Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
26 квітня 2024 року № 520/4591/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОДУС, ЛТД» (пр-кт Героїв Харкова, буд. 144, м. Харків, 61082, код ЄДРПОУ 21203457) до Київської митниці Держмитслужби України (б. Говела Вацлава, буд. 8 А, м. Київ, буд. 8 А, 03124, код ЄДРПОУ 43997555 ) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -
Позивач звернувся до Харківський окружний адміністративний суду з адміністративним позовом у якому просить:
-визнати протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 06.12.2023 № UA 100360/2023/000014/2;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100360/2023/000484.
Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що підприємством вчинені всі необхідні дії щодо митного оформлення ввезеної партії товару та надані документи на підтвердження їх митної вартості згідно з вимогами митного законодавства, проте Київська митниця безпідставно відмовила у прийнятті митної декларації та митному оформленні партії товарів за визначеною відповідно до ціни договору (контракту) митною вартістю. Позивач вважає, що оскаржувані рішення не містять передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості.
По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана сторонам та отримана ними.
Від представника відповідача надійшов відзив, в якому позов не визнає, посилаючись на те, що митним органом здійснена перевірка документів, які подані позивачем до митного оформлення та встановлено розбіжності. Зазначено, що позивач не бере до уваги інформацію яка зазначена в заявці № 0893 від 12.11.2023, а саме «Автоперевезення по території України буде узгодженно додатково», тобто до митного кордону ціна відповідно до заявки складає 695812,50 грн, по території України ціна встановлюється додатково. Отже вбачається цифрова розбіжність між сумою заявки та фактичною сумою, яку позивач включив в загальну суму митної вартості спірного товару. Відповідач зазначає, що зазначена довідка повинна бути видана виконавцем перевезення, а не експедитором, аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 22.08.2019 по справі 826/25704/15. Крім того, відповідач звертає увагу, що вантаж надійшов у порт 17.11.2023, але платіжна інструкція № 2819 від 12.12.2023, тобто має місце порушення терміну відстрочки 14 днів. Листом ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» від 07.04.2022 № 070422-5 містить відомості щодо змін у пункті 4.1.3. договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 07.04.2022 № 070422 щодо відстрочки оплати фрахту товарів, але декларантом не надано відповідного документу у вигляді додатку до даного контракту, який би належним чином засвідчив згоду обох сторін щодо. Щодо прайс листа, на думку Київської митниці представник так і не наводить аргументів щодо різниці артикулів зазначених в прас-листі, який самостійно поданий позивачем до митного оформлення та які були заявлені до митного оформлення. Тобто прас-лист поданий самостійно і митний орган мав право перевірити вартісні заперечення до залучення експедитора до перевезення показники та найменування товарів зазначені в ньому з саме з інвойсом та було встановлено невідповідність в найменуванні артикулів, про що і було зазначено у рішенні. Митний орган звертає увагу суду, що митний орган не мав заперечення до залучення експедитора до перевезення. В то же час на
Позивачем надано відповідь на відзив, у якому він підтримав свої позовні вимоги та зазначив, що посилання відповідача на митну декларацію від 02.10.2023 UА 100100/2023/446888 є безпідставним, оскільки не йде порівняння з умовами поставки, пакування, виробником, не вказується на те, чи прямий це контракт з виробником чи ні, обсягом партії поставки і т.д. У свою чергу ТОВ «МОДУС, ЛТД» зазначає, що ст. 49 Митного Кодексу України визначено, що митна вартість товару-це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті.
Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст. 229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
01.12.2023 під час митного оформлення імпортованих товарів ТОВ «МОДУС, ЛТД», «алюмінієві композитні панелі 1 76061230 000 прямокутної форми з двох листів сплаву алюмінію (алюміній з домішками заліза,цинк, марганець. Марка сплаву:АА1100РN18) та прошарком з вторинного поліетилену, Верхній алюмінієвий лист пофарбований та вкритий антикорозійним покриттям, ніжній-вкритий антикорозійним покриттям. Товар використовується в будівництві для декоративних цілей. Товщина кожного алюмінієвого листа становить 0,21 мм. Київською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 06.12.2023 № UA 100360\2023/000014/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100360/2023/000484. Позивач зазначає, що при здійснення митного оформлення для підтвердження митної вартості конкретної поставки та її визначення за основним методом - ціною договору(контракту) щодо товару, який імпортується - було надано уся документація для належного митного оформлення товару, які передбачені чинним законодавством України.
Судом встановлено, що між ТОВ «МОДУС, ЛТД» та JIANGSU YARET INTERNATIONAL TRADE CO., LTD (Китай) було укладено Контракт №17/2018 від 19.11.2018 (далі Контракт).
Відповідно до розділу 1 Контракту, предметом цього контракту є довгострокова поставка товарів в кількості та асортименті згідно Специфікації, які є невід'ємною частиною цього Контракту виробництва Китай.
Спеціфікацією № 52 від 25.09.2023 до Контракту передбачені наступні умови :-
1.Відвантаження: з порту Циндао (Китай) до порту Констанца (Румунія) з подальшим транспортуванням на митну територію України.
2.Виробником товару є компанія JIANGSU YARET INTERNATIONAL TRADE CO., LTD (Китай).
3.Відтермінування платежу на 300 денний строк з дати Коносаменту.
4.Умови постачання: FOB QINGDAO/
5.Пакування: Товар завантажено у контейнери 20 фуктів навалом з розпорками та прокладками з ДСП та картону.
В експертній декларації 421320230000175245 загальна вартість товару визначена 236 943 долларів США 63 центів. Для митного оформлення товару ТОВ «МОДУС, ЛТД» оформлено митну декларацію ІМ 40ДЕ 23UА100360513648UО від 01.12.2023р., в якій в графі 42 ціна товару вказано 236943943 долларів США 63 центів. На підтвердження митної вартості товару до Київської митниці, на виконання ст.53 МК України, ТОВ «МОДУС, ЛТД» надано необхідні документи та договір №070422 про транспортно-експедиторське обслуговування від 07.04.2022р., крім того були надані довідка про транспортно-експедиційні витрати №21.11.2023-05 від 21.11.2023, рахунок фактура №8930 від 20.11.2023. Відповідно до платіжної інструкції № 2819 від 12.12.2023 ТОВ«МОДУС, ЛТД» оплатило послуги згідно рахунку-фактури № 8930 від 20.11.2023.
Відповідно до положень контракту, продавець повинен відвантажити товар в експертній упаковці, яка має забезпечити схоронність вантажу від пошкоджень під час перевезення. Відповідно до Специфікації 52 від 25.09.2023 до Контракту, товар завантажено у контейнери 20 футів навалом з розпорками та прокладками з ДСП та картону. Так само, під час митного оформлення товару ТОВ «МОДУС, ЛТД» надано лист № 10 від 20.11.2019, в якому зазначено, що товар не має упаковки та завантажений навалом, в контейнері встановлено розпірки для фіксації панелей та є картонні прокладки, які необхідні для розподілу матеріалу по артикулам. Такий вид упаковки передбачений контрактом. Упаковка (у вищезазначеному розумінні) входить у митну вартість товару.
Під час митного оформлення товару за митною декларацією ІМ 40ДЕ 23UА100360513648UО від 01.12.2023, відповідач звернувся з запитом щодо надання додаткових документів, які зазначені у позові, що і було зроблено позивачем. Однак, Київською митницею при перевірки правильності визначення митної вартості товару, було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 06.12.2023 № UA 100360/2023/000014/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100360/2023/000484.
Позивач, вважаючи оскаржувані рішення протиправними, звернувся до суду з адміністративним позовом.
Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України.
Згідно положень частини другої статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до частини другої статті 52 МК України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Положеннями статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування ( ч. 2 ст. 53 МК України).
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини ( ч. 3 ст. 53 МК України).
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару ( ч.ч. 4,5,6 ст. 53 МК України).
Отже, передбачений перелік документів, які подаються разом з митною декларацією, які мають на меті встановити товар та визначити його вартість, вартість страхування, транспортування, упаковки, є вичерпним. У разі, коли декларантом надано повний перелік документів передбачених частиною другою статті 53 МК України, та можливо встановити повну, вірну ціну товару, складники, що впливають на формування його вартості, вимагати додаткові документи заборонено. У разі не надання повного пакету документів, з який можливо встановити дійсну заявлену вартість товару, митний орган вправі витребувати інші документи, підтверджуючі дані митної декларації.
Київська митниця Держмитслужби України отримавши від позивача документи встановила невідповідність наданих документів заявленій вартості товару.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Суд зауважує,що чинним законодавством врегульовано, що застосування другорядних методів, до яких віднесено і резервний, здійснюється лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, та виключно після процедури консультацій між органом доходів і зборів та декларантом, в ході яких декларант обґрунтовує неможливість застосування основного та наступних методів.
Із матеріалів справи вбачається, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару відповідач не визнав митну вартість, заявлену декларантом за основним методом за ціною договору(контракту), та прийняв спірне рішення про коригування митної вартості товарів 06.12.2023 № UA 100360/2023/000014/2 визначивши митну вартість відповідно до ст. 64 МК України за другорядним (резервним) методом
Суд зауважує, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган повинен обґрунтувати та довести законність свого рішення. Таке рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару. Проте, відповідач не довів наявність застережень, передбачених ч.1,2 ст.58 МК України , щодо неможливості визначення митної вартості за основним методом, зокрема не довів, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними або недостовірними. Крім того, відповідачем не доведено, що митна вартість, визначеного ним за резервним методом грунтується на раніше визначених митним органом митних вартостях, як це передбачено ч. 2 ст. 64 МК України. Тому резервний метод визначення митної вартості застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених ст.ст.59-63МК України. Наведене не дає підстав вважати рішення Київської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів 06.12.2023 № UA 100360/2023/000014/2, обґрунтованим та мотивованим у контексті вимог ч.2 ст.55 МК України.
Така позиція підтверджується практикою застосування ч.2 ст.55 МК України Верховним Судом, зокрема в постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а.
Крім того, суд зауважує, що ч. 12 статті 264 МК України встановлено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.
Суд зазначає, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості не може ґрунтуватись на припущеннях, а може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 у справі №21-591а15.
Отже, надані позивачем для митного оформлення товару документи містять достовірні та об'єктивні відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару за ціною договору, а тому відсутні підстави ставити під сумнів достовірність заявленої декларантом митної вартості спірної партії товару за ціною договору.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 58 МК України, у разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Проаналізувавши наведені вище приписи МК України суд дійшов висновку, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
При цьому суд також зазначає, що під час митного оформлення відповідачем не встановлено неможливості визначення позивачем митної вартості за ціною Контракту з підстав порушення ним вимог частини вісімнадцятої статті 58 МК України.
Отже не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить, за висновком суду, на користь протиправності рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. Позивач, у свою чергу, під час митного оформлення надав всі документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення за ціною договору, та, як наслідок, необґрунтованість висновку митного органу щодо наявності розбіжностей в поданих документах.
Суд наголошує, що принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Суд, дослідивши наявні у справі документи подані ТОВ «МОДУС,ЛТД» звертає увагу на те, що документи, подані до Київської митниці, з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару, містять усю необхідну інформацію про вартість товару та транспортних послуг, а також реквізити , необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Крім того, документи надані ТОВ «МОДУС,ЛТД» чітко ідентифікують оцінюваний товар та містять об'єктивні і достовірні дані , що підлягають обчисленню, які підтверджували ціни товару, що підлягає сплаті ТОВ «МОДУС,ЛТД» на користь виробника, тобто підтверджують митну вартість товару за ціною договору. Крім того, на вимогу відповідача були надані усі додатково витребувані документи для проведення подальшого дослідження відповідності заявленої митної вартості товару, які підтверджують у повному обсязі заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною першою-другою статті 77 КАС України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте відповідачем не доведено правомірність спірного рішення.
З урахуванням встановлених вище обставин суд приходить до висновку про необґрунтованість використання Київською митницею Держмитслужби України резервного методу визначення митної вартості товару, оскільки, як було встановлено раніше, у відповідача були наявні всі правові підстави для визначення митної вартості імпортованого товару за першим методом - за ціною договору.
Оцінюючи в сукупності наведене, суд приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення .
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МОДУС, ЛТД» (пр-кт Героїв Харкова, буд. 144, м. Харків, 61082, код ЄДРПОУ 21203457) до Київської митниці Держмитслужби України (б. Говела Вацлава, буд. 8А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555 ) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови - задовольнити.
Визнати протиправним та скасування рішення Київської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів від 06.12.2023 № UA 100360/2023/000014/2.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови надану Київською митницею Держмитслужби України,в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100360/2023/000484.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОДУС, ЛТД» (пр-кт Героїв Харкова, буд. 144, м. Харків, 61082, код ЄДРПОУ 21203457) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби України (б. Говела Вацлава, буд. 8 А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555 ) сплачену суму судового збору в розмірі 8336,01 грн (вісім тисяч триста тридцять шість гривень 01 копійок)
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Заічко О.В.