29 квітня 2024 року справа № 580/1857/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) в якій просить:
-визнати незаконними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно надання рішення щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати ОСОБА_1 рішення про надання відстрочки від призову на військову службу на час мобілізації, чи аргументовану відмову.
Ухвалою суду від 06.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач має достатні підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, надав відповідачу у належній формі та у встановленому законом порядку усі необхідні докази, що підтверджують факт існування обставин, що дають право на відстрочку. Разом з тим, відповідачем проігноровано заяву позивача та його право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки відповідачем не прийнято рішення щодо відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та/або не надано вмотивованої відмови.
Представник відповідача до суду надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд у задоволенні позову відмовити, зазначивши, що позивач через засоби поштового зв'язку звернувся про надання відстрочки від призову на військову службу, відповідь на яку відповідач надав листом, повідомивши про необхідність обов'язку особистої явки для оформлення відстрочки з посиланням на норми відповідного законодавства. Крім того зазначив, що для отримання відстрочки від мобілізації у період воєнного стану позивач був зобов'язаний особисто з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 за місцем військового обліку, пройти всі необхідні мобілізаційні процедури та надати документи, що підтверджують наявність підстав для відстрочки від мобілізації, за результатами розгляду яких орган військового управління, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, приймає відповідне рішення щодо погодження поданих документів. Позивач не звертався до відповідача особисто зі спірного питання, а надсилав відповідні документи поштою, у зв'язку з чим позивачем не дотримано порядок отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, встановлений чинним законодавством. Також звернув увагу, що суд не може перебирати на себе функцію органу військового управління, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, та приймати рішення про надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації замість такого органу, поза встановленою процедурою, оскільки це не відноситься до завдань адміністративного судочинства, а тому позовні вимоги про зобов'язання відповідача надати позивачу відстрочку від проходження військової служби під час мобілізації вважає такими, що не підлягають задоволенню.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
12.12.2023 засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою від 10.12.2023 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. До заяви додано перелік документів.
ІНФОРМАЦІЯ_4 надано відповідь на заяву листом №12/12141 від 26.12.2023, в якому повідомлено останнього, про необхідність обов'язку особистої явки, для оформлення відстрочки з посиланням на норми відповідного законодавства. Так, як надання (оформлення) відстрочки від призову на військову службу, під час мобілізації, можливе тільки за особистою участю військовозобов'язаного, в даному випадку позивача.
16.01.2023 засобами поштового зв'язку представник позивача - адвокат Крекотень В.О. направив відповідачу адвокатський запит від 15.01.2023 з вимогою надати інформацію щодо наявності у позивача факту наявності відстрочки від призову на військову службу на підставі абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII.
На адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_4 надано відповідь листом №13/2006 від 25.01.2024 в якій повідомлено, що за поданою заявою неможливо встановити всіх обставин справи, тому ОСОБА_1 необхідно з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_5 з документами, які підтверджують право на відстрочку до кабінету 109.
Бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви та не прийняття рішення щодо відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивач вважає протиправною, а тому за захистом своїх прав, свобод та інтересів звернувся до суду з цим позовом.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).
Відповідно до ст. 1 Закону № 3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Згідно абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону їх утримувати.
Відповідно до п. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 № 1487) призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, зокрема надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.
Як встановив вище суд, у матеріалах справи наявна заява позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 11 частини 1 старті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. До заяви додано перелік документів для підтвердження обставин зазначених у заяві.
У відповідь на адвокатський запит представника позивача - адвоката Крекотень В.О. листом відповідач повідомив, що до заяви про надання відстрочки від мобілізації за наявності батька з інвалідністю не додано доказів стосовно відсутності інших прецездатних осіб, які зобов'язані відповідно до закону утримувати особу з інвалідністю. Тому, необхідно особисто з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_5 з оригіналами документів, які підтверджують право на відстрочку від мобілізації.
Аналіз встановлених обставин вказує на те, що до відповідача надійшла заява позивача про надання відстрочки від призову на військову службу. Натомість, у матеріалах справи відсутні будь-які докази розгляду відповідачем вищевказаної заяви позивача.
Відповідач у відзиві на позов наголошує про необхідність подання заяви про відстрочку від призову на військову службу позивачем особисто, а не засобами поштового зв'язку.
Надаючи оцінку вказаним посиланням відповідача, суд врахував таке.
Порядок розгляду, реєстрації, приймання, узагальнення та аналізу звернень військовослужбовців врегульовано Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 28.12.2016 № 735. Цю Інструкцію розроблено зокрема відповідно до Конституції України, Законів України “Про звернення громадян” (далі - Інструкція № 735).
Відповідно до пунктів 4, 5, 6 Розділу І Інструкції № 735 у роботі з письмовими (електронними) та усними зверненнями громадян потрібно забезпечувати кваліфікований, неупереджений, об'єктивний і своєчасний розгляд звернень громадян з метою оперативного розв'язання порушених у них питань, задоволення законних вимог заявників, поновлення порушених конституційних прав та запобігання надалі таким порушенням.
До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності дії, унаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод.
Усі звернення громадян, що надходять до Міністерства оборони України, органів військового управління, військових частин, підлягають обов'язковій класифікації за встановленими статтею 3 Закону України “Про звернення громадян” їх видами, а саме: пропозиції (зауваження), заяви (клопотання), скарги. Подальший розгляд пропозицій, заяв та скарг громадян проводиться з урахуванням особливостей, установлених статтями 14, 15 та 16 зазначеного Закону.
Згідно п.п. 2, 4 Розділу ІІ Інструкції № 735 письмові звернення громадян, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю, первинному розгляду та реєстрації з метою визначення їх належності до компетенції відповідного органу військового управління та призначення за ними конкретного виконавця.
Первинний розгляд письмових звернень громадян проводиться керівниками органів військового управління або їх заступниками відповідно до їх повноважень.
У зверненні мають бути зазначені прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення має бути надруковане або написане від руки, розбірливо, чітко підписане заявником (групою заявників) із зазначенням дати.
Відповідно до п.п. 3-8 Розділу ІІІ Інструкції № 735 після первинного розгляду звернень громадян керівниками органів військового управління, командирами військових частин працівник підрозділу документального забезпечення (секретаріату, канцелярії):
уносить до журналу реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян або реєстраційно-контрольної картки персонального комп'ютера резолюцію керівництва та встановлені терміни виконання доручень за зверненнями громадян;
здійснює відправку звернень за належністю та відповідей - їх авторам;
забезпечує оперативне доведення звернень громадян до виконавців.
Звернення громадян, одержані органом військового управління, військовою частиною для виконання, в обов'язковому порядку обліковуються в журналі обліку звернень цього органу військового управління або заводиться реєстраційно-контрольна картка.
Термін розгляду пропозицій, заяв та скарг обчислюється з дня, наступного за днем, з якого починається строк (таким днем є день їх надходження та реєстрації в органі військового управління, військовій частині), до дня направлення заявнику відповіді на його звернення. Якщо останній день терміну розгляду звернення припадає на неробочий день, то останнім днем терміну вважається перший після нього робочий день.
Термін розгляду пропозицій, заяв та скарг обчислюється від дня їхньої реєстрації у структурному підрозділі Міністерства оборони України, відповідальному за організацію розгляду звернень громадян.
Звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, ураховуючи вихідні, святкові та неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, - невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання.
Якщо в місячний термін розв'язати порушені у зверненні питання неможливо, то керівник відповідного органу військового управління, командир військової частини або особа, що тимчасово виконує його обов'язки, установлює термін, потрібний для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів.
Звернення вважається вирішеним, якщо розглянуто всі поставлені в ньому питання, прийнято обґрунтоване рішення та вжито потрібних заходів щодо його виконання і заявника повідомлено про результати розгляду звернення і прийняте рішення.
Відповідь за результатами розгляду звернення обов'язково дається тим органом військового управління, військовою частиною, які його отримали і до компетенції яких входить розв'язання порушених у зверненні питань, за підписом керівників або осіб, яким право ставити підпис надано відповідним керівником органу військового управління, командиром військової частини.
Рішення про відмову в задоволенні вимог або прохань, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на чинне законодавство і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. При цьому вказуються заходи, які вживались органом військового управління, військовою частиною для перевірки цього звернення. Якщо давалася усна відповідь, то складається відповідна довідка, яка додається до матеріалів перевірки звернення.
Аналіз вказаних приписів Інструкції № 735 вказує на те, що у разі надходження до структурного підрозділу апарату Міністерства оборони України належно оформленого письмового звернення громадянина, воно в обов'язковому порядку та строки встановлені Інструкцією належить прийняттю та розгляду. В свою чергу, за наслідками розгляду заявника має повідомлено про результати розгляду звернення і прийняте рішення.
Суд зазначає, що отримавши від позивача заяву позивача про надання відстрочки від мобілізації, яка, як зазначає відповідач, не містила належних доказів стосовно відсутності інших працездатних осіб, які зобов'язані відповідно до закону утримувати особу з інвалідністю - батька, відповідач повинен був у будь-якому разі розглянути її, як звернення громадянина, в силу вищевказаних вимог Інструкції № 735 та за наслідками розгляду повідомити позивача про результати її розгляду, причини неврахування тих чи інших доказів та повідомити про прийняте рішення.
Разом з тим, як встановив вище суд, будь-які докази розгляду відповідачем заяви позивача про надання відстрочки від мобілізації у матеріалах справи відсутні.
Суд зазначає, що відсутність будь-яких доказів розгляду відповідачем заяви позивача, вказує на бездіяльність відповідача саме щодо розгляду вищевказаної заяви. Отже для належного захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви позивача про надання відстрочки від мобілізації та повідомлення про результати її розгляду і прийняте рішення і, як наслідок, зобов'язати відповідача розглянути таку заяву.
В свою чергу вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності щодо не ненадання позивачу відстрочки від призову та зобов'язання відповідача її надати, є передчасними, оскільки відповідач не розглянув відповідну заяву позивача.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.
Згідно частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та повідомлення про результати її розгляду і прийняте рішення.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та повідомити позивача про результати її розгляду і прийняте рішення.
У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Петро ПАЛАМАР