Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
29 квітня 2024 року № 520/32757/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківський плитковий завод" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення,
Приватне акціонерне товариство "Харківський плитковий завод" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо можливості своєчасного виконання платником податків - ПрАТ "Харківський плитковий завод" свого податкового обов'язку від 20.10.2022 року №1536/35-00-04-02-22.
В обґрунтування позову зазначено, що спірне у даній справі рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо можливості своєчасного виконання платником податків - ПрАТ "Харківський плитковий завод" свого податкового обов'язку від 20.10.2022 року №1536/35-00-04-02-22 є протиправним та таким, що порушує права позивача.
Ухвалою суду від 20.11.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі за вищевказаним позовом.
Представником відповідача у поданому до суду відзиві на позов вказано, що контролюючий орган проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності. При цьому, вказано, що спірне у цій справі рішення є таким, що прийняте правомірно, оскільки за даними форми 20-ОПП (відомостей про об'єкти оподаткування) підприємство має виробничі потужності (основні фонди, об'єкти нерухомості), що розташовані за адресою підприємства: 61106, м. Харків, пр. Героїв Харкова, б.297, а також згідно з даними автоматизованих інформаційно-комунікаційних систем ДПС, позивачем подана податкова звітність, а також позивачем з 24.02.2022 по 29.09.2022 року зареєстровано 180 податкових накладних. Крім того представником відповідача зазначено, що позивач своєчасно сплачує податки та збори до відповідача за період з лютого 2022 року по вересень 2022 року. Отже представником відповідача вказано, що позивачем своєчасно надавалась звітність, сплачуватись податки та збори, здійснювалась реєстрація податкових накладних у період з 24 лютого 2022 року по 30 вересня 2022 року, що свідчить про можливість виконувати податкові обов'язки.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.
Приватне акціонерне товариство "Харківський плитковий завод", код ЄДРПОУ - 00293628, зареєстровано як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридична адреса: пр. Героїв Харкова, 297, м. Харків, 61106.
У позовній заяві представником позивача вказано, що Приватне акціонерне товариство "Харківський плитковий завод" є найбільшим виробником плитки керамічної в Україні, підприємство входить до групи компаній «Голден Тайл», об'єм виробництва - 25 млн м2/рік, а продукція, яка вироблена із доданою вартістю, експортується до 45-ти країн світу.
Також зазначено, що на сьогодні продукція заводу використовується великими забудовниками по всій країні, які активно почали відбудовувати зруйновану соціально важливу інфраструктуру.
В той же час позивачем зазначено, що з початку військової агресії російської федерації проти України та введення указом Президента України режиму воєнного стану місто Харків та Харківська область є територією активних бойових дій, з перших днів російської агресії місто зазнавало бомбардувань з літаків та реактивної і ствольної артилерії до травня 2022 року, а ракетні обстріли не припинялись.
Представником позивача вказано, що місто Харків та Харківська область є одним з найбільш постраждалих від військової агресії російської федерації регіонів України, а ресурси Товариства майже повністю вичерпані та їх рівень унеможливлює в повній мірі виконання товариством своїх зобов'язань у тому числі своєчасного виконання свого податкового обов'язку.
Під час розгляду справи встановлено, що позивачем було надано заяву до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 29.09.2022 р. №29/09 (вх. № 1198/6 від 30.09.2022) про неможливість виконання платником податкових обов'язків, визначених у пункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
До вказаної заяви позивачем додано наступні документи: наказ від 24.02.2022 р. № 24/01 (про призупинення роботи підприємства та його працівників викладене обставинами невідворотної сили з 24.02.2022р.); наказ від 28.02.2022 р. № 28/02-1 (про переведення працівників на дистанційну роботу в зв'язку з небезпекою для їх життя); Перелік територіальних громад, розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) станом на 13.09.2022, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 у редакції наказу від 01.07.2022 №143; Перелік територіальних громад, розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) станом на 27.04.2022, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 у редакції Наказу від 28.04.2022 №80; акти від 15.06.2022, 17.06.2022 ПРАТ "ХАРКІВСЬКИЙ ПЛИТКОВИЙ ЗАВОД" (про пошкодження, знищення рухомого та нерухомого майна); заява від 30.09.2022 №463 до Індустріального відділу поліції ГУНП в Харківській області (про вчинення кримінального правопорушення та реєстрації кримінального провадження); фото місця пошкодження/знищення майна що знаходиться на балансі підприємства; витяг з ЄРДР про відкриття кримінального провадження.
У зазначеній заяві позивачем було наголошено на відсутності можливості виконати наступні податкові обов'язки за податкові періоди:
- граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року і до періоду у якому відновиться можливість - податковий обов'язок Дотримання термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, проведення інвентаризації та своєчасного надання документів, інформації та пояснень на запити контролюючих органів та перевірки;
- граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року і до періоду, у якому буде відновиться можливість - подання звітності.
При цьому позивачем вказано про повідомлення щодо відсутності змоги подавати податкову та фінансову звітність, сплачувати податки та збори за всі звітні періоди, гранична дата виконання яких припадає на період дії воєнного стану, здійснювати реєстрацію податкових накладних.
Підставою неможливості виконання позивачем податкових обов'язків зазначена підстава: перебування за адресою м. Харків, пр. Героїв Харкова 297, де і знаходяться виробничі потужності, на території населеного пункту, де ведуться бойові дії та знаходяться в блокуванні, а саме в місті Харкові.
Під час розгляду справи встановлено доводи представника позивача стосовно того, що 15.08.2023 року позивачем було отримано рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку від 20.10.2022 року №1536/35-00-04-02-22.
З наявної в матеріалах справи копії вказаного рішення вбачається, що в якості підстави для його прийняття вказано, що згідно інформаційних баз даних ДПС України встановлено, що відповідно до ст. 16 «Обов'язки платників податків» Податкового кодексу України ПРАТ «Харківський плитковий завод» (код ЄДРПОУ 00293628) протягом 2022 року виконує податкові обов'язки платника податку, а саме: подає податкову звітність (річну податкову звітність за 2021 рік, щомісячну та квартальну звітність за 2022 рік; своєчасно сплачує задекларовані податкові зобов'язання, податковий борг відсутній; здійснює реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому представником позивача у позовній заяві вказано, що 08.11.2022 року позивач звернувся до Державної податкової служби України із скаргою №132 на вказане рішення відповідача, але 15.08.2023 року було отримано від Державної податкової служби України рішення від 11.08.2023 року №22418/6/99-00-06-02-01006 про результати розгляду скарги згідно із яким рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 20.10.2022 року №1536/35-00-04-02-22 було залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до із позовом у цій справі.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Підпункт 14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.п. 14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з п.15.1 ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 36.5. ст. 36 Податкового кодексу України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України).
Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 р. строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.
За приписами статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Законом України від 12.05.2022 р. № 2260-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" (далі - Закон № 2260), який набрав чинності 27.05.2022 р., внесено зміни до п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 р. № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 р. №2102-IX, встановлено особливості для справляння податків і зборів.
Отже, приписами п. 69.1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України передбачено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
Частиною II цього Порядку передбачено, що до платників податків / податкових агентів, які не можуть виконувати податкові обов'язки, передбачені Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання платником такого обов'язку, передбачені цим Порядком.
Підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов'язків (у тому числі обов'язків податкових агентів) є: 1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп'ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації; 2) неможливість використати чи вивезти документи, комп'ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації; 3) використання чи вивезення документів, комп'ютерного або іншого обладнання, пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я посадової особи платника податків або неможливе у зв'язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень; 4) можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов'язків); 5) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об'єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов'язана з такими обставинами: посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи; юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи; 6) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями російської федерації; 7) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.
З аналізу вищевказаної норми вбачається, що остання дає підстави для висновку про те, що кожна із підстав неможливості виконання податкових обов'язків є самодостатньою, а Порядок не вимагає одночасної наявності усіх визначених Порядком підстав для прийняття рішення про неможливість виконання податкових обов'язків.
Відтак, відповідно до підпункту 6 цього переліку, перебування позивача на території, на якій ведуться воєнні (бойові) дії - є підставою неможливості виконання позивачем податкових обов'язків.
Згідно з пунктом 3 розділу II Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, до платників податків, які на дату набрання чинності цим Порядком (а саме: на 06.09.2022) мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов'язків, застосовуються такі правила.
У разі неможливості виконання платником податків - юридичною особою податкового обов'язку, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225, до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу (пункт 8 передбачає, що платники податків подають до контролюючого органу заяву та документи в електронній формі шляхом надсилання через Електронний кабінет або у паперовій формі шляхом подання до контролюючого органу за місцем податкової адреси або будь-якого сервісного центру контролюючого органу, або надсилання поштою з повідомленням про вручення).
Пунктом 3 розділу II вищевказаного Порядку також встановлено, що заява має містити: повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); податкову адресу платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається заява; дату подання заяви; чітке та стисле обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання платником податків податкових обов'язків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів; вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ); які саме податкові обов'язки не мав/не має можливості виконати платник податків; інформацію про податкові періоди, за які неможливо виконувати податкові обов'язки, або інформацію щодо обставин, пов'язаних з проведенням воєнних (бойових) дій, терористичними актами, диверсіями або іншими, обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), спричиненими військовою агресією Російської Федерації, тимчасовою окупацією збройними формуваннями Російської Федерації; підписи платника податку - фізичної особи або посадових осіб платника податку, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Згідно з пунктом 4 розділу II Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, до платників податків, у яких після дати набрання чинності цим Порядком з'явилася можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів, інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов'язків, застосовуються такі правила.
У разі відсутності у платника податків, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені пунктом 3 цього розділу, платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов'язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов'язання тощо) таким платником податку, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.
При цьому, пунктом 7 розділу II вищевказаного Порядку встановлено, що платники податків, які не подали, у строки, встановлені пунктами 3 та 4 цього розділу, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов'язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов'язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов'язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з пунктом 1 розділу III вищевказаного Порядку заява платника податків у довільній формі та відповідні документи (копії документів) розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання, з можливістю продовження терміну розгляду з урахуванням строку, передбаченого для направлення попереднього рішення. Платники податків надають документ чи кілька документів (копію документа чи документів), інформацію, що можуть бути використані для підтвердження неможливості виконання ними своїх податкових обов'язків.
У разі недостатності документів (копій документів), що підтверджують неможливість виконання у платника податків податкових обов'язків, контролюючий орган направляє попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку (далі - Попереднє рішення) за формою, що додається, з пропозицією щодо надання платником податку конкретних додаткових документів (копій документів) на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов'язків.
Попереднє рішення має бути направлене платнику податків не пізніше 20 календарних днів з дня, наступного за днем отримання контролюючим органом заяви та відповідних документів (копії документів), інформації у порядку передбаченому пунктом 3 цього розділу.
Платник податку може подати до контролюючого органу додаткові документи (копії документів) обґрунтування/пояснення на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов'язків протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем отримання попереднього рішення.
Додаткові документи (копії документів) обґрунтування/пояснення розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання.
Якщо платник податку не надав додаткових документів (копій документів), обґрунтувань/пояснень на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання податкових обов'язків, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення на підставі попередньо поданої платником податків заяви, документів (копій документів) та інформації, що можуть бути використані для підтвердження можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податку своїх податкових обов'язків.
Контролюючий орган у разі потреби може звертатися до компетентних органів щодо додаткового підтвердження обставин, викладених у заяві платника податків та відповідних документах.
Обов'язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов'язок покладається на контролюючий орган. Контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв'язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії російської федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов'язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов'язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку (далі - Рішення) за формою, що додається.
Попереднє рішення та рішення, надіслане контролюючим органом до Електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо воно сформовано з дотриманням вимог, встановлених розділом II Кодексу.
Рішення контролюючого органу може бути оскаржено відповідно до Кодексу в адміністративному чи судовому порядку.
У разі прийняття контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов'язку, визначеного цим Порядком, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена Кодексом або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання / несвоєчасне виконання.
Також суд зазначає, що наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225 затверджено також Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента, відповідно до якого такими документами є:
1. акт, що засвідчує факт пожежі, складений відповідно до вимог пункту 7 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року №2030;
2. інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у разі його знищення відповідно до Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року №599);
3. витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, у разі викрадення основних засобів або руйнування/втрати майна;
4. інші документи, складені відповідно до вимог підпунктів 14, 15 пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326;
5. документ, що підтверджує відсутність коштів на банківських рахунках платника податків (виписка з рахунків клієнта банку на дату подання до банку розрахункового документа на сплату податків);
6. копія наказу підприємства про призупинення роботи підприємства та його працівників або встановлення простою в роботі підприємства, викликане обставинами непереборної сили (із зазначенням дати початку і закінчення такого призупинення (за можливості));
7. документ або повідомлення оператора поштового зв'язку (вказується посилання на офіційну сторінку оператора, де розміщене таке повідомлення), що підтверджує призупинення функціонування оператора поштового зв'язку та/або об'єктів поштового зв'язку на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації;
8. документ або повідомлення банку (вказується посилання на офіційну сторінку банку, де розміщене таке повідомлення), що підтверджує призупинення роботи банку або його відокремлених підрозділів та/або платіжних систем у зв'язку із введенням воєнного стану;
9. копії платіжних доручень (розрахункових та інших документів щодо ініціювання переказу коштів) або їх скріншот (знімок екрану) платника податків на сплату узгоджених сум грошових зобов'язань, податкового боргу, поданих до банку, що залишилися невиконаними, оскільки кошти не були зараховані до бюджету у зв'язку з відключенням банку від системи електронних платежів або порушенням у роботі системи авторизації банку. Надається разом із документом або повідомленням, зазначеним у пункті 8 цього Переліку;
10. документ або повідомлення (вказується посилання на офіційну сторінку банку, де розміщено таке повідомлення), що підтверджує вимушене призупинення роботи головних управлінь Казначейства у зв'язку з введенням воєнного стану;
11. повідомлення, що підтверджує аварійне (незаплановане) відключення постачання електроенергії в умовах воєнного стану, суб'єкта господарювання до сфери обслуговування якого належить таке підприємство, зокрема скріншот повідомлення в месенджер (Viber, Telegram тощо) і мобільних додатках;
12. документ, що підтверджує вимушене відключення надання послуг глобальної мережі Інтернет, пов'язане з введенням воєнного стану, що унеможливило надання податкової звітності в електронній формі (інформаційне повідомлення інтернет - провайдера);
13. документи, що свідчать про пошкодження, знищення, втрату майна, що знаходиться на балансі підприємства і є об'єктом оподаткування, єдиним джерелом для сплати податків або яке перебуває у податковій заставі (акт про надзвичайну подію, інвентаризаційний опис, протокол інвентаризаційної комісії, підписаний представником територіального органу ДСНС, згідно з якими відбувається відображення таких подій у бухгалтерському обліку та викладаються фактичні події, зазначаються понесені матеріальні втрати (перелік майна, його вартість); заява до правоохоронних органів; акт незалежного оцінювача; наявність страхового полісу, заява про страховий випадок тощо);
14. документи, що свідчать про акти мародерства, грабежу, рейдерства, захоплення майна та примусове захоплення приміщення (копія заяви до територіального органу внутрішніх справ та документ, виданий відповідним правоохоронним органом щодо реєстрації кримінального провадження тощо);
15. документи, що свідчать про подання заяви до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення та реєстрації кримінального провадження за результатами розгляду такої заяви;
16. документи, що свідчать про пошкодження, втрату, знищення, зіпсуття документів бухгалтерського обліку або неможливості їх вивезення з територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації (інформація про подання до контролюючого органу повідомлення згідно пункту 44.5 статті 44 глави 1 розділу II Податкового кодексу України, повідомлення про неможливість вивезення первинних документів згідно пункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України);
17. подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації, програмними засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія).
Суд зазначає, що залежно від підстави, з якої платник податків пов'язує неможливість виконання податкових обов'язків (у тому числі обов'язків податкового агента), у кожному конкретному випадку визначається і перелік документів, які необхідно подати до податкового органу для підтвердження вказаної підстави. Тобто, на підтвердження певної підстави для визнання платника податків таким, що не мав можливості виконувати податковий обов'язок, необхідно надати до податкового органу інформацію, один документ або кілька документів, який/які стосуються та підтверджують саме цю підставу, а не всю сукупність документів, які передбачені у переліку Міністерства фінансів України.
Аналіз вищевказаних норм вказує, що підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 р. № 225, головною умовою застосування підстав (критеріїв), за якими платник податків став таким, що не може виконувати свій податковий обов'язок, є те, що вони виникли внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, які спричинені військовою агресією російської федерації.
При цьому, метою зазначеної процедури є убезпечення платників податків, які постраждали від збройної агресії російської федерації від негативних наслідків у зв'язку із об'єктивною неможливістю виконати свої податкові обов'язки щодо своєчасного подання звітності, сплати податків, тощо.
Таким чином, платник податків, який у зв'язку із проведенням бойових дій втратив можливість здійснювати господарську діяльність, отримувати дохід від підприємницької діяльності та/або навіть втратив основні засоби для ведення такої господарської діяльності не може бути притягнутий до відповідальності у зв'язку із невиконанням ним податкових обов'язків.
Аналогічні висновки викладено і Другим апеляційним адміністративним судом у постановах від 06.03.2024 року у справі №520/11895/22 та від 16.04.2024 року у справі №520/8421/23.
Під час розгляду справи встановлено, що юридичною адресою підприємства є Харківська область, м. Харків, просп. Героїв Харкова, буд. 297.
Поряд із тим, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25 квітня 2022 року № 75 затверджений "Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 вересня 2022 року".
Відповідно до вказаного "Переліку" на момент виникнення спірних правовідносин Харківська міська територіальна громада є такою, що розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Під час розгляду справи встановлено доводи представника позивача стосовно того, що у зв'язку з початком воєнної агресії та введенням військового стану керівництво позивача прийняло рішення зупинити діяльність підприємства з 24.02.2022 року на підставі наказу №24/01 від 24.02.2022 року.
В той же час представником позивача вказано, що з 15.08.2022 року виробнича діяльність підприємства була частково відновлена, згідно наказу №62 від 10.08.2022 року, але підприємство не має можливості працювати на повну потужність. Внаслідок постійних обстрілів, відсутності повного складу робочих кадрів підприємства, відсутності можливості постачання необхідної сировини та матеріалів для виробництва з 9 виробничих ліній ледве працює з перервами при відключенні живлення тільки 1, а 2 лінії, через обстріли м. Харкова та підприємства печі підприємства аварійно зупинялись і запускались 23 рази, позивач зазначив про щонайменше 17 обстрілів з осені минулого року.
Представником позивача повідомлено суду, що внаслідок постійних обстрілів були пошкоджені будівлі та майно підприємства, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 07.10.2022 року номер кримінального провадження 12022221180001181 щодо вчинення кримінального правопорушення, саме порушення законів та звичаїв війни військовослужбовцями підрозділів збройних сил та інших відомств російської федерації, що полягали у здійсненні обстрілів із невстановленого виду озброєння та снарядів невстановленого калібру по будівлям та майну товариства.
Також представником позивача вказано, що товариство знаходиться в Індустріальному районі м. Харкова, у безпосередній близькості від одного з об'єктів критичної енергетичної інфраструктури міста - Підстанції «Лосево» НЄК «Укрєнерго», яка на протязі останніх місяців піддавалась обстрілам вже 5 разів, що є загальновідомим. У зв'язку з тим, що вказаний об'єкт знаходиться на відстані 10 метрів від території позивача, внаслідок ворожих обстрілів крім об'єкту критичної енергетичної інфраструктури були пошкоджені виробничі, складські та офісні будівлі товариства.
Враховуючи надані представником позивача пояснення, суд зазначає, що відповідно до підпункту 6 пункту 1 Розділу ІІ Порядку №225, підставою неможливості виконання платниками податків - юридичними особами податкових обов'язків є: перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями російської федерації.
Отже, перебування виробничих потужностей на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями рф є підставою неможливості виконання платниками податків податкових обов'язків.
Як вже було вказано судом, приписами пункту 1 розділу ІІІ Порядку №225 визначено, що обов'язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов'язок покладається на контролюючий орган та контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв'язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії російської федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов'язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов'язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку.
З урахуванням вище вказаного суд зазначає, що відповідно до наведених норм права обов'язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов'язок покладається на контролюючий орган.
Водночас, зі змісту поданого до суду відзиву на позов встановлено доводи представника відповідача стосовно того, що контролюючим органом встановлено подання позивачем податкової звітності та сплату задекларованих податкових зобов'язань (з урахуванням термінів визначених Законом України №2260-ІХ від 12.05.2022 р.):
- по податку на додану вартість подано декларації з ПДВ за лютий (№9132460270 від 19.07.22), березень (№9132462621 від 19.07.22), квітень (№9132463835 від 19.07.22), травень (№9132484649 від 19.07.22), червень (№9132493429 від 19.07.22), липень (№9163766778 від 22.08.22) та серпень 2022р. (№9187535150 від 20.09.22) та уточнюючі розрахунки до них;
- по податку на прибуток подано та сплачено додаток на прибуток по деклараціям з податку на прибуток та фінансова звітність за 2021 рік (№9434059539 від 04.08.22 - не своєчасно подано), 1 квартал 2022 р. (№9147987007 від 04.08.22 - не своєчасно подано), за 1 півріччя 2022р. (№9152969792 від 09.08.22);
- по податку на доходи фізичних осіб, військовому збору та ЄСВ подано податкові розрахунки за 1 квартал 2022 р. (№9133799304 від 20.07.2022 p.), за 2 квартал 2022 р. (№9154914020 від 11.08.2022 p., № 9156922342 від 12.08.2022 - не своєчасно подано);
- по екологічному податку (№9152882612 від 09.08.2022 p.).
Також представником відповідача вказано, що в ході камеральних перевірок податкової звітності з податку на додану вартість задекларовані обсяги податкових зобов'язань з податку на додану вартість з урахуванням уточнюючих розрахунків відповідають переліку зареєстрованих податкових накладних у ЄРПН. Позивачем з 24.02.2022 до 29.09.2022 року зареєстровано 180 податкових накладних по податковим зобов'язанням, з яких 4 податкових накладних по одному суб'єкту господарювання) зареєстровано з запізненням.
Однак суд зазначає, що вказані доводи представника відповідача не можуть вважатися свідченням того, що на дату прийняття контролюючим органом спірного рішення позивач має можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки.
Водночас суд вважає за необхідне вказати, що спірне у цій справі рішення не містить в собі жодної оцінки поданим позивачем доказам та наведеним у заяві доводам.
Отже, контролюючий орган, приймаючи спірне рішення, не навів жодних зауважень щодо поданих позивачем документів, не вказав, які документи конкретно необхідно подати для отримання позитивного для підприємства рішення, тощо.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про те, що рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо можливості своєчасного виконання платником податків - ПрАТ "Харківський плитковий завод" свого податкового обов'язку від 20.10.2022 року №1536/35-00-04-02-22 є протиправним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а відтак підлягає скасуванню.
В той же час суд вважає за необхідне наголосити, що оскільки вказане рішення відповідачем було прийнято не у відповідності до норм діючого законодавства, без врахування усіх обставин у справі та без надання оцінки поданій позивачем заяви, то з огляду на приписи ч.2 ст. 9 КАС України наявні підстави для виходу за межі позовних вимог позивача та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву Приватного акціонерного товариства "Харківський плитковий завод" від 29.09.2022 року №29/09 про неможливість виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з урахуванням висновків суду у цій справі.
Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Харківський плитковий завод".
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Харківський плитковий завод" (просп. Героїв Харкова, буд. 297, м. Харків, 61106) до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, буд. 30, м. Харків, 61052) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо можливості своєчасного виконання платником податків - Приватним акціонерним товариством "Харківський плитковий завод" свого податкового обов'язку від 20.10.2022 року №1536/35-00-04-02-22.
Зобов'язання Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків повторно розглянути заяву Приватного акціонерного товариства "Харківський плитковий завод" від 29.09.2022 року №29/09 про неможливість виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з урахуванням висновків суду у цій справі.
Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Харківський плитковий завод" (просп. Героїв Харкова, буд. 297, м. Харків, 61106, код ЄДРПОУ - 00293628) сплачену суму судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, буд. 30, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ- 44131658).
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Мельников Р.В.