Справа № 349/568/24
Провадження № 1-кп/349/98/24
іменем України
29 квітня 2024 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, яке було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024091210000042 щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився, зареєстрований і проживає в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, вдівця, який не працює, згідно ст.89 КК України раніше несудимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3
захисник ОСОБА_5
встановив:
ОСОБА_3 вчинив умисні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану.
Кримінальне правопорушення вчинено за таких встановлених судом обставин.
У період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, терміни якого неодноразово продовжувалися, а саме: наприкінці січня 2024 року (більш точний час органом досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_3 тимчасово проживав у будинку співмешканки його племінника - ОСОБА_6 . Оскільки йому було достовірно відомо, що ОСОБА_6 відсутня за місцем проживання, у нього виник злочинний умисел на таємне викрадення належного їй майна. З цією метою він зайшов у спальну кімнату, де діючи умисно з корисливих спонукань в умовах воєнного стану з сумочки ОСОБА_6 таємно викрав належні їй мобільний телефон марки "Itel" серії "Vision 1 Pro" моделі "L6502" об'ємом пам'яті 2/32 Gb кольору "Ice Cristal Blue" вартістю1633 гривні.
Викрадене майно забрав з собою, після чого залишив територію домоволодіння.
Таким чином своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 заподіяв потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду в розмірі 1633,00 грн.
Обвинувачений ОСОБА_3 у інкримінованому йому кримінальному правопорушені, передбаченому ч.4 ст.185 КК України, визнав себе виним повністю за обставин, які викладені в обвинувальному акті, а інші учасники судового провадження не заперечували щодо розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, а тому суд, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Дослідження фактичних обставин справи було обмежено допитом обвинуваченого.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 надав показання, що у період з листопада 2023 року по січень 2024 року проживав у будинку, який належить співмешканці його племінника. За проживання оплачував кошти, які отримав від продажу земельного паю. У січні 2024 року, більш точно дату вчинення кримінального правопорушення вказати не може, він зайшов у кімнату ОСОБА_6 і з сумочки викрав мобільний телефон. Після чого пішов з домоволодіння. У подальшому телефон продав за 50 грн. односельчанину. У вчиненому щиро розкаявся , просив суд суворо його не карати.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч.4 ст.185 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану .
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами., що зазначено в ч.2 ст.50 КК України.
За загальними положеннями призначення покарання, які зазначені в приписах частин 1 та 2 статті 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Підстави для призначення більш м'якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу за вчинене кримінальне правопорушення, визначаються статтею 69 цього Кодексу.
За змістом частини 1 статті 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, визнання вини.
Обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Згідно з досудової доповіді, складеної 22 квітня 2024 року Івано-Франківським районним сектором №3 в Івано-Франківській області філії державної установи «Центр пробації», ризик вчинення ОСОБА_3 повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінюється як середній, що свідчить про можливість виправлення його без ізоляції від суспільства.
Враховуючи висновок з досудової доповіді щодо можливості виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, вартість викраденого майна, дані про особу винного, який раніше притягався до кримінальної відповідальності, однак судимість погашена, вдівець, дітей на утриманні немає, по місцю проживання характеризується добре, на обліку в психіатра не перебуває, однак перебуває на обліку в нарколога з діагнозом F 10.2, не визнаний особою з інвалідністю першої або другої групи, обставини, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, визнання вини а також позицію сторони обвинувачення щодо призначення йому покарання з застосуванням ч.1 ст.69 КК України у виді громадських робіт, заяву потерпілої ОСОБА_6 від 29 квітня 2024 року, в якій вона зазначила про відсутність будь-яких претензій до ОСОБА_3 , просить обвинуваченого суворо не карати, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України дійшов висновку про перехід до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 4 ст. 185 КК України, у виді громадських робіт на строк 180 (сто вісімдесят) годин.
Таке призначене обвинуваченому покарання на думку суду є справедливим та законним з врахуванням усіх фактичних обставин в кримінальному провадженні в їх сукупності, та буде відповідати ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого і є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Потерпіла не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, у заяві від 11 грудня 2023 року зазначила, що немає жодних претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого.
Питання речових доказів необхідно вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.
На проведення судової товарознавчої експертизи було витрачено кошти в сумі 1514,56 грн, які є процесуальними витратами та на підставі ч.2 ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
На час ухвалення вироку до обвинуваченого застосований запобіжний захід - особисте зобов'язання, який до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.
За ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Ухвалою слідчого судді Рогатинського районного суду суду Івано-Франківської області від 04 березня 2024 року року накладено арешт на тимчасово вилучене майно: мобільний телефон «Іtel» ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , який належить потерпілій ОСОБА_6 , який слід скасувати.
Керуючись ст. 368 -370, 373- 374 КПК України,
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання з застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді громадських робіт на строк 180 (сто вісімдесят) годин.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_3 залишити без змін - особисте зобов'язання.
Скасувати арешт тимчасово вилученого майна мобільний телефон «Іtel» ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , який був накладений ухвалою слідчого судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 04 березня 2024 року.
Речовий доказ - мобільний телефон «Іtel» ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 повернути потерпілій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительці АДРЕСА_2 .
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України на суму 1514,56 грн (висновок №СЕ-19/109-24/3200 від 11 березня 2024 року).
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження - за їх заявою.
Суддя ОСОБА_1