Справа № 333/5484/23
Провадження № 3/333/28/24
Іменем України
13 березня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Кулик В.Б., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 047431 від 27.06.2023 року, 27.06.2023 року в 14 год. 14 хв. у м. Запоріжжі, по вул. Європейській, буд. 28-а, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «ЗАЗ ДЕО», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Результат огляду на місці проводився за допомогою технічного засобу «Drager» 6820, результат позитивний - 1,72 % проміле, тест № 1641. Від керування транспортним засобом відсторонений, про повторність попереджений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 130 КУпАП
До суду справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 надійшла 04.07.2023 року.
У судові засідання, призначені на 11.08.2023 року, 11.09.2023 року, 12.10.2023 року, 23.11.2023 року, 22.12.2023 року, 18.01.2024 року, 21.02.2024 року та 13.03.2024 року ОСОБА_1 не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи своєчасно та належним чином повідомлявся у встановленому законом порядку.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Суддя через офіційний веб-портал судової влади України шляхом розміщення оголошення викликала ОСОБА_1 до суду.
Також, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 047431 ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про складення відносно нього вказаного протоколу та попереджений про розгляд справи у Комунарському районному суді м. Запоріжжя.
Таким чином, ОСОБА_1 достеменно знав про наявність стосовно нього в суді справи про адміністративне правопорушення, але не з'являвся на поштове відділення для отримання поштової кореспонденції суду, рівно як і особисто не доклав зусиль для дізнання про дату судового розгляду. З боку останнього суду не надано жодних належних та допустимих доказів (висновку спеціаліста, довідки медичної установи тощо), які б спростовували факт наявності у останнього стану наркотичного сп'яніння.
Оцінюючи вказані обставини, поведінку ОСОБА_1 , суддя дійшов до висновку, що останній зловживає своїми правами, а його неявка у судові засідання без поважних причин свідчить про затягування розгляду справи і впливає на розумні строки розгляду справи, тому було прийнято рішення про розгляд справи за його відсутності.
Під час прийняття вказаного рішення суддя також враховував положення ч. 2 ст. 268 КУпАП, відповідно до яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не є обов'язковою.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , дослідивши матеріали вказаної справи, суддя дійшов до такого.
Диспозицією ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, керування транспортними засобами особою у стані алкогольного сп'яніння, вчинена повторно протягом року.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23.09.1998 року).
Зважаючи на характер та суворість адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, суддя вважає, що провадження відносно ОСОБА_1 у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є кримінальним. Відповідно, воно підпадає під визначення «кримінальної процедури» у розумінні ст. 4 Протоколу № 7 вказаної Конвенції.
Процес притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, регулюється нормами: Кодексу України про адміністративні правопорушення; Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція № 1452/735); Порядком направлення водії транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (далі - Порядок); Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 (далі - Інструкція № 1395); Закону України «Про Національну поліцію».
Згідно з п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Пунктами 6 та 7 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 1452/735 передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів та лікарем закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Відповідно до вказаної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: порушення координації рухів; порушення мови; запах алкоголю з порожнини рота; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з положеннями ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані наркотичного сп'яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп'яніння.
В судовому засіданні було оглянуто диск з відеозаписом, долучений до справи про адміністративне правопорушення. Як вбачається з відеозапису від 27.06.2023 року (ІD реєстратора 475856) ОСОБА_1 проходить огляд за допомогою тестеру «Drager» 6820, результат позитивний - 1,72% проміле. ОСОБА_1 з результатом погоджується, проте зазначає, що автомобілем він не керував.
Також, у судовому засіданні в якості свідка була допитана ОСОБА_2 , яка 27.06.2023 року стала свідком як ОСОБА_1 здійснював рух заднім ходом на автомобілі «ЗАЗ ДЕО», державний номерний знак НОМЕР_1 , та здійснив зіткнення зі стоячим автомобілем «Фольксавген Пассат», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Коли вийшла на місце пригоди, побачила як з автомобіля «ЗАЗ ДЕО» з водійської двері вийшов її сусід ОСОБА_1 . Вони почали спілкуватись з приводу дорожньо-транспортної пригоди, проте ОСОБА_1 поводив себе зухвало, на зауваження реагував неадекватно, погрожував, поводив себе агресивно. Внаслідок чого були викликані співробітники поліції, які адміністративний протокол за ст. 124 КпАП України не складали, оскільки сторони вирішили питання на місці. Співробітники поліції вбачали у ОСОБА_1 наявні ознаки алкогольного сп'яніння, запропонували йому пройти огляд на місці, той погодився. Вона бачила, як ОСОБА_1 дув у «трубочку», проте який був результат вона не знає.
Тобто, позиція ОСОБА_1 щодо не керування ним транспортним засобом спростована показами свідка. Також, суд враховує, що особисто ОСОБА_1 або через представника за захистом своїх прав у судове засідання жодного разу не з'являвся.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суддя дійшов до такого.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до положень ст. 266 КУпАП перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Згідно п. п. 9, 12 Розділу ІІ «Проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції № 1452/735 з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 8 Порядку та п. 6 Розділу ІХ Інструкції № 1395 у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
До суду працівниками УПП в Запорізькій області були надані наступні матеріали:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 047431 від 27.06.2023 року відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП;
- результат тестування «Drager» 6820;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР від 27.06.2023 року;
- рапорт інспектора УПП в Запорізькій області - ст. лейтенанта поліції Зубенко О.;
- довідка бази даних підсистем «Адмінпрактика»;
- пояснення ОСОБА_3 , ОСОБА_2
- диск з відеозаписом.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 047431 від 27.06.2023 року ОСОБА_1 керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння.
При цьому, на відео зафіксовано, що ОСОБА_1 погодився в результатом «Drager» 6820.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП, визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В порушення вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення серії ААД № 047431 від 27.06.2023 року при викладенні суті адміністративного правопорушення не зазначено, що ОСОБА_1 є особою, яка протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вважаю, що порушення, допущене працівниками поліції під час складання протоколу про адміністративну правопорушення відносно ОСОБА_1 має важливе значення в контексті реалізації права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, за вказаних обставин у судді відсутні підстави розглядати дану справу за ч. 2 ст. 130 КУпАП. Водночас, вважаю за можливе розглянути справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як в такому випадку не буде погіршено становище особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і саме за вказаною частиною ст. 130 КУпАП сформульована суть адміністративного правопорушення у відповідному протоколі.
При накладенні стягнення обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність правопорушника, не вбачаю.
При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, наявність фактів про притягнення його до адміністративної відповідальності у сфері безпеки руху, у т.ч. за ст. 130 КУпАП.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполучення Королівства», особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є такими, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Отже, керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння не може вважатись малозначним правопорушенням, оскільки зазначені дії наражають оточуючих на небезпеку.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, яке містить в собі суспільно-небезпечне діяння, особу та майновий стан порушника, ступінь його вини, а також вважаючи на притягнення останнього за вчинення аналогічного правопорушення, вважаю за необхідне накласти стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відомостей про наявність у правопорушника пільг по сплаті судового збору, які передбачені ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», матеріали справи не містять.
Отже, на підставі ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника слід стягнути судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 36, 40-1, ч. 1 ст. 130, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначити адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
(Реквізити для сплати: Отримувач: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001, код класифікації доходів бюджету: 21081300) без позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
(Реквізити для сплати: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення строк (не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення), постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя В.Б. Кулик