29 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 160/17308/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 року в адміністративній справі №160/17308/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просила:
- визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №045750021891 від 12.05.2023 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з недосягненням пенсійного віку та відсутністю пільгового стажу за Списком №1 ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до пільгового страхового стажу ОСОБА_1 період пільгової роботи в ПРАТ “МК “Азовсталь” за повний 2009 рік, який включено до періоду пільгової роботи з 12.07.2007 року по 24.06.2015 року, на посаді машиніста крану металургійного виробництва, зайнятої на гарячих роботах, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах (Список № 1), відповідно до п.“а” ч.1 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” на підставі її заяви №7298 від 08.05.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, з урахуванням п.“а” ч.1 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 року позов задоволено частково. Визнано неправомірним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №045750021891 від 12.05.2023 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з недосягненням пенсійного віку та відсутністю пільгового стажу за Списком №1 ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до пільгового страхового стажу ОСОБА_1 період пільгової роботи в ПРАТ “МК “Азовсталь” за повний 2009 рік, який включено до періоду пільгової роботи з 12.07.2007 року по 24.06.2015 року, на посаді машиніста крану металургійного виробництва, зайнятої на гарячих роботах, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах №7298 від 08.05.2023 року та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1073,60 грн. В іншій частині позовних вимог відмовив.
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з недосягненням пенсійного віку та з відсутністю пільгового стажу за Списком №1 (7 років 6 місяців).
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
Так, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 08.05.2023 року, звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 1.
Зазначена заява позивача за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 12.05.2023 року за №045750021891 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у зв'язку з недосягненням пенсійного віку та з відсутністю пільгового стажу за Списком №1 (7 років 6 місяців).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою пунктом 1 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Натомість згідно з пунктом “а” статті 13 Закону № 1788-XII в чинні редакції, згідно із висновками рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року N 1-р/2020, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 ( 36-2003-п ) виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 року у справі №360/3611/20.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ, а не Закону № 1058-ІV.
Тому доводи пенсійного органу, що позивач не досягла необхідного віку для призначення пільгової пенсії є необґрунтованими та безпідставними, оскільки позивач на час звернення із заявою про призначення пенсії досягла 45 років.
Щодо доводів пенсійного органу, викладених у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 12.05.2023 року за №045750021891, слід зазначити наступне.
Частиною другою пунктом 1 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є належність його професії, посади до пільгової, тобто до Списку №1 в даному випадку, та підтвердження шкідливих умов праці за результатами проведеної атестації робочого місця, а також наявність достатньої кількості пільгового стажу на таких роботах та досягнення відповідного віку, встановленого законом.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Відповідно до п. 1 зазначеного Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За змістом приписів пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
З аналізу наведених законодавчих приписів, зокрема, ст.62 Закону №1788-XII та п.1 Порядку №637, слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
З копії трудової книжки ОСОБА_1 , серії НОМЕР_1 , наданої до суду, встановлено, що в період:
- з 12.07.2007 по 17.05.2012 року позивач працювала у рейкобалковому цеху на посаді машиніста крана металургійного виробництва №41, зайнята на гарячих роботах ділянки стану 4 в ПрАТ “МК “Азовсталь”.
Так, протягом вказаного періоду роботи позивача чинними були Списки №1, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від від 16.01.2003 року №36.
Згідно з довідки від 29.03.2023 року №03.03.01-420/к про підтвердження наявного стажу роботи, ОСОБА_1 працювала повний робочий день в ПрАТ “МК “Азовсталь” з 12.07.2007 по 24.06.2015 року, виконувала роботи у цеху рейкобалковому, за професією, посадою машиніста крана металургійного виробництва, зайнята на гарячих роботах, що передбачено Спсиком №1 Розділ ІІІ підрозділ 3а.
З огляд на вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що період роботи ОСОБА_1 за 2009 рік у ПрАТ “МК “Азовсталь” підлягає зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1.
З огляду на наведене задоволенню підлягає вимога позивача про визнання неправомірним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №045750021891 від 12.05.2023 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з недосягненням пенсійного віку та відсутністю пільгового стажу за Списком №1 ОСОБА_1 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до пільгового страхового стажу ОСОБА_1 період пільгової роботи в ПРАТ “МК “Азовсталь” за повний 2009 рік, який включено до періоду пільгової роботи з 12.07.2007 року по 24.06.2015 року, на посаді машиніста крану металургійного виробництва, зайнятої на гарячих роботах, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
При цьому, належним способом відновлення поновлених порушених прав позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах №7298 від 08.05.2023 року та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Керуючись ст. 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 року в адміністративній справі №160/17308/23 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 року в адміністративній справі №160/17308/23 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко