Рішення від 29.04.2024 по справі 600/4730/23-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2024 р. м. Чернівці Справа №600/4730/23-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої звернувся адвокат Каверін Сергій Миколайович до НОМЕР_1 прикордонного загону державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач), в інтересах якої звернувся адвокат Каверін Сергій Миколайович до НОМЕР_1 прикордонного загону державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (відповідач) з такими позовними вимогами:

визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 у період з 30.03.2022 по 06.04.2023 додаткової винагороди встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі меншому ніж 100000 грн на місяць;

зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з відрахуванням виплаченої суми додаткову винагороду встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за всі дні проходження військової служби у період із 20.03.2022 по 06.04.2023 із розрахунку 100000 грн на місяць.

В обґрунтування позову вказано, що наказами НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 31.03.2023 №304-ОС штаб-сержанта ОСОБА_1 , звільнено з військової служби v запас на підставі п.п. "г" ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовій обов'язок і військову службу» від 06.04.2023 №319-ОС виключено із списків особовою складу та усіх видів забезпечення.

У період із 20.03.2023 по 06.04.2023 позивач проходив військову службу за контрактом у НОМЕР_1 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_2 ).

Позивач посилався на те, що у період з 20.03.2022 (день зарахування до списків НОМЕР_1 прикордонного загону) по 06.04.2023 (день виключення із списків НОМЕР_1 прикордонного загону) приймав безпосередню участь у бойових діях та заходах, необхідних для забезпечення обороті Украйну захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України перебуваючи в районах ведення бойових дій та проведення заходів.

З огляду на зазначене, позивач вважає, що у період із 20.03.2022 по 06.04.2023 набув право на виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 у вказаній період у збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць розмір пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Однак, як видно із розрахункових листів виплату додаткової винагороди у розмірі збільшеному до 100000 грн на місяць у серпні 2022 року виплачено у розмірі 56451,61 грн, у вересні, жовтні 2022 року не виплачено, у листопаді 2022 року виплачено 54193,55 грн; у грудні 2022 року не виплачено: у січні 2023 року не виплачено: у лютому 2023 року не виплачено; у березні 2023 року не виплачено; у квітні 2023 року не виплачено. Із вказаним позивач не погоджується, тому звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.08.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Не погоджуючись із позовними вимогами, відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначав, що позивач у період із початку введення в Україні режиму воєнного стану по теперішній час постійно виконує обов'язки військової служби. З урахуванням фактичного часу виконання обов'язків військової служби, відповідно до рапортів безпосереднього керівника підрозділу, позивач в період 24.02.2022 по теперішній час отримував в додаткову винагороду в розмірі 30000 гривень в незалежності від виконання ним бойових (спеціальних) завдань, пов'язаних із безпосередньою участю у бойових діях чи під час безпосереднього зіткнення з противником.

Вказував, що наявність факту безумовного отримання позивачем додаткової винагороди у розмірі 30000 гривень не ставить законодавцем військовим частинам прямого обов'язку автоматичного нарахування збільшеної додаткової винагороди до 100000 гривень.

Відповідач зазначав, що позивачем за спірний період безпосередня участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримуванні збройної агресії, безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів не здійснювалась, відповідно правових підстав як для опрацювання рапорту (донесення) командиром підрозділу (групи) про участь позивача у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, так і наказів командування НОМЕР_1 прикордонного загону про виплату додаткової винагороди в розмірі 70000 гривень, не вбачається.

Отримання додаткової винагороди в збільшеному до 100000 грн розмірі не є безумовним правом військовослужбовця, а залежить від безпосередньої участі такого військовослужбовця в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони.

Відповідач наголошував на тому, що відповідно до бойових розпоряджень командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 04.07.2022 №116/ОТУ Суми/2015 (гриф), від 25.07.2022 №116/ОТУ Суми/2620 (гриф), від 27.09.2022 №116/ОТУ Суми/4625 (гриф), бойового розпорядження начальника 5 ПРИКЗ від 01.08.2022 №311 (гриф), від 27.09.2022 №313 (гриф), персонал НОМЕР_1 прикордонного загону по теперішній час приймає участь виключно у стабілізаційних заходах, а при ускладненні обстановки - визначено прийняття участі в оборонних заходах. Тобто, основними завданнями НОМЕР_1 прикордонного загону, згідного зазначених розпоряджень, було визначено забезпечення національних інтересів на державному кордоні та підтримання правового режиму воєнного стану в прикордонні.

Посилаючись на те, що позивач протягом всього спірного періоду не приймав безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, то відсутні підстави для здійснення виплати позивачу додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Згідно витягу із наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 20.03.2022 №111-ОС "Про особовий склад", штаб-сержанта ОСОБА_1 , який прибув для подальшого проходження військової служби з НОМЕР_3 прикордонного загону, був зарахований до списків особового складу та всіх видів забезпечення та з 20 березня 2022 року призначений інспектором прикордонної служби 2 категорії - інструктором кінологічного відділення відділу прикордонної служби "Середина Була" (тип Б), ВОС 11 1035Р-113, 9 тарифний розряд (а.с. 9).

Відповідно до витягу із наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 16.11.2022 №841-ОС "Про особовий склад", штаб-сержанта ОСОБА_1 (ГІ-049093) призначено інспектором прикордонної служби вищої категорії - начальником відділення (інструктором) кінологічного відділення прикордонної комендатури швидкого реагування, ВОС 111979Р-342, 12 тарифний розряд, звільнивши з посади інспектора прикордонної служби 2 категорії - інструктора кінологічного відділення відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (тип Б), згідно з підпунктом 4 пункту 93 Положення (на вищу посаду - у порядку просування по службі) (а.с. 10).

Згідно витягу із наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 23.12.2022 №993-ОС "Про особовий склад" штаб-сержанта ОСОБА_1 призначено техніком - водієм прикордонної ракетно-артилерійської застави прикордонної комендатури швидкого реагування, ВОС 738945Р-037, 9 тарифний розряд, звільнивши з посади інспектора прикордонної служби вищої категорії - начальника відділення (інструктора) кінологічного відділення прикордонної комендатури швидкого реагування, згідно з підпунктом 6 пункту 93 Положення (на нижчу посаду - у зв'язку з проведенням організаційно-штатних заходів) (а.с. 11).

Відповідно до витягу із наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 06.04.2023 №319-ОС "Про особовий склад" припинено контракт та виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення штаб-сержанта ОСОБА_1 техніка - водія прикордонної ракетно-артилерійської застави прикордонної комендатури швидкого реагування, звільненого з військової служби у запас наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 31.03.2023 № 304-ОС за підпунктом "г" (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв'язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років) пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", без права носіння військової форми одягу (а.с. 12).

Позивач вказує, що під час проходження служби в НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України йому не виплачена додаткова винагорода, передбачена Постановою КМУ від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за періоди із 20.03.2022 по 06.04.2023 із розрахунку 100000 грн на місяць, не погоджуючись із вказаним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Пунктами 2 та 4 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/202 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", визначено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Кабінету Міністрів України невідкладно: 1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні; 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

В подальшому Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану з 05 годин 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Указами Президента України №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 05.02.2024 строк дії воєнного часу продовжувався.

Відповідно до статті 1 Закону України від 12.05.2015 №389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі - Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 16 Закону №389-VIII передбачено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України від 03.04.2003 №661-IV "Про Державну прикордонну службу України" (далі - Закон №661-IV) на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №661-IV основними функціями Державної прикордонної служби України зокрема є:

- охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму;

- охорона суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та контроль за реалізацією прав і виконанням зобов'язань у цій зоні інших держав, українських та іноземних юридичних і фізичних осіб, міжнародних організацій;

- ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону України згідно із законами України "Про розвідувальні органи України" та "Про оперативно-розшукову діяльність";

- участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом, а також припинення діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), організованих груп та злочинних організацій, що порушили порядок перетинання державного кордону України;

- координація діяльності військових формувань та відповідних правоохоронних органів, пов'язаної із захистом державного кордону України та пропуску до тимчасово окупованої території і з неї, а також діяльності державних органів, що здійснюють різні види контролю при перетинанні державного кордону України та пропуску до тимчасово окупованої території і з неї або беруть участь у забезпеченні режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон України та в контрольних пунктах в'їзду - виїзду.

Виконання зазначених у частині першій цієї статті функцій є оперативно-службовою діяльністю Державної прикордонної служби України (ч. 2 ст. 2 Закону №661-IV).

Частиною першою статті 6 Закону №661-IV визначено, що Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення і має таку загальну структуру: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; Морська охорона, яка складається із загонів морської охорони; органи охорони державного кордону - прикордонні загони, окремі контрольно-пропускні пункти, авіаційні частини; розвідувальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Згідно з пунктами 3, 4 статті 19 Закону №661-IV на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються: участь у взаємодії із Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями у відбитті вторгнення або нападу на територію України збройних сил іншої держави або групи держав; участь у виконанні заходів територіальної оборони, а також заходів, спрямованих на додержання правового режиму воєнного і надзвичайного стану.

Отже, відповідач входить до структури Державної прикордонної служби України, а тому починаючи з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року здійснює передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Відповідно до статті 1 Закону України від 06.12.1991 №1932-XII "Про оборону України" (далі - Закон №1932-XII) військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.

Частиною першою статті 12 Закону №1932-XII визначено, що участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №168.

Відповідно до пункту 1 Постанови №168 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 №1146 "Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168", яка застосовувалася у період з 01.09.2022 по 20.01.2023 та в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 №43 "Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168", яка застосовувалася у період з 20.01.2023 по 09.08.2023) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, зокрема, Державної прикордонної служби, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення (абзац другий в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 №1146 та абзац третій в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 №43).

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (абзац третій в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 №1146 та абзац четвертий в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2023№43).

Отже, виплата додаткової винагороди в розмірі до 100000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць, виплачується, зокрема, військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебувають під час такої участі у бойових діях чи здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів на підставі наказів командирів.

Згідно з пунктом 2-1 Постанови №168 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року №793 "Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168", яка застосовувалася у період з 24.02.2022 року по 20.01.2023 року) установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Водночас, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 №43, яка застосовувалася у період з 20.01.2023 по 09.08.2023 у пункті 2-1 Постанови №168 установлено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.

На виконання Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в України" та пункту 2-1 Постанови №168, з метою врегулювання порядку і умов здійснення виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди під час дії воєнного стану, 09 грудня 2022 року Адміністрацією Державної прикордонної служби України видано наказ №628/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168", який застосовувався з 01 грудня 2022 року по 01 лютого 2023 року.

Відповідно до пункту 1 Наказу №628/0/081-22АГ військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення, органах забезпечення (далі органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв'язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов'язків військової служби. Додаткова винагорода збільшується до 100000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

Пунктом 2 Наказу №628/0/081-22АГ передбачено, що до безпосередньої участі у бойових діях або заходах належать виконання військовослужбовцем у районах ведення бойових дій:

1) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом Держприкордонслужби (підрозділом, в тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі штабу відповідного органу військового управління Збройних Сил України, угрупування військ (сил) або штабу технічної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил), та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;

2) бойових (спеціальних) завдань із усебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які згідно з бойовим розпорядженням виконують завдання у складі органів військового управління, військової частини (підрозділів), угрупувань військ, інших складових сил оборони, та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;

3) бойових (спеціальних) завдань з відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються, нанесення вогневого ураження на об'єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншої технікою, за умови безпосереднього вогневого контакту з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час збройного нападу (вогневого ураження);

4) бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;

5) бойових завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

6) польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями;

7) бойових (спеціальних) завдань екіпажами кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби в морських та річкових акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також при виконанні бойових завдань щодо пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів.

Згідно з пунктом 3 Наказу №628/0/081-22АГ документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є:

1) бойовий наказ (бойове розпорядження);

2) журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад чи копії або витяги з них;

3) рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або в заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені, та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях або заходах.

Пунктами 5-6 Наказу №628/0/081-22АГ передбачено, що виплата додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів Голови Держприкордонслужби, начальників (командирів) регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, Морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Держприкордонслужби за місцем проходження військової служби, а їх начальникам (командирам) - на підставі наказів начальників (командирів) вищого рівня. Підготовка проєктів наказів про виплату додаткової винагороди в органі Держприкордонслужби здійснюється до 08 числа кожного місяця підрозділом, визначеним начальником (командиром) органу Держприкордонслужби.

26 січня 2023 року Міністерством внутрішніх справ України видано наказ №36, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 січня 2023 року за №196/39252, яким затверджено Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - Порядок №36, що застосовується з 01 лютого 2023 року).

Пунктом 2 Порядку №36 встановлено, що на період дії воєнного стану додаткова винагорода виплачується:

1) у розмірі до 30 000 гривень військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями) в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань:

у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил), а також у межах операційних зон угруповань військ (Сил оборони держави), залучених до заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії;

наземної охорони та оборони об'єктів критичної інфраструктури;

у районах ведення воєнних (бойових) дій у складі військових адміністрацій;

із усебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями, крім випадків здійснення такого забезпечення в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;

2) у розмірі, збільшеному до 50 000 гривень, у порядку, визначеному абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки);

3) у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.

Відповідно до пункту 3 Порядку №36 до безпосередньої участі в бойових діях або заходах належать виконання військовослужбовцем у районах ведення воєнних (бойових) дій:

1) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужба) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;

2) бойових (спеціальних) завдань з усебічного забезпечення органів (підрозділів) Держприкордонслужби, угруповань військ, інших складових сил оборони згідно з бойовим розпорядженням в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;

3) бойових завдань з охорони об'єктів під час нанесення по них вогневого ураження противником, відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення їх у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою за умови безпосереднього вогневого контакту з противником;

4) бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;

5) бойових (спеціальних) завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

6) польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями;

7) бойових (спеціальних) завдань у складі екіпажу корабля, катера, судна забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також виконання бойових завдань з пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів;

8) бойових (спеціальних) завдань у складі відділів прикордонної служби, прикордонної застави, прикордонної комендатури, прикордонної комендатури швидкого реагування в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником.

Пунктом 4 Порядку №36 встановлено, що документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у воєнних (бойових) діях або заходах, є:

- бойовий наказ (бойове розпорядження);

- журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них;

- рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у бойових діях або заходах.

Відповідно до пункту 6 Порядку №36 виплата додаткової винагороди військовослужбовцям здійснюється щомісяця за минулий місяць на підставі наказів Голови Державної прикордонної служби України, начальників (командирів) регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, Морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Держприкордонслужби за місцем проходження військової служби, а їх начальникам (командирам) - на підставі наказів начальників (командирів) вищого рівня, які видаються до 8 числа поточного місяця.

Отже, щомісячна додаткова винагорода (пропорційно із розрахунку на місяць) збільшена до 100000 гривень, що встановлена Постановою №168, виплачується військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) (пропорційно часу участі у таких діях або заходах), види яких визначені Наказом від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ та Порядком №36 відповідно часу, протягом якого вони діяли.

При цьому, основною умовою для виплати збільшеної до 100 000 гривень додаткової винагороди є перебування та участь в бойових діях в районах ведення бойових дій.

Водночас, суд зауважує, що матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи саме безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у спірний період.

При цьому суд зазначає, що лише сам факт несення військової служби на підставі бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України не є достатньою підставою для нарахування та виплати відповідачем позивачеві збільшеної додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн, яка передбачена пунктом 1 Постанови №168.

Пунктом 7 Порядку №36 визначено, що райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України.

Крім того, саме такий термін як "район воєнних (бойових) дій" визначається в Законі України "Про оборону України" від 06.12.1991 №1932-XII (далі - Закон №1932-XII).

Так, згідно статті 1 Закону №1932-XII район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Отже, саме Головнокомандувач Збройних Сил України визначає територію України, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Наказами Головнокомандувача Збройних Сил України "Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій" від 02.02.2023 №26, від 14.02.2023 №35, від 01.03.2023 №52, від 01.04.2023 №89, від 01.05.2023 №111, від 01.06.2023 №147, від 01.07.2023 №183, від 01.08.2023 №210, від 01.09.2023 №247, від 01.10.2023 №273, від 01.11.2023 №301, від 01.12.2023 №341, від 01.01.2024 №2 чітко визначені райони ведення бойових дій в період з 01.01.2023 по 31.12.2023, до яких не входить жоден з районів або територіальних громад Сумської області, що враховується судом.

Вказані вище накази Головнокомандувача Збройних Сил України є чинними та визначають райони ведення воєнних (бойових) дій.

Суд звертає увагу на те, що сам по собі факт несення позивачем військової служби у спірний період не створює для відповідача обов'язку нарахування збільшеної додаткової винагороди, оскільки підставою для її виплати є документальне підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, зокрема на тимчасово окупованій РФ території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора.

В матеріалах справи відсутні будь-які документи, передбачені пунктом 3 Наказу №628/0/081-22АГ та/або Порядком №36, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовця ОСОБА_1 у бойових діях або заходах в період 20.03.2022 по 06.04.2023.

За таких обставин суд погоджується з доводами відповідача щодо відсутності підстав для виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди збільшеної до 100000,00 грн у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України №168 за період з 20.03.2022 по 06.04.2023.

Відтак, зважаючи на встановлені обставини, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. 90 КАС України).

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази надані позивачем - суд дійшов висновку, що обґрунтування на які посилається позивач, не дають суду підстав для висновків, які б спростовували доводи відповідача, а тому з огляду на наведені вище норми та обставини справи, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні позову.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи те, що в задоволенні адміністративного позову відмовлено та беручи до уваги той факт, що позивач звільнений від сплати судового збору, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат, в тому числі витрат на правову допомогу.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , в інтересах якої звернувся адвокат Каверін Сергій Миколайович до НОМЕР_1 прикордонного загону державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач- ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Представник позивача - адвокат Каверін Сергій Миколайович (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №001274 від 17.12.2018, видане Радою адвокатів Львівської області на підставі рішення №30.11.2018 №95).

Відповідач - НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).

Суддя В.О. Григораш

Попередній документ
118693212
Наступний документ
118693214
Інформація про рішення:
№ рішення: 118693213
№ справи: 600/4730/23-а
Дата рішення: 29.04.2024
Дата публікації: 01.05.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Чернівецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (15.08.2023)
Дата надходження: 11.07.2023
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ГРИГОРАШ ВІТАЛІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ