29 квітня 2024 р. Справа № 520/24454/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,
Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2024, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., м. Харків, повний текст складено 04.03.24 у справі №520/24454/23
за позовом ОСОБА_1
до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій просила суд визнати незаконною постанову про закінчення виконавчого провадження № 38662946 від 11.08.2013 р., такою, що суперечить вимогам рішення ЄСзПЛ №11770/03 від 06.06.2013 р. в частині нарахування пені за несвоєчасне виконання судового рішення та скасувати означену постанову головного державного виконавця Рекашової А.Н.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 року у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови залишено без руху. Встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом п'яти календарних днів з моменту отримання даної ухвали.
Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно було надати до суду належним чином оформлену позовну заяву (в 2-х екземплярах) із уточненням заявлених позовних вимог, шляхом їх конкретизації; надати до суду оригінал платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн. на наступні реквізити: Отримувач коштів - ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) - 899998, Рахунок отримувача - UA678999980313141206084020661, Код класифікації доходів бюджету - 22030101, Призначення платежу*;101;__________, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа) або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови повернуто позивачу. Вказана ухвала суду першої інстанції була мотивована судом тим, що станом на 12.10.2023 недоліки позовної заяви не були усунуті позивачем.
ОСОБА_1 , не погодившись з вищевказаною ухвалою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2023 року та направити справу на розгляд до суду першої інстанції у іншому складі суду.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2023 року (з урахуванням ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 року про виправлення описки) апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2023 у справі № 520/24454/23 скасовано. Справу №520/24454/23 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 року у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови залишено без руху. Встановлено позивачеві термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом п'яти календарних днів з моменту отримання даної ухвали, надавши вказані документи безпосередньо до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду.
Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно було надати до суду копії позовної заяви (первинна редакція) та доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи; надати до суду належним чином оформлену позовну заяву (в 2-х екземплярах) із уточненням заявлених позовних вимог шляхом їх конкретизації; надати до суду оригінал платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн. на наступні реквізити: Отримувач коштів - ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) - 899998, Рахунок отримувача - UA678999980313141206084020661, Код класифікації доходів бюджету - 22030101, Призначення платежу*;101;__________, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа) або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 року надано позивачу додатково термін п'ять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
18.02.2024 на електронну адресу Харківського окружного адміністративного суду надійшов лист від імені ОСОБА_1 з заявою з процесуальних питань, в якій позивач викладала свою правову позицію у даній справі з приводу ухвалених судом першої інстанції рішень (ухвал).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови повернуто позивачу. Вказана ухвала суду першої інстанції була мотивована тим, що позивачу встановлено максимально можливий відповідно до закону 10-денний строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви та запропоновано конкретний спосіб їх усунення, а відтак, керуючись п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню.
ОСОБА_1 , не погодившись з вищевказаною ухвалою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просила суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 року, постановлену судом першої інстанції у справі №520/24454/23, як незаконну і таку, що порушує її право на судовий захист та направити справу на подальший розгляд до суду першої інстанції, у іншому складі. Також, керуючись ч.8 ст.249 КАС України, ОСОБА_1 просила суд апеляційної інстанції постановити окрему ухвалу стосовно незаконних дій судді ОСОБА_2 при прийнятті її позовної заяви і направити її до Вищої ради правосуддя для притягнення судді ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності. Окрім того, просила апеляційну скаргу розглядати без її участі у судовому засіданні. В обґрунтування вимог скарги посилалася на те, що дії суду першої інстанції у даній справі є незаконними, оскільки приписи ч.7 ст.169 КАС України забороняють повторно повертати позовну заяву, якщо це питання вже було один раз розглянуто апеляційним судом.
Відповідно до ч.2 ст.312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
З урахуванням наведеної вище норми КАС України, апеляційна скарга у даній справі розглядається в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу було встановлено максимально можливий відповідно до закону 10-денний строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви та запропоновано конкретний спосіб їх усунення. Відтак, керуючись п.1 ч.4 ст.169 КАС України, суд першої інстанції вважав, що позовна заява підлягає поверненню.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Право звернення до суду є невід'ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Тобто, після одержання позовної заяви суддя адміністративного суду набуває процесуального обов'язку перевірити наявність передумов і порядок здійснення права на звернення до суду, існування підстав для відкриття провадження в адміністративній справі.
Статтею 160 КАС України передбачено вимоги щодо форми та змісту позовної заяви.
Статтею 161 КАС України встановлено документи, що додаються до позовної заяви.
Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
При цьому, частина сьома статті 169 КАС України передбачає, що у разі скасування ухвали про повернення позовної заяви за результатами її перегляду та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву.
Верховний Суд у постанові від 28.01.2021 року у справі №133/1800/20 зробив правовий висновок, вказавши, що частина сьома статті 169 КАС України забороняє повторно повертати позовну заяву лише з тих самих підстав, з яких вона вже поверталася та вказане рішення про повернення позовної заяви за результатами її перегляду було скасоване, а справу направлено для продовження розгляду.
Як встановлено з матеріалів справи, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 року у задоволені клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови залишено без руху. Встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти календарних днів з моменту отримання даної ухвали. Вказаною ухвалою суду першої інстанції було визначено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови повернуто позивачу. Вказана ухвала суду першої інстанції була мотивована судом тим, що станом на 12.10.2023 недоліки позовної заяви не були усунуті.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2023 року (з урахуванням ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 року про виправлення описки) апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2023 у справі №520/24454/23 скасовано. Справу №520/24454/23 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Зі змісту наведеної вище постанови Другого апеляційного адміністративного суду встановлено, що суд апеляційної інстанції виходив з того, що повернення позовної заяви з формальних підстав унеможливлює доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи, а відтак, оскільки судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали надмірно формально розтлумачено норму процесуального закону, вважав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.
Водночас, після скасування судом апеляційної інстанції ухвали суду першої інстанції про повернення позовної заяви та направлення даної справи до суду першої інстанції, суд першої інстанції, відмовляючи ухвалою від 22.01.2024 року у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та залишаючи адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови без руху, виходив фактично з аналогічних недоліків позовної заяви, які вже зазначав в ухвалі суду від 11.09.2023 року про залишення позовної заяви без руху, та фактично визначив позивачу такі ж самі способи для усунення таких недоліків, як і в згаданій вже вище ухвалі суду.
Відтак, після скасування постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2023 року ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2023 у даній справі № 520/24454/23, суд першої інстанції не врахував висновків, зроблених судом апеляційної інстанції, та всупереч приписам частини сьомої статті 169 КАС України, яка забороняє повторно повертати позовну заяву лише з тих самих підстав, з яких вона вже поверталася, повторно повернув оскаржуваною ухвалою від 04.03.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 .
Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що питання доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Зокрема, у рішенні від 4 грудня 1995р. у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950р. (далі - Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні від 13 січня 2000р. у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998р. у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п.1 ст.6 Конвенції.
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі "Perez de Rada Cavanilles v. Spain", заява № 28090/95).
Застосовуючи процесуальні норми суди мають керуватися принципом розумності, відповідно до якого застосування цих норм має бути спрямованим на досягнення легітимної мети, уникаючи надмірного формалізму, що може порушувати право особи на доступ до суду.
Вищевказані висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.02.2023 року у справі №580/5209/22.
Верховний Суду у постанові від 29.09.2022 року у справі №500/1912/22 звернув увагу на те, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів констатує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повторного повернення позивачу позовної заяви ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, допустивши тим самим порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення оскаржуваної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у даній справі.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Таким чином, з огляду на наведене вище, враховуючи порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 року у справі №520/24454/23 підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Стосовно вимог ОСОБА_1 про направлення даної справи на подальший розгляд до суду першої інстанції у іншому складі, то колегія суддів зазначає, що за наслідками апеляційного перегляду справа №520/24454/23, з урахуванням вже наведених вище норм КАС України, підлягає направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Питання визначення конкретного складу суду (судді), який буде продовжувати розгляд цієї справи у суді першої інстанції, не належить до компетенції суду апеляційної інстанції.
Щодо вимог апеляційної скарги про постановлення окремої ухвали стосовно незаконних дій судді ОСОБА_2 при прийнятті її позовної заяви і направлення її до Вищої ради правосуддя для притягнення судді ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 324 КАС України суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 249 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.
Згідно ч. ч.1, 2 статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 статті 249 КАС України суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Тобто, окрема ухвала є формою реагування суду на порушення закону, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.
Реалізація такої процесуальної дії як постановлення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду, а рішення про ухвалення такого різновиду ухвал приймається при виявленні таких порушень закону, які вимагають інформування компетентних органів, уповноважених на вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
На переконання колегії суддів, Рибалко Л.М., звертаючись до суду апеляційної інстанції в своїй скарзі із вимогою про постановлення окремої ухвали стосовно незаконних дій судді Супруна Ю.О. при прийнятті її позовної заяви, і направлення її до Вищої ради правосуддя для притягнення судді ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності, не навела достатніх підстав та аргументів для постановлення окремої ухвали, тому колегія суддів не вбачає правових підстав для винесення такої.
З огляду на наведене вище, скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 312, 315, 320, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 у справі №520/24454/23 скасувати.
Направити справу №520/24454/23 для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя О.М. Мінаєва
Судді В.А. Калиновський З.О. Кононенко