1Справа № 335/3003/24 2-а/335/66/2024
25 квітня 2024 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Рибалко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
18.03.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до УПП в Запорізькій області ДПП Національної поліції України, у якій просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1596053 від 06.03.2024 року, яка винесена командиром 2 взводу 1 роти 4 батальйону УПП в Запорізькій області ДПП старшим лейтенантом поліції Агаповим А.О. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. Крім того, просить суд стягнути з відповідача на його користь судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що суть оскаржуваної постанови, полягає в тому, що 06.03.2024 року о 09 год. 48 хв., перебуваючи біля будинку № 26 по вул. Каховській в м. Запоріжжя, керуючи транспортним засобом «Hyundai Accent», державний номерний знак НОМЕР_1 , порушив вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушив п. 8.4. ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Вважає, що дана постанова винесена помилково, оскільки позивач 06.03.2024 при розгляді справи, повідомив поліцейського ОСОБА_2 , що автомобіль «Hyundai Accent», державний номерний знак НОМЕР_1 , має технічні несправності, що підтверджується замовленням № 0000004954 від 11.03.2024 року, виконавцем ФОП « ОСОБА_3 ». Крім того, відомості, що відображені у постанові, самі по собі спростовуються фабулою обставин, оскільки позивач керував несправним автомобілем та був вимушений здійснити аварійну зупинку, про що повідомив співробітників поліції.
Разом з тим, ОСОБА_1 визнає, що при вимушених обставина порушив п. 8.4. ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, та одночасно заявив клопотання про звільнення від адміністративної відповідальності за малозначністю, керуючись ст. 22 КУпАП, оголосити йому усне зауваження, а провадження у справі закрити.
Враховуючи вищезазначені обставини, постанову вважає незаконною та такою, що не відповідає нормам КУпАП, у зв'язку з чим просив її скасувати, а провадження у справі закрити.
27.03.2024 ухвалою судді прийнято до розгляду адміністративний позов, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження із особливостями, встановленими ст. ст. 268-272, 286 КАС України, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання без повідомлення (виклику) сторін, надано учасникам справи строк для надання заяв по суті справи та роз'яснено наслідки їх неподання.
Представник відповідача Управління патрульної поліції в Запорізькій області Малій О.М. скористався своїм правом на відзив 10.04.2024 року, в якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні через безпідставність та необґрунтованість.
Зокрема, зазначив, що під час несення служби, інспектором УПП в Запорізькій області ДПП було виявлено транспортний засіб, під керуванням водія ОСОБА_1 , який керуючи транспортним засобом, не виконав вимогу державного знаку 3.34. «Зупинка заборонена» та здійснив зупинку в зоні дії знаку, чим порушив п. 8.4. ПДР України. Під час розгляду справи, було роз'яснено та дотримано права особи, що притягується до адміністративної відповідальності. Крім того, представником долучено DVD-r диск з відеозаписом та фото з місця правопорушення, які є безперечним доказом вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення, а також спростовує доводи щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази, які в ній містяться, у сукупності, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судом встановлено, що 06.03.2024 року командиром 2 взводу 1 роти 4 батальйону УПП в Запорізькій області ДПП старшим лейтенантом поліції Агаповим А.О. винесено відносно ОСОБА_1 постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1596053, згідно якої останнього було притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, 06.03.2024 року о 09 год. 43 хв., в м. Запоріжжя по вул. Каховська, біля буд. 26, позивач керуючи транспортним засобом не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34. «Зупинку заборонено» в зоні дії знаку, чим порушив п. 8.4. Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення.
Вказаною постановою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим, ч. 1 ст. 9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, які полягають у порушенні Правил дорожнього руху, відповідальність за які передбачена, зокрема, ч. 1 ст.122 КУпАП розглядають органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана, по-перше, встановити склад правопорушення, яким відповідно до статті 9 КУпАП є протиправна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, а також згідно положень ст. 252 КУпАП дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
В позові не підтверджено факт відсутності події правопорушення, однак позивачем така обставина фактично заперечувалась враховуючи зміст та доводи позовної заяви.
Крім того, відповідач скористався правом подання відзиву в якому зазначив, зокрема, що інспектором було встановлено факт вчинення позивачем правопорушення, про яке зазначено в оскаржуваній постанові. З наданого відеозапису з бодікамери патрульного, слідує, що відеозапис розпочинається з моменту, коли транспортний засіб, за кермом якого був позивач вже зупинений та після перевірки посвідчення водія та реєстраційних документів на транспортний засіб працівник поліції повідомив водія про те, що відносно нього буде складена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме за те, як зазначив поліцейський, що ОСОБА_4 здійснив зупинку в зоні дії знаку 3.34. «Зупинку заборонено». Також, з наданого відеозапису вбачається, що разом з позивачем у автомобілі була також інша особа, однак позивач не просив допитати таку особу в якості свідка для підтвердження тих обставин на які він посилається.
Фактично позивач не заперечує ту обставину, що ним було порушено п. 8.4 ПДР України, однак пояснив, що це була вимушена аварійна зупинка, оскільки він керував несправним автомобілем, про що повідомив співробітника поліції.
Разом з тим, на підтвердження факту несправності автомобіля, позивачем долучено копію замовлення-виконання №000000495 від 11.03.2024 року ФОП « ОСОБА_5 ».
Враховуючи наведене вище, позивач не надав суду жодних доказів та самі по собі доводи позивача не підтверджують той факт, що подія та склад адміністративного правопорушення у його діях відсутній.
Таким чином, суд не знаходить достатніх підстав для того, щоб вважати оскаржувану постанову незаконною, оскільки під час судового розгляду не надано жодного доказу, який підтверджує відсутність події правопорушення та склад такого адміністративного правопорушення в діях позивача.
Разом з тим, при вирішенні даного спору суд звертає увагу на те, що відомості про попередні притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутні та його дії не завдали реальної шкоди, суд вважає, що зазначені обставини є підставою для звільнення особи від відповідальності в зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП, і для виправлення особи та повторення таких дій в майбутньому, для першого разу, було б достатньо обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: зокрема, скасовує постанову і закриває провадження в справі.
З огляду на зазначене та положення вказаних норм, суд вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, провадження у справі закрити та звільнити його від адміністративної відповідальності за вчинення даного правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП у зв'язку із малозначністю вчиненого правопорушення.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При поданні позову позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Водночас, суд враховує положення ч. 8 ст. 139 КУпАП, відповідно до якої, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки спір виник перш за все через формальне порушення позивачем Правил дорожнього руху, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача судового збору, сплаченого позивачем.
На підставі ст.139, 222, 247, 252, 268, 280, 286, 293 КУпАП та керуючись ст. 73-77, 90, 241-246, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1596053 від 06.03.2024 року, прийняту командиром 2 взводу 1 роти 4 батальйону УПП в Запорізькій області ДПП старшим лейтенантом поліції Агаповим Андрієм Олексійовичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП на підставі ст. 22 КУпАП в зв'язку із малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись щодо нього усним зауваженням.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити.
В задоволенні іншої позовної вимоги відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 25 квітня 2024 року.
Суддя Н.І. Рибалко