06 березня 2024 року м. Дніпросправа № 340/1640/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 року в адміністративній справі №340/1640/23 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішень,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі - відповідач, ГУ ДПС), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 06.03.2023 року №000/1358/0902 відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування штрафу у сумі 6800,00 грн.;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 06.03.2023 року №000/1359/0902 відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування штрафу у сумі 17000,00 грн.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 року задоволено позовні вимоги, а саме суд:
Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області про застосування фінансових санкцій від 06.03.2023 року №000/1358/0902, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафну санкцію у сумі 6800 грн.
Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області про застосування фінансових санкцій від 06.03.2023 року №000/1359/0902, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафну санкцію у сумі 17000 грн.
Стягнув на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснені нею судові витрати: на оплату судового збору в сумі 5368,00 грн.; на правничу допомогу у розмірі 8052,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (ЄДРПОУ ВП 43995486).
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове яким відмивати у задоволені позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що листом від 08.02.2023 року Ns2133/112-23 (вх. ГУ ДПС від 28.02.2023 року Ns3146/5) до ГУ ДПС у Кіровоградській області для розгляду надійшли матеріали адміністративної справи, складеного інспектором ЮПСП Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області старшим лейтенантом поліції Суховенко Т. (протокол про адміністративне правопорушення від 28.01.2023 року серія ВАВ № 328383).
Відповідно до матеріалів адміністративної справи, 28.01.2023 року в придорожньому кафе «Пузо», в якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , розташованого за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, с. Йосипівна приватним підприємцем ОСОБА_1 була здійснена реалізація алкогольних напоїв неповнолітній ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області серія ВАВ № 328383 від 28.01.2023 року, з яким приватний і підприємець ОСОБА_1 ознайомилася та підписала; поясненнями ОСОБА_1 , яка вказала, що 28.01.2023 року до придорожнього кафе «Пузо», в якому вона працює продавцем близько 17 год., 15 хв. зайшла дівчина та попросили продати їй 1 пляшку пива «Гараж» (вміст алкоголю 6.0%). Вказаний товар вона продала не запитавши документи, які засвідчують вік особи; поясненнями ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка вказала, що 28.01.2023 року вона в с. Йосипівка зайшла до придорожнього кафе «Пузо» та придбала 1 пляшку пива І «Гараж» (вміст алкоголю 6.0%), при цьому продавець не запитала про її вік та не попросила пред'явити документ, який його підтверджує.
В судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
Листом від 08.02.2023 року №2133/112-23 (вх. ГУ ДПС від 28.02.2023 року №3146/5) до ГУ ДПС у Кіровоградській області для розгляду надійшли матеріали, складені інспектором ЮП СП Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області старшим лейтенантом поліції Суховенко Т.А. (протокол про адміністративне правопорушення від 28.01.2023 року серія ВАВ № 328383 з додатками) (а.с.41зв. - 46зв.).
Так, 28.01.2023 року в придорожньому кафе «Пузо», в якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , розташованого за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, с. Йосипівна приватним підприємцем ОСОБА_1 була здійснена реалізація алкогольних напоїв неповнолітній ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі вказаного, складено протокол про адміністративне правопорушення Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області серія ВАВ № 328383 від 28.01.2023 року, з яким приватний і підприємець ОСОБА_1 ознайомилася та підписала.
Також матеріали справи містять пояснення ОСОБА_1 , яка вказала, що 28.01.2023 року до придорожнього кафе «Пузо», в якому вона працює продавцем близько 17 год, 15 хв. зайшла дівчина та попросили продати їй 1 пляшку пива «Гараж» (вміст алкоголю 6.0%). Вказаний товар вона продала не запитавши документи, які засвідчують вік особи.
Пояснення ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка вказала, що 28.01.2023 вона в с. Йосипівка зайшла до придорожнього кафе «Пузо» та придбала 1 пляшку пива І «Гараж» (вміст алкоголю 6.0%), при цьому продавець не запитала про її вік та не попросила пред'явити документ, який його підтверджує.
Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області відповідно до вимог підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, статті 113 Податкового кодексу України, абзацу 14 частини 2 статті 17, пункту 2 частини 1 статті 153 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального”, п. 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790, винесені оскаржувані рішення №000/1358/0902 від 06.03.2023 року стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування штрафу у сумі 6800,00 грн. у зв'язку з порушенням п.2 ч.1 ст.153 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального”, а також №000/1359/0902 від 06.03.2023 року про застосування штрафу у сумі 17000,00 грн., у зв'язку з порушенням ч.21 ст.15 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального” (а.с.14-17).
Вказані рішення були винесені на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 28.01.2023 року серії ВАВ № 328383 (а.с.18).
Відповідно до пояснень свідка ОСОБА_1 , наданих в суді першої інстанції (а.с.61), яка зазначила, що працює як фізична особа-підприємець з листопада 2022 року. Близько 17 години до неї в магазин забігли двоє поліцейських, які запитали чи є у неї відеокамери на дворі. Також запитали, чи дівчина брала у неї пиво. Вона повідомила, що взяла безалкогольний напій і пішла. Потім вони знайшли дівчину, яка була залякана. З огляду на зазначену ситуацію вона сама розгубилась, адже не зрозуміла поведінку поліцейських, при тому що все відбувалось без свідків та жодної фіксації будь якими засобами. Тому і писала свої пояснення під диктовку. На даний час є ліцензія на продаж пива.
Також пояснила, що станом на 28.01.2023 року у неї не було ліцензії на продаж пива.
В якості свідка, судом першої інстанції допитано інспектора з ювенальної превенції СП Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 (а.с.89), яка пояснила, що у вечірню добу під час відпрацювання закладів щодо продажу неповнолітнім особам алкогольних напоїв помітила як неповнолітня особа виходить з магазину із слабоалкогольним напоєм. В подальшому з'ясовано, що дійсно неповнолітній особі було продано слабоалкогольний напій “Garage” в скляній пляшці. Зазначила, що була лише фотофіксація неповнолітньої на власний телефон, при цьому її обличчя було заретушоване. Фото здійснювала лише біля магазину. Додатково зазначила, що дійсно задиктувала позивачці текст написання пояснення, але не примушувала його підписувати. На запитання судді про наявність доказів продажу неповнолітній особі слабоалкогольного напою, пояснила що єдиним доказом є оформлений нею протокол за даною подією. На запитання судді чи знаходиться неповнолітня ОСОБА_2 у них на обліку пояснила, що дійсно знаходиться на профілактичному обліку, оскільки перебуває в складних життєвих обставинах, де опікуном є її дідусь.
09 березня 2023 року Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Благовіщенської міської ради Кіровоградської області було винесено постанову про закриття справи про адміністративне правопорушення за №40 від 09.03.2023 року про притягнення ФОП ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною 2 статті 156 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення та закрито справу про адміністративне правопорушення (а.с.20).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, колегія суддів зазначає наступне.
Стосовно питання дотримання відповідачем порядку проведення перевірки, суд зазначає наступне.
В частині другій статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального” від 19.12.1995 року № 481/95-ВР визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.
За правилами статті 15 Закону № 481/95 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років (пункт 2 частини першої статті 15-3 Закону № 481/95).
Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 481/95 за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000 гривень; порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6 800 грн (абзаци 5, 9 частини другої статті 17 Закону № 481/95).
Отже, Закон № 481/95 забороняє здійснювати продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18-ти років, а також здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями (крім столових вин) за відсутності відповідної ліцензії. У разі здійснення зазначеної діяльності до суб'єкта господарювання застосовується відповідна відповідальність.
При цьому, виходячи зі змісту наведених положень законодавства, визначальним для вирішення питання застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій є саме факт реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності відповідних ліцензій та з порушенням встановленого порядку (в заборонених місцях, забороненими особами або забороненим особам тощо).
Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790.
Відповідно до пункту 5 зазначеного Порядку підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій, останнє прийнято на підставі матеріалів правоохоронних органів - протокол про адміністративне правопорушення.
На підтвердженням наведеного правопорушення, відповідачем до суду було подано пояснення позивача та неповнолітньої.
В свою чергу, позивач заперечує факт продажу неповнолітній особі.
З матеріалів справи вбачається, що будь-яких належних, достатніх та допустимих доказів продажу позивачем неповнолітній особі, зокрема фіскального чеку, фото- відео фіксацію, відповідачем до суду не надано.
Також, відповідачем не було надано до суду доказів опису придбаної неповнолітньою особою алкогольної продукції.
Згідно частини 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 77 КАС України, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Також, суд зазначає, що порядок використання фото та відео техніки встановлюється п. 9 ч.1 ст.31 та ст.40 Закону № 580-VIII.
При цьому норма статті 31 Закону № 580-VIII є загальною нормою, яка безпосередньо не регламентує порядок застосування технічних приладів та технічних засобів.
Спеціальною нормою, яка регламентує порядок застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису є ст. 40 Закону України «Про національну поліцію».
Статтею 40 Закону № 580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Чинні норми передбачає покладення на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності правопорушення у діях особи, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.
Позивач свою вину не визнала.
У якості доказу вчинення правопорушення відповідачем надано протокол про адміністративне правопорушення, пояснення позивача та свідка.
Проте, з копії чеку вбачається, що продавцем (касиром) значиться інша особа ніж позивач.
Позиції щодо наявності фіскального чеку як доказу вчинення адміністративного правопорушення дотримується Верховний Суд у постанові від 23.04.2019 року у справі № П/811/1217/16.
Суд зазначає, що сам факт визнання особою вини не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності. Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 537/2088/17.
Також, як зазначалось, адміністративною комісією 09 березня 2023 року було винесено постанову про закриття справи про адміністративне правопорушення за №40 від 09.03.2023 року про притягнення ФОП ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною 2 статті 156 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення та закрито справу про адміністративне правопорушення (а.с.20).
Відповідно до ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, наведеним судовим рішенням було встановлено факт не підтвердження вчинення позивачем інкримінованого їй правопорушення, а саме продаж алкогольних напоїв неповнолітній, а тому застосування до позивача, як суб'єкта господарювання, фінансових санкцій за вказане правопорушення на підставі спірного рішення також є протиправним.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 року в адміністративній справі №340/1640/23 - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 року в адміністративній справі №340/1640/23 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 29 квітня 2024 року.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко