Біляївський районний
Кіпенко 1 м. Біляївка Біляївський район Одеська область Україна 67600
22.07.2011
Справа № 2-а-982
2011 р.
22 липня 2011 року м. Біляївка
Суддя Біляївського районного суду Одеської області Мельничук Н.І. розглянувши в порядку скороченого провадження цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Біляївської районної Ради Одеської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати дії Управління щодо нарахування та виплати йому одноразової щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік у меншому розмірі ніж це передбачено ст.48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі -Закон №796-12) незаконними та стягнути з Управління на його користь недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік в розмірі 4595 гривень, посилаючись на те, що він є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії інвалідом ІІ групи, тому у відповідності до ст.48 Закону №796-12, йому повинна виплачуватися щорічно одноразова грошова допомога на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат і ця допомога виплачується за місцем проживання органами соціального захисту населення. Однак всупереч вимогам Закону № 796-ХІІ ці виплати здійснювалися відповідачем в розмірах, передбачених постановами КМУ “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 26 липня 1996 року № 836( далі - постанова КМУ № 836), та “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 12 липня 2005 року № 562(далі - постанова КМУ № 562).
По питанню виплати недоотриманої суми на оздоровлення він звертався до відповідача з письмовою заявою, на яку було отримано лист, згідно якого йому було відмовлено в задоволенні його вимог, в зв'язку з чим він змушений звернутися з даним позовом до суду.
Відповідач надіслав суду свої письмові заперечення, та посилався на те, що вимоги позивача є необґрунтованими, оскільки виплати щорічної допомоги на оздоровлення йому здійснювалися в розмірах, встановлених постановою КМУ від 12.07.2005р. № 562, і згідно до Закону України «Про державний бюджет на 2011 рік», згідно яких виплата на оздоровлення становить 120 гривень.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом ІІ групи, і має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ч. 4 ст. 48 Закону № 796-12.
Довідкою Управління підтверджено, що позивач отримував таку допомогу у розмірах, визначених постановами КМУ № 836 і № 562, а саме: в 2011 році -120 гривень.
Разом з тим, відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України'було внесено зміни до ст.48 Закону №796- ХІІ, відповідно до якого одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Зміни внесені до ст.48 Закону №796- ХІІ пунктом 11 ст.28 Закону Україну «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України'рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет) визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до положень ст.152 Конституції України і ст.73 Закону України «Про конституційний Суд України'закони, інші правові акти або окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність і зворотної дії у часі не мають, що свідчить про відновлення дії ст.48 Закону №796-12 в попередній редакції з 22.05.2008 року.
Водночас слід констатувати, що дія ст. 48 Закону №796- ХІІ на 2009 рік не зупинялась, тобто не було жодних законодавчих обмежень щодо виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності до ст.48 Закону №796- ХІІ.
За таких обставин та виходячи з пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами Управління повинно було здійснити виплату щорічної одноразової допомоги на оздоровлення, відповідно до положень ст.48 Закону №796- ХІІ, а не у розмірах визначених постановою КМУ №562.
Виходячи із змісту позовних вимог за захистом яких позивач звернул до суду та повноважень останнього, визначених ст.162 КАСУ, суд вважає можливим визнати протиправною відмову відповідача у перерахунку та виплати не отриманих сум щорічної одноразової допомоги на оздоровлення, виходячи з розмірів, встановлених ч.4 ст.48 Закону №796-12 та зобов'язати суб'єкт владних повноважень провести перерахунок і виплати такої допомоги за 2010 рік з урахуванням раніше отриманих сум.
Задовольняючи позов частково, суд виходить також з того, що позовні вимоги в частині стягнення з Управління грошових сум, визначених позивачем, не ґрунтуються на законі і, оскільки за приписами ч.3 ст. 105 КАСУ, встановивши наявність протиправної поведінки суб'єкта владних повноважень, суд має зобов'язати його до правової поведінки шляхом встановлення обов'язку по нарахуванню та виплаті недоплачених сум, і не може перебирати на себе функції державного органу, якому такі повноваження надані законом.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6, 9, 17, 18, 89, 99, 100, 122, 159-163, 183-2, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 19, 113, 152 Конституції України, Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.07 року та № 10-рп/2008 року від 22 травня 2008 року, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Біляївської районної Ради Одеської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Біляївської районної Ради Одеської області щодо відмови у перерахунку і виплаті ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік виходячи з розміру, передбаченого ч. 4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»-протиправними.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Біляївської районної Ради Одеської області нарахувати ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік у відповідності ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленої відповідним Законом України про Державний бюджет України на момент виплати, і провести відповідні виплати з урахуванням раніше отриманих сум.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення постанови.
Суддя : Н.І. Мельничук