Справа № 500/576/24
29 квітня 2024 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі, відповідач), в якому просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо обчислення, призначення та виплати ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014 - 2016 роки, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 15 грудня 2023 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме 2020 - 2022 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 2017 року по 14 грудня 2023 року отримував пенсію за вислугу років, що призначалась та виплачувалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівнику сфери освіти. 15 грудня 2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на умовах та в порядку, передбаченими ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у якій просив при призначенні пенсії та обчисленні її розміру застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, що передує року звернення за призначенням пенсії за віком (тобто за 2020 - 2022 рр.), оскільки пенсія за віком згідно із законом №1058-IV призначається позивачу вперше. Однак, листом №471-12689/В-02/8-1900/24 від 11 січня 2024 року ГУ ПФУ в Тернопільській області повідомлено позивача про те, що з 15 грудня 2023 року на підставі поданої заяви позивача переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. Оскільки пенсія позивачу вже призначалася раніше, при переході на пенсію за віком застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) за три календарні роки до первинного призначення пенсії - 2014 - 2016 рр. Також роз'яснено, що середня заробітна плата (дохід), з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2020-2022) застосовується при первинному призначенні пенсій, якщо звернення надійшло в 2023 році. Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо обчислення розміру пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014 - 2016 роки, що і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 02.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову. Вказав, що з 15.12.2023, на підставі заяви, позивача переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Просить врахувати, що оскільки, пенсія позивачу уже призначалась раніше, тому при переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовано показник середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески - 7405,03 грн. Зазначив, що середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2020-2022) застосовується при первинному призначенні пенсій, якщо звернення надійшло у 2023 році. Просить врахувати, що процедура призначення пенсії пов'язується з первинним зверненням за призначенням пенсії, тобто - вперше за одним з видів трудових пенсій (пенсійних виплат), у т.ч. пенсії за віком. Таким чином, вважає, що відсутні правові підстави для виплати позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовуючи показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020-2022 роки.
Судом встановлено, що з 2017 позивачу була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" із врахуванням норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що не заперечується відповідачем.
З 15.12.2023 на підставі поданої позивачем заяви, ОСОБА_1 переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У даній заяві позивач також просив при призначенні та обчисленні розміру пенсії за віком застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2020, 2021, 2022, оскільки, як зазначає позивач, пенсія за Законом України №1058-ІУ йому призначається вперше.
Також, 27.12.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій, серед іншого, просив надати інформацію стосовно того, який показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні застосовано при обчисленні розміру пенсії.
Після цього, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №471-12689/В-02/8-1900/24 від 11.01.2024 позивача повідомлено про те, що оскільки йому уже пенсія призначалась раніше, тому при переході на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосовано показник середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески - 7405,03 грн. Також, відповідачем зазначено, що середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2020-2022) застосовується при первинному призначенні пенсій, якщо звернення надійшло у 2023 році.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV, який набрав чинності з 01 січня 2004 року.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України №1058 передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 цього Закону встановлено, що особі, яка має одночасне право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону №1058 розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп * Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 вказаного Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до ст. 25 вказаного Закону.
Згідно з частиною 1 статті 40 Закону №1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Частиною 2 ст. 40 Закону № 1058-IV встановлено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К -страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У той же час, ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства слідує, що частиною 3 статті 45 Закону № 1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 577/2457/17.
Зазначені висновки суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України, який у постанові від 29 листопада 2016 року у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.
Така правова позиція підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у праві № 876/5312/17, а також Верховним Судом у постановах від 19 січня 2022 року у справі №528/639/17, від 29 березня 2023 року у справі № 240/4170/19.
Так, згідно матеріалів справи позивачу первісно призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто позивач отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788, який визначає інші підстави та порядок призначення пенсії.
З 15.12.2023 на підставі поданої позивачем заяви, ОСОБА_1 переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому, та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років з 01 січня 2004 року здійснюється на підставі Закону України № 1058 за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення» (постанова Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 265/7301/16-а).
Разом з тим, ст. 9 Закону України № 1058 не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років.
Частиною 3 ст. 45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Отже, в цьому випадку відбулось не переведення позивача з одного виду пенсії на інший в межах дії Закону України №1058, а фактичне її призначення відповідно до Закону №1058.
Відтак, суд вважає, що у позивача наявне право на перерахунок та виплату призначеної пенсії за віком відповідно до Закону України №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, тобто, за 2020 - 2022 роки.
Таким чином, на думку суду, дії Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області щодо незастосування при призначенні позивачці пенсії за віком з 15.12.2023 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки, є протиправними та такими, що порушують право позивачки на отримання пенсії відповідно до положень статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Сплачений судовий збір підлягає стягненню на користь позивача в порядку ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2020, 2021, 2022 роки, починаючи з 15.12.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2020, 2021 та 2022 роки, починаючи з 15.12.2023.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень, 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено та підписано 29 квітня 2024 року.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Реквізити учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46001 код ЄДРПОУ:14035769).
Головуюча суддя Дерех Н.В.