 г.
Посилаючись на наявність передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків: переховування; впливу на свідків; знищення, приховування доказів; продовження вчинення кримінальних правопорушень, а також відсутність підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який, прокурор просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосований ухвалою слідчого судді від 01.03.2024 року відносно ОСОБА_5 , з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків та запобігання вищезазначеним ризикам.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала з підстав, викладених у клопотанні. Наполягала на наявності ризиків, про які зазначено у клопотанні, які на даний час не зменшилися, з огляду на тяжкість інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, відсутність у нього міцних соціальних зв'язків та роботи. Суду пояснила, що у даному кримінальному провадженні до суду направлено обвинувальний акт, підготовче судове засідання у якому призначено на 07.05.2024 року. Вважає, що більш м'який запобіжний захід є недостатнім для запобігання наявним ризикам, у зв'язку з цим, просила продовжити строк дії застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник у судовому засіданні проти клопотання заперечувала, вважає недоведеними існування зазначених прокурором ризиків, оскільки у даному кримінальному провадженні всі докази зібрано. Крім того, наполягала на наявності у ОСОБА_5 міцних соціальних зв'язків, цивільної дружини, постійного місця проживання, та просила застосувати до нього більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який здатен забезпечити виконання останнім процесуальних обов'язків.
ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, підтримав позицію захисника. Суду пояснив, що наміру переховуватися і перешкоджати кримінальному провадженню він не має, заявив, що має скарги на здоров'я та просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024082060000180 від 05.02.2024 року, досудове розслідування у якому здійснювалося СВ ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, ухвалою слідчого судді від 01.03.2024 року у справі № 335/2200/24, 1-кс/335/920/2024 відносно ОСОБА_5 підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування до 27.04.2024 року включно, який обчислено з моменту його фактичного затримання - з 28.02.2024 року.
Крім того, ОСОБА_5 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 60 560 гривень 00 копійок, з покладенням після її внесення на підозрюваного обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора, або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
19.03.2024 року у кримінальному провадженні № 12024082060000180 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України.
Слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні № 12024082060000180 до суду направлено обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України, на підставі якого судом призначено підготовче судове засідання.
Частиною 2 ст. 42 КПК України передбачено, що особа набуває процесуального статусу обвинуваченого (підсудного) після того, як слідчий або прокурор передає до суду у порядку, передбаченому статтею 291 КПК України, складений щодо неї обвинувальний акт.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
У зв'язку із зазначеним, враховуючи, що у кримінальному провадженні № 12024082060000180 підготовче судове засідання не розпочато, клопотання прокурора вирішується слідчим суддею.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Згідно ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує обсяг підозри, обставини вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень та їх тяжкість.
Слідчий суддя також враховує дані про особу обвинуваченого, його вік, стан здоров'я, дані про особу ОСОБА_5 , який раніше не засуджений в силу ст. 89 КК України, офіційно не працевлаштований, неодружений, має неповнолітню дитину, має місце реєстрації та проживання.
В ході розгляду клопотання, стороною захисту не було надано будь-яких даних щодо міцності соціальних зв'язків обвинуваченого, про які було наведено у судовому засіданні. Крім того, не надано будь-яких даних щодо погіршення стану здоров'я обвинуваченого.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються.
З огляду на винятковість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя при вирішенні даного клопотання, виходить із сукупності обставин, встановлених в ході досудового розслідування, які характеризують високий ступінь суспільної небезпеки дій ОСОБА_5 в межах інкримінованих кримінальних правопорушень.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Разом з тим, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
З урахуванням обставин вчинення кримінальних правопорушень, а також доказів та обставин, на які посилається прокурор, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які зазначає прокурор та які були враховані слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу, та приходить до висновку, що для їх запобігання, з урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, є недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_5 . Також слідчий суддя враховує, що на час розгляду даного клопотання збільшився обсяг підозри ОСОБА_5 .
Отже, матеріалами клопотання підтверджено, що встановлені раніше ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 на даний час продовжують існувати, та, на переконання слідчого судді, даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою виправдовує такий ступінь втручання у його права і свободи.
Стороною захисту в ході розгляду клопотання не спростовано доводів прокурора про існування вищезазначених ризиків та не надано жодних даних в обгрунтування доводів про зниження ступеню ризиків та можливості обрання більш м'якого запобіжного заходу, який би зміг забезпечити належну поведінку обвинуваченого та унеможливити настання встановлених ризиків.
Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України” крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.
Вирішуючи клопотання, слідчий суддя враховує суспільну небезпеку інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, усвідомлення її обвинуваченим.
Доводи сторони захисту щодо можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчий суддя вважає недостатніми та непереконливими.
Таким чином, в ході розгляду клопотання прокурора слідчим суддею встановлено, що більш м'який запобіжний захід є недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, у даному кримінальному провадженні і відсутні підстави для зміни запобіжного заходу на більш м'який.
Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді подальшого тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи останнього, слідчим суддею не встановлено та стороною захисту не наведено, обґрунтованих даних щодо неможливості його утримання в умовах слідчого ізолятора за станом здоров'я матеріали справи не містять та в судовому засіданні не наведено.
На переконання слідчого судді, застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить можливість перешкоджання ним інтересам правосуддя та ухиленню від суду, забезпечить належну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду, у зв'язку з чим є виправданим та відповідає виключності запобіжного заходу, задля досягнення завдань кримінального провадження.
У зв'язку із зазначеним, клопотання прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню, та слідчий суддя вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 на умовах, визначених ухвалою слідчого судді від 01.03.2024 року, відповідно до ст. 197 КПК України, строком на 60 днів - до 23.06.2024 року включно.
Керуючись, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 197, 199, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на умовах, визначених ухвалою слідчого судді від 01.03.2024 року, строком до 23.06.2024 року включно.
Встановити строк дії даної ухвали до 23.06.2024 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1