Головуючий І інстанції: Клочко К.І.
29 квітня 2024 р. Справа № 440/9599/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Бегунца А.О. , Курило Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління капітального будівництва Полтавського міськвиконкому на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09 січня 2023 року по справі за адміністративним позовом Управління капітального будівництва Полтавського міськвиконкому до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, Північно-східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною та скасування вимоги, -
04.11.2022 Управління капітального будівництва Полтавського міськвиконкому (далі - УКБ Полтавського міськвиконкому) звернулось до суду з позовною заявою до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, Північно-східного офісу Держаудитслужби, в якому просить суд :
- визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області від 30.09.2022 № 201617-14/2755-2022 «Про усунення виявлених порушень».
Вимоги мотивував тим, що сформовані в акті перевірки висновки, а також дії відповідача не відповідають вимогам чинного законодавства, порушують права позивача, правову процедуру проведення ревізії органами фінансового контролю, що окремо та у сукупності є достатніми підставами для визнання вимоги протиправною та її скасування, як акту індивідуальної дії.
Посилається на те, що усі аргументи відповідача щодо ринкової вартості матеріалів зводяться до посилань на інтернет-ресурси на яких фактично не вдається віднайти необхідні позиції товарів та які не містять будь якої належної конкретики, зокрема, дати перевірки інформації, адже перевірка відповідачем здійснювалась у період з 01.09.2022 по 14.09.2022, що з огляду на постійну зміну курсу долара США до української гривні та значну інфляцію має досить важливе значення для об'єктивного встановлення факторів та формування необхідних висновків.
Також, посилається на те, що відповідач порушив процедуру оформлення та реалізації результатів ревізії, безпідставно проігнорувавши заперечення позивача на акт перевірки, які були направлені поштою в останній день на їх подання.
Враховуючи наведене, необґрунтованість висновків, що зазначені в акті перевірки, порушення відповідачем процедури оформлення та реалізації результатів ревізії та неконкретизований зміст вимоги, що в своїй сукупності є достатніми підставами для визнання вимоги протиправною та її скасування.
Заперечуючи вимоги адміністративного позову, відповідачі зазначили, що в ході ревізії виявлено порушення, які на момент її закінчення не були усунуті. Додав, що наявність збитків та правильність їх обчислення перевіряються судом, який розглядає позов про відшкодування збитків, а не позов про визнання вимоги протиправною.
Посилається на те, що внаслідок неналежного аналізу посадовими особами УКБ цін на матеріальні ресурси, які надані проектувальнику, призвело до завищення вартості об'єкта будівництва щонайменше на 314 779.91 грн. без ПДВ.
Вказує, що у вимозі про усунення виявлених порушень від 30.09.2022 № 201617-14/2755-2022 визначено конкретний спосіб усунення виявлених порушень - забезпечивши відшкодування збитків ( матеріальної шкоди, втрат) із посиланням на норми КЗпП України, якими врегульовано порядок відшкодування шкоди, заподіяної працівником.
Також відповідачі зазначили, що заперечення до акта перевірки від 19.09.2022 № 201631-25/17 надійшли на адресу управління 30.09.2022, тобто з порушенням строку, визначеного п. 42 Порядку № 550.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відмовлено у задоволенні адміністративного позову УКБ Полтавського міськвиконкому.
Рішення вмотивовано тим, що збитки у випадку відсутності факту добровільного виконання вимоги щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства стягуються примусово з підконтрольного об'єкта в судовому порядку і правильність обчислення таких збитків має перевірятися саме судом, який розглядає позов про їх стягнення, а не у справі за позовом підконтрольного об'єкта про визнання вимоги протиправною. Суд вважає, що вимога щодо притягнення до відповідальності осіб, з вини яких допущено заподіяння збитків, без підтвердження їх правомірності та суми (розміру), є передчасною. Аналогічні висновки викладено у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 826/5854/15, від 22.07.2021 у справі № 520/1039/19.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі УКБ Полтавського міськвиконкому, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким позовну заяву задовольнити.
Аргументи, наведені позивачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеним у позовній заяві.
У відзиві на апеляційну скаргу Укртрансбезпека, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, обґрунтовуючи таке прохання доводами, які по сутті аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом справи встановлено, що наказом Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області № 52-3 від 29.08.2022 відповідно до підпункту 1 пункту 4 Порядку проведення перевірок аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою КМУ від 01.08.2013 № 631, пункту 10 Положення Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, затвердженого наказом Північного-східного офісу Держаудитслужби від 25.08.2016 № 2 вирішено призначити проведення перевірки закупівель в УКБ Полтавського міськвиконкому по закупівлі за UA-2022-07-08-007312-a (т. 2 а.с. 148).
Керуючись підпунктом 1 пункту 4 Порядку проведення перевірок аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою КМУ від 01.08.2013 № 631 та на підставі наказу № 52-3 від 29.08.2022 та направлень на проведення перевірки закупівель від 29.08.2022 № 331, 329 у період з 31.08.2022 по 13.09.2022 була проведена перевірка УКБ Полтавського міськвиконкому по закупівлі UA-2022-07-08-007312-a з 01.09.2022.
За результатами перевірки складено акт від 19.09.2022 № 201631-25/17, який підписано об'єктом контролю із запереченнями 22.09.2022 (т. 1, а.с. 194-205).
Управлінням Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області внаслідок неусунення позивачем порушень, виявлених у ході перевірки закупівлі № UA-2022-07-08-007312-а, сформовано та направлено вимогу № 201617-14/2755-2022 від 30.09.2022 про усунення виявлених порушень, а саме:
1) розглянути результати проведеної перевірки закупівель та питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників, винних у допущених порушеннях;
2) забезпечити відшкодування, відповідно до норм статей 130 - 136 Кодексу законів про працю України, на користь бюджету Полтавської територіальної громади (м. Полтава) втрат, які заподіяні внаслідок надання проектувальнику невірних вихідних даних в частині завдання на проектування та проведеної оплати за виконання робіт з обстеження технічного стану, яке не відноситься до інженерних вишукувань на суму 80 000.00 грн. та матеріальної шкоди (збитків) внаслідок неналежного аналізу цін на будівельні матеріали, вироби та комплекти, шо надані проектувальнику для використання при складанні кошторисної частини проектно-кошторисної документації на суму 13 623.79 грн. (т. 1 а.с. 232-234).
Також, як вбачається з матеріалів справи, 29.09.2022 засобами поштового зв'язку позивач направив до Управління заперечення № 01-03-02-16/564 на акт від 19.09.2022 № 201631-25/17 (т. 2 а.с. 197-199).
У відповідь на заперечення начальник Управління листом від 30.09.2022 № 201617-14/2749-2022 проінформувала УКБ Полтавського міськвиконкому про порушення строків подання заперечень та про факт прийняття рішення про вжиття відповідних заходів для реалізації результатів перевірки (т. 1 а.с. 230-231).
При цьому розгляд заперечення був здійснений як звернення, про що позивача повідомлено листом « Про надання відповіді» від 14.10.2022 № 01-03-02-15/595 (т. 1 а.с. 237-244).
Частково погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-ХІІ (далі - Закон № 2939-ХІІ).
Відповідно до ст. 4 Закону № 2939-ХІІ інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Згідно з п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Підпунктом 3 п. 4 Положення № 43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Згідно з п. 7 Положення № 43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Пунктом 2 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550 (далі - Порядок № 550), визначено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
Пунктами 4, 5 Порядку № 550 передбачено, що планові та позапланові виїзні ревізії проводяться контролюючими органами відповідно до Закону та цього Порядку.
Планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів контрольно-ревізійної роботи, затверджених в установленому порядку, позапланові виїзні ревізії - за наявності підстав, визначених Законом.
За приписами ч. 1 ст. 4 Закону № 2939-ХІІ інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Відповідно до п. 6 Положення № 43 Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.
Вказані положення кореспондуються з п. 7 та 10 ст. 10 Закону № 2939-ХІІ, за приписами яких органу державного фінансового контролю надається право: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Згідно з п. п. 45, 46 Порядку № 550, у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
Таким чином, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
Щодо п. 2 оскаржуваної вимоги № 201617-14/2755-2022 від 30.09.2022, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з п. 50 Порядку № 550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.
Враховуючи вищевикладені правові норми вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов'язковою до виконання.
Так, зміст п. 2 вимоги № 201617-14/2755-2022 від 30.09.2022 полягає у необхідності здійснення позивачем забезпечення відшкодування, відповідно до норм ст. ст. 130 - 136 КЗпП, на користь бюджету Полтавської територіальної громади (м. Полтава) втрат, які заподіяні внаслідок надання проектувальнику невірних вихідних даних в частині завдання на проектування та проведеної оплати за виконання робіт з обстеження технічного стану, яке не відноситься до інженерних вишукувань на суму 80 000.00 грн. та матеріальної шкоди (збитків) внаслідок неналежного аналізу цін на будівельні матеріали, вироби та комплекти, що надані проектувальнику для використання при складанні кошторисної частини проектно-кошторисної документації на суму 13 623.79 грн.
Отже, фактично суть цієї частини вимоги полягає у зобов'язанні позивача відшкодувати збитки, що були виявлені за наслідками проведеної перевірки.
Відповідно до змісту п. 5 Порядку № 500 органи державного фінансового контролю при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю мають право визначити їх розмір у встановленому законодавством порядку та звернутися до суду в інтересах держави з позовом про стягнення таких збитків, якщо підконтрольним об'єктом не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Таким чином, у органу державного фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних об'єктів, яка обов'язкова до виконання, лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
При цьому, законність та правильність обчислення розміру збитків може бути предметом перевірки у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю про їх стягнення, а не у справі за позовом підконтрольного об'єкта про визнання вимоги протиправною.
Аналогічних правових висновків доходив Верховний Суд у постановах від 31.03.2020 у справі № 817/650/18, від 02.04.2020 у справі № 820/3534/16, від 22.07.2021 у справі № 520/1039/19.
Отже, оскільки оскаржений пункт вимоги вказує на факт заподіяння збитків, зазначено їх розмір та зобов'язано вчинити дії, спрямовані на усунення виявленого порушення шляхом забезпечення відшкодування вказаних втрат на користь бюджету Полтавської територіальної громади (м. Полтава), враховуючи, що збитки у випадку відсутності факту добровільного виконання вимоги щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства стягуються примусово з підконтрольного об'єкта в судовому порядку і правильність обчислення таких збитків має перевірятися саме судом, який розглядає позов про їх стягнення, а не у справі за позовом підконтрольного об'єкта про визнання вимоги протиправною, колегія суддів зазначає, що п. 2 вимоги не породжує правові наслідки (зокрема обов'язки) для підконтрольної установи і не може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства за позовом такої установи.
Вимога органу державного фінансового контролю у вказаній частині щодо визначення характеру та обсягу збитків як індивідуальний акт вичерпала себе в момент її направлення підконтрольній установі, та самостійно не змінює обсяги прав та обов'язків позивача.
З огляду на викладене звернення позивача із позовом про визнання протиправною та скасування п. 2 вимоги про усунення порушень, який за своїм змістом спрямований на відшкодування збитків, є неналежним способом захисту порушеного права, у зв'язку з чим суд підтримує висновки суду першої інстанції про те, що такий позов не підлягає задоволенню.
Стосовно п. 1 оскаржуваної вимоги № 201617-14/2755-2022 від 30.09.2022 колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, що в цій частині вимога не порушує прав позивача та не може бути предметом судового розгляду на даному етапі.
Так, вказаним пунктом вимоги позивача зобов'язано розглянути результати проведеної перевірки закупівель та питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників, винних у допущених порушеннях.
Слід вказати, що та обставина, що законодавство прямо передбачає порядок реалізації окремо взятого завдання чи функції контролюючого органу, зокрема, стягнення збитків у судовому порядку на підставі п. 10 ч. 1 ст. 10 Закону № 2939-ХІІ, з якою кореспондується п. 50 Порядку № 550, жодним чином не відміняє чи спростовує того, що всі рішення, дії чи бездіяльність органів державного фінансового контролю, прийняті або здійснені при реалізації ними їхніх владних управлінських функцій, можуть бути окремим предметом судового розгляду при поданні відповідного адміністративного позову.
Пунктом 15 ч. 1 ст. 10 Закону № 2939-ХІІ передбачено, що органи державного фінансового контролю наділені повноваженнями порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.
Також відповідно до п. 50 Порядку № 550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю.
Отже, оскільки в цій частині вимога № 201617-14/2755-2022 від 30.09.2022 сформульована на виконання владних управлінських функцій відповідача, не вказує на збитки, а містить зобов'язання позивача розглянути результати проведеної ревізії та вирішити питання щодо притягнення до відповідальності працівників, винних у допущених порушеннях, наведені обставини не виключають права підконтрольної установи на перевірку оскаржуваної вимоги в судовому порядку.
Подібних за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 22.12.2022 у справі № 826/13003/17, від 06.07.2023 у справі № 1740/2398/18.
Отже, досліджуючи питання правомірності оскаржуваної вимоги в частині п. 1, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до п. п. 35, 36 Порядку № 550 результати ревізії оформляються актом, який повинен мати наскрізну нумерацію сторінок.
Акт ревізії підписується посадовою особою органу державного фінансового контролю та керівником і головним бухгалтером об'єкта контролю або особою, уповноваженою на ведення бухгалтерського обліку (далі - головний бухгалтер), а також за необхідності іншими працівниками об'єкта.
Згідно з п. 38 Порядку № 550 акт ревізії складається у трьох примірниках: перший - для органу державного фінансового контролю, другий - для об'єкта контролю, третій - для передачі правоохоронним органам у випадках, передбачених цим Порядком та законодавством.
Пунктом 39 Порядку № 550 встановлено, що перший і третій примірники акта ревізії надаються для ознайомлення і підписання об'єкту контролю у строк не пізніше ніж 5 робочих днів після закінчення ревізії одним із таких способів:
а) особисто під розписку керівнику або головному бухгалтеру об'єкта контролю;
б) через канцелярію (підрозділ з питань діловодства) з відміткою на примірнику акта органу державного фінансового контролю про дату реєстрації в журналі вхідної кореспонденції об'єкта контролю та підписом працівника канцелярії (загального відділу), який здійснив реєстрацію;
в) рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням. При цьому на примірнику акта, що залишається в органі державного фінансового контролю, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів ревізії.
Відповідно до п. 40 Порядку № 550 керівник, головний бухгалтер та інші визначені працівники об'єкта контролю зобов'язані ознайомитися з актом ревізії та у разі погодження з викладеними у ньому фактами підписати отримані примірники акта. У разі наявності заперечень щодо змісту акта ревізії керівник, головний бухгалтер чи інші особи підписують його із застереженням.
Із матеріалів справи встановлено, що акта ревізії від 19.09.2022 № 201631-25/17 було надано об'єкту контролю - УКБ Полтавського міськвиконкому, та було повернуто із підписами заступника начальника ОСОБА_1 та головного бухгалтера ОСОБА_2 із застереженням про наявність заперечень 22.09.2022 (т. 2 а.с. 196).
Відповідно до п. 41 Порядку № 550 після надходження підписаних керівником і головним бухгалтером об'єкта контролю першого і третього примірників акта ревізії орган державного фінансового контролю не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання видає об'єкту контролю другий примірник акта ревізії.
Пунктом 42 Порядку № 550 встановлено, що у разі підписання акта ревізії із запереченнями керівник об'єкта контролю у строк не пізніше ніж 5 робочих днів після повернення органу державного фінансового контролю акта ревізії повинен подати йому підписані заперечення. Якщо протягом цього строку заперечення щодо акта не надійдуть, то орган державного фінансового контролю вживає заходів для реалізації результатів ревізії.
Отже, враховуючи дату повернення Управлінню Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області підписаного представниками об'єкту контролю примірника акту 22.09.2022, останнім днем подання заперечень є 29.09.2022, що підтверджує відповідач у листі № 201617-14/2749-2022 від 30.09.2022( т.1 а.с. 230-231).
За висновками контролюючого органу, враховуючи, що станом на 29.09.2022 від УКБ Полтавського міськвиконкому на адресу Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області заперечень на акт ревізії не надходило, відповідачем правомірно 30.09.2022 вжито заходи для реалізації результатів перевірки шляхом винесення оскаржуваної вимоги про усунення порушень.
У той же час, у ході судового розгляду встановлено, що УКБ Полтавського міськвиконкому 29.09.2022 складено заперечення на акт від 19.09.2022 № 201631-25/17 про результати перевірки закупівель ( т. 1 а.с. 206-227), який відповідно до накладної АТ «Укрпошта» № 3600007436732 та опису вкладення до поштового відправлення 29.09.2022 позивачем було подано до відділення поштового зв'язку (т. 1 а.с. 228-229).
Так, в силу ч. 2 ст. 255 ЦК України письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.
Отже, враховуючи вказані положення законодавства щодо перебігу строку, слід дійти висновку, що позивачем дотримано строк направлення письмових заперечень на акт ревізії, а отже відповідно до п. 43 Порядку № 550 орган державного фінансового контролю зобов'язаний був у строк не пізніше ніж 15 робочих днів після отримання заперечень надати на них висновок, який затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.
У свою чергу п. 47 Порядку № 550 передбачено, що про результати ревізії, якою виявлено порушення законів та інших нормативно-правових актів, у строк не пізніше ніж 15 робочих днів після підписання акта ревізії, а у разі надходження заперечень до нього - не пізніше ніж 15 робочих днів після надсилання висновків на такі заперечення інформуються органи управління об'єкта контролю та за необхідності відповідні органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Натомість у даному випадку Управлінням Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області 30.09.2022, на наступний день після закінчення строку на подання позивачем заперечень, не надавши висновок на заперечення, які, як встановлено вище, своєчасно подані об'єктом контролю, в порушення п. 47 Порядку № 550 вжито заходи реалізації результатів перевірки та прийнято оскаржувану вимогу.
Подані позивачем заперечення на акт від 19.09.2022 № 201631-25/17 Управлінням Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області розглянуті 13.10.2022, про що позивача повідомлено листом № 201617-14/2973-2022 «Про надання відповіді».
Водночас спірна вимога винесена 30.09.2022, тобто без врахування змісту заперечень.
На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що оскаржувана вимога № 201617-14/2755-2022 від 30.09.2022 прийнята відповідачем без дотримання положень Порядку № 550, оскільки виносячи останню, відповідач фактично позбавив позивача можливості подати заперечення проти висновків акта ревізії до її прийняття.
Таким чином, оскільки спірна вимога прийнята без розгляду заперечень проти висновків акту ревізії, а отже з порушенням встановлених правил та процедур, та прийнята передчасно без дотримання права позивача на змістовний розгляд його заперечень, що є передумовою прийняття рішення контролюючим органом, колегія суддів доходить висновку, що оскаржувана вимога в частині п. 1 є протиправною та підлягає скасуванню, як передчасно прийнята.
При цьому, в цій частині суд не досліджує предмет законності змісту спірної вимоги, оскільки при її прийнятті не були враховані заперечення на акт перевірки, які є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Враховуючи викладене адміністративний позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування п. 1 вимоги вимогу Північно-східного офісу Держаудитслужби № 201617-14/2755-2022 від 30.09.2022.
Отже, у зазначеній частині рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.
Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України).
Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміні рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України).
За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що при поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 481.00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 198 від 20.10.2022 ( т. 1 а.с. 245), при поданні апеляційної скарги позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 721.50 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 15 від 07.02.2023 (т. 2 а.с. 241) та платіжною інструкцією № 138 від 11.07.2023 (т. 3 а.с. 12).
З урахуванням висновків суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позовних вимог, колегія суддів, здійснюючи розподіл судових витрат у справі, приймає рішення про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Північно-східного офісу Держаудитслужби на користь позивача судові витрати, які складаються із витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у загальному розмірі 3 101.25 грн.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 311, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління капітального будівництва Полтавського міськвиконкому задовольнити.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09 січня 2023 року скасувати в частині відмови у задоволенні позову про визнання протипрпавним та скасування п. 1 вимоги Північно-східного офісу Держаудитслужби № 201617-14/2755-2022 від 30.09.2022.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги Управління капітального будівництва Полтавського міськвиконкому - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати п. 1 вимоги Північно-східного офісу Держаудитслужби № 201617-14/2755-2022 від 30.09.2022.
В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09 січня 2023 № 440/9599/22 - залишити без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північно-східного офісу Держаудитслужби (ЄДРПОУ: 40478572) на користь Управління капітального будівництва Полтавського міськвиконкому (ЄДРПОУ : 04057600) судовий збір у розмірі 3 101.25 грн.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л.В. Мельнікова
Судді А.О. Бегунц Л.В. Курило