29 квітня 2024 р.Справа № 440/18350/23
Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Русанова В.Б., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 по справі № 440/18350/23
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 задоволено позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
23.04.2024 на рішення суду Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій заявила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування клопотання вказала, що копію оскаржуваного рішення в підсистемі "Електронний суд" не отримувала, рішення від 14.02.2024 отримала лише 22.03.2024, що підтверджується копією "Журналу обліку позовних заяв та інших документів пред'явлених до Військової частини НОМЕР_1 ".
Просить врахувати, що строк на апеляційне оскарження припав на дію в країні воєнного стану, Військової частини НОМЕР_1 - є військовим формуванням, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, персонал скаржника залучається до участі в бойових завданнях. Також просить врахувати велике навантаженням на особу, яка здійснює представництво відповідача в судах.
Дослідивши клопотання апелянта, матеріали справи, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Полтавського окружного адміністративного суду ухвалено 14.02.2024 в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, відповідачем отримано 15.02.2024 о 00:31, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в електронний кабінет системи "Електронний Суд", що спростовує доводи апелянта про не отримання судового рішення в даний спосіб.
Доводи скаржника, що датою отримання оскаржуваного рішення є 22.03.2024 року, а саме дата реєстрації вказаного рішення у журналі вхідної кореспонденції відповідача є помилковими, оскільки відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, а проставлена дата вхідної кореспонденції свідчить лише про внутрішню реєстрацію документа.
Відповідно до вимог процесуального законодавства, часом вручення процесуальних документів в електронній формі є дата отримання судом повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу (п. 2 ч.1 ст.127, п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України).
З урахуванням наведеного, наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного листа в електронний кабінет системи "Електронний Суд" є належним доказом підтвердження отримання копії судового рішення скаржником.
Доказів неотримання рішення від 31.01.2024 через систему "Електронний суд" апелянтом не надано.
Як на поважність підстав пропуску строку апелянт посилається на введення воєнного стану на території країни, залучення працівників до виконання бойових (спеціальних) завдань.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.
Відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Так, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який, після його продовження, діє до цього часу.
Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до ч.1 ст. 121 КАС України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такими обставинами.
При цьому, суд наголошує, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.
Апелянт вказує, що є військовим формування, персонал якого залучений до виконання бойових (спеціальних) завдань, проте доказів, відповідно до ч.1 ст.77 КАС України на підтвердження вказаних обставин не надає.
Посилання скаржника на внутрішні організаційні процеси у роботі відповідача без надання відповідних доказів, не можуть бути прийняті судом до уваги та слугувати підставою для задоволення клопотання скаржника.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Отже, обставини наведені скаржником у клопотанні про визнання причин пропуску строку поважними та поновлення такого строку не підтверджені належними доказами, також апелянтом не наведено обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 26 вересня 2022 року у справі № 560/403/22.
Таким чином, оцінивши доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, оскільки зазначені апелянтом обставини не є об'єктивними, не пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі.
Суд вказує, що для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку апеляційного оскарження, апелянт не позбавлений можливості підтвердити свої доводи відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Таким чином, з метою вирішення питання про поновлення строку чи відмову у його поновленні, апелянт може подати до Другого апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч.3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з п. 4 ч. 1ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підставі для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.4 ст. 169, ч.5 ст. 296, ч.2 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Визнати наведені у клопотанні Військової частини НОМЕР_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 по справі № 440/18350/23 підстави пропуску строку - неповажними.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 по справі № 440/18350/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.Б. Русанова