Справа № 317/1569/24
1-в/317/48/2024
30 квітня 2024 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
представника органу виконання покарань ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
захисника засудженого, адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши в судовому засіданні в режимі відеоконференції з Державною установою «Біленьківська виправна колонія (№ 99)» Міністерства юстиції України в приміщенні Запорізького районного суду Запорізької області подання адміністрації установи виконання покарань про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Новомиколаївка, Новомиколаївського району, Запорізької області, громадянина України, засудженого 13 травня 2020 року Шевченківським районним судом міста Запоріжжя за ч. 1 ст. 115 КК України до позбавлення волі на строк 8 (вісім) років,
До Запорізького районного суду Запорізької області надійшло подання ДУ «Біленьківська виправна колонія (№ 99)» Міністерства юстиції України про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 , яке обґрунтоване тим, що засуджений довів своє виправлення і до нього можливо застосувати норму статті 81 КК України.
Представник адміністрації установи виконання покарань в судовому засіданні наполягав на задоволенні подання з підстав, у ньому зазначених.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 просив суд задовольнити подання та звільнити його умовно-достроково.
Захисник підтримав подання установи виконання покарань щодо умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_5 .
Прокурор в судовому засіданні висловила думку щодо відсутності підстав для задоволення подання, оскільки засуджений не довів свого виправлення.
Суд, вислухавши представника адміністрації, засудженого та його захисника, враховуючи думку прокурора, дослідивши матеріали особової справи засудженого, прийшов до наступних висновків.
Статтею 81 Кримінального кодексу України встановлено сукупність умов, за яких особа, засуджена вироком суду, підлягає умовно-достроковому звільненню від відбування покарання:
1.засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч. 2 ст. 81 КК України);
2.засуджений відбув певну частину строку покарання, яка диференційована в залежності від тяжкості скоєного злочину (ч. 3 ст. 81 КК України).
В матеріалах справи міститься витяг з протоколу постійно діючої комісії установи № 5 від 14 березня 2024 року, відповідно до якого комісією було прийняте рішення про направлення матеріалів про застосування до ОСОБА_5 умовно-дострокового звільнення.
Відповідно до довідки про заохочення та стягнення станом на 14 березня 2024 року засуджений ОСОБА_5 має 1 (одне) заохочення за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки. За період відбування покарання мав 4 (чотири) стягнення, які погашені у встановленому законом порядку.
Судом також враховується висновок адміністрації БВК-99 щодо ступеня виправлення засудженого, відповідно до якого ОСОБА_5 набрав 74 бали при мінімально необхідних 65. Довідкою з бухгалтерії ДУ «БВК-99» встановлено, що виконавчі листи на стягнення боргу з ОСОБА_5 за вироком суду в установі відсутні.
Строк, визначений ч. 3 ст. 81 КК України, необхідний для умовно-дострокового звільнення, засуджений ОСОБА_5 відбув.
Оцінюючи доводи подання установи виконання покарань та обставини, що вбачаються з письмових матеріалів, суд виходить з того, що при розгляді питання про умовно-дострокове звільнення, суди повинні ретельно встановлювати додержання засудженим вимог режиму протягом всього строку відбування покарання.
Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» № 2 від 26 квітня 2002 року.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про недотримання умови, передбаченої ч. 2 ст. 81 КК України, оскільки матеріалами справи не підтверджено те, що ОСОБА_5 сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення. З матеріалів справи вбачається, що засуджений протягом строку відбування покарання мав чотири стягнення. Вказане, на думку суду, свідчить про нестабільність його поведінки та, відповідно, про передчасність на даний момент висновку адміністрації установи про те, що засуджений довів своє виправлення.
Враховуючи те, що умовно-дострокове звільнення засудженої особи потребує беззаперечних умов і є винятковим заходом, суд не бачить підстав для залишення поза увагою нестабільного відношення засудженого ОСОБА_5 до своєї поведінки протягом всього строку покарання, яка має бути достатньою для висновку про те, що він довів своє виправлення.
З огляду на вищевикладене, враховуючи положення статті 81 КК України, суд приходить до висновку про неможливість на даний час задовольнити подання установи виконання покарань щодо умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_5 .
На підставі ст. 81 КК України, керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, суд,
Подання Державної установи «Біленьківська виправна колонія (№ 99)» Міністерства юстиції України про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, оскільки засуджений на даний час не довів свого виправлення.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1