29 квітня 2024 року м. Чернівці Справа № 600/8094/23-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Позивачі просять суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомленням-рішенням №0345439-2409-2411-UA73040050000080963 від 13 жовтня 2023 року;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомленням-рішенням № 0345438-2409-2411- UA73040050000080963 від 13 жовтня 2023 року;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомленням-рішенням № 0345437-2409-2411- UA 73040050000080963 від 13 жовтня 2023 року;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомленням-рішенням № 0345436-2409-2411- UA73040050000080963 від 13 жовтня 2023 року;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомленням-рішенням № 0345435-2409-2411- UA73040050000080963 від 13 жовтня 2023 року;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомленням-рішенням № 0345433-2409-2411- UA73040050000080963 від 13 жовтня 2023 року.
В обґрунтування позовних вимог, зазначено, що оскаржуваними рішеннями безпідставно визначено податкове зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості. Позивачі вказують, що податковим органом протиправно не враховано наявність у них права на пільгу, передбачену пунктом “ж” підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статі 266 Податкового кодексу України, оскільки вони мають статус сільськогосподарського товаровиробника у розумінні Закону України “Про сільськогосподарський перепис”, а також є членами фермерського господарства, а наявний у них на праві власності об'єкт нежитлової нерухомості відноситься до класу 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства» та перебуває на праві господарського відання за Фермерським господарством «ВеллФрукт» з метою використання цієї будівлі у своїй господарській діяльності.
Ухвалою суду від 28 грудня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі; вирішено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено строки для подання заяв по суті справи.
Відповідач подав до суду відзив, в якому просив суд у задоволенні позову відмовити повністю. Вказував про безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог й законність оскаржуваних рішень. Зокрема, зазначено про відсутність у позивачів пільги, передбаченої пунктом “ж” підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статі 266 Податкового кодексу України.
Від позивачів до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зауважено, що до спірних правовідносин щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначення «сільськогосподарського товаровиробника», яке міститься у пп. 14.1.235 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, не застосовується. На підтвердження того, що позивачі є сільськогосподарськими товаровиробниками, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звертають увагу на довідки, видані Клішковецькою сільською радою Дністровського району Чернівецької області та на той факт, що вони є членами Фермерського господарства «ВеллФрукт», яке здійснює господарську діяльність із вирощування, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції. Позивачі вважають, що використовуючи об'єкт нерухомого майна за функціональним призначенням для сільськогосподарського виробництва, в тому числі у формі створеного ними фермерського господарства, вони мають право на податкову пільгу, встановлену абзацом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України та звільняються від обов'язку щодо нарахування та сплати податку за правилами вказано статті.
Відповідачем подано до суду заперечення, в яких з посиланням на практику Верховного Суду вказано, що фізична особа, яка є лише власником нерухомості відповідного класу, і не займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією, не звільняється від сплати податку на нерухомість за підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України. Тобто, значення має не тільки вид нерухомості (зокрема, її призначення), а й безпосередньо сама діяльність, якою займається платник податку (а саме - чи відноситься він до сільськогосподарських товаровиробників). Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець до 25.03.2020 року, а ОСОБА_3 не зареєстрована як фізична особа-підприємець. Діяльність, яку здійснюють позивачі, не підпадає під виробництво сільськогосподарської продукції чи переробку власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізації і, відповідно, вони не можуть бути звільнені від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки відповідно до підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України
Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №251525632 від 07.04.2021 року, №251524579 від 07.04.2021 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 володіють на праві приватної власності по частці нежитлової будівлі для зберігання с/г продукції загальною площею 2551,30 кв.м., склад літ. «Б», що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 .
Протоколом Загальних зборів членів Фермерського господарства «ВеллФрукт» №3-2021 від 02.06.2021 року прийнято рішення про закріплення на праві господарського відання за ФГ «ВеллФрукт» майно, яке належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на праві власності, а саме по частці нежитлової будівлі для зберігання с/г продукції загальною площею 2551,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Також, як вбачається зі змісту даного протоколу Загальних зборів членів Фермерського господарства «ВеллФрукт», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є членами такого фермерського господарства.
02 червня 2021 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Фермерським господарством «ВеллФрукт» укладено договори про закріплення майна на праві господарського відання №79с/1 від 02.06.2021 року та №79/с від 02.06.2021 року.
Згідно актів прийому-передачі майна у господарське відання за договорами №79с/1 від 02.06.2021 року та №79/с від 02.06.2021 року, власники передали, а ФГ «ВеллФрукт» прийняло у господарське відання по частці нежитлової будівлі для зберігання с/г продукції загальною площею 2551,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Також в матеріалах справи наявні довідки №1730 від 04 грудня 2023 року та №1731 від 04 грудня 2023 року, видані Клішковецькою сільською радою Дністровського району Чернівецької області, про те, що ОСОБА_1 починаючи із 2019 року разом із своєю сім'єю та родичами є членом особистого селянського господарства без реєстрації відповідного суб'єкта господарювання та здійснював вирощування і переробку сільськогосподарської продукції, а ОСОБА_2 останні 10 років разом зі своєю сім'єю та родичами є членом особистого селянського господарства без реєстрації відповідного суб'єкта господарювання та здійснювала вирощування і переробку сільськогосподарської продукції.
Як вбачається із матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області 13 жовтня 2023 року винесено:
1) платнику податків ОСОБА_1 :
- податкове повідомлення-рішення форми №0345439-2409-2411-UA73040050000080963, яким визначено позивачу податкове зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за податковий період 2022 року на суму 41458,63 грн;
- податкове повідомлення-рішення форми №0345438-2409-2411-UA73040050000080963, яким визначено позивачу податкове зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за податковий період 2021 року на суму 22961,70 грн;
- податкове повідомлення-рішення форми №0345437-2409-2411-UA73040050000080963, яким визначено позивачу податкове зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за податковий період 2020 року на суму 16568,46 грн;
2) платнику податків ОСОБА_2 :
- податкове повідомлення-рішення форми №0345436-2409-2411-UA73040050000080963, яким визначено позивачу податкове зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за податковий період 2022 року на суму 41458,63 грн;
- податкове повідомлення-рішення форми №0345435-2409-2411-UA73040050000080963, яким визначено позивачу податкове зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за податковий період 2021 року на суму 22961,70 грн;
- податкове повідомлення-рішення форми №0345433-2409-2411-UA73040050000080963, яким визначено позивачу податкове зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за податковий період 2020 року на суму 16568,46 грн.
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивачі звернулися до Головного управління ДПС у Чернівецькій області із заявами, в яких просили скасувати вказані податкові повідомлення-рішення у зв'язку з наявністю у них пільги щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на підставі підпункту «ж» пункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.
Листами від 20 листопада 2023 року №1068/П/24-13-24-02 та №1069/Д/24-13-24-02 відповідач повідомив позивачів про відсутність підстав для зняття нарахувань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по об'єкту нежитлової будівлі, склад за адресою: АДРЕСА_1 .
За таких обставин позивачі звернулися до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02 грудня 2010 року (далі - ПК України).
Порядок оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено статтею 266 ПК України.
Згідно положень підпунктів 266.1.1, 266.2.1, 266.3.1, 266.3.2 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України встановлено, що ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Згідно з підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
За змістом підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (підпункт 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України).
Підпунктом "ж" 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що не є об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
За приписами статті 30 ПК України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.
На переконання суду, встановлена підпунктом "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України пільга стосується сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.
Підпунктом 14.1.76 пункту 4.1 статті 14 ПК України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення - землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Відповідно до положень підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Отже, визначення "сільськогосподарський товаровиробник", яке міститься у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, застосовується для цілей глави розділу ХІV цього Кодексу "Спрощена система оподаткування, облік та звітність", тоді як в даному випадку йдеться про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (розділ ХІІ "Податок на майно").
Відповідно до пунктів 5.2, 5.3 статті 5 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Поняття "сільськогосподарський товаровиробник” також міститься у статті 1 Закону України “Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років” , під яким законодавець визначає фізичну або юридичну особу, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.
Окрім того, згідно пункту 2.15-1 статті 2 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, основною діяльністю якої є виробництво сільськогосподарської продукції та/або розведення, вирощування, вилов риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробка на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, а також здійснення операцій з її постачання, причому в такій діяльності питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.
До сільськогосподарських товаровиробників також належать сімейні фермерські господарства, зареєстровані платниками єдиного податку четвертої групи згідно із главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.
Тобто, сільськогосподарськими товаровиробниками можуть виступати саме юридичні особи - сімейні фермерські господарства.
З метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, законодавцем вживається також поняття "виробники сільськогосподарської продукції".
Так, згідно зі статтею 1 Закону України “Про сільськогосподарський перепис” (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин): виробники сільськогосподарської продукції - це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що поняття "сільськогосподарський товаровиробник" не суперечить його визначенню у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, яке, до того ж, має чітко обмежену сферу застосування. Як наслідок, для інших випадків мають бути застосовані субсидіарно норми інших законів у відповідності до положень пункту 5.3 статті 5 ПК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.11.2020 року у справі №560/168/19, яку суд враховує в силу частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з положеннями Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 року №507, будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства включають в себе будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та інше.
Водночас, продукція сільського господарства (сільськогосподарська продукція) - це продукція, що виробляється в сільському господарстві та відповідає кодам Державного класифікатора продукції та послуг (стаття 1 Закону України “Про сільськогосподарський перепис”).
Отже, будівлі та споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, віднесені до відповідного класу Державного класифікатора 018-2000, використовуються та належать фізичним особам, що займаються сільськогосподарською діяльністю, мають у володінні, користуванні чи розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин, та не здаються їх власниками в оренду, позичку, лізинг не є об'єктами оподаткування згідно з підпунктом "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд і в постанові від 04.03.2021 року у справі № 500/2782/18.
З огляду на викладене, варто зазначити, що з метою вирішення питання щодо наявності у позивачів права на пільгу, передбачену пунктом "ж" підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України, необхідно встановити, чи відноситься будівля позивачів (об'єкт оподаткування) до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, чи наділені позивачі статусом сільськогосподарського товаровиробника у розумінні наведених вище норм права.
Так до позовної заяви позивачами надано експертний висновок АС1 №2335301 від 19 грудня 2023 року щодо вірності здійсненої фізичними особами: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . класифікації об'єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до якого класифікація за державним класифікатором будівель та споруд ДК018:2000 в Переліку нерухомого майна, наведеному у додатку №1 до листа фізичних осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідає чинним нормативними вимогами і може бути використана, не обмежуючись, для цілей, визначених ДК 018:2000.
А в Додатку №1 до листа від 01.12.2023 року б/н вказано, що нежитлова будівля для зберігання с/г продукції: 2551,3 кв.м - сховище, 39,3 кв.м. віднесена до класу 1271.9 Державного класифікатору будівель та споруд ДК018:2000.
Таким чином, суд приходить до висновку, що належна на праві власності позивачам будівля відноситься до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000.
Відносно указаного податковий орган, фактично, не заперечував.
Водночас щодо наявності у позивачів статусу сільськогосподарського товаровиробника суд зазначає таке.
Як вбачається зі змісту позову, позивачі вважають, що вони є сільськими товаровиробниками, оскільки є членами створеного ними фермерського господарства та в подальшому здійснювали вирощування і переробку сільськогосподарської продукції.
Однак такі твердження суд вважає хибними з огляду на те, що, зокрема, абзацом 2 пункту 2.15-1 статті 2 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» визначено, що сільськогосподарським товаровиробником може бути сімейне фермерське господарство, зареєстроване платниками єдиного податку четвертої групи згідно із главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України
Сам факт створення позивачами юридичної особи, яка використовує об'єкт нерухомості у межах провадження сільськогосподарської діяльності, за діючого правового регулювання, не наділяє його автоматично статусом «сільськогосподарського товаровиробника», та, відповідно, не впливає на можливість застосування пільги, визначеної підпунктом "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.
Аналогічний висновок висловлено і Верховним Судом у постановах від 11 квітня 2023 року у справі №380/18104/21 та №380/2434/20.
Відтак, надаючи оцінку твердженням позивачів, що нежитлова будівля для зберігання с/г продукції використовується ними у власній сільськогосподарській діяльності, суд вважає такі безпідставними та необґрунтованими, оскільки на їх підтвердження не було надано жодних належних та достовірних у розумінні статей 73 та 75 Кодексу адміністративного судочинства України доказів.
Так, суд звертає увагу на те, що згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.
При цьому статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Враховуючи наведені процесуальні норми, позивачами в межах розгляду даної справи не доведено наявність в них статусу сільськогосподарського товаровиробника, і на підтвердження вказаного твердження не надано жодних достовірних та достатніх доказів виготовлення та реалізації саме ними (а не фермерський господарством) сільськогосподарської продукції.
Як вбачається зі змісту листів Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 20 листопада 2023 року №1068/П/24-13-24-02 та №1069/Д/24-13-24-02 Фермерське господарство «ВеллФрукт» зареєстровано 04 березня 2020 року, згідно податкової декларації платника єдиного податку IV групи у 2022 році "Веллфрукт" у своїй діяльності використовував 49,8119 га землі, із них 29,8119 га багаторічні насадження. Нарахована сума єдиного податку 4 групи за 2022 рік становила 17812,93 грн., яка сплачена в повному обсязі. Відповідно до податкової декларації з плати за землю на 2022 рік орендована площа с/г угідь - 19,9276 га. (орендодавець - Клішковецька сільська рада в частині невитребуваних земельних ділянок, цільове призначення - для ведення товарного виробництва), сум орендної плати становить 70872,95 грн. У 2022 році використовувалося у господарській діяльності 51,338 га земель багаторічних насаджень (сади): яблука - 37,338 га, горіх - 9 га, слива - 5,0
При цьому ОСОБА_2 згідно листа Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 20 листопада 2023 року №1068/П/24-13-24-02, на обліку як фізична особа-підприємець в податкових органах Головного управління ДПС у Чернівецькій області не перебуває.
Наведені відомості спростовують доводи позивачів про наявність саме у них як фізичних осіб статусу сільськогосподарського товаровиробника та, в свою чергу, підтверджують той факт, що саме Фермерське господарство «ВеллФрукт» як юридична особа здійснює господарську діяльність з вирощування і переробки сільськогосподарської продукції, і в даній ситуації саме воно наділене статусом сільськогосподарського товаровиробника.
До того ж, суд звертає увагу і на те, що об'єкт нерухомого майна - нежитлова будівля для зберігання с/г продукції була передана Фермерському господарства «ВеллФрукт» на праві господарського відання лише 02 червня 2021 року (дата реєстрації 29.07.2021 року).
Поряд з цим позивачами не надано належних доказів використання ними (а також в контексті доводів позову і Фермерським господарством «ВеллФрукт») вказаного об'єкта нерухомості у спірний період 2020 року.
Крім того, згідно листа Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 20 листопада 2023 року №1069/Д/24-13-24-02 ОСОБА_1 знятий з обліку як фізична особа-підприємець з 25.03.2020 року. При цьому доказів здійсненням ним господарської діяльності з вирощування і переробки сільськогосподарської продукції до 25 березня 2020 року позивачем до суду не надано.
Суд зауважує, що на підтвердження доводів про те, що саме позивачі є сільськогосподарськими товаровиробниками до позову також і не надано реєстраційної інформації сільгоспвиробника з Державного аграрного реєстру щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як сільгоспвиробників у 2020, 2021, 2022 роках.
В контексті наведеного вище, суд також звертає увагу і на те, що позивачами не надано жодних доказів, які б підтверджували те, що саме у фізичних осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у спірний період 2020-2022 роки знаходилася на праві власності чи перебувала у користуванні земельна ділянка із цільовим призначенням для сільськогосподарських потреб, на якій саме позивачі могли б здійснювати господарську діяльність як сільськогосподарські товаровиробники.
Суд погоджується з доводами відповідача (і це узгоджується з позицією Верховного Суду в аналогічних правовідносинах у постанові від 11 квітня 2023 року у справі №380/18104/21) про те, що фізична особа, яка є лише власником нерухомості відповідного класу, і не займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією, не звільняється від сплати податку на нерухомість за підпунктом "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України. Тобто, значення має не тільки вид нерухомості (зокрема, її призначення), а й безпосередньо сама діяльність, якою займається платник податку (а саме - чи відноситься він до сільськогосподарських товаровиробників).
Суд зауважує, що нормами Податкового кодексу України визначено умови, за яких власник об'єкта оподаткування звільняється від сплати відповідного податку, зокрема, коли будівлі, споруди належать сільськогосподарському товаровиробнику (юридичній та фізичній особі), і такі віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, вони не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. При цьому такі будівлі повинні використовуватись як об'єкт сільськогосподарської інфраструктури в межах сільськогосподарських потреб.
Оскільки обставини цієї справи, встановлені судом на підставі наданих її сторонами доказів, свідчать про те, що у позивачів відсутня сукупність умов, за яких належне їм нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, звільнено від оподаткування відповідно до положень підпункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, то суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість заявлених позовних вимог, а тому такі задоволенню не підлягають. На переконання суду, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та скасуванню не підлягають.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 29 квітня 2024 року.
Повне найменування учасників справи: позивачі - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 - ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ); відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (58013, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200-А, код ЄДРПОУ 44057187).
Суддя О.П. Лелюк