Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
29 квітня 2024 року справа №520/35916/23
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ніколаєва Ольга Вікторівна, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області
про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФ України в Київській області, вулиця Саєнка Андрія, будинок 10, місто Фастів, Київська область, 08500, код ЄДРПОУ: 22933548), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 26.10.2023 вих. №43934/03-16, яким ОСОБА_1 відмовлено у нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, станом на день її призначення.
- зобов'язати відповідача прийняти рішення про нарахування та виплату позивачу грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що відповідач протиправно, після призначення пенсії за віком згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-IV), не здійснив їй виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних розмірів призначеної пенсії на підставі пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV, як лікарю державного закладу охорони здоров'я.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.
Відповідач 04.10.2023 через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на відсутність правових підстав для здійснення виплати позивачці грошової допомоги у розмірі десяти місячних розмірів призначеної пенсії на підставі пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV.
У період з 15.07.2023 по 06.08.2023, 12.10.2023, з 15.11.2023 по 03.12.2023, з 01.01.2024 по 14.01.2024, з 05.04.2024 по 06.04.2024 та з 08.04.2024 по 17.04.2024 суддя перебувала у відпустці.
Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
З 29.09.2023 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком згідно із Законом №1058-IV.
20.10.2023 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою щодо призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних розмірів призначеної пенсії на підставі пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV, як лікарю державного закладу охорони здоров'я.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 26.10.2023 вих. №43934/03-16 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.
Відмова пенсійного органу мотивована тим, що в наданих документах про спеціальній стаж, на момент досягнення пенсійного віку, ОСОБА_1 працювала в Харківській клінічній лікарні на залізничному транспорті №2 філії «Центр охорони здоров'я» АТ «Українська залізниця». Належність вказаної установи до закладів державної чи комунальної форми власності, на думку відповідача, документально не стверджено.
Оскільки, одноразова грошова допомога призначається особам, які на день досягнення пенсійного віку, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, які дають право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у ОСОБА_1 відсутні підстави для проведення перерахунку щодо призначення одноразової грошової допомоги.
Не погоджуючись рішенням пенсійного органу, позивач звернулася до суду з відповідною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Предметом спору у цій справі є наявність або відсутність правових підстав для виплати позивачці грошової допомоги у розмірі десяти місячних розмірів призначеної пенсії на підставі пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV.
Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Згідно ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж - це період протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі, не менший, ніж мінімальний страховий внесок.
Пунктом "е" статті 55 Закону України «Пенсійне забезпечення» (у редакції з урахуванням рішення Конституційного Суду України №2-р/2019 від 04.06.2019) визначено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04.11.1993 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі по тексту Перелік №909).
Розділом 2 «Охорона здоров'я» Переліку №909 передбачено, що право на пенсію за вислугою років мають лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад), що працюють у таких закладах охорони здоров'я: Лікарняні заклади, лікувально- профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, установи з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальні органи Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспожив-служби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри.
Відповідно до довідки, виданої Харківською клінічною лікарнею на залізничному транспорті №2 філії «Центр охорони здоров'я» Акціонерного Товариства «Українська залізниця» від 18.09.2023 №56, ОСОБА_1 була прийнята 08.09.1992 року на роботу в Дитячу клінічну лікарню ст.Харків на посаду дільничного лікаря (наказ №43 від 17.08.1992р.).
Поновлено 04.04.1995 статус «Дорожньої» дитячої клінічної лікарні ст. Харків, надалі названо її - Дитяча дорожня клінічна лікарня Південної залізниці (наказ №8 ЛС Укрзалізниці від 04.04.1995р.).
ОСОБА_1 31.07.2000 прийнята по переведенню в Дорожню клінічну лікарню на ст. Харків на посаду дільничного лікаря-педіатра (наказ №53 «а» від 01.08.2000р.) у зв'язку з реорганізацією Дитячої дорожньої клінічної лікарні.
У зв'язку з реорганізацією Дитячої поліклініки 01.06.2005 перейменовано в Дитяче поліклінічне відділення (наказ №133 від 31.05.2005).
02.09.2008 року відбулась зміна назви - Дорожня клінічна лікарня ст. Харків на Державний заклад «Дорожня клінічна лікарня станції Харків СТГО «Південна залізниця»» (наказ Генерального директора Укрзалізниці №105-ц від 28.02.2008).
Згодом, Державний заклад «Дорожня клінічна лікарня станції Харків СТГО «Південна залізниця» реорганізовано шляхом злиття у Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» та на його базі утворено структурний підрозділ «Харківська клінічна лікарня на залізничному транспорті №2» філії «Центр охорони здоров'я» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (Постанова Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200, рішення правління ПАТ «Укрзалізниця» від 21.10.2015, протокол №1 від 26.11.2015, протокол №6).
На підставі наказу №48 від 22.03.2019 філії «Центр охорони здоров'я» (зі змінами згідно наказу ЦОЗ-ОЗ/54 від 29.03.2019), Харківську клінічну лікарню на залізничному транспорті №2» філії «Центр охорони здоров'я» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» перейменовано на Харківську клінічну лікарню на залізничному транспорті №2» філії «Центр охорони здоров'я» акціонерного товариства «Українська залізниця».
Також слід зазначити, що Постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 р. №735 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 №938) затверджено Статут акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Товариство).
Відповідно до пункту 2 Статуту, Товариство утворено як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови (далі - підприємства залізничного транспорту).
У додатку 1 до Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №735 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 №938) у переліку підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» вказано Державний заклад “Дорожня клінічна лікарня станції Харків СТГО «Південна залізниця» (нині- Харківській клінічній лікарні на залізничному транспорті №2 філії «Центр охорони здоров'я»).
Таким чином Харківська клінічна лікарня на залізничному транспорті №2 філії «Центр охорони здоров'я» є структурним підрозділом акціонерного товариства «Українська залізниця».
Слід зазначити, що форма власності акцій, емітентом яких є АТ «Укрзалізниця» та які засвідчують участь їх власника у статутному капіталі емітента, є державною (Постанова Верховного Суду у справі 09.10.2018 №826/11262/15).
Отже, позивачка працювала на посаді лікаря як працівник закладу охорони здоров'я у складі установи державної форми власності та виконувала трудові функції, з яким законодавство пов'язує право особи на зарахування до спеціального стажу роботу, що надає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Приймаючи оскаржуване рішення, Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області визначило, що загальний трудовий стаж позивачки станом на дату призначення пенсії (29.09.2023) складає 40 років 9 місяців 13 днів. Стаж позивачки на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в цілях призначення одноразової грошової допомоги), становить більше 30 років.
Жодних доводів щодо недостатності у позивачки спеціального трудового стажу для виплати грошової допомоги, оскаржуване рішення не містить.
Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 26.10.2023 вих. №43934/03-16, яким ОСОБА_1 відмовлено у нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, станом на день її призначення, є протиправним та підлягає скасуванню.
З огляду на протиправність рішення відповідача та для ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області прийняти рішення про нарахування та виплату позивачу грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Як вбачається з позовних вимог, предметом позову у даній справі є одна вимога немайнового характеру, а отже, ставка судового збору за подання даного позову становить 1073,60 грн.
Водночас, суд звертає увагу на те, що у зв'язку з початком функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), а саме: «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку, статтю 4 Закону України «Про судовий збір» доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки у цій справі позивач позовну заяву подав в електронній формі через підсистему «Електронний суд», розмір судового збору становить 858,88 грн (1073,60 грн. * 0,8).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у розмірі 858,88 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (вулиця Саєнка Андрія, будинок 10, місто Фастів, Київська область, 08500, код ЄДРПОУ: 22933548) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 26.10.2023 вих. №43934/03-16, яким ОСОБА_1 відмовлено у нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, станом на день її призначення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області прийняти рішення про нарахування та виплату позивачу грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по сплаті судового збору на користь ОСОБА_1 у розмірі 858,88 грн. (вісімсот п'ятдесят вісім гривень 88 копійок).
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлено 29.04.2024.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА