Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
(додаткове)
29 квітня 2024 р. Справа № 520/3725/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко О.В.,
при секретарі - Олітто О.О..,
за участі представника відповідача - Гвоздецької О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення по адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
доГоловного управління Національної поліції в Харківській області
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року по даній справі адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу задоволено. Визнано протиправним та скасувати наказ ГУНП в Харківській області від 25.01.2024 №70 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУ НП в Харківській області». Визнано протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 31.01.2024 №50 о/с про звільнення поліцейського офіцера громади сектора превенції Куп'янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 з займаної посади, з 31.01.2024. Поновлено ОСОБА_1 на посаді поліцейського офіцера громади сектора превенції Куп'янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, з 01.02.2024 року. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.02.2024 по 18.04.2024 у розмірі 72451,08 грн. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді поліцейського офіцера громади сектора превенції Куп'янського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, підлягає негайному виконанню.
Представник позивача через систему "Електронний суд" надіслав заяву про ухвалення додаткового судового рішення в порядку статті 252 КАС України, в якому просив суд стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 21 000, 00 грн., у якості судових витрат на професійну правничу допомогу.
Обґрунтовує заяву позивач тим, що згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката підтверджено належними га допустимими доказами, а тому вказані витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів по справі.
Копію заяви про винесення додаткового судового було надіслано відповідачу на його електронну адресу та ним отримано, що підтверджено квитанцією про доставку документів до Електронного кабінету №917881 від 18.04.2024.
Представником відповідача через систему "Електронний суд" надіслав заяву про зменшення судових витрат на правничу допомогу до суми 885,99 грн., оскільки наданими до суду документами обґрунтованість, фактичний обсяг та факт понесення позивачем витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі у конкретній адміністративній справі не є співмірним витратам, щодо складності справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом та обсягом наданих послуг, тому судові витрати на правничу допомогу підлягають зменшенню.
Представник заявника в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце якого повідомлявся належним чином відповідно до статті 126 КАС України.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги заяву про зменшення судових витрат на правничу допомогу.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява позивача підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Положеннями ст. 139 КАС України передбачено стягнення судових витрат стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 КАС України).
Згідно з ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).
Відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення. Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.
В запереченнях на заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу представник відповідача зазначив, що наданими до суду документами обґрунтованість, фактичний обсяг та факт понесення позивачем витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі у конкретній адміністративній справі не є співмірним витратам, щодо складності справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом та обсягом наданих послуг.
Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Відповідно до п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Таким чином, до правової допомоги належать консультації та роз'яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 року по справі № 820/4263/17.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною 7 ст. 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При цьому, необхідно врахувати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Саме такої правової позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 10 червня 2021 року у справі №820/479/18 та у своїй постанові від 10 вересня 2021 року у справі №460/2315/19.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору про правову допомогу № 05/02/2024-1 від 05.02.2024 р. та Додаткової угоди від 05.02.2024 р. до нього; копію Акту приймання-передачі наданих послуг № 1 від « 18» квітня 2024 р.
Судом встановлено, що 05.02.2024 р. між ОСОБА_1 («Клієнт») та АДВОКАТСЬКИМ ОБ'ЄДНАННЯМ «ІВАНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» (Об'єдання) укладено договір про правову допомогу № 05/02/2024-1.
Згідно з п.1.1. Договору, в порядку і на умовах, визначених цим договорам, Адвокатське об'єднання надає правову допомогу Клієнту у будь-яких спорах із Головним управлінням Національної поліції в Харківській області (далі - Доручення).
Відповідно до п. 1. Додаткової угоди від 05.02.2024 р. до Договору, в порядку і на умовах, визначених цим договорам, Сторони вирішили, що окрім іншого, Адвокатське об'єднання надає правову допомогу Клієнту у спорі з Головним управлінням Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними, скасування наказу ГУ НП в Харківській області «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУ НП в Харківській області» від 25.01.2024 №70, наказу ГУ НП в Харківській області від 31.01.2024 № 50 о/с по особовому складу, щодо звільнення капітана поліції ОСОБА_1 , поліцейського офіцера громади сектора превенції Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області, з займаної посади, з 31.01.2024, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Пунктом 1.2. Договору передбачено, що сторони домовились, що виконання доручення за цим договором здійснюється адвокатом Гангою Дмитром Григоровичем, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3897 від 06 липня 2021 року.
Відповідно до пункту 2. Додаткової угоди до Договору, Сторони домовились, що Клієнт сплачує на користь Адвокатського об'єднання в якості винагороди за виконання доручення, визначеного у п. 1 Додаткової угоди - погодинно за кожну годину витраченого Адвокатським об'єднанням часу на виконання доручення суму грошових коштів у розмірі - 2000 грн., за одну годину роботи за кожну особу, що входить до робочої групи (у випадку її створення).
Відповідно до умов п. 2.5, п. 2.6 Договору про правову допомогу, обов'язок клієнта оплатити гонорар виникає з моменту отримання Клієнтом Акту приймання-передачі наданих послуг, який повинен бути виконаним протягом 5 (п'яти) наступних днів. Клієнт сплачує Адвокатському об'єднанню гонорар шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Адвокатського об'єднання, вказаний у цьому договорі або шляхом передачі готівки в касу. Якщо гонорар полягає в переданні права на майно, така передача здійснюється шляхом підписання відповідного договору і акту приймання-передачі. Клієнт вправі вимагати від Адвоката (Адвокатського об'єднання) доказів проведення оплати.
18.04.2024 року між АО «Іваненко та партнери» та Клієнтом підписано Акт приймання-передачі наданих послуг № 1 до Договору, згідно з яким протягом періоду з 05.02.2024 по 18.04.2024 (включно) Об'єднанням належним чином надані і оформлені, а Клієнтом спожиті та прийняті обумовлені в п. 1 Додаткової угоди від 05.02.2024 р. до Договору послуги (правова допомога) в наступній кількості:
1. Юридична консультація Клієнта щодо звернення до адміністративного суду із позовом; Збір адвокатом відповідних доказів, на підтвердження позовних вимог.
1.1. Звернення із адвокатськими запитами: вих. № 1 від « 05» лютого 2024 р. до Головного управління Національної поліції в Харківській області; вих. № 1 від « 11» лютого 2024 р. до УІАП ГУНП в Харківській області вих.; вих. № 1 від « 22» лютого 2024 р. до Великобурлуцької селищної ВА Куп'янського району Харківської області. Вартість - 4000,00 грн./2 год.;
2. Складання позовної заяви в інтересах Клієнта. ;Вартість - 8000,00 грн./4 год.;
3. Складання відповіді на відзив по справі № 520/3725/24. Вартість - 4000,00 грн./2 год.;
4. Участь у судових засіданнях по справі № 520/3725/24 (3 засідання) та підготовка до них. Вартість - 5000,00 грн./2,30 год.
Всього: 21 000,00 грн./10 год. 30 хв.
Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Також, згідно ч.2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 15 лютого 2022 року у справі №280/569/21, що враховується судом при вирішенні питання відшкодування понесених позивачем витрат на правничу допомогу.
Також, Верховний Суд в постанові від 03 березня 2021 року у справі №640/18964/17 зазначив, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
В той час, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 23.04.2019 у справі № 826/9047/16, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Зі змісту норм ч.ч. 4, 5 та 6 ст. 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).
За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі “Баришевський проти України” (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі “Двойних проти України” (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі “Меріт проти України” (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Враховуючи конкретні обставини справи, яка не є складною, суті виконаних послуг в рамках договору про правову допомогу, а також заперечення відповідача щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, суд вважає, що заявлена до відшкодування сума витрат на оплату послуг з професійної правничої допомоги 21000,00 грн. є надмірною.
З урахуванням принципу справедливості і незначної складності справи, обсягу опрацьованого адвокатом матеріалу, а також зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача понесені ним витрати на правову допомогу у сумі 15000,00 грн.
Таким чином, заява позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 132, 134, 139, 143, 242-246, 250, 252, 255, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.
Доповнити резолютивну частину рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року по справі № 520/3725/24 абзацом наступного змісту:
"Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. у відшкодування судових витрат".
В задоволенні іншої частини вимог заяви про винесення додаткового судового рішення - відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст рішення виготовлено 29 квітня 2024 року.
Суддя О.В.Шевченко