Біляївський районний
Кіпенко 1 м. Біляївка Біляївський район Одеська область Україна 67600
03.02.2012 Справа № 1506/72/2012
Провадження 2-а/1506/35/2012
3 лютого 2012 р.
Суддя Біляївського районного суду Одеської області Крачкова С.В. розглянувши відповідно ст.183-2 КАС України в порядку скороченого провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення України в Біляївському районі Одеської області про визнання неправомірними дії відповідача щодо обмеження нарахування та виплати одноразової компенсації за втрату годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, зобов'язання перерахувати та виплатити невиплачену компенсацію
Позивачка звернулась до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення України в Біляївському районі Одеської області щодо відмови в нарахуванні та виплаті одноразової компенсації за втрату годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Свої вимоги мотивує тим, що її чоловік ОСОБА_2 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 був інвалідом 2-ої групи і потерпілим 1-ої категорії від наслідків Чорнобильської катастрофи та знаходився на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення України у Біляївському районі.
Після сметрі чоловіка вона звернулася до відповідача з заявою про нарахування їй одноразової компенсації за втрату годувальника згідно вимог ст.48 Закону №796-ХІІ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але листом від 23.11.2011 року їй було відмовлено в цьому та рекомендовано звернутись до Управління Пенсійного фонду України. Але вказане Управління в свою чергу рекомендувало їй звернутись з цього питання до УПСЗН ( відповідач по справі).
Вважає дії відповідача незаконними, а тому звернулась до суду за захистом свого права.
Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 17 січня 2012 року по справі було відкрито скорочене провадження за приписами ст. 183-2 КАС України.. Копія ухвали суду була отримана відповідачем 22.01.2012 року, який, у строки, передбачені ч. 3 ст. 183-2 КАС України, подав письмові заперечення, в якому не визнає вимоги позивача посилаючись на те, що відповідно до постанови КМУ №649 від 20.04.2007 року передбачено одноразова компенсація в разі втрати годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації аварії на ЧАЕС смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою в сумі 7 586 грн.. Для отримання даних коштів позивачка не надала відповідачу необхідні документи, а тому вказана компенсація їй нарахована не була.
З врахуванням того, що у справі наявні та достатні докази, суддя приходить до висновку про можливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання, відтак суддя у відповідності до п.2 ч.4 ст.183-2 КАС України розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Оцінивши повідомлені позивачкою обставини, приймаючи до уваги заперечення відповідача, суддя вважає їх достатніми для прийняття рішення про задоволення позову з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
З посвідчення серії НОМЕР_2 від 28.01.1997року та вкладки до нього №649826 с від 30.09.2010 року вбачається, що він мав статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постаждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту постраждалого населення визначені та закріплені в Законі України від 28.02.1991 р. «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»( далі Закон №796-ХІІ).
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно з положеннями ч.4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
На підставі ст. 48 вказаного Закону України одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на
Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською
катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в
порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Проте, так як вказана норма даного нормативно-правового акту Рішенням Конституційного Суду №10-рп/2008 року від 22.05.2008 року була визнана такою, що не відповідає Конституції України, то використовується Закон у попередній редакції, тобто від 06.06.1996 року.
У ч.1 ст.. 48 даного нормативного акту наголошується на тому, що одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в таких розмірах: інвалідам I групи - 60 мінімальних заробітних плат; інвалідам II групи - 45 мінімальних заробітних плат; інвалідам III групи - 30 мінімальних заробітних плат; дітям-інвалідам - 10 мінімальних заробітних плат; сім'ям, які втратили годувальника - 60 мініямальних заробітних плат.
З акту №33 від 8.04.2011 року вбачається, що смерть ОСОБА_2 пов'язана з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.
23.11.2011 року на своє звернення ОСОБА_1 отримала від відповідача відмову на її звернення щодо виплати компенсації у зв'язку з втратою годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою та безпідставно рекомендовано звернутись до Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі.
Оскільки відповідачем не виконані вимоги ст.48 Закону України № 796-ХІІ, то на нього необхідно покласти обов'язок провести нарахування та виплатити позивачці одноразову компенсацію за втрату годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою,, виходячи з положень ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'в редакції від 06.06.1996 року та ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
У відповідності до ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.
Керуючись ст.ст. 2,7-9, 11, 71, 158-163, 183-2, 256 КАС України, Конституцією України, Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення України в Біляївському районі Оденської області про визнання неправомірними дії відповідача щодо обмеження нарахування та виплати одноразової компенсації за втрату годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, зобов'язання перерахувати та виплатити невиплачену компенсацію-задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення в Біляївському районі Одеської області щодо обмеження нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової компенсації за втрату годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»- 60 мінімальних заробітних плат .
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення в Біляївському районі Одеської області здійснити перерахування та виплатити ОСОБА_1 одноразову компенсацію за втрату годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у розмірі, встановленому ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»- 60 мінімальних заробітних плат на день виплати з урахуванням виплачених сум..
Допустити негайне виконання постанови суду.
На постанову суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 діб до Одеського апеляційного адміністративного суду через Біляївський райсуд.
Суддя С.В.Крачкова