29 квітня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/5518/24
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Виноградова Д.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування наказу та поновлення на посаді,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, у якому просить:
скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 12.02.2024 року № 263 про накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення з органів внутрішніх справ на лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи ВКР Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області;
скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 13.02.2024 року № 91 о/с «по особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»;
поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи ВКР Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області;
стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернігівської області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 16.02.2024 року до дня поновлення на посаді.
постанову в частині стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць та поновлення позивача на посаді оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти особи ВКР Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування наказу та поновлення на посаді - залишити без руху.
У встановлений судом строк до суду від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом ОСОБА_1 зазначив, що у провадженні Новозаводського районного суду перебувала справа, предметом розгляду якої було притягнення його до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Зазначає, що до прийняття постанови у справі № 751/1415/24, а саме до 14.04.2024, він не мав можливості звернутися до адміністративного суду з даним позовом. Окрім того, посилається на те, що перебував на лікарняному та на введення військового стану на території України.
Надаючи оцінку зазначеним вище аргументам позивача, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до частин першої, п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У пункті 17 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Згідно з частинами першою, другою статті 123 КАС України в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що перебіг процесуального строку звернення особи до суду з адміністративним позовом у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби становить один місяць.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання нею строку звернення до суду, з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Європейський Суд з прав людини наголошує у своїй практиці, що застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, № 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Доводи позивача та його представника про те, що відповідач фактично провів службове розслідування наперед, не дочекався остаточного рішення суду про визнання позивача винним у вчиненні дій, які складають адміністративне правопорушення, та звільнив його зі служби передчасно, перебравши на себе повноваження суду, суд до уваги не приймає, оскільки відповідні обставини стосуються питання щодо правомірності/протиправності прийняття відповідачем спірних наказів та підлягають перевірці судом при вирішенні спору по суті, а не на стадії вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі.
Суд зауважує, що суть даного позову стосується правомірності прийнятих відповідачем наказів від 12.02.2024 №263 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та від 13.02.2024 №91 о/с про його звільнення у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення. При цьому, з позовною заявою до суду він звернувся 16.04.2024 (відповідно до штампу суду при отриманні позовної заяви), тобто з пропуском строку звернення до суду.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17.05.2023 у справі № 380/24048/21.
У частинах першій, другій статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення до адміністративної відповідальності врегульовано нормами Кодексу про адміністративні правопорушення, а до дисциплінарної - нормами Дисциплінарного статуту.
Отже, зазначені види відповідальності мають різну правову природу, підстави та порядок їх застосування. Можуть бути застосовані до особи як одночасно, так і окремо за наявності відповідних на те підстав.
Частиною шостою статті 78 КАС України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Вирішення питання про правомірність притягнення особи до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з'ясувати склад дисциплінарного проступку в її діях, незалежно від того, яку адміністративно-правову кваліфікацію ці ж самі дії особи отримали в межах адміністративного провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи. Суд під час розгляду справи на підставі встановлених ним обставин, у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин, повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм, а саме Закону України «Про Національну поліцію», Правил етичної поведінки поліцейських, Дисциплінарного статуту тощо.
Таким чином, твердження позивача про те, що оскільки ухвалення постанови в іншій справі № 751/1415/24 відбулося лише 04.04.2024, він звернувся до суду за захистом свого порушеного права з вимушеним пропуском строків, суд вважає необґрунтованими, оскільки предмет спору у цій справі та у справі № 751/1415/24 є різними і розгляд іншим судом (Новозаводським районним судом м. Чернігова) вказаної справи не перешкоджав звернення ОСОБА_1 до Чернігівського окружного адміністративного суду з цим адміністративним позовом.
При цьому, суд звертає увагу, що у випадку, якщо на думку однієї із сторін прийняте судом рішення за результатом розгляду відповідної кримінальної справи або справи про адміністративне правопорушення може вплинути на результат розгляду адміністративної справи така особа відповідно до пункту 3 частини третьої статті 44, пункту 3 частини першої статті 236 КАС України має право подати клопотання про зупинення провадження у справі зважаючи на об'єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Суд акцентує увагу, що поважними причинами для поновлення строку на подання адміністративного позову визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали реалізації процесуального права на звернення до суду з цим позовом, на які позивач посилається у заяві про поновлення строку звернення до суду як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).
Як неодноразово наголошував Верховний Суд (ухвали від 13.09.2023 у справі № 240/4410/22, № 420/11646/22) безперечно, запровадження воєнного стану є обставиною, яка повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Разом з тим, пропуск процесуального строку повинен мати прямий причинний зв'язок з такою обставиною.
Отже, факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на особу.
Суд констатує, що у заяві про поновлення строку для звернення до суду з позовом позивачем зазначено лише загальні обставини збройної агресії російської федерації по відношенню до України. Доказів того, як саме такі обставини вплинули на позивача не надано.
З квітня 2022 року активні бойові дії в м. Чернігів та Чернігівській області не ведуться. При цьому, відділення пошти, система «Електронний суд» та Чернігівський окружний адміністративний суд весь цей час працювали у штатному режимі з певними обмеженнями, які не перешкоджали своєчасному зверненню до суду.
Суд приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Згідно зі статтею 6 КАС України та статтею 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
З огляду на вказане, суд відхиляє аргументи позивача, зазначені у заяві про поновлення строку як поважні причини його пропуску.
Відповідно до частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на вказане та на встановлені обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви позивачу.
Одночасно суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного та керуючись статтями 123, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування наказу та поновлення на посаді -повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовну заяву і додані до неї документи надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили та може бути оскаржена в строк і порядок, передбачені статтями 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Дар'я ВИНОГРАДОВА