Справа № 500/1520/24
29 квітня 2024 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - Відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - Відповідач 2), Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (далі - Відповідач 3) в якому просив:
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №192550008404 від 25.01.2024 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві №192550008404 від 01.02.2024 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до п.4 частини першої ст.115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання у Тернопільському державному педагогічному університеті ім.Я.Галана з 01.09.1983 по 30.04.1985 та призначити пенсію за віком відповідно до п.4 частини першої ст.115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 19.01.2024.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено те, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п.4 частини першої ст.115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Однак, відповідач-2 відмовив у призначенні даної пенсії, у зв'язку із тим, що позивач не надав довідку про безпосередню участь в обороні України у зв'язку з військовою агресією РФ. Також до вказаного рішення долучено розрахунок стажу, відповідно до якого Відповідачем-2 без жодних пояснень не зараховано до страхового стажу Позивача період навчання з 01.09.1983 по 24.01.1985 згідно архівної довідки №12/01 від 26.01.2018, оскільки цей період перетинається із періодом проходження військової служби.
У зв'язку з даними обставинами, останньому відмовлено у призначенні такого виду пенсії.
Поряд з цим, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві №192550008404 від 01.02.2024, також відмовлено у призначенні пенсії позивачу, у зв'язку із ненадання ним довідки про безпосередню участь в оборонних заходах України в оригіналі, що суперечить положенням Постанови КМУ №413.
З огляду на викладене, позивач не погоджується із прийнятим рішенням відповідача 2 та відповідача 3, вказує на те, що при зверненні до пенсійного органу, ним було подано усі необхідні документи, а також зазначає, що коли у ПФУ є сумніви щодо некоректних записів у документах то орган пенсійного фонду мав би самостійно провести перевірку дійсності таких записів в таких довідках. Тому, позовні вимоги просить задовольнити.
Ухвалою суду від 21.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач-2, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, 26.03.2024 надіслав до суду відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог зсилаючись на те, що позивач не надав довідку про безпосередню участь в обороні України у зв'язку з військовою агресією РФ, а тому тому немає підстав для призначення позивачу пенсії за віком з 19.01.2024.
Представник позивача 03.04.2024 надіслав до суду відповідь на відзив.
Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві, у відзиві від 04.04.2024, зазначило, що довідка №43 про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ згідно додатку 6 Постанови КМУ №413 надана в копії, а не в оригіналі.
Отже, у пенсійного органу відсутні підстави для призначення позивачу пенсії за віком як учаснику бойових дій відповідно до ЗУ №1058-IV.
Відповідач 1, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, подав 05.04.2024 до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.
Суд, повно та всебічно розглянувши матеріали справи, проаналізувавши подані докази, встановив наступні факти.
Відповідно до посвідчення НОМЕР_1 від 31.10.2023, виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 є учасником бойових дій.
В подальшому,19.01.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" .
Органи Пенсійного фонду України з 01.04.2021 застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунки пенсій бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де прийнято заяву та де проживає пенсіонер.
Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №192550008404 від 25.01.2024 позивачу відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком так як ним не було подано довідки про безпосередню участь в обороні України у зв'язку з військовою агресією РФ, а також не зараховано період навчання з 01.09.1983 по 24.01.1985.
Додатково надавши вищезгадану довідку №43 від 23.01.2024, Відповідач 3, Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві рішенням №192550008404 від 01.02.2024 знову відмовило позивачу у призначенні дострокової пенсії за віком зсилаючись на те, що відповідачу потрібно оригінал такої довідки, а не її копія.
Листами Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області позивача повідомлено про відмову у призначенні пенсії за віком.
Не погоджуючись з такою відмовою відповідача у призначенні пенсії по інвалідності, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 №137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (далі - Закон №1058).
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 115 Закону №1058-ІУ право на призначення дострокової пенсії за віком в тому числі мають особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ; 2. особи з числа резервістів і військовозобов'язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Згідно з п. 19 ст. 6 Закону № 3551 учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Зі змісту наведеної норми права вбачається, що законодавцем у тексті однієї статті закону одночасно визначено як категорії осіб, так і умови набуття ними права на пенсію за критерієм вікового цензу (стосовно чоловіків досягнення 55 річного віку) і критерієм цензу страхового стажу (стосовно чоловіків 25 років) тоді як згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 263/14242/17, правом на дострокове призначення пенсії за віком за визначених умов наділені не всі особи зі статусом учасника бойових дій, а тільки ті особи, які є військовослужбовцями, резервістами чи військовозобов'язаними, або особами, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Суд встановив, що на час звернення з заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст.115 Закону № 1058 позивач досяг необхідного віку 55 років.
Підставою для відмови у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до п. 4 ч.1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» слугувала відсутність необхідного пакету документів, а саме оригіналу довідки №43 від 23.01.2024 про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ згідно додатку 6 Постанови КМУ №413.
За приписами п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058 передбачено, що пенсія за віком на пільгових умовах, призначається особам з числа резервістів і військовозобов'язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до п. 19 ст. 6 Закону № 3551.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачу було надано статус учасника бойових дій відповідно до п. 19 ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, страховий стаж на момент подачі заяви до ГУ ПФУ в Тернопільській області становить - 38 років 02 місяці 19 днів, вік позивача на момент подачі заяви становив - 57 років 08 місяців 23 дні.
Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, а також райони антитерористичної операції визначає Кабінет Міністрів України.
Процедура надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб, визначається Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 (далі - Порядок).
Згідно п.1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок №22-1), днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Як встановлено судом, і не заперечувалось сторонами, позивач звернувся за призначенням пенсії 19.01.2024.
Згідно п.4.2 Порядку №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Відповідно до п.4.7 Порядку №22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
При цьому, згідно п.п.3) п.4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно із ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Суд зазначає, що під час вирішення питання щодо призначення позивачу достроково пенсії за віком Пенсійним фондом при прийнятті рішення про відмову в призначенні пенсії до страхового стажу позивача не враховано період навчання у Тернопільському державному педагогічному університеті ім.Я.Галана з 01.09.1983 по 24.01.1985.
Враховуючи вищенаведене, призначити пенсію за віком з 19.01.2024 року відповідно до п.4 частини першої ст.115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" немає підстав.
Таку ж позицію викладено і у відзивах на позов.
Суд не погоджується з такою позицією відповідача виходячи з наступних доводів.
Визначаючись щодо питання зарахування Позивачу до страхового стажу періоду навчання у Тернопільському державному педагогічному університеті ім.Я.Галана згідно архівної довідки №12/01 від 26.01.2018, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до копії диплому серії НОМЕР_2 від 25.06.1090 року позивач навчався у вищевказаному навчальному закладі із 1983 по 1990 рік.
Із архівної довідки №12/01 від 26.01.2018 року вбачається, що наказом ректора університету за №19 від 24 січня 1985 року позивачу надавалась академічна відпустка на час військової служби у Збройних силах СРСР і таку службу, відповідно до записів у військовому квитку, той проходив із 01.05.1984 по 25.05.1986.
Як вбачається із розрахунку страхового стажу позивача, відповідачем частково зараховано період навчання ОСОБА_1 , а саме - з 01.09.1986 по 23.06.1990.
За вказаних обставин, зарахування відповідачем до страхового стажу позивача лише частину періоду його навчання є неправомірним та таким що грубо порушує право позивача на соціальний захист.
Виходячи з цього, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в цій частині та зарахувати період навчання позивача у Тернопільському державному педагогічному університеті ім.Я.Галана з 01.09.1983 по 30.04.1985, що враховується при призначенні пенсії за віком відповідно до п.4 частини першої ст.115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Також суд зазначає, що у даній справі спірні правовідносини виникли внаслідок відмови пенсійного органу призначити позивачу дострокову пенсію за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058-IV, з огляду на ненадання позивачем оригіналу довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює Постанова Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови Правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) ( далі Порядок 22-1 в редакції). Положеннями пункту 2.1 Порядку №22-1 визначено перелік документів, що подають разом із заявою про призначення пенсії.
Так, відповідно до підпункту 5 пункту 2.1 Порядку 22-1, до заяви про призначення пенсії додаються документи, що посвідчують спеціальний статус особи, зокрема, посвідчення учасника бойових дій, довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або довідка про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, або довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637), а для осіб з числа резервістів і військовозобов'язаних, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», або яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20, 21 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», також документи, на підставі яких встановлено статус учасника бойових дій, визначені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (у разі призначення пенсії учасникам бойових дій згідно з пунктом 4 частини першої статті 115 Закону).
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що документами, що посвідчують спеціальний статус особи для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій є: 1) посвідчення учасника бойових дій; або 2) довідка про період (періоди) участі у бойових діях або в антитерористичній операції в районах її проведення.
Виключення з цього правила встановлено для осіб, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 статті 6 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та яким також необхідно подати документи, на підставі яких встановлено статус учасника бойових дій, визначені Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженим постановою КМ України від 20.08.2014 № 413.
Отже, положення підпункту 5 пункту 2.1 Порядку 22-1 посвідчення учасника бойових дій та довідку про період (періоди) участі у бойових діях або в антитерористичній операції в районах її проведення визначають як альтернативні документи, що посвідчують спеціальний статус особи для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій, які кожний окремо є достатнім документом, який засвідчує спеціальний статус особи, яка звернулась за призначенням пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій.
Такий правий висновок у подібних правовідносинах викладений у постановах Верховного Суду від 09.06.2021 у справі 340/576/19, від 17.01.2023 у справі №580/8208/21.
Суд звертає увагу, що повноваження щодо перевірки наявності у особи права на отримання статусу учасника бойових дій, у тому числі, й перевірки факту чи брала така особа участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів військ, належать органам, які видають «Посвідчення учасника бойових дій». Останнє є єдиним документом, що підтверджує статус учасника бойових дій та надає особі право користування пільгами, встановленими законом, в тому числі, і пільгами щодо дострокового призначення пенсії.
Враховуючи, що позивачем до матеріалів справи, а також до пенсійного органу, було надано документи на підтвердження того, що позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій, суд вважає безпідставними сумніви відповідача щодо факту участі позивача в бойових діях.
Слід зазначити, що належність позивача до особи, яка має статус учасника бойових дій, не є предметом спору у даній справі, посвідчення позивача не визнано недійсним та не скасовано у встановленому Законом порядку.
При вирішенні даного спору суд також враховує, що відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (зі змінами; далі - Порядок №22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.10 Порядку №22-1 передбачено, що після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Тобто, позивачу було відмовлено у призначенні пенсії, яке останнє було прийняте ГУ ПФУ в м.Києві відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1, за принципом екстериторіальності.
Враховуючи, зазначене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи наявність у позивача умов для призначення достроково пенсії за віком, з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача, відповідача ГУ ПФУ в м.Києві необхідно зобов'язати зарахувати до його страхового стажу період навчання з 01.09.1983 по 30.04.1985 в Тернопільському державному педагогічному університеті ім.Я.Галана.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 19.01.2024, то суд враховує, що призначення пенсії відноситься до дискреційних повноважень органів Пенсійного фонду України.
Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Суд зазначає, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб'єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення. Тобто нарахування та виплата пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. У такому випадку, суд може лише зобов'язати пенсійний орган повторно розглянути заяву про призначення пенсії.
Відтак, позов в цій частині до задоволення не підлягає.
Разом з цим, ст.58 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, тобто Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
До компетенції суду не належить здійснення призначення пенсії та первісного визначення права особи на призначення пенсії, судом здійснюється лише контроль правомірності рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень (відповідача) щодо вказаних питань.
Відповідно до приписів розділу IV Порядку № 22-1, після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (п.4.2). Рішення за результатами заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи (п.4.3).
Заяву про призначення пенсії позивач подав за місцем проживання, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
Подана заява відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області та Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві, які прийняли спірні рішення про відмову в призначенні пенсії.
Тож, дії зобов'язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що останнім розглянув заяву позивача про призначення пенсії, яким у цьому випадку є Головне управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду щодо застосування норм права в аналогічних спірних правовідносинах, висловленій у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.
Згідно з приписами частини першої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Фактично суд зв'язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо обраний позивачем спосіб захисту є недостатнім для повного захисту його прав, свобод та інтересів або якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини другої статті 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.
З огляду на викладене, з метою захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві повторно розглянути подану позивачем заяву про призначення пенсії за віком відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до страхового стажу позивача період навчання у Тернопільському державному педагогічному університеті ім.Я.Галана з 01.09.1983 по 30.04.1985 та прийняти відповідне рішення з врахуванням висновків суду, вказаних у мотивувальній частині рішення суду.
Статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають до часткового задоволення.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судових витрат по справі немає.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №192550008404 від 25.01.2024.
3. Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №192550008404 від 01.02.2024.
4.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання у Тернопільському державному педагогічному університеті ім.Я.Галана з 01.09.1983 по 30.04.1985.
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.01.2024 щодо призначення пенсії відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду, вказаних у мотивувальній частині рішення.
6. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 29 квітня 2024 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: майдан Волі, 3,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769);
- Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження/місце проживання: вул. Бульварно-Кудрявська, 16,м. Київ,04053 42098368);
- Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Митрополита Андрея, 10,м. Львів,79016 13814885);
Головуючий суддя Осташ А.В.