11 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 160/14870/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Олефіренко Н.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Львівської митниці на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 в адміністративній справі №160/14870/23 (суддя Коренева А.О.) за позовом Приватного підприємства "Харків-Полімер" до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року позов підприємства «Харків-Полімер» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення задоволений.
13 вересня 2023 року до суду надійшла заява приватного підприємства «Харків-Полімер» про ухвалення додаткового рішення, у якій просили: стягнути з Львівської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства "ХАРКІВ-ПОЛГМЕР" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. згідно додаткової угоди № 1 від 12.06.2023 року до Договору про надання правничої (правової) допомоги № 41 від 12.06.2023 року.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 заяву задоволено . Стягнути на користь Приватного підприємства «Харків-Полімер» за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці судові витрати, на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, Львівська митниця подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати додаткове рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу. Відповідач вважає, що розмір витрат є неспівмірним зі складністю справи. Також, за позицією відповідача, витрати на правничу допомогу не підтвердженні належними та допустимими доказами.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно зі статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на аргументи скаржника щодо не співмірності та нерозумності відшкодованих судом позивачу понесених витрат, з огляду на таке.
Так, принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п'ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 6,7 статті 134 КАС України).
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд першої інстанції дослідив зміст наданих позивачем документів, які містять опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, розмір визначеного гонорару.
Вказуючи на не співмірність стягнутих витрат із складністю справи, відповідач не вказує про те, який гонорар адвоката є справедливим у контексті складності цієї справи, та який зазвичай застосовуються при визначенні винагороди адвоката.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У спірному випадку Договором визначено порядок формування вартості послуг (гонорар адвоката).
Отже, умови щодо встановленого договором розміру гонорару адвоката відповідають приписам ст. 30 Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» та п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України.
Таким чином, суд першої інстанції, дослідивши умови укладеного договору про надання правової допомоги, оцінивши у контексті названих процесуальним законом критеріїв співмірності, зазначений позивачем розмір витрат на оплату послуг адвоката, дійшов правомірного висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу.
Щодо аргументів відповідача про відсутність доказів фактично понесених позивачем витрат на правничу допомогу слід зазначити те, що такими доказами є: копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Сергєєвої Маї Шаукатівни серія ДП №2834 від 21 серпня 2014 року; договір про надання правничої допомоги № 41 від 12 червня 2023 року; копія ордера на надання правничої (правової) допомоги до договору № 41 року від 12 червня 2023 року; копія додаткової угоди №1 від 12 червня 2023 року до договору №41 року від 12 червня 2023 року; копію рахунку № 83 від 13.06.2023 року на суму 5 000 грн.; копія Акту № 103 від 11.09.2023 року на суму 5 000 грн.; копія платіжного доручення №2907 від 12.09.2023 року.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд апеляційної інстанції, враховуючи обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, керуючись, принципами справедливості та верховенства права, вважає за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу відповідача, а додаткове рішення - скасувати та прийняти нову постанову про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн, а в іншій частині заяви відмовити.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Львівської митниці задовольнити частково.
Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 - скасувати та прийняти нову постанову про стягнення з Львівської митниці (ЄДРПОУ 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь на користь Приватного підприємства "ХАРКІВ-ПОЛГМЕР" ( ЄДРПОУ 37189421) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 гривень (три тисячі гривень 00 копійок).
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя А.В. Суховаров
суддя Н.А. Олефіренко