79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
01.11.06 Справа № 10/128
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Процика Т.С.
суддів Галушко Н.А.
Юрченка Я.О.
при секретарі судового засідання Трускавецькому В.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у м. Рівне від 23.06.2006 року № 8650/10-15
на постанову Господарського суду Рівненської області від 20.06.2006р.
у справі № 10/128
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Іскра Плюс», м. Рівне
до відповідача ДПІ у м. Рівне, м. Рівне
про визнання нечинним рішення
за участю представників:
від позивача -не з'явився;
від відповідача - Оніщук В.П. -головний державний податковий інспектор;
Представнику відповідача, права і обов'язки, передбачені ст.49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), роз'яснено.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 06.09.2006р., з підстав зазначених у ньому, внесено зміни у склад колегії суддів, введено у склад колегії суддів замість судді Галушко Н.А. суддю Духа Я.В.
04.10.2006р. розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду внесено зміни у склад колегії суддів, введено у склад колегії суддів замість судді Духа Я.В. суддю Галушко Н.А.
Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду від 06.09.2006р., 11.10.2006р. У судовому засіданні 04.10.2007р., оголошувалась перерва до 11.10.2006р.
Сторони належним чином повідомлені про час, дату і місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, які є в матеріалах справи.
Постановою Господарського суду Рівненської області від 20.06.2006р. у даній справі, суддя Юрчук М.І., позов задоволено в повному обсязі, рішення про застосування штрафних санкцій, яке виніс податковий орган -Рівненська об'єднана державна податкова інспекція 17.03.2006р. за № 0000702343/0/23-235 -визнано нечинним у повному обсязі з моменту його прийняття.
Постанова місцевого господарського суду мотивована положеннями норм ст.ст.15, 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст.ст.111, 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а також тим, зокрема, що:
- відповідач не довів, що представники податкового органу діяли в межах і спосіб, визначені законом, зокрема Законом України «Про державну податкову службу в Україні», оскільки наказу на здійснення позапланової перевірки позивача суду не надано, як не наведено і підстави для проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення;
- наданий суду відповідачем план-графік проведення перевірок відділу оперативного контролю ДПА в Рівненській області на березень 2006 року не може слугувати законною підставою для проведення позапланової перевірки, оскільки є внутрішнім документом податкового органу, який не містить ні номеру, ні дати.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у м. Рівне подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Рівненської області від 20.06.2006 р. у справі № 10/128 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Скаржник в апеляційній скарзі посилається зокрема на те, що не погоджується з постановою Господарського суду Рівненської області від 20.06.2006р. у даній справі, оскільки судом невірно застосовано норми матеріального та процесуального права.
У запереченні на апеляційну скаргу ТзОВ «Іскра Плюс»просить постанову Господарського суду Рівненської області від 20.06.2006 р. у справі № 10/128 залишити без змін, а апеляційну скаргу ДПІ у м. Рівне - без задоволення з підстав правомірності і обґрунтованості постанови.
06.09.2006р. представником відповідача подано клопотання Львівському апеляційному господарському суду про виклик свідків у судове засідання, оскільки їм можуть бути відомі обставини, що належить з'ясувати у справі.
З врахуванням даного клопотання апеляційним господарським судом ухвалою від 06.09.2006р. у судове засідання були викликані свідки:
1) директор ТзОВ «Ікра Плюс»Кольцун Ольга Валеріївна, м. Рівне, вул. Стефановича, буд. 3, кв. 2 (юридична адреса ТзОВ «Ікра Плюс»- м. Рівне, вул. Грушевського, буд. 42, кв. 24);
2) бармен кафе «Абажур»Пивовар Олена Миколаївна, м. Рівне, вул. Гагаріна, буд. 1, кв. 47 (адреса місця праці (кафе «Абажур») - м. Рівне, вул. Княгині Ольги, 17А).
Повістки про виклик в якості свідків даних осіб, а також копії ухвали апеляційного господарського суду від 06.0.2006р. у даній справі, були направлені рекомендованими листами з повідомленням про вручення на обидві адреси, зазначені в ухвалі суду апеляційної інстанції від 06.09.2006р. у даній справі (місце проживання, місце праці). Повістки про виклик були вручені згаданим вище особам, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, які є в матеріалах справи.
У судове засідання, призначене на 04.10.2006р., в якості свідків директор ТзОВ «Ікра Плюс»Кольцун Ольга Валеріївна та бармен кафе «Абажур»Пивовар Олена Миколаївна не з'явились, причин неявки не повідомили.
Згідно з ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.
Суд порадившись на місці вирішив продовжити розгляд даної справи по суті.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі, а також поясненнях, наданих у судовому засіданні.
Обставини, що мають значення для справи, які встановлені судом першої інстанції.
ТзОВ «Іскра Плюс»звернулось до господарського суду з позовом до ДПІ у м. Рівне про визнання нечинним рішення про застосування штрафних санкцій Рівненської об'єднаної державної податкової інспекція від 17.03.2006р. за № 0000702343/0/23-235.
Як встановлено судом першої інстанції і це вбачається з матеріалів справи, Працівниками податкового органу -Державної податкової адміністрації у Рівненській області проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності з питань дотримання податкового законодавства
За результатами проведеної перевірки встановлено порушення вимог статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», про що складено акт від 06 березня 2006 р. № 004869 (а.с.а.с.20-21).
Акт перевірки представник суб'єкта господарювання підписала без заперечень.
Податковим органом - Рівненською об'єднаною державною податковою інспекцією 17 березня 2006 р. на підставі акту перевірки прийнято рішення про застосування штрафних фінансових санкцій за № 0000702343 /0/23-235 до позивача на суму 2314 грн. 00 коп.(а.с.11).
В порядку, визначеному п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», позивач рішення податкового органу не оскаржував.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заслухавши пояснення, осіб, які беруть участь у справі, у судових засіданнях, суд встановив наступне.
Оскаржуючи рішення про застосування штрафних фінансових санкцій № 00-00702343/0/23-235 до Господарського суду Рівненської області, як суду адміністративної юрисдикції відповідно до Прикінцевих та перехідних положень КАС України, позивач зазначив, що податковим органом порушено вимоги статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»- за 10 днів до початку перевірки не надано повідомлення на проведення такої перевірки, якщо така перевірка була плановою. Якщо така перевірка позапланова - працівниками податкового органу не надано копії наказу на проведення позапланової перевірки.
За змістом частини 1 статті 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
В силу частини 1 статті 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
У даному випадку на позивача поширюється дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»в частині здійснення розрахунків підакцизною групою товарів.
Відповідно до частини 4 статті 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Статтями 111 та 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»визначено порядок проведення планових та позапланових документальних перевірок.
За змістом частини 1 статті 112 Законe України «Про державну податкову службу в Україні»посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
У судовому засіданні детально розглянуто повноваження працівників податкового органу на проведення перевірки, досліджено копії направлення, на підставі яких вони приступили до здійснення перевірки.
У супереч пункту 1 частини 1 зазначеної вище норми Закону у направленнях на перевірку не зазначено мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки.
У ході розгляду справи як у суді першої так і апеляційної інстанції суд встановлював обставину - який вид носила перевірка, проведена у закладі громадського харчування позивача.
Представник відповідача зазначив суду, що це не була ні планова ні позапланова перевірка, а це перевірка, яка проведена на виконання на плану-графіку проведення перевірок відділу оперативного контролю ДПА в Рівненській області на березень 2006 року.
Такі твердження відповідача, як належне обґрунтування заперечень позову так і апеляційної скарги, є безпідставними, оскільки відповідно до частини 7 статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду.
Таким чином така перевірка суб'єкта господарювання мала б бути податковим органом проведена як позапланова із усіма відповідними наслідками.
Частина 8 статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»визначає, що позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
При цьому платник податку має допустити працівників податкового органу до проведення перевірки, якщо у копії наказу зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Частиною 2 статті 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»визначено, що ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової а6о позапланової виїзної перевірки.
Наведене, матеріали справи, не дають підстав для достовірного висновку про те, що у даному випадку, представники податкового органу діяли в межах і спосіб, визначених законом, зокрема Законом України «Про державну податкову службу в Україні», оскільки наказу на здійснення позапланової позивача суду не надано, в якому були б зазначені підстави для проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Наданий план-графік проведення перевірок відділу оперативного контролю ДПА в Рівненській області на березень 2006 року не є законною підставою для проведення позапланової перевірки, оскільки є внутрішнім документом податкового органу, який не містить ні номеру, ні дати. Також він не може вважатися документом для здійснення плановою перевірки, оскільки такі питання врегульовуються національним планом проведення перевірок суб'єктів підприємницької діяльності, який затверджується головою ДПА України або його заступниками.
Згідно із ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1, п.3, п.4 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Акт перевірки, на підставі якого прийняте оспорене рішення про застосування штрафних санкцій, у даному випадку не є належним та допустимим доказом у розумінні ст. 70 КАС України.
Згідно із ч.1, ч.2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтували правомірність і підставність прийняття оспореного рішення про застосування фінансових санкцій.
Щодо поданого представником позивача клопотання про присудження на підставі ст.ст.87, 90 КАС України з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Іскра Плюс»500 грн., то апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Дане клопотання мотивоване тим, що у зв'язку з оскарженням ДПІ у м. Рівне постанови Господарського суду Рівненської області у даній справі, для участі в розгляді справи Львівським апеляційним господарським судом ТзОВ «Іскра Плюс»уклало договір про надання юридичних послуг з адвокатом Петрійчук Тетяною Петрівною; вартість договору складає 500 грн., які оплачені ТзОВ «Іскра Плюс»готівкою, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 10 від 31 серпня 2006 року.
Згідно з ч.1, п.1 ч.2 ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу.
Згідно з ст.90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. У разі звільнення сторони від оплати надання їй правової допомоги витрати на правову допомогу здійснюються за рахунок Державного бюджету України. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Апеляційному господарському суду було подано тільки договір про надання послуг адвоката № 08-10 та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 10 від 31 серпня 2006 року. Проте, дані документи свідчать лише про укладення договору та про перерахування суми коштів за договором. Документів (акту виконаних робіт тощо), які б підтверджували реальне виконання вищезгаданого договору про надання адвокатських послуг позивачем та його представником не подано.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні клопотання представника позивача щодо присудження на підставі ст.ст.87, 90 КАС України з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Іскра Плюс»500 грн.
Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 62, 65, 67, 69, 70, 71, 86, 87, 90, 158, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Львівський апеляційний господарський УХВАЛИВ:
Залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.
Дана ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена в порядку і строки, визначені ст.ст. 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий-суддя Процик Т.С.
суддя Галушко Н.А.
суддя Юрченко Я.О.