Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питання прийняття позову до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі
29 квітня 2024 р. справа №520/11317/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В., розглянувши питання прийняття до розгляду позову
ОСОБА_1
до третя особа: Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області,
проскасування постанови від 09.10.2023р. про закінчення виконавчого провадження №72259685,
встановив:
Позивач 26.04.2024р. звернувся до суду з вимогами про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закінчення виконавчого провадження від 09.10.2023 року в рамках виконавчого провадження №72259685.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Судом встановлено, що позов подано до суду поза межами процесуального строку згідно з ч.2 ст.287 КАС України - 10 днів з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення прав ((свобод, інтересів).
У позові заявником визнано факт подання позову поза межами процесуального строку та сформульовано клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, обґрунтовуючи яке представником заявника зазначено, що про існування оскаржуваної постанови позивач дізнався лише 22.04.2024 року з отриманої відповіді від 09.04.2024 року № 8339 на запит свого представника, в якій містився ідентифікатор доступу до ВП № 72259685. В автоматизованій системі виконавчого провадження заявник ознайомився зі змістом постанови про закінчення виконавчого провадження від 09.10.2023 року в рамках виконавчого провадження № 72259685. Зазначено, що позивач не отримував жодного документу від відповідача ані поштою, ані на руки та наголошено на тому, що заявник з березня 2022 року та по теперішній час проходить службу в Збройних Силах України, а тому через постійне знаходження на позиціях був позбавлений можливості дізнатися про оскаржувану постанову раніше.
Суд зазначає, що відповідно до положень ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до ч.1 ст.121 та ч.1 ст.123 КАС України умовою для поновлення пропущеного процесуального строку є поважність причини, котра зумовила такий стан практичної реалізації процесуального права чи обов'язку.
Строк звернення до суду у спірних правовідносинах встановлений ч.2 ст. 287 КАС України, складає 10 днів і обчислюється з дня, коли особа дізналася про порушене право або повинна була дізнатися про порушене право.
При цьому зміст словосполучення "повинна була дізнатись" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі №809/1087/17, від 22.11.2018 у справі №815/91/18 та від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.
У клопотанні про поновлення пропущеного строку на звернення до суду позивач зазначає, що з березня 2022 року та по теперішній час проходить службу в Збройних Силах України, а тому через постійне знаходження на позиціях був позбавлений можливості дізнатися про оскаржувану постанову раніше.
З проводу викладених заявником тверджень суд зазначає, що докази існування обставин про поважні причини пропуску строку звернення до суду відповідно до ч.1 ст.77, ч.2 ст.79, ч.1 ст.123, ч.2 ст.123, ч.4 ст.161, ч.6 ст.161 КАС України повинні бути подані до суду разом із позовом, бо на етапі відкриття провадження у справі у суду відсутні повноваження витребовувати будь-які докази.
Такий висновок цілком корелюється із правовою позицією постанови Верховного Суду від 31.03.2021р. по справі №520/3047/2020 та постанови Верховного Суду від 19.12.2022р. у справі №420/13281/20, де указано, зокрема, що суд вивчає лише ті докази, що надійшли разом з позовною заявою.
Указане обумовлено тим, що згідно з п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує - чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними і у силу ч.2 ст.19 Конституції України не має повноважень діяти у будь-який інший спосіб, у тому числі витребовувати докази з власної ініціативи або відкладати вирішення даного питання на подальше з метою пересвідчення в обізнаності позивача як учасника суспільних відносин із станом власних прав (інтересів) та обов”язків.
Отже, саме на стадії вирішення питання про прийняття позову до розгляду суд повинен визначитись із достатністю підстав для визнання причин пропуску строку на звернення до суду поважними, для чого повинен дослідити та оцінити саме надані позивачем докази виключно у контексті подання позову із дотриманням вимог ч.2 ст.122, ч.1 ст.123, ч.6 ст.161, ч.1 ст.169, ч.2 ст.171 КАС України.
Суд наголошує, що під час вирішення питання про поважність причин пропуску особою строку звернення до суду необхідно одночасно забезпечити як відсутність надмірного формалізму, так і відсутність надмірної гнучкості.
З огляду на положення ст. 17 та 65 Конституції України суд засвідчує повагу до військовослужбовців, котрі ціною власного життя та здоров"я у спосіб особистої участі саме у веденні бойових дій проти ворога здійснюють захист суверенітету України, захист незалежності України, захист територіальної цілісності України.
Використання заявником саме цього доводу сприймається судом у якості виключного випадку справедливого і розумно прийнятного відступлення від обов"язку суду вирішити питання достатності підстав для визнання поважними причин пропуску строку на звернення до суду саме на стадії відкриття провадження в адміністративній справі і вирішення даного питання під час розгляду справи по суті.
В оформленні позову використання формальних критеріїв за ст.ст.21, 25, 26, 45, 122, 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та діючих правових механізмів з"ясування судом об'єктивної істини не засвідчило існування інших перешкод для початку вирішення ініційованого спору у порядку адміністративного судочинства.
Указане зумовлює прийняття рішення про відкриття провадження у справі.
З огляду на ч.4 ст.12, ч.3 ст.257, ч.4 ст.257, п.2 ч.6 ст.262, 287 КАС України спір підлягає вирішенню у судовому засіданні.
Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляду адміністративної справи спочатку.
З позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує постанову про закінчення виконавчого провадження старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 09.10.2023р., де боржником є ГУ ПФУ в Харківській області, а стягувачем - ОСОБА_1 .
Таким чином, рішення по суті у даній справі може вплинути на права та обов'язки ГУ ПФУ в Харківській області, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344).
Вищевказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 04 лютого 2021 року у справі №640/9564/20, що в силу ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4, 12, 122, 160, 161, 171, 173, 175, 241-243, 248, 256, 257, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
ухвалив:
1. Прийняти позов до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі. Копії даної ухвали направити учасникам справи з урахуванням належності до кола суб'єктів владних повноважень та відомостей про офіційні адреси в ЄСІТС. Роз'яснити, що надсилання процесуальних документів буде здійснюватись за указаними у позові адресами сторін. Сповістити, що інформація відносно справи може бути отримана за посиланням: http://court.gov.ua/fair/sud2070.
2. Здійснювати розгляд та вирішення справи одноособовим складом суду у порядку ст.287 КАС України.
3. Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344).
4. Зобов'язати відповідача подати до суду: 1) відзив на позов, де чітко та однозначно зазначити про те, які з викладених у позові обставин визнаються, а які заперечуються; 2) усі докази на підтвердження власних аргументів проти позову, повного, вичерпного і всебічного висвітлення обставин спору, а також спростування доводів заявника, зокрема, але не виключно: копії матеріалів виконавчого провадження №72259685; копію оскарженої постанови; докази відповідності оскарженого реально вчиненого рішення суб"єкта владних повноважень вимогам ч.2 ст.2 КАС України - протягом 5 днів від дати отримання цієї ухвали.
Зобов'язати третю особу у цей же строк та у цьому ж порядку подати до суду письмові пояснення по суті заявленого позову та докази стану і належності виконання рішення суду по справі №520/11947/22.
Зобов'язати позивача у цей же строк та у цьому ж порядку подати до суду докази проходження ним з 09.10.2023р. (дата оскаржуваної постанови) та по 26.04.2024р. (дата звернення до суду) служби в Збройних Силах України.
5. Призначити розгляд справи у судовому засіданні на 09.05.2024р. об 11:00 год у залі №7 в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду за адресою: місто Харків, м-н Свободи.
6. Явку учасників справи (представників) визнати необов'язковою. Зобов'язати завчасно та письмово сповіщати суд про неможливість прибуття до судового засідання з одночасним наданням документів на підтвердження поважності причин неприбуття. Повідомити про необхідність засвідчити факт прибуття для участі у засіданні суду в аркуші реєстрації та про необхідність мати при собі діючі документи, котрі згідно з національним законодавством України підтверджують особу громадянина.
7. Роз'яснити наявність процесуальних прав і обов'язків, передбачених ст.44, 45, 47, 60, 131 КАС України та неприпустимість як зловживання процесуальними правами, так і недобросовісного виконання процесуальних обов'язків; ухвала набирає законної сили з моменту підписання, оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Сліденко