справа № 179/793/24
провадження № 2-н/179/38/24
30 квітня 2024 року смт. Магдалинівка
Суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Чорна А.О., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів, -
Представник заявниці ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини, до досягнення дитиною повноліття.
Розглянувши заяву про видачу судового наказу та додані до неї матеріали, суддя приходить до висновку про необхідність відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.
Статтею 161 ЦПК України визначено вичерпний перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ.
Як вбачається з п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Схожа норма міститься в ч. 5 ст. 183 Сімейного кодексу України, в якій зазначено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
З аналізу вищевикладених норм вбачається, що видача судового наказу про стягнення аліментів передбачена у двох випадках, а саме:
- у разі якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі частки від доходу, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину;
- у разі якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Тобто, нормами Цивільного процесуального кодексу України не передбачено можливість розгляду в наказному провадженні вимоги про стягнення аліментів у частці від доходу, але не менше 50 відсотків від встановленого законом прожиткового мінімуму, як про це просить заявниця.
Вимоги статті 161 ЦПК України є конкретними і не містять альтернативи.
Так, судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів на одну дитину у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, або у разі пред'явлення вимоги про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 161 ЦПК України не передбачено стягнення аліментів у розмірі на одну дитину 1/4 частки від заробітку (доходу) за умови не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Таким чином, заява про видачу судового наказу про стягнення аліментів на одну дитину містить вимогу, яка не відповідає положенням ст. 161 ЦПК України, а тому у видачі судового наказу слід відмовити.
Також, слід роз'яснити заявниці, що, згідно ч. 2 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявниця у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст.ст. 161, 165-167, 260 ЦПК України, суд, -
У видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів - відмовити.
Роз'яснити заявниці, що, згідно ч. 2 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя А.О. Чорна